BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Історія у Поступі.    Дайджест Поступу.    Тема Поступу.    Ї-Поступ.    Поступ літератури.    Поступ технологій.    Львівські обсервації.    Спорт-Поступ.    Львівські історії.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
30 квітня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:18 22-09-2017 -   У Львові викрали Mitsubishi Outlander  
  15:12 22-09-2017 -   Синоптики попереджають про зміну погоди  
  15:11 22-09-2017 -   Усіх охочих запрошують на святкування Дня Сихова  
  15:8 22-09-2017 -   У Львові 12-річна дівчинка народила дитину  
  13:20 22-09-2017 -   У Львові маршрутка №41 в’їхала в паркан  
Україна
  15:14 22-09-2017 -   В Україні оголосили демобілізацію строковиків  
  15:9 22-09-2017 -   На Харківщині затримали банду рекетирів  
  13:14 22-09-2017 -   Вихідні в жовтні: скільки відпочиватимуть українці  
  13:12 22-09-2017 -   Луценко шокований станом другої лінії оборони в зоні АТО  
  10:44 22-09-2017 -   Житомирщину накрив аномально великий град  
Світ
  15:15 22-09-2017 -   Актрису з "Мухтара" ввели в кому через травму  
  13:11 22-09-2017 -   У російській Держдумі з виставки вкрали хамон  
  13:9 22-09-2017 -   Вчені назвали легкий спосіб продовження життя  
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Дайджест Поступу  »  ПРОЩАННЯ

___________________________________________________________________________

Слава Стецько
 
Уперше почув я про Славу Стецько на переломі 60 і 70 років. Ми шукали контакти з українськими незалежницькими середовищами. Я дізнався, що є можливість контакту з Ярославом Стецьком, який створив найсильнішу в еміграції політичну групу, яка послідовно прямувала до "самостійної України". З ним рахувались і в офіційній політиці; приймали його, разом із дружиною Славою, президенти США.

Прізвище я знав добре. Стецько був у 30-х роках провідним діячем радикального крила Організації українських націоналістів (ОУН) -- підпільного угрупування, яке боролося з польською владою, близьким співпрацівником Степана Бандери, що був безпосередньо причетним до вбивства міністра Броніслава Пєрацького, пілсудчика і речника польсько-українського порозуміння. Після вступу до Львова німців у червні 1941 року, Ярослав Стецько проголосив утворення уряду незалежної України. За тиждень німці арештували самозваного прем'єра та ув'язнили його в таборі Саксенгаузен...

Із застереженнями сприймав я інформацію, що погляди Ярослава Стецька перейшли значну еволюцію. Воєнний та повоєнний досвід привів його до переконання, що Росія, яку уособлював СРСР, була і є найбільшим ворогом незалежності України, а для німців українська справа є лише інструментом маніпуляції. Оскільки самотня Україна має малі шанси, їй потрібний був союзник. Ним може бути лише Польща, яка зробить усе, щоб вирватись з-під радянської влади. "Від незалежності Польщі залежить незалежність України", -- стверджував Стецько. Отже, дійшов він до такого ж висновку, як і раніше Петлюра.

Я визнав, що ми не можемо залишатись в'язнями минулого: якщо є шанс -- треба з нього скористатись. Важливим є завтра, а не вчора. Кілька літ минуло, поки контакти не були налагоджені повністю. Після смерті Ярослава Стецька, керівництво організації, а також Антибільшовицького блоку народів, який утворився з української ініціативи, перейняла Слава.

Особисто з нею познайомився я лише у січні 1987 року в лондонській піцерії. Кілька днів після того -- зібрання в українському осередку, десь у східній дільниці Лондона. Було вже під вечір, темно й холодно. Зал теж був напівтемний. Слава вела нас довгим переходом через середину зали до столу президії. Поряд був бюст якогось чоловіка, я здогадався, що це Бандера. Тиша така велика, що майже переходила у крик. З обох боків біля крісел рядами стояли люди. Всі дивились й мовчали. Я намагався розгледіти їхні обличчя, але лампи світили так слабо, що лиця були затемнені, нерухомі. Тільки дивилися. Майка -- моя дружина -- сказала потім, що відчувала, ніби за хвилю хтось би мав убити їй сокиру у спину.

-- Стоїмо навпроти себе, -- сказав я з трибуни. -- Розділяє нас погане минуле. Розділяють нас злочини, ділить кров. Дуже багато крові...

Три години пізніше, а може тільки дві, ми разом плакали. Уже ми не стояли навпроти себе, не було столу президії, ні рядів стільців, все перемішалося, кожне обличчя було іншим, кожне слово зрозумілим. Страждання було спільним, розчарування переростало в надію, все, що розділяло, почало поєднувати. Ми відчували, як тане прокляття долі. Небагато в мене було таких хвилин у житті.

Тієї весни я зустрічався зі Славою ще кілька разів по обидва боки Атлантики. Потім ми бачились у різних кінцях світу -- від Арізони до Тайваню. Політичне порозуміння блискавично переросло у дружбу. Я розказував Славі, яким прекрасним є Київ, особливо у травні, коли місто переповнене запахом акації. А біля фундаментів Десятинної церкви, першої мурованої, спорудженої ще Володимиром Великим, росте ще липа, посаджена митрополитом Петром Могилою 1634 року, коли король Владислав IV відновив православну ієрархії, паралельну до уніатської. Петро Могила був двоюрідним братом Яреми Вишневецького.

-- Прочитай, Славо, "Вогнем і мечем". Цю книжку змістифікували, коли вона стала служити зброєю політичної боротьби. Сєнкевич любив Україну -- і вчив її любити, у її славі та у її трагедії, -- говорив я.

Розповідав я про Львів: середмістя майже не змінилось з довоєнних часів, але коли Слава розпитувала про подробиці, я розводив руками. Це було місто її молодості, до німецького арешту 1943 року. Народилась вона під Тернополем. Туди я ще не добирався, але ще хлопчиком відвідував двоюрідного діда у Кремінці. Він був там віце-директором ліцею. Убито його у 1942 році, не відомо точно , де і хто, можливо, це були німці, може.., -- говорив я.

"... українці", -- закінчувала Слава, і ми замовкали, вражені тим, що діялось тоді безрозумного, страшного. Ми знали, що це є досвід такої міри, що після нього не можна продовжувати розбрат. Два покоління заплатили за це неволею, нуждою та стражданнями, третє може заплатити набагато дорожче.

Розповідала мені про Ярослава. Разом вони спостерігали, як після війни у Німеччині відроджувалась демократія, а разом із нею приходив добробут. У Штатах можна було зрозуміти, чим є справжня, незагрозлива свобода, але чи американці це розуміли? З Тайваню, разом із стривоженими китайцями, спостерігали, як відбувається культурна революція...

Багато разів ми говорили про генерала Ровецького (головного командувача АК). Два роки пізніше, ніж Ярослав, опинився він у Саксенгаузені. Перестукувались між собою, розмовляли через вікно. Стецько дізнався після війни, що "Ґрота"-Ровецького убили, але де і як?

-- Чи Ровецький походив зі Львова? Знав стільки подробиць боїв у листопаді 1918 року, -- питалася Слава.

Я пояснював, що він був викладачем Вищої військової школи, досліджував бої в місті, написав про це книжку.

-- Шкода, що Ярослав його про це не розпитав, -- сказала. Зате вони розмовляли про Пілсудського. Потім Стецько часто повертався до Пілсудського. Пілсудський віддає Київ, але залізною рукою тримає Львів. Думає тільки про Польщу. Але Київ передав Петлюрі. Щодо Петлюри Ярослав не мав великої симпатії, але все-таки... Київ відбили більшовики, навіть дійшли до Варшави, ледве їх там Пілсудський зупинив. Але все-таки думав про Україну, бо інакше б не повів війська до Дніпра, не підтримував би української незалежності.

У серпні 1991 року я приїхав на конгрес Світової ліги свободи й демократії у Коста-Ріці. Гарна місцевість біля Сан Хосе, готель у квітах, першою вбігає Слава.

-- Лешек, нещастя, -- розмазує сльози на обличчі, голосно схлипує. -- Військовий переворот у Москві, повертаються найгірші, все пропало. Що буде, Лешек, що буде?

Я був так змучений триденними мандрами, що навіть політика перестала мене цікавити. Який переворот, де і для чого? Але мушу щось відповісти, потішити.

-- Не переживай, Славо, нема чого. Це потриває три дні. А потім...

-- Що потім, що потім?

-- Не плач, Славо, за три дні Україна проголосить незалежність, -- сказав я і пішов спати.

Три дні після того, рано вранці, грюкіт у двері.

Слава:
-- Звідки ти знав Лешку, звідки знав?

-- Що?

-- Путч провалився. У Києві проголосили незалежність України. Звідки ти знав?

-- Розкажу тобі пізніше. У Києві. Коли зустрінемось у польській амбасаді. Приїдеш туди просто із засідання парламенту...

Так і було. Останній раз ми зустрічались у Києві. У посольстві Польщі. Посол Бар спеціально запросив Славу Стецько. Трохи запізнилась, засідання затягнулось. Я знав, що парламент цієї каденції відкривала власна вона -- найстаріша провідниця українського визвольного руху.

Однак ми ніколи не закінчили цієї розмови з Коста-Ріки. Сьогодні Тобі розкажу, Славо. Звідки я знав? Від Тебе Славо. Пам'ятаєш нашу першу зустріч, десь у кутку піцерії біля круглого столика. Ще ми були на "пан-пані". Ти давно не розмовляла польською, примішувала українські слова. Може й думала, що вони є польським, а може я думав, що є українськими. Я розказував, що діється в Польщі. ПНР занепадає, ще два, може три роки і кінець. Польща буде незалежною. Я повторював майже тими ж словами те, що в ті тижні говорив у Лондоні кожному, приватно і публічно. А майже кожен відповідав так само: "Це надто гарно, щоб могло бути правдивим".

Слава сказала тільки одне слово: "Так". І за хвилину: "Два, три роки -- так. То вже недовго. Дочекалися ми, і невдовзі після того Україна теж буде незалежною. Ми є зв'язані. Вільна Польща, вільна Україна. Так".

Спокійно, так, як би ми говорили, що весною настануть сонячні дні. Перед цим ми цілими роками прогнозували, збирали аргументи, переконували інших та себе. У цій лондонській кнайпі припущення ставало очевидністю. Я дивився Славі в обличчя і знав, що Україна буде незалежною. Самі це проголосять, ніхто за них цього не зробить. І ще більш певним був, що Польща теж, раніше. Звичайно, так буде, нема проблем. Коли кельнерка-негритянка принесла піцу, я відчув, що голодний. Хто замовив? Дякую, Славо, дякую за все.

Лешек МОЧУЛЬСЬКИЙ, відомий польський політичний діяч, засновник та багатолітній голова Конфедерації незалежної Польщі, посол польського сейму І та ІІ каденції

Gazeta Wyborcza, № 94, 22.04.2003









» 
"Московские новости": іракські біженці освоюють маршрут Азербайджан-Україна-ЄС
 
У зв'язку зі збільшенням кількості іракських біженців у прикордонних регіонах Ірану, спостерігачі прогнозують їхнє масове проникнення до Азербайджану. Уряд Туреччини вже звернувся до влади Азербайджану із проханням сприяти в розміщенні біженців з Іраку.

Коментуючи ситуацію з іракськими біженцями, керівник прес-служби бакинського представництва Управління Верховного комісаріату у справах біженців (УВКБ ООН) Вугар Абдулсалімов повідомив "МН", що біженців, як і раніше, не більше 110-115 осіб. Про їхню подальшу долю пан Абдулсалімов висловився досить похмуро: "Ці люди вважають себе біженцями й прохають надати їм такий статус. Ті, хто такий статус отримає, зможуть надалі перебратися до третіх країн. Ну а інших, швидше за все, чекає репатріація. Зазначу, щоправда, що ця справа є добровільною".
Детальніше>>
» 
"Независимая газета": Друзі з ГУУАМ хочуть стати друзями по НАТО
 
Офіційний Тбілісі вже давно намагається залучити Київ до посередництва в грузино-абхазькому врегулюванні. Фактично йдеться про поступове витиснення Росії з цього процесу і заміну російських миротворців українськими.

Не менш важлива тема українсько-грузинських переговорів -- співробітництво в оборонній сфері. У Тбілісі не заперечують, що вдасться домовитися про постачання до Грузії українських озброєнь, зокрема, зенітно-ракетних комплексів ППО. Нагадаємо, що зміцнювати ППО за допомогою України Грузія вирішила після інциденту з російськими літаками, що нібито порушили повітряний простір Грузії.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Буш прислав нам "зубра" 
  ·  Україні не потрібні економісти і юристи 
Погляд
  ·  Одного дня 
  ·  Таємниці російських спецслужб 
Поступ у Львові
  ·  Візи у Львові: міф чи реальність 
  ·  З травня відключення поновляться 
  ·  ЦУМ відкриють у травні 
  ·  Автозаправок побільшає 
  ·  Хроніка вихідних 
  ·  Незаконний соцзабез 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Зернова паніка в Києві 
  ·  Фаворит розговорився 
  ·  Першого травня буде весело 
  ·  Легалізація свободи слова 
  ·  Жертви алкоголю й тютюну 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Військове об'єднання Азії 
  ·  Протести проти американської влади 
  ·  Неспокійні свята 
  ·  Потепління в Індостані 
  ·  Аргентина обирає президента 
  ·  Знайшли викрадені шедеври 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Історія у Поступі
  ·  Державні перевороти 1917-1919 років 
  ·  АРХІВАРІУС 
Дайджест Поступу
  ·  Слава Стецько 
  ·  "Московские новости": іракські біженці освоюють маршрут Азербайджан-Україна-ЄС 
  ·  "Независимая газета": Друзі з ГУУАМ хочуть стати друзями по НАТО 
Тема Поступу
  ·  70 ПІДСТАВ ПИШАТИСЯ ЛЬВОВОМ 
  ·  Місто Святого Юрія 
  ·  Герб Львова "народився" в Баварії? 
  ·  Програма святкування Дня міста 
Ї-Поступ
  ·  Остання служниця Бетговена 
  ·  Карлик у тумані 
  ·  Чоловік із трьома черевиками 
Поступ літератури
  ·  Галина ПАГУТЯК: Я прожила вдосталь життів 
Поступ технологій
  ·  Ігрові пристрасті 
  ·  intel навчить комп'ютер читати по губах 
  ·  Англійські паспорти зберігатимуть біометричні дані 
  ·  samsung розробила модулі пам'яті обсягом 1Гб 
  ·  Американський суд відмовився закрити дві P2P мережі 
  ·  Атипова пневмонія і комп'ютерний бізнес 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Спорт-Поступ
  ·  Сходинка до п'єдесталу 
  ·  Шаховий фестиваль пам'яті Шухевича 
  ·  Хто ж ліпше грає? 
  ·  Розсудив ринг 
  ·  Трансфер століть 
  ·  Урок чемпіонів 
  ·  КОРОТКО 
Львівські історії
  ·  Шалене львівське кохання 
  ·  КАЛЕНДАР