BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Історія у Поступі.    Дайджест Поступу.    Тема Поступу.    Ї-Поступ.    Поступ літератури.    Поступ технологій.    Львівські обсервації.    Спорт-Поступ.    Львівські історії.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
30 квітня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:34 22-05-2017 -   На Львівщині завершився II тур Чемпіонату України з регбі-7 серед жінок  
  15:33 22-05-2017 -   Водойми Львівщини готують до сезону літнього відпочинку  
  15:26 22-05-2017 -   У Львові збирають речі для стареньких мешканців хоспісу в Угневі  
  14:31 22-05-2017 -   У сквері на вул. Дорошенка, 9 облаштують новий громадський простір  
  13:10 22-05-2017 -   У Солонці грабіжник з пістолетом напав на неповнолітнього  
Україна
  15:41 22-05-2017 -   Луценко не підтримав ідею створення антикорупційних судів  
  15:36 22-05-2017 -   У чотирьох областях очікуються заморозки  
  15:25 22-05-2017 -   Українцям більше не виплачуватимуть пенсії за пропискою  
  14:17 22-05-2017 -   У Києві на дитячому майданчику знайшли гранату  
  13:6 22-05-2017 -   Завтра Рада може встановити квоти української мови на телебаченні, - Парубій  
Світ
  15:39 22-05-2017 -   Франція допоможе Україні залучити допомогу ЄС для зміни ширини залізничних колій  
  15:31 22-05-2017 -   Люди досягнуть зірок через 100 років - вчені  
  13:7 22-05-2017 -   Російська компанія за 350 доларів організовує тури в «ДНР»  
  12:0 22-05-2017 -   США повернуть Україні частину грошей Лазаренка  
  10:7 22-05-2017 -   На Евересті загинули троє альпіністів  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Остання служниця Бетговена
Історична ремінісценція
Фріц Ріттер фон Герцмановський-Орляндо в перекла
 
У липні 1900 року в зальцбурзької лахмітниці Каті Шпанбауер, у чиїх нечупарних руках зосередилися чималі цінності, я зустрівся з моїм лінцським приятелем придворним радником А. М. Пахінґером - надзвичайним диваком, що зробив би Е. Т. А. Гофманові неабияку честь. Куди старший за мене, він, будучи, як і я, пристрасним колекціонером, мав значно більше досвіду.

З дедалі зростаючими запалом і зрілістю справжнього збирача він зайшов так далеко, що я не міг і, напевно, вже ніколи не зможу наздогнати його. Хоча збирав він, щоправда, і всілякий мотлох та непотріб.

Однієї грозової ночі, наприклад, я спіткав його в Мюнхені тоді, коли борвій вихопив у нього з рук загорнуте в пакунок опудало мопса.

- Облиш це дрантя, - порадив я йому.

- Шо? Лишити такуво файну річ? Се мопс нибіщиці Фанні Ельслир! Таже се найліпша вітчизнєна памнєтка длє кождого австрійцє... Знаїш, єк го занесло до Мюнхина?.. Роками шуков-їм мопса... Сей був в їдної баби... Ади не хтіла го віддати... не хтіла віддати... Але годину, єк стара померла... та й в тотій жєлобі родичі покійної віддали ні мопса за безцінь... Маю такі офіційне пітверджинє... А ти шо си гадов?..

- Нерідко в такімво опудалі мопса, - провадив він, - мож знайти єкис любовний лист. Єк знати, а може в сімво сховані єкіс невідомі бздури старого Ґенца! Знаїш, такийво мопс - се, власне, історична памнєтка...

Ураз повз Пахінґера проїхав трамвай - і обличчя промоклого до рубця придворного радника спалахнуло пекельними червоними відблисками. Крекчучи від задоволення, щасливець, якому позаздрив би не один колекцінер, зник у темряві разом із закаляною до невпізнаваности дивовижею. А проте чоловік, який із такою втіхою блукав манівцями мистецького ринку, володів і справді коштовними перлинами - скарбами, що склали би предмет гордости для будь-якого музею. Хоч, як уже згадано, траплялися й речі, що їх кожна розумна людина з огидою викинула б геть. Ось, наприклад, Ґрильпарцерову пантофлю він привласнив собі.

- Жєль, шо тіко права... На ній вигаптована Жинив’єва, єка длє свого нимовлєти бире в олинихи троха молока... Катя Фрьоліх подарувала ні сесю пантофлю... Так, пантофлє... Не їден вчений довів се... А ше-м маю - ношу й нинька - засмальцьовані постромки нибіщика Достоєвского... Се ду-у-уже рідкісна річ... Тому багато хто й заздрит ні...

- Та облиш-но своє бридотне ганчір’я! - урвав я його.- Якщо ти не знаєш чогось кращого...

- Я знаю таке... ади, се навікь не варто бло б розповідати ті. Таже ти не шєнуїш риліквій виликих людий... Але так єк ми сі знаїм віддавна, я озьму ті з собов на їдну низвичєйну зустріч... дуже низвичєйну... я добрий чоловік... Би-с знов, шо ту, в старій частині міста, жиє їдна старезна баба, єка, кажут, бла посліднов служницев у Битговина. Пише сі вона Розалія Гіммельфройндспоінтнер. Ади йдем оба до тої жінки та й побалакаїм з нев. Дорогов купим їй горівки, але солодкої. І ґульдинів з десікь такі дамо старій.

І ми пішли. Нетрища темних будівель. Стиль - іще ґотичний. На брудних, різних за висотою східцях із червоного мармуру ми побачили зграю котів. Звідкілясь долинала подружня сварка. На приступках сходів лежали розкидані ялинові шишки.

На шостому поверсі - куди нам вказали дорогу - одні з дверей були відчинені. Зайшовши досередини, ми побачили схожу на опудало істоту - справжнісіньку потіпаху із запаленими очима. Горілка зробила її довірливою. Пахінґер, який унаслідок своєї пристрасти збирати стару білизну духовних велетнів, історичні щелепи, що зав’язли у всіх у зубах, і всілякі инші речі такого роду часто фліртував з обмивальницями мерців (“Троха файним чоловіком такі тра бути“. - Він замріяно подивився кудись у далечінь.), відразу знайшов тон, необхідний для миршавої почвари.

- Отже, пані Залі, - спритно почав він, із хвацькістю настовбурчивши вуса, - то єким же був маестро - пан фон Битговин?

- Та єким же він був маестром! - невдоволено буркнула стара. - Він був тіко музиков... мандрівним музиков... Мав дві роялі без ніжок... А їден раз півднє так лупив палицев по столі, шо післє того нам не раз казали висилєти сі... Тогди мала-м роботи, Боже мій!..

Ми розгублено перезирнулися.

- Не маїте єкихос го листів? - запитав бувалий у бувальцях придворний радник, який серед пануючого безладдя, здавалося, почував себе впевнено. - Шо, нибіщик ніколи не дарувов вам старих чобіт... чи ше шос, би-сти доношували? Єкихос майток на зиму? Подумайте добре, пані Залі!

А тоді, обернувшись до мене, сказав:

- Коби мав-їм лиш їдні маестрові майтки! Шо б вони тогди вартували!.. Ади був би-м забизпечиний на все житє...

- Ну а яким же пам’ятаєте його у стосунках з иншими? - поцікавився я.

Гіммельфройндспоінтнер довго дивилася на мене каламутним поглядом, а потім пирхнула:

- Він був страшний відлюдок...

Це були останні слова, почуті від неї. Після цього вона поринула в похмуре мовчання.









» 
Карлик у тумані
Фріц Ріттер фон Герцмановський-Орляндо в перекла
 
Був зимовий ранок, темний, хоч в око стрель. На одному з катедральних соборів щойно вибило восьму. Бліде світло ліхтарів ледь пробивалося крізь туман. Біля пам’ятника Лібенберґові кілька закутаних по самісінькі вуха осіб, чекаючи на трамвай, невдоволено тупцювали по свіжій пороші. Панувала мертва тиша. І лише неподалік від мене якийсь гладун безперестанку буркотів собі під ніс. Щось, здавалося, страшенно дратувало його.

У мені відразу ж тьохнуло серце провінціяла, яке зазвичай дрімає в душі кожної столичної людини, і я підійшов до збудженого череваня ближче. Тепер я міг його чути.
Детальніше>>
» 
Чоловік із трьома черевиками
Фріц Ріттер фон Герцмановський-Орляндо в перекла
 
Венделін Гебенштрайт - ось як називався той рідкісний мерзотник від шевського ремесла, який завдав моїй добрій бабусі чимало прикрощів.

Це був присадкуватий запальний чоловічок, чий ц.-к. привілей викликав заздрість у багатьох. На його величезній пліші, мало не на потилиці, випинався подібний до півнячого гребеня наріст, що від надмірного збудження аж полум’янів.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Буш прислав нам "зубра" 
  ·  Україні не потрібні економісти і юристи 
Погляд
  ·  Одного дня 
  ·  Таємниці російських спецслужб 
Поступ у Львові
  ·  Візи у Львові: міф чи реальність 
  ·  З травня відключення поновляться 
  ·  ЦУМ відкриють у травні 
  ·  Автозаправок побільшає 
  ·  Хроніка вихідних 
  ·  Незаконний соцзабез 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Зернова паніка в Києві 
  ·  Фаворит розговорився 
  ·  Першого травня буде весело 
  ·  Легалізація свободи слова 
  ·  Жертви алкоголю й тютюну 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Військове об'єднання Азії 
  ·  Протести проти американської влади 
  ·  Неспокійні свята 
  ·  Потепління в Індостані 
  ·  Аргентина обирає президента 
  ·  Знайшли викрадені шедеври 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Історія у Поступі
  ·  Державні перевороти 1917-1919 років 
  ·  АРХІВАРІУС 
Дайджест Поступу
  ·  Слава Стецько 
  ·  "Московские новости": іракські біженці освоюють маршрут Азербайджан-Україна-ЄС 
  ·  "Независимая газета": Друзі з ГУУАМ хочуть стати друзями по НАТО 
Тема Поступу
  ·  70 ПІДСТАВ ПИШАТИСЯ ЛЬВОВОМ 
  ·  Місто Святого Юрія 
  ·  Герб Львова "народився" в Баварії? 
  ·  Програма святкування Дня міста 
Ї-Поступ
  ·  Остання служниця Бетговена 
  ·  Карлик у тумані 
  ·  Чоловік із трьома черевиками 
Поступ літератури
  ·  Галина ПАГУТЯК: Я прожила вдосталь життів 
Поступ технологій
  ·  Ігрові пристрасті 
  ·  intel навчить комп'ютер читати по губах 
  ·  Англійські паспорти зберігатимуть біометричні дані 
  ·  samsung розробила модулі пам'яті обсягом 1Гб 
  ·  Американський суд відмовився закрити дві P2P мережі 
  ·  Атипова пневмонія і комп'ютерний бізнес 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Спорт-Поступ
  ·  Сходинка до п'єдесталу 
  ·  Шаховий фестиваль пам'яті Шухевича 
  ·  Хто ж ліпше грає? 
  ·  Розсудив ринг 
  ·  Трансфер століть 
  ·  Урок чемпіонів 
  ·  КОРОТКО 
Львівські історії
  ·  Шалене львівське кохання 
  ·  КАЛЕНДАР