BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Пост-Faktum.    Дайджест Поступу.    Арт-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
6 травня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:27 26-05-2017 -   У Стрию засудили зловмисника, що обікрав лікарню на 40 тис грн  
  14:12 26-05-2017 -   Незабаром ще сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче  
  14:0 26-05-2017 -   Найбільше проблем із невивезеним сміттям у жителів Шевченківського району Львова  
  13:18 26-05-2017 -   13-річний школяр з Жовківського району наклав на себе руки  
  13:16 26-05-2017 -   У музеї Франка показали сімейні скарби  
Україна
  15:6 26-05-2017 -   Підписано указ про право українців на безвіз  
  14:11 26-05-2017 -   Гройсман ще не знає, що робити з автівками на іноземних «бляхах»  
  14:7 26-05-2017 -   Чоловік, який розстріляв мотоцикліста в Києві, здався поліції  
  13:9 26-05-2017 -   На Волині браконьєри вирізали дуби у заповідній зоні  
  13:3 26-05-2017 -   В окружний адмінсуд Києва прийшли з обшуками  
Світ
  14:3 26-05-2017 -   В Єгипті напад на християн: десятки вбитих  
  11:25 26-05-2017 -   Експерти назвали топ-10 культурних об'єктів світу  
  10:21 26-05-2017 -   ФБР почало перевірку щодо зятя Трампа – ЗМІ  
  10:18 26-05-2017 -   У Молдові затримали мера Кишинева  
  15:21 25-05-2017 -   У Новій Зеландії вперше запустили ракету в космос  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Демократія перед лицем ґлобалізації
Частина виступу на колоквіумі Кастельґандольфо улітку 1998 р.
Збіґнєв Бжезінскі
 
Домінування проти демократії

Характеризуючи роль Америки в світі, часто кажуть про “геґемонію”, і в певному сенсі це влучна оцінка сучасного стану справ. Практично, на цьому історичному етапі перевага Америки є ключовим чинником на міжнародній арені. Військово-політичний аспект цієї тези можна легко перевірити: чи існує якась инша держава, про яку можна сказати, що раптове виведення її військ із Далекого Сходу, Перської затоки та Европи негайно призвело б до нечуваних негативних наслідків для миру у світі?

Америка є водночас локомотивом ґлобальної економіки, країною, яка створює нові технології та ґенерує привабливу для усього світу культуру (чи добре це, чи зле - питання смаку), державою, політично заанґажованою до проблем безпеки й стабільности на всіх континентах земної кулі. Про жодну иншу країну такого не скажеш.

Проте, все це не означає, що Америка всесильна. У сучасному світі ми маємо справу з широкомасштабним політичним пробудженням, у зв’язку з чим виникають індивідуальні та колективні прагнення, які годі втілити. Можливості Сполучених Штатів контролювати цей динамічний процес обмежені, і само собою зрозуміло, що перевага не означає, наче Америка може наказувати иншим.

Ба більше, сама американська політична система не підходить для послідовного втілення ґлобального диктату. В Сполучених Штатах нелегко нагромадити кошти, необхідні для перспективних заходів на міжнародній арені, не кажучи вже про негативну громадську думку щодо застосування сили в закордонних ескападах. Американська демократична система за своєю природою ворожа до ґлобального тягаря імперської відповідальности. По суті справи, цілком можливо, що з часом внутрішня опозиція проти виконання Америкою ролі ґлобального лідера - і особливо проти того, що сприймається як “тягар” такого лідерства - буде зростати.

Чимало фактів вказують на те, що американці щораз більше відчувають стурбованість і навіть упередженість до ґлобальної заанґажованости Сполучених Штатів. ЗМІ дедалі частіше обмежуються внутрішньою інформацією, громадська думка чинить так само. Це явище пов’язане з експансією “багатокультурности”, внаслідок чого сьогодні в Америці все важче визначити спільне для всіх відчуття національного інтересу, яке ґарантувало б такий сам рівень стратегічної єдности, який ми мали в США під час ІІ Світової та холодної воєн. Ба більше, розповсюдження багатокультурности супроводжується дедалі більшим проникненням у маси того, що можна було б назвати “віртуальною реальністю”, і її постачає телебачення. Пасивна розвага все частіше стає основним заняттям у повсякденному житті американців. Вищезгадані явища викликають тривогу: чи демократичне суспільство, яке спирається на нарцистичну масову культуру, зможе в майбутньому виконувати свої обов’язки, котрі є наслідком ґлобального лідерства.

Стримування анархії

Слід також зауважити, що в недалекому майбутньому - скажімо, за життя одної чи двох ґенерацій - ґлобальне лідерство Америки, радше, буде безумовним, і жодна велика держава не зможе з нею посперечатися. Навіть коаліція великих держав не мала би, напевно, достатнього потенціалу, аби стати лідером замість Америки. Тож іще одним аспектом ключового для сучасности факту американської геґемонії є те, що єдиною альтернативою лідерству Америки є ґлобальна анархія, поступова втрата ґлобальної стабільности, ескалація міжнародних конфліктів - з усіма суспільними й політичними наслідками такого стану речей. Отже, на нинішньому історичному етапі Америка є “незамінною” ґлобальною силою, хоча в майбутньому її лідерство може бути підірване через головно культурні внутрішні чинники, що коріняться в її демократичній системі.

Належить також поставити істотне питання: чи теперішня ґлобальна перевага Америки може поступово перетворитися на якусь иншу форму тривалої міжнародної співпраці, яка б засновувалась на реаліях ґлобальної потуги, а не на ідеалістичних формулах ілюзорного світового уряду на кшталт Об’єднаних Націй? Якимось чином - поруч з Америкою як єдиною ґлобальною великою державою - треба було б залучити реґіональні великі держави до тривалої форми міжнародної співпраці, яка могла б стати підставою для стабільного процесу прийняття політичних рішень у ґлобальному масштабі.

Китай стає дедалі потужнішою силою в реґіоні. Тому й відносини між Сполученими Штатами й Китаєм набуватимуть дедалі більшого значення; по суті, упродовж життя одного покоління вони можуть стати найважливішими двосторонніми контактами у світі. У цьому контексті важко апелювати до арґументів, які підпорядковують процес формування американо-китайських відносин правам людини й приматові демократії. Можна сподіватися, що з часом у Китаї стане більше демократії, а разом з тим і поваги політиків до прав людини. Проте, потреба здійснення можливої стабільної міжнародної співпраці великих держав - як альтернатива конфлікту чи анархії - диктує тверезе й праґматичне визнання примату ґеополітичної стабільности. Таке поступання принципами може все ж негативно позначитися на шансах демократії, сприяючи леґітимізації та закріпленню авторитарної влади.

Ґлобальній демократії може також загрожувати инший чинник міжнародної політики, а саме: розпорошення сил, пов’язане з розповсюдженням зброї масового ураження поміж дедалі дрібнішими суб’єктами світової політики. Не лише малі держави, такі, як Північна Корея, отримують щораз більший доступ до такої зброї, але цілком вірогідно, що в недалекому майбутньому фанатичні політичні організації можуть мати її у своєму розпорядженні.

В останні роки ми стали свідками того, що зростає страх перед ескалацією міжнародного тероризму. У майбутньому світ може мати справу з ядерною партизанською війною. Аби запобігти такій небезпеці, необхідно буде зав’язати міжнародну співпрацю і впровадити засоби нагляду, які теж можуть суперечити приматові ідеалу демократії. Треба визнати, що американська політика протиставлення розповсюдженню атомної зброї лише позірно стосувалася однаково всіх. Насправді ж вона була селективною і преференціальною. Сполучені Штати відверто допомогли Великій Британії створити власну атомну зброю. Існують достовірні дані, що вони також таємно підтримували французьку атомну програму. Вони, безсумнівно, закрили очі на отримання атомної зброї Ізраїлем. Тож селективна й преференціальна політика нерозповсюдження атомної зброї не може бути надійним бар’єром для її розповсюдження. Це дилема, яку Сполучені Штати не зуміли розв’язати.

Справжня загальна політика нерозповсюдження атомної зброї мала б ґарантувати державам, які не намагаються володіти такою зброєю, безпеку від сусідів, котрі таку зброю матимуть. Ці ґарантії мусили б бути доволі жорсткими. Проте, сумнівно, що демократичні законодавчі органи дали б такі ґарантії. В цьому контексті єдиною практичною альтернативою була б спроба головних ядерних держав - у тому числі й авторитарних - вжити колективних заходів щодо стабілізації кількости арсеналів зброї масового знищення й обмеження її розповсюдження. Це, щоправда, вимагає відступити від принципів демократії на міжнародній арені і, безсумнівно, зміцнить ґлобальну ієрархію влади, яка не відповідає демократичним устремлінням.

Підсумок: імперативи відповідального використання ґлобальної сили - навіть у випадку демократичної Америки - за природою речей суперечать демократичним пріоритетам.

Америка - яка в багатьох аспектах є суспільною лабораторією людства - повинна зрозуміти, що її сучасна історична роль є перехідною. На Америці лежить обов’язок побудови інституційного запілля, яке дало б їй змогу поступово й безболісно позбутися ґлобальної переваги. Цей процес вимагатиме відповідального розподілу влади ґеополітично стабільним способом.

Економіка вільного ринку, якщо вона насправді хоче перемогти в ґлобальному масштабі, мусить бути дедалі чутливішою до гуманітарних питань. У світі, який все менше толерує соціальну несправедливість і ґлобальну бідність, економіка повинна демонструвати дедалі більшу соціальну відповідальність.

Ми повинні усвідомлювати той факт, що демократичний консенсус, який поборов утопічну впевненість, котра формувала обличчя ХХ століття, може тепер поступитися місцем аґностичному релятивізму, що приведе до страшного понятійного хаосу, суспільної деморалізації, політичного роздроблення й інтелектуальної дезорієнтації. Ґлобальна політична анархія - нині єдина альтернатива ґлобальній стабілізуючій могутності Америки - могла б у такому випадку знайти гідне себе доповнення в ґлобальній інтелектуальній анархії.

Переклала Наталя Чорпіта









» 
Провінційний космополітизм
Йозеф Юрт
 
Для Европи ґлобалізація є не лише економічним, але й соціальним і культурним викликом. Проте, досі між німцями та французами немає єдности щодо того, як відповісти на цей виклик. У кожному разі, аби дієво протистояти наступові індустрії масової культури, замало лише плекати реґіональну своєрідність.

Ґлобалізація означає передусім світове економічне переплетіння, яке стало можливим завдяки тому, що виробництво більше не прив’язане до певних територій. Сьогодні товари і послуги, капітал і знання навдивовижу мобільні. Кордони більше не є кордонами.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Куйбіда повертається в політику 
  ·  Польський кавалок Іраку 
  ·  Наслідки суботньої стихії 
Погляд
  ·  Правда про Унію: пастор на слизькій дорозі 
  ·  Стихійне лихо у Львові 
Поступ у Львові
  ·  Свято за будь-якої погоди 
  ·  Тимошенко вірить у Буняка 
  ·  Облраду заскочила перевірка 
  ·  Поляки рятують українське Розточчя 
  ·  Дороги ремонтують повільно і неякісно 
  ·  Плащаниця єднає Церкви 
  ·  Тестування міліціонерів 
  ·  Дороги небезпечні 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Українські солдати будуть в Іраку 
  ·  В гостях у НАТО 
  ·  Українсько-російська Європа 
  ·  Американці не скасують санкцій 
  ·  27% українців -- за Євросоюз 
  ·  Чи можна судити суддю? 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Іспаніє! Борись за мир! 
  ·  Вірус виявився надто живучим 
  ·  Буревій в Америці 
  ·  Пакистан готовий роззброїтись 
  ·  Відхилення за планом 
  ·  Молодіжна комендантська година 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  США на межі дефолту 
  ·  Новий монстр на нафті 
  ·  ПДВ мінус три відсотки 
  ·  bIZNEWS 
  ·  КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Коли вино лилося ринвами 
  ·  КАЛЕНДАР 
Дайджест Поступу
  ·  Узбецький зразок для України 
  ·  Тільки у Львові 
  ·  Українсько-російські віражі 
  ·  Україна закатована 
  ·  За що ж воювали? 
  ·  Таємниці Саддама 
Арт-Поступ
  ·  Портрети-притчі від Романа Безпалківа 
Ї-Поступ
  ·  Демократія перед лицем ґлобалізації 
  ·  Провінційний космополітизм 
Спорт-Поступ
  ·  ІСПАНСЬКА ВІКТОРІЯ ШУММІ! 
  ·  Рекордоманія 
  ·  Попередній фініш 
  ·  Аматор чи професіонал? 
  ·  Фінський тайфун 
  ·  Об'єднала гімнастика 
  ·  Привітання по-одеськи 
  ·  КОРОТКО