BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Дайджест.    Арт-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
13 травня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:21 24-07-2017 -   Наступного року у Львові запланований капітальний ремонт вул. Богдана Хмельницького  
  15:18 24-07-2017 -   Тролейбус №7 курсує до вул. Авіаційної  
  15:17 24-07-2017 -   Відкриття для проїзду перехрестя вул. Личаківська-Мечникова перенесено на кінець липня  
  14:49 24-07-2017 -   З першого серпня ми відновлюємо систему сортування» - Синютка  
  14:46 24-07-2017 -   Біля залізничного вокзалу двоє ромів пограбували перехожого  
Україна
  15:13 24-07-2017 -   Киянин отримав тюремний термін за побиття кота  
  15:12 24-07-2017 -   За нардепа Розенблата внесли заставу - ЗМІ  
  15:10 24-07-2017 -   В Івано-Франківській області літак здійснив аварійну посадку  
  14:42 24-07-2017 -   Населення міста Дніпро перевищило мільйон осіб  
  14:23 24-07-2017 -   Населення міста Дніпро перевищило мільйон осіб  
Світ
  15:15 24-07-2017 -   Кремль пояснив стягування військ до України  
  15:9 24-07-2017 -   Невідомий з бензопилою напав на перехожих у Швейцарії  
  14:43 24-07-2017 -   У Росії снайпер ЛНР отримав довічний термін  
  12:25 24-07-2017 -   Тисячі громадян Грузії не повернулися з ЄС після введення безвізу  
  11:33 24-07-2017 -   Внаслідок падіння поперечини футбольних воріт травмувався хлопчик  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ у Львові  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Ґжеґож Мотика: "Боюся, щоб поляки і українці не повернулися один до одного спин
 
-- В Україні про події на Волині вголос почали говорити зовсім недавно. Чи в Польщі ця тема для досліджень також стала популярною за останні кілька років, чи дослідження провадилися і раніше?

-- У Польщі дослідження на тему Волині почали проводитися ґрунтовно після занепаду комунізму в 1989 році. До цього часу вивчення подій такого типу були заборонені. Зрештою, взагалі не можна було досліджувати присутності поляків на східних землях. Це стосується не лише західної Україні, але й західної Білорусі та Віленщини: на ці теми було накладене комуністичне ембарго. Але за десятиліття незалежності дослідження на ці теми просунулися далеко вперед. Щодо подій на Волині, то хоча серед польських істориків існують певні групи осіб, які по-різному дивляться на ті чи інші речі, та практично всі погоджуються між собою щодо засадничих моментів: що у 1943 році на Волині дійшло до масових вбивств польського люду, що це зробила Українська Повстанська Армія за наказом керівництва УПА на Волині. Щоправда, треба ще дослідити, чи цей наказ був виданий локальним волинським керівництвом, чи рішення йшло від центрального проводу ОУН(б)? Відомо також, що найкривавіша акція відбулася в липні 1943 року. Зокрема, 11 липня було винищено щонайменше 99 польських сіл разом з усім населенням. Через рік "антипольську акцію" було проведено також у східній Галичині. Але тут УПА виразно йшлося про те, щоб переселити поляків із цих теренів.

-- Ви назвали факти, з інтерпретацією яких польські історики в основному погоджуються між собою. А які факти спричиняють розбіжності в поглядах? Адже існують, напевно, у польських істориків якісь суперечки щодо цієї проблематики?

-- Таких моментів є багато, але це швидше проблема інтерпретації. Думаю, що найістотнішою є суперечка про причини, що призвели до трагедії. Польські історики виділяють кілька таких причин: діяльність і провокації німців і совітів, неможливість порозуміння між польським та українським партизанськими рухами, ідеологія українського інтеґрального націоналізму та політика ІІ Речі Посполитої щодо національних меншин. Тобто хоча в Конституції Речі Посполитої були гарантовані рівні права для всіх, та в практиці нацменшини, в тому числі і українці, часто були громадянами нижчої категорії. Отже, польські історики, в основному, сперечаються про дві останні причини: котра була важливішою? Яка стала визначальною при прийнятті рішення керівництвом УПА? Частина каже, що визначальною була причина політики ІІ Речі Посполитої, під час якої було зле трактовано українців і в результаті чого в українському суспільстві наростали антипольські настрої. Але є й інша група істориків, яка вбачає основну причину в існуванні українського інтеґрального націоналізму, а все інше називає другорядним.

Я особисто є прихильником тези, що визначальними є усі чотири причини і що в жодному випадку не можна говорити, що котрась з цих причин домінує над іншими.

-- А якщо говорити про дискусію, яка існує між польськими та українськими вченими? Що тут є предметом найбільших суперечок?

-- Як це не дивно, але дискусія між польськими й українськими істориками так само точиться навколо причин, що призвели до трагедії, та польської реакції на антипольські акції. Зрозуміло, що серед причин українські історики виділяють політику ІІ Речі Посполитої. До речі, в багатьох українських статтях на цю тему можна мало довідатися про те, що ж насправді тоді відбулося на Волині, натомість можна отримати ґрунтовну інформацію про причини, які до цього допровадили. І тут українські історики творять таку модель, що рішення УПА було закономірним і іншого бути просто не могло. Я з цим засадничо не погоджуюся. Взяти хоча б Тараса Бульбу-Боровця, одного з керівників так званої "першої" УПА, який протиставився вбивствам поляків і не підпорядкувався рішенню бандерівців винищити цивільне населення. Тарас Бульба-Боровець воював проти польських партизанів -- проти Армії Крайової, воював за незалежну Україну, але водночас відмовився нищити цивільне населення.

Друге питання -- це проблема реакції поляків. Польські історики визнають, що у відповідь поляки почали винищувати українців і що загинуло їх 15-20 тис. Проте ці акції не можна поставити на рівні з акціями УПА. Натомість українські історики неодноразово твердять, що польські акції мали ще більший розмах і що кількість українських жертв навіть дорівнювала кількості жертв польських...

-- Засадничі факти трагедії, що сталася у '43 р., уже відомі. Проте які ще існують "білі плями", які є цікавими для вивчення?

-- Думаю, що потрібно дослідити ще багато деталей. Немає сумніву, що було рішення волинської УПА про ліквідацію поляків. Але, наприклад, ми би хотіли довідатися більше про те, які були механізми появи цього рішення, для чого було прийняте таке рішення, чи це було рішення однієї особи чи цілого штабу.

-- У дискусії дуже важливо почути думку іншої сторони, інакше дискусії як такої не відбудеться. Наскільки в Польщі є відомою і популярною думка українських вчених, наприклад, на тему подій на Волині?

-- Донедавна українські історики мали дуже мало інформації щодо волинської трагедії. Це була просто тема табу. Зараз натомість можна спостерігати правдиву дискусію на цю тему. Фрагменти її доходять і до Польщі. Власне йдеться про передрук найцікавіших статей. Але цього все-одно замало. На мою думку, в Польщі є замало інформації про те, що взагалі така дискусія точиться в Україні. Тому направду тішуся, що в Любліні така зустріч була організована, і що там виступали українські історики.

-- Окрім причин, що призвели до тодішніх подій на Волині, зараз в Україні також активно дискутується питання, чи повинна вся Україна нести відповідальність за рішення, що тоді було прийняте кількома людьми. Зрештою, в Україні досі немає однозначного ставлення до ОУН-УПА і досі не відбулося реабілітації вояків УПА. Але все-таки, Ви як поляк, як науковець, який добре знається на цій проблематиці, якого жесту чекаєте від України?

-- Це дуже складне запитання. Бо, по-перше, це суто українська справа. І лише українці мають вирішити, як зараз реагувати на те, що тоді сталося на Волині. Чи відповідальність за трагедію падає на всю державу? У Польщі нещодавно точилася дискусія на тему Єдвабного -- такого собі маленького містечка, в якому поляки замордували місцевих євреїв. Ці поляки були звичайними людьми, які не репрезентували ані жодної політичної сили, ані організації. І хоча ці люди, швидше за все, діяли з німецьких інспірацій, але в Польщі визнано, що це були поляки, отже, моральна відповідальність лягає на всю Польщу. Чи польський досвід Єдвабного можна застосувати, говорячи про Волинь? На це питання мусять відповісти самі українці. Натомість, на мою думку, найважливішим є те, щоб назвати речі своїми іменами -- сказати, що тоді дійшло до вбивства поляків, що були масові винищення, що це стало результатом рішення провідників УПА -- це, по-моєму, найголовніше. Чи після того буде якийсь жест -- це вже справа українська. Важливо, щоб було погодження засадничих моментів.

Розмовляла Оля Ігнатова, Люблін









»  ВІЗИТ
Світовий банк вивчає Львівщину
Вікторія ПРИХІД
 
Підготувати меморандум про економічний розвиток Львівщини за останні кілька років мають на меті гості зі Світового банку, що вчора прибули до нашого міста. У їх планах -- зустрічі з підприємцями, громадськими організаціями й представниками влади. Властиво вчора про тенденції розвитку економіки області вони вже встигли поговорити зі заступником голови Львівської облдержадміністрації Олегом Демківим. Він повідомив гостей про позитивні зміни, які відбулись в нашому реґіоні, передовсім, завдяки прийнятому в 2001 році Бюджетному кодексу. "Це посприяло чіткому і прозорому формуванню місцевих бюджетів. Крім того, чітке розмежування функцій поміж бюджетами різних рівнів зробило бюджетний процес стабільним і передбачуваним. Тепер можна собі хронологічно розпланувати роботу кожного учасника бюджетного процесу. Наприклад, керівниками області вже складений своєрідний бюджетний календар".
Детальніше>>
»  КОНФЛІКТ
Помешкання у зливних стоках
Ярина МАТВІЇВ
 
Понад два місяці оббиває пороги ЖЕКу №100 (Галицький район) мешканка одного з будинків, що по вулиці Кирила і Мефодія. Ситуація, яка змусила Марію Вишневську звернутися по допомогу в редакцію "Поступу", для багатьох львів'ян є досить типовою.

Одного дня стара, ще австрійська, водогінна система в районі вул. Кирила і Мефодія не витримала тягаря років. Як результат -- у підвалі одного з будинків прорвало каналізаційну трубу. За давньою звичкою мешканка горе-будинку звернулася до місцевого ЖЕКу в особі його директора Мирона Микити з проханням зарадити їй у цій проблемі. Оскільки реагувати на її прохання про терміновий ремонт жеківці не поспішали, ще за місяць вона написала відповідну заяву у житлово-експлуатаційну контору. Але пройшло вже два місяці, а в підвал й надалі щохвилини прибувають каналізаційні стоки, спричиняючи тим самим великі клопоти родині, яка змушена двічі на день вичерпувати з підвалу по 10 відер помиїв. Окрім того, повітря в будинку має дуже специфічний запах і дихати ним, як пересвідчився журналіст "Поступу", справді важко і неприємно.
Детальніше>>
» 
Наслідки чергової негоди
Тетяна ВОЛИНКА
 
Минулої ночі на Львівщині знову вирувала стихія. Однак вона, на відміну від минулотижневої, не завдала місту значної шкоди.

Так, за інформацією чергового міської диспетчерської служби, внаслідок негоди відбулося пошкодження ліній електропередач на водозаборах, від яких живиться водонасосна станція "Сокільники". Таким чином, кілька годин станція не працювала. Трошки гіршою була ситуація із електроенергією. Як повідомив відділ корпоративних зв'язків ВАТ "Львівобленерго", передучорашня гроза призвела до аварійних вимкнень у 45 населених пунктах. Найбільше постраждали Сокальський, Буський та Жовківський райони.
Детальніше>>
» 
Десята проща до Унева
Ярина МАТВІЇВ
 
Цієї п'ятниці розпочнеться десята ювілейна піша проща до Унева, організована Мальтійською службою допомоги, товариством українських студентів-католиків "Обнова", та монахами студитського уставу.

Починаючи з 1994 року прощу до Уневської Святоуспенської лаври щорічно відбуває понад 1000 прочан, здебільшого молодь віком від 14 років.
Детальніше>>
» 
Новоженця засудили
Мар'яна П'ЄЦУХ
 
Лідери фракцій КПУ, СПУ і БЮТ засудили дії представників ЛОО УРП -"Собор", які 9 травня не дали змоги групі ветеранів та партійних діячів провести святкування Дня перемоги відповідно до їх сценарію.

Як передає УНІАН, один із лідерів КПУ Адам Мартинюк сказав, що такі дії "кидають тінь на співпрацю в рамках опозиції". Він зазначив, що група людей, яку організувала ЛОО УРП -"Собор", вчинила, "по суті, провокацію". За словами Мартинюка, керівництво УРП -"Собор" засудило дії своєї львівської організації, і навіть йшлося про "організаційні висновки з цього приводу".
Детальніше>>
»  КОНФЕРЕНЦІЯ
Третій фронт на Волині
Д. О. СВІДНИК
 
"Третій фронт у Західній Україні: 1939-1947 роки" -- конференцію під такою назвою провели вчора Наукове товариство ім. Шевченка та Центр досліджень визвольного руху. З доповідями виступали зокрема Володимир Сергійчук, Степан Макарчук, Володимир В'ятрович, Василь Кук.

Відкриваючи конференцію, голова НТШ Олег Романів зауважив, що "історіографічний мир", який протягом останніх років спостерігався у середовищі українських та польських науковців порушився через тенденційне висвітлення поляками подій на Волині часів ІІ Світової війни. Польські історичні амбіції залежать від низького рейтингу нинішньої української влади. Крім того, на думку голови НТШ, деякі україномовні газети, зокрема у Львові, знаходяться під польським впливом.
Детальніше>>
»  ПРОСВІТА
Свято у Шевченківському гаю
Ігор МЕЛЬНИК
 
Серед заходів до Дня Матері, які проводились у неділю у Львові, найбільшу увагу мешканців міста привернуло святкування у Шевченківському гаю. Святкування проводило Львівське обласне товариство "Просвіта" за сприяння Личаківської районної адміністрації.

Кілька годин вхід до музею народної архітектури і побуту на Кайзервальді був вільним, чим скористались тисячі родин. Тож трибуни і естрада Співочого поля були переповнені, а багато людей ще скористалось нагодою оглянути будівлі та експозицію музею у Шевченківському гаю.
Детальніше>>
» 
ХРОНІКА
 
11 травня відбулася звітно-виборна конференція Львівського обласного комітету КПУ, -- повідомив "Контекст-медіа" перший секретар ЛОК КПУ Олександр Калинюк. У роботі конференції взяли участь другий секретар КПУ, народний депутат України Адам Мартинюк, а також народний депутат України, головний редактор газети "Комуніст" Олександр Голуб. Мартинюк вручив 30 партійних квитків нового взірця членам ЛОК КПУ, з них 15 квитків отримали ті, хто вступив в партію у 2003 році.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Опозиція змінила мету 
  ·  Премія імені Кривенка 
Погляд
  ·  Знову іракська дилема... 
Поступ у Львові
  ·  Світовий банк вивчає Львівщину 
  ·  Ґжеґож Мотика: "Боюся, щоб поляки і українці не повернулися один до одного спин 
  ·  Помешкання у зливних стоках 
  ·  Наслідки чергової негоди 
  ·  Десята проща до Унева 
  ·  Новоженця засудили 
  ·  Третій фронт на Волині 
  ·  Свято у Шевченківському гаю 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Лежачий камінь євроінтеґрації 
Поступ у світі
  ·  Габсбурги -- жертви нацизму 
Економіка у Поступі
  ·  ВВН згортає бізнес в Україні 
Дайджест
  ·  Українці вимагають 
  ·  Пірати ХХІ століття 
  ·  Антиіракська компанія України 
Арт-Поступ
  ·  Віртуозний патронат 
Ї-Поступ
  ·  Молодіжні рухи 
  ·  МУЗИЧНА АЛЬТЕРНАТИВА 
Спорт-Поступ
Пост-Faktum