BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Пост-Faktum.    Дайджест Поступу.    Арт-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
6 травня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Провінційний космополітизм
Йозеф Юрт
 
Для Европи ґлобалізація є не лише економічним, але й соціальним і культурним викликом. Проте, досі між німцями та французами немає єдности щодо того, як відповісти на цей виклик. У кожному разі, аби дієво протистояти наступові індустрії масової культури, замало лише плекати реґіональну своєрідність.

Ґлобалізація означає передусім світове економічне переплетіння, яке стало можливим завдяки тому, що виробництво більше не прив’язане до певних територій. Сьогодні товари і послуги, капітал і знання навдивовижу мобільні. Кордони більше не є кордонами.

Економічний процес ґлобалізації зумовлює безпосередні політичні наслідки. Проте, на політичному рівні не існує інституцій, які би чинили демократичний контроль і стежили за ґлобальним вирівнюванням інтересів. Останньою релевантною політичною інстанцією залишається національна держава, яка в умовах ґлобалізації економіки дедалі більше втрачає здатність керувати. Національні держави, наголошує Іґнасіо Рамоне у своїй останній книзі “Geo-politique du chaos” (1997), здійснюють щораз менше контролю, оскільки ґлобалізація економіки є “подзвінним по політичному та суспільному”. Великі маґнати економіки не потребують зараз підтримки владного авторитету, бо національна держава втратила свої прерогативи, і її владу тепер здійснюють фінансові ринки.

Зрештою, ґлобалізація призводить до того, що принцип території втрачає свій сенс. Французька Революція зруйнувала внутрішні межі між класами, і залишився лише зовнішній кордон державної території, всередині якого живуть рівноправні мешканці. Сьогодні на місце територій приходять мережі. У рамках держав виокремлюються центри розвитку, в той час як периферія занепадає. У зв’язку з цим процесом концентрації, ґлобалізація породжує фраґментацію простору на вузли: систему точок, поєднаних автобанами даних. Поміж ними лежить виокремлена територія. “Перетворення площин у мережі трансформує також державну політику”, пише А.Комлосі. “Разом із територією, сукупністю і зоною дії сучасної держави, держава втрачає не лише кордон, який надає політиці чітких рамок. Національна держава опиняється у невигідному становищі порівняно з реґіональними територіями”.

Вагомими є також культурні наслідки ґлобалізації. Витворюється світова культурна індустрія, яка радше слідує економічним законам. За цей процес дорікають Америці, однак, там вона комплексна. Дійсно, США створили нове визначення культури, згідно з яким вона більше не є претензійною вимогою активного читача, глядача чи слухача на інноваційні твори, а перетворилася на споживання легкостравної продукції, яка сприяє благополуччю споживачів (commodification of culture). США дійсно домінують у галузі створення продуктів масового споживання і ринкової культури: кіно- і телефільми, поп-музика, гамбурґер і кока-кола. Під маркою світової музики не стільки твориться міжнародне мистецтво, скільки відбувається професійне продукування творів, орієнтованих на широкий ринок. Паскаль Казанова визначив поняттям world fiction аналогічний феномен у галузі літератури, коли свідомо продукуються романи для інтернаціонально обізнаної публіки.

Наслідком ринковости світової єдиної культури, яка ставить обмежені інтелектуальні запити, є повернення до власного, абсолютизація окремішности. Бенджамін Р. Барбер гостро окреслив цей процес формулюванням: Джигад versus McWorld. З иншого боку, Іґнасіо Рамоне підкреслює суперечливість світу, який зазнає ґлобалізації. В умовах виникнення локальних ідентичностей і партикуляризмів конфлікти кінця століття відбуваються не між державами, а в межах держав. Парадоксальним чином, дуже часто співіснують вузьколоба локальна культура і МсWorld-культура: Джигад і McWorld діють у протилежних напрямках, підкреслює Барбер - “перший приводить у дію вузьколоба ненависть, другий урухомлюють дедалі ширші ринки, перший призводить до відтворення старих субнаціональних і етнічних кордонів зсередини, другий розвивається внаслідок пом’якшення національних кордонів ззовні. Загалом маємо анархію: брак спільної волі за умов панування права, яке ми називаємо демократією”.

Европейська ідентичність позначена не гомогенністю, а розмаїттям культур. Це розмаїття є насамперед розмаїттям мов. Завжди існувала lingua franca, спершу нею була латина, відтак французька, а від кінця Першої Світової війни - англійська. Однак те, що творить европейську унікальність - на противагу до арабомовного простору - подвійна мовна площина. Англомовний простір виглядає дедалі замкнутішим. У Великій Британії інтерес до німецької літератури суттєво скоротився порівняно із 50-60-и роками. Лише 3% книжок, які видають у Великій Британії, перекладні. Німеччина і Франція, маючи частки відповідно 15% і 18%, знаходяться вище середньоевропейського рівня. Але й тут спостерігаються значні коливання. У 1995 році 22% перекладної літератури у Німеччині походили з Франції; у 1996 році цей відсоток впав до 9,1%. Частка книг, перекладених з англійської на німецьку, складає більше 70%. Переклади з німецької у абсолютних одиницях складають лише чверть німецьких перекладів з французької. У цьому випадку не можна полишати розвиток лише ринкові.

Закриті очі

Ґлобальні ринки і міжнародний спад виробництва спричинюють у неевропейських країнах до економічної та соціальної ерозії, яку в майбутньому посилить еміґрація з півдня на північ. Франція, як і Німеччина, сьогодні de facto є країною-реципієнтом імміґрантів, навіть якщо у провідних колах Німеччини на це наразі закривають очі. Лише після визнання цього факту стане можливо якось оформити імміґрацію (можливо за допомогою квот). Франція і Німеччина досі здійснювали цілком відмінну щодо імміґрації політику, що можна пояснити різним історичним досвідом. Франція була країною, в яку в’їжджали, а з Німеччини - виїздили. Франції притаманна універсалістська традиція, а Німеччині - культурно розмежовуюча (за Гердером). Франція володіє колоніальним досвідом, Німеччина - ні. Франція вірить у асиміляційну силу територіальної держави і висловлюється в обороні принципу ius soli у зв’язку з територіальним закоріненням (через 5 років проживання). Німеччина, як і багато инших країн, слідує ius sanguinis, принципові походження.

Франція за допомогою (модифікованого) принципу ius soli пішла иншим шляхом, ніж Німеччина, і досягнула дивовижних інтеґраційних результатів. Кожен четвертий француз народжений від батьків-іноземців. Надання громадянства є безумовно важливим засобом інтеґрації. Німеччина - одна з небагатьох країн, де не визнають подвійного громадянства; тут це вважається підривом підвалин. Але ж, подвійне громадянство сприяє кращій інтеґрації дітей іноземців, які народжені тут, і які не мусять повністю відмовлятися від зв’язків із батьківщиною. Проте, сама лиш політична участь не гарантує інтеґрації. Якщо би було по-иншому, то Франція не знала би проблеми передмість.

Обов’язковим для співгромадянина іноземного походження, коли йдеться про інтеґрацію, є визнання принципів конституційної держави і, таким чином, прав людини. І навіть, якщо права людини мають европейське походження, то вони виявилися на практиці незамінним фундаментом кожної гуманної політичної спільноти.

Французьке самоусвідомлення позначене універсалістською тенденцією. Згідно з концепцією “власної, неподільної нації” в якості нації виступають окремі громадяни. Між нацією та індивідуумом не визнається жодних інтермедіарних спільнот. Ця концепція полегшує інтеґрацію тих приїжджих, для яких релігія є справою індивідуума, проте створює проблеми для приїжджих з ісламських культур, де релігія є справою спільноти.

Переклала Дарія Ольшанська

Kultur Austansch. - 1998. - 2.









» 
Демократія перед лицем ґлобалізації
Частина виступу на колоквіумі Кастельґандольфо улітку 1998 р.
Збіґнєв Бжезінскі
 
Україна зазнає все більшого тиску з боку міжнародних інституцій, з вимогами приведення у відповідність з міжнародними стандартами наших політико-економічних рішень. Якими ж є ці нові вимоги і хто на справді їх встановлює? Ми пропонуємо вашій увазі тексти, автори яких намагаються проаналізувати прояви політичної ґлобалізації на світовому та европейському рівнях.

Ще десять років тому пересічним громадянам ґлобалізація та демократія видавались беззаперечним благом, в нашій уяві ці поняття ототожнювалась з японською якістю, американським вільним суспільством та европейським рівнем життя. Проте виявилось, що демократія це не вседозволеність, не політичний волюнтаризм та анархія.

За все треба платити. Демократія має свою ціну, иноді це навіть воєнні дії. А ґлобалізація для нас має неприємний зворотній бік, - Україна виглядає надто провінційною та слабо підготовленою до світових викликів.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Куйбіда повертається в політику 
  ·  Польський кавалок Іраку 
  ·  Наслідки суботньої стихії 
Погляд
  ·  Правда про Унію: пастор на слизькій дорозі 
  ·  Стихійне лихо у Львові 
Поступ у Львові
  ·  Свято за будь-якої погоди 
  ·  Тимошенко вірить у Буняка 
  ·  Облраду заскочила перевірка 
  ·  Поляки рятують українське Розточчя 
  ·  Дороги ремонтують повільно і неякісно 
  ·  Плащаниця єднає Церкви 
  ·  Тестування міліціонерів 
  ·  Дороги небезпечні 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Українські солдати будуть в Іраку 
  ·  В гостях у НАТО 
  ·  Українсько-російська Європа 
  ·  Американці не скасують санкцій 
  ·  27% українців -- за Євросоюз 
  ·  Чи можна судити суддю? 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Іспаніє! Борись за мир! 
  ·  Вірус виявився надто живучим 
  ·  Буревій в Америці 
  ·  Пакистан готовий роззброїтись 
  ·  Відхилення за планом 
  ·  Молодіжна комендантська година 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  США на межі дефолту 
  ·  Новий монстр на нафті 
  ·  ПДВ мінус три відсотки 
  ·  bIZNEWS 
  ·  КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Коли вино лилося ринвами 
  ·  КАЛЕНДАР 
Дайджест Поступу
  ·  Узбецький зразок для України 
  ·  Тільки у Львові 
  ·  Українсько-російські віражі 
  ·  Україна закатована 
  ·  За що ж воювали? 
  ·  Таємниці Саддама 
Арт-Поступ
  ·  Портрети-притчі від Романа Безпалківа 
Ї-Поступ
  ·  Демократія перед лицем ґлобалізації 
  ·  Провінційний космополітизм 
Спорт-Поступ
  ·  ІСПАНСЬКА ВІКТОРІЯ ШУММІ! 
  ·  Рекордоманія 
  ·  Попередній фініш 
  ·  Аматор чи професіонал? 
  ·  Фінський тайфун 
  ·  Об'єднала гімнастика 
  ·  Привітання по-одеськи 
  ·  КОРОТКО