BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Дайджест.    Арт-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
13 травня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:19 26-04-2017 -   На Львівщині запрацював перший центр у сфері захисту прав інтелектуальної власності  
  16:18 26-04-2017 -   На Львівщині вшанували героїв та жертв Чорнобильської трагедії  
  14:56 26-04-2017 -   Курс гуманного ставлення до тварин запровадять в усіх школах Львова  
  14:52 26-04-2017 -   На вул. Городоцькій украли близько 20 щойно висаджених кущів спіреї  
  13:27 26-04-2017 -   Небайдужих закликають допомогти доньці учасника АТО  
Україна
  16:22 26-04-2017 -   В ОБСЄ заявили про загрозу ескалації на Донбасі  
  16:15 26-04-2017 -   Співачка Джамала вийшла заміж  
  14:56 26-04-2017 -   На Тернопільщині працівниця колонії передала в’язню наркотики у каві  
  14:48 26-04-2017 -   У ГПУ розслідують замах на Януковича  
  12:50 26-04-2017 -   Посли ЄС підтримали безвіз для України  
Світ
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  
  10:22 26-04-2017 -   Трамп погодився відкласти будівництво стіни на кордоні  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

МУЗИЧНА АЛЬТЕРНАТИВА
Олекса СЕМЕНЧЕНКО
 
Кинь мені вухо, -

і я заспіваю

не гірш, ніж Еміль Горовець”.

(Сашко Прима, “Little Help of My Friend”)

Вибух рокової культури на Заході збігся у часі з приходом в Україну прогресу у вигляді примітивних радіоприймачів і магнітофонів, польських, ендеерівських електрогітар і платівок. Знову відчинилося вікно в Европу, яке, за Богданом Жолдаком, хоч і було прорубане колись для росіян Пєтром І, проте пізніше звузилося до розмірів кватирки, а соціалістичні наступники імператора спромоглися навіть забити її дошками й поставили ґрати. Рокова музика несла творчу свободу, тексти приголомшували нечуваними досі можливостями.. Для багатьох людей найбільшим захопленням було слухати, здається, щосереди двадцятки гітів світової служби Бі-Бі-Сі. Це не дивно. Ця музика була одним із небагатьох каналів волі. Отже, ідея Шевченка про Перебендю, який співав за могилою, щоб його ніхто не чув, одержала завдяки КҐБ такий творчий розвиток.

У Києві виникли кілька рок-гуртів, що співали англійською мовою гіти відомих західних груп, проте, иноді клали українські тексти на музику тих-таки гітів. Однією з таких груп була “Друге дихання”, що складалася з кількох київських гіпі.

Власне, від цієї групи походять твори, які започаткували т.зв. “хамські пісні” або “опохаблєнія”. “Опохаблєнієм” уважався іронічний текст на мотив популярної пісні західної групи. Відомими текстовиками таких пісень були: Максим Добровольський, Василь Гармидер, Єгор Ярошевський, Сашко Прима. Свої хамські пісні вони писали на музику “Beatles”, “Deep Purple”, “Animals”, “Procol Harum”.

Ось уривок тексту М. Добровольського на музику “Procol Harum”:

Уже ніколи не напиться,

в когось на сватьбі не блювать,

з міліціянтами не биться,

дівок усяких не ловать [ловать (сленґ) - кохати, від англ. “love”].

прис.:

Бо завтра вирушаю

вечернім рейсом в “мир иной”,

щоби за всю оцюю жизню

вернутись наконець домой.

Величезною подією у житті цього середовища була поява на екранах кінотеатрів фільму “Oh, Lucky Man!” (“О, щасливчик!”), де вперше можна було живцем побачити рок-групу (“Animals” із Алланом Прайсом). Тут-таки з’являється текст “Ловкий мен” Василя Гармидера, досить близький до оригіналу - настільки, що сам Василь називає його авторським перекладом:

Якщо у тебе бутерброд

Не впав на пол, - попав у рот, -

Ти - ловкий мен.

Якщо себе застрахував, -

Назавтра ногу поламав, -

Ти - ловкий мен.

Тільки нікому про це не хвались:

Люди позаздрять, - самі захотять:

Будуть усі собі ноги ламать,

Та хвигу з того мать.

Якщо колись на літак запізнивсь,

А він у Стамбулі чомусь приземливсь, -

Вмієш в житті угадати момент, -

Ти - ловкий мен.

Визначною подією був текст до опери “Jesus Christ - Superstar”. Він належить багатьом авторам, але ініціатором був Максим Добровольський. Текст був дуже наближений до оригіналу за змістом, проте перенесений на український ґрунт. Проілюструю це таким уривком з “Pilat’s Dream”:

Я снив,

що стрів у Василькові

якогось чувака,

що лежав просто неба та й мовчав,

й не мовив ні хвига.

Я щось було хотів його спитати,

та тільки він нараз

до мене повернувся, щось сказав

і трохи поблював.

Та врешті добрі люди в штатськім

узяли його за таз

та пов’язали бідолаху [пов’язати (сленґ) - заарештувати],

та запхали в ГАЗ, -

відвезли нараз.

Я встиг лиш вгледіть

у кожнім їх обличчі

отого чувака.

Щось в серці калатнулось, -

я здригнувсь,

по-бистрому проснувсь.

Проте, написання слів на вже готову музику ставило обмеження, тому хлопці писали й власну музику до своїх текстів, а потім виконували їх під гітару, творячи явище бардівської культури, або т.зв. “бардака”. Всеукраїнської, ба, всеімперської популярности набули такі шедеври як:

Огурець, огурець!

Ти - начало і кінець.

(Максим Добровольський)

або:

Я в міліції служу,

гав-гав!

(Сашко Прима)

Сашко Прима писав музику середню між колядками і ресторанно-бульварною, на неї накладав тексти, написані від імені простого сільського хлопця. У наш час щось подібне можна почути у виконанні “ВВ”.

Така творчість була настільки популярною, що тексти, передаючи із вуст в уста, часто змінювали, а імена авторів перекручували. Сашкові Примі пощастило із прізвищем - його люди запам’ятовували з першого разу. Иноді відкладалася вбік гітара, тоді писалися вірші:

Тільки ти не ламай ручонки

і траву перестань жувать,

ще й биться головою об стєнку, -

я не буду твоїм оп’ять!

Я не буду твоїм вірним другом,

ти мене не проси об цьом.

Якби, навіть, об цьом попросила, -

я на дверки вказав би пальцьом.

Я на дверки вказав би, ще й, може,

почав бульки вдогонку крутить,

бо твоєй нахальной, хамськой поведінки

до сих пор не могу простить.

***

А образ твій, -

його я не забуду:

два зелених п’ятна під очима твоїми -

то мечта,

твій прохвиль невеличкий, гречесько-орлиний,

бородавок десь сімнадцять коло рта.

(Сашко Прима)

Популярними були вірші Єгора Ярошевського (або Єгора Бельведерського).
Києвом досі мандрують такі рядки з його поеми:

Покохались молодята:

Цілувались тощо...

Єгор Ярошевський уславився тим, що ще в шкільні роки написав на день народження комсомолки-героїні Зої Космодем’янської такого ризикованого вірша до піонерської стіннівки:

Вранці зимою

стратили Зою -

комсомолку Космодем’янську,

підпільницю партизанську.

І в дощ, і в сніг,

і в різну негоду

у німця в тилу робила погоду.

Проте, ніхто з учителів навіть подумки не наважився звинуватити піонера Ярошевського в провокації.

У цьому вірші виразно “запахло політикою”. Так, політика, як і будь-який бік людського життя, час від часу з’являлася в альтернативі. Проте, політичної заанґажованости тут не було: все робилося зі смаком, іронією, дистанцією.

Проілюструємо це двома прикладами. Ось іще одне місце - з “Jesus Christ”:

А ось під’їжджає жовто-блакитне

авто, авто, сідайте в авто,

жовто-блакитне, націоналістичне,

авто, авто, сідайте в авто.

Що це за дивна людина

у сірім кашкеті, у сірім пальті?

Це - мент, це - мент, тікайте, це - мент...

[Мент (сленґ) - міліціонер.]

Або слова до “Черемшини”:

Знову кулемети чути в лісі...

З автомата я луплю по стрісі.

А вівчар жене отару гаєм.

Гримнув вибух, - і його немає.

..........................

А отії хлопці коло броду

комсомольців кидають у воду.

А вони пісні свої співають

та з-під води бульбашки пускають.

Гіпі ж підкреслювали свою аполітичність. Це були інтелектуали, які або ніде не працювали, або працювали на чорних роботах, що звільняло їх від будь-яких обов’язків щодо панівного ладу. Така робота давала можливість використовувати мозок лише для себе та свого товариства. Ці люди могли також навчатися (або ні) в університеті чи інститутах - це не мало значення. Творення альтернативи не було у них свідомим заняттям, вони просто робили те, що могло найкраще вберегти від нудьги, коли стало зрозуміло, що для самозбереження треба шукати в житті якогось вакууму, знаходити або створювати власний світ. Але це не означає, що хлопці не відчували, що є альтернативою. Вони бачили, які скандали зчиняли університетські викладачі, коли зі своїми віршами вдавалося вийти на сцену фестивалів “Плюти” чи “Козинка”, які щоліта відбувалися у таборі відпочинку Київського університету. Одночасно вони знали про популярність власних творів, які часто у спотвореному, переинакшеному, доповненому вигляді чули від незнайомців із инших міст, які не могли повірити, що існують живі люди, які це написали.

Значить, хтось потребував їхньої творчости.

***

За відсутности змоги, потреби і часто навіть самої думки про друк (що, до речі, уможливлювало появу самого явища, бо є підозра, що, думаючи про друк, багато хто писав би зовсім инакше - нічого не поробиш: та чи инша кількість відсотків панівної ідеології всмоктувалася з молоком матері), твори альтернативи переписували від руки, поширювалися усно й у магнітофонних записах. Дивовижна річ, але за низького розвитку техніки, Совєцький Союз, мабуть, мав найбільшу в світі кількість магнітофонів на душу населення; і це - завдяки КҐБ, який постарався якнайкраще мікрофонізувати дійсність.

Останнім часом, до речі, в газетах, рідше в часописах, зовсім рідко в книжках починають з’являтися твори альтернативників, яких безпорадні критики, незважаючи на зовсім традиційні форми, зараховують до авангарду, включаючи до загального культурного контексту. Це ставить перед альтернативою запитання: як бути далі? Отже, якщо ти - літератор, то мусиш щось писати, причому, щось, чого від тебе чекають як від так званого авангардиста? Залишається одне, - каже Жолдак, - примудритися написати щось таке, що знову скине тебе в андеґраунд.

Дякую панам Гармидеру, Жолдаку, Кривенку і Склярському за допомогу у збиранні матеріалу для цієї статті.









» 
Молодіжні рухи
Олена ЯКУБА
 
Проблематика молодіжних субкультур на перший погляд малоактуальна. Ґлобалізм, макроекономіка, майбутні вибори - завжди знайдеться щось важливіше за ґенезу молодіжних альтернатив. Проте не варто забувати, що носії саме цієї „ідеології”, долучились до всіх найважливіших акцій повоєнного часу, завдяки яким таки постала нова Европа, і дуже часто саме колишні „неформали” зараз є новим обличчям европейської влади.

Молодіжна субкультура є доволі умовним позначенням для мікрогруп людей, поєднаних не за національними та етнічними ознаками чи політичними преференціями. Якнайчастіше, ця субкультура пов’язана з вільним проведенням часу та не вимагає особливих капіталовкладень. Приналежність до неї не приносить зиску та не має иншої стимуляції, ніж духовне самовираження. Однак, може ці, щораз инші, субкультури якраз і є справжнім, динамічним обличчям світу?
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Опозиція змінила мету 
  ·  Премія імені Кривенка 
Погляд
  ·  Знову іракська дилема... 
Поступ у Львові
  ·  Світовий банк вивчає Львівщину 
  ·  Ґжеґож Мотика: "Боюся, щоб поляки і українці не повернулися один до одного спин 
  ·  Помешкання у зливних стоках 
  ·  Наслідки чергової негоди 
  ·  Десята проща до Унева 
  ·  Новоженця засудили 
  ·  Третій фронт на Волині 
  ·  Свято у Шевченківському гаю 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Лежачий камінь євроінтеґрації 
Поступ у світі
  ·  Габсбурги -- жертви нацизму 
Економіка у Поступі
  ·  ВВН згортає бізнес в Україні 
Дайджест
  ·  Українці вимагають 
  ·  Пірати ХХІ століття 
  ·  Антиіракська компанія України 
Арт-Поступ
  ·  Віртуозний патронат 
Ї-Поступ
  ·  Молодіжні рухи 
  ·  МУЗИЧНА АЛЬТЕРНАТИВА 
Спорт-Поступ
Пост-Faktum