BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Історія у Поступі.    Дайджест Поступу.    Тема Поступу.    Ї-Поступ.    Поступ літератури.    Поступ технологій.    Львівські обсервації.    Спорт-Поступ.    Львівські історії.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
30 квітня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:41 20-09-2017 -   Сьогодні з риштування впав і травмувався чоловік  
  13:32 20-09-2017 -   У Львові викрили кишенькового злодія, який обікрав двох неповнолітніх дівчат  
  12:57 20-09-2017 -   У п’ятьох районах Львова планові знеструмлення  
  11:33 20-09-2017 -   У центрі Львова ще одна вулиця стане пішохідною  
  11:31 20-09-2017 -   У Львові біля цирку 18-річний юнак побив та пограбував інваліда  
Україна
  13:34 20-09-2017 -   У Києві ухвалили рішення про перейменування Московського мосту та станції метро "Петрівка"  
  13:30 20-09-2017 -   Відсторонено від посади скандального психіатра Міноборони  
  13:28 20-09-2017 -   Цієї осені до армії призвуть понад 10 тисяч рекрутів  
  13:26 20-09-2017 -   У Тернополі обшукали прокуратуру і поліцію  
  13:1 20-09-2017 -   Харківська поліція отримає нового керівника  
Світ
  13:27 20-09-2017 -   Киргиз надряпав своє ім'я на меморіалі Лінкольна у Вашингтоні  
  12:58 20-09-2017 -   Міністр культури РФ назвав автомат Калашникова культурним брендом Росії  
  11:36 20-09-2017 -   Китайці заявили про створення вакцини від карієсу  
  10:15 20-09-2017 -   Нідерланди виділили гроші на суд щодо MH17  
  10:4 20-09-2017 -   Землетрус в Мексиці: 21 дитина загинула під час завалення школи  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія у Поступі  »  ІСТОРІЯ

___________________________________________________________________________

Державні перевороти 1917-1919 років
Ігор МЕЛЬНИК
 
Державні перевороти 1917-1919 років
Практично будь-яка зміна влади у ті роки в Україні відбувалась або шляхом інтервенції іноземних військ, або через перевороти, які одні називали повстаннями чи революціями, а інші, їхні противники, заколотами і бунтами. Зупинимось побіжно лише на деяких з них.

Самостійність проти автономії

У червні 1917 року, коли наступ російських військ проти німців на Південно-Західному фронті зазнав невдачі й авторитет тимчасового уряду у Петрограді підупадав з кожним днем, в Української Центральної Ради з'явився шанс перейняти реальну владу в Києві та поширити її на всі українські губернії. Однак Михайло Грушевський та Володимир Винниченко не наважились на такі рішучі кроки й обрали шлях переговорів з петроградським урядом, наслідком яких став ІІ Універсал від 16 липня 1917 року, який проголошував мінімальну українську автономію в межах Росії.

Група українських самостійників-державників, незадоволена угодовською політикою керівництва Центральної Ради, ще 27 червня стала готувати збройне перейняття влади. Щоправда, серед самостійників так і визначилась єдина концепція цієї української влади. Частина з них пропонувала усунути взагалі діячів Центральної Ради, встановити тимчасову військову диктатуру і запропонувати німцям сепаратний мир. Інші були більш поміркованими, тому пропонували залишити Центральну Раду і лише доповнити її керівництво самостійниками.

Основними силами для здійснення цього чину в Києві мали бути перші українські полки ім. Богдана Хмельницького та Павла Полуботка. Розраховували теж на підтримку Звенигородського Вільного Козацтва та українізовані військові частини в Житомирі, Чернігові, Полтаві, Одесі, Таганрозі, на Херсонщині та Кубані. Керували операцією Михайло Міхновський та молоді офіцери із "Союзу Української державності" та "Братства Самостійників".

У ніч з 17 на 18 липня українські вояки з полку ім. П.Полуботка зайняли Арсенал та Печерську фортецю, штаб Київської військової округи, совєт робітничих і солдатських депутатів, російську міліцію, державну скарбницю та інші ключові пункти міста. Більшість російських військових частин було роззброєно. Операція пройшла блискуче і нагадувала перейняття влади у Львові у ніч на 1 листопада 1918 року. Однак, на відміну від галицьких політиків, керівництво Центральної Ради відмовилось від такого подарунку долі і закликало полуботківців повернути зброю російським військам, випустити заарештованих, залишити всі об'єкти і повернутись назад до касарень. Потім Винниченко, виправдовуючись перед петроградським урядом, намагався зобразити ці події як "бунт дезертирів". А український полк ім. П.Полуботка за "непослух" відправили на фронт.

Перевороти часів УНР

Та вже за чотири місяці, коли в Петрограді відбувався жовтневий переворот, а в Києві "білі" росіяни бились з "червоними", Центральна Рада таки відважилась перейняти владу і 20 листопада 1917 року ІІІ Універсалом проголосила утворення УНР, щоправда, все ще у федерації з Росією. Пізніше більшовики пробували ще двічі силою зброї захопити владу у столиці УНР. 13 грудня 1917 року їх заколот удалось попередити, а учасників роззброїти. Збройний виступ більшовиків у ніч з 28 на 29 січня 1918 значно ослабив оборону столиці перед наступом російських військ Муравйова, які зайняли Київ уже 9 лютого.

Але перед тим уряд УНР встиг підписати в Бересті мирний договір з Німеччиною та її союзниками і при їхні допомозі українські війська розпочали звільнення України з-під більшовицької окупації. На світанку 2 березня 1918 року Галицький полк Січових Стрільців та Гайдамацький кіш увійшли до Києва. Однак уряд Центральної Ради не задовольняв нових союзників, німців, а також місцевих, переважно російських та жидівських, олігархів. Тому вони почали шукати йому заміну.

Павло Скоропадський, якому була призначена ця роль, писав потім про квітневі дні 1918 року у своїх "Спогадах": "Я все більше переконувався, коли я не здійсню перевороту тепер, у мене завжди залишатиметься відчуття, що я є людиною, котра задля свого власного спокою втратила можливість врятувати країну, що я боягуз та безвольна людина. Я не сумнівався в користі перевороту, навіть якщо б новий уряд не зміг би довго протриматись".

Нащадок гетьманського роду Скоропадських, чернігівський землевласник та царський генерал, вихований у Європі, аристократ, Павло Скоропадський йшов до влади у Києві 29-30 квітня 1918 року за допомогою російських офіцерів при підтримці німців, які хотіли бачити в Україні порядок, а не напівбільшовицьку анархію.

Євген Коновалець згадував про той час: "Швидко ми були примушені ставитись критичніше до діяльності діячів Центральної Ради, бо бачили наглядно, що їхня політика вводить у краю, замість ладу, щораз більшу анархію, яка не тільки виключає організацію війська, але веде державу до неминучої руїни".

Однак Коновалець зберігав лояльність до Центральної Ради і її Генерального Секретаріату як законного уряду УНР. Тому, дізнавшись про підготовку П.Скоропадського перевороту, негайно повідомив керівництво УНР про небезпеку, оголосив бойову готовність січовиків і чекав наказів. Однак таких наказів не надходило, і коли Коновалець з власної ініціативи пропонував обеззброїти російських добровольців, поки вони виступлять, військове міністерство УНР категорично цьому заперечило.

Центральна Рада сама підписала собі вирок і відмовилась від власної оборони. Хоча ще 29 квітня 1918 року сотня Федя Черника мала змогу ліквідувати заколот у зародку і заарештувати, щойно обраного в київському цирку, гетьмана Павла Скоропадського, коли той зі свитою прямував до Софійського собору на урочистий молебень. Увечері 29 квітня Павло Скоропадський запросив до себе Євгена Коновальця та Андрія Мельника і запропонував перейти на його сторону. На що Коновалець відповів, що "Стрілецьке військо не може через ніч переходити з табору до табору лише тому, що хтось ставить їх перед доконаним фактом і що стрілецтво є до краю схвильоване методою переведення перевороту та засобами, якими він, гетьман Скоропадський, користувався для перевороту".

Гетьман згадував, що він "у національному питанні вважав, що потрібно врятувати цей багатющий край, висунувши сильно український націоналізм, але не на шкоду російським культурним починанням і не виховуючи ненависті до Росії, а даючи вільно розвиватись здоровим починанням українства. Потягу до Галичини і сприйняття галицького світогляду я не хотів, вважаючи його невідповідним для нас явищем, яке б привело нас до духовного і фізичного зубожіння".

Однак саме галичани з відродженої формації Січових Стрільців і скинули гетьмана в листопаді-грудні 1918 року, привівши до влади в Києві Директорію УНР.

Перевороти за Директорії

29 квітня увійшов в історію теж як державний переворот -- переворот отамана Володимира Оскілка у 1919-му. У перші дні Директорії Оскілко організовує велику групу повстанських військ, а потім працює у складі оперативного управління Генерального штабу армії УНР.

Згодом головний отаман Симон Петлюра призначає Володимира Оскілка командувачем Північної групи та присвоює звання генерал-хорунжого. Його ім'я наказом головного отамана було присвоєно Першому галицькому стрілецькому полку. Північна група досить успішно діє на Волині та Поліссі, стримуючи наступ більшовиків та Польщі, залишаючись після Січових стрільців найдисциплінованішим та найбоєздатнішим з'єднанням Наддніпрянщини. У квітні 1919 року на Волинь стягуються рештки сил Директорії, і Рівне стає тимчасовою столицею УНР.

За партійною орієнтацією Оскілко належав до Української партії самостійників-соціалістів (УПСС), яка була в явній опозиції до тодішнього уряду Бориса Мартоса. Цей уряд у складі соціал-демократів (УСДРП) та соціалістів-революціонерів (УПСР) замінив 9 квітня 1919 року кабінет Сергія Остапенка. Таке "полівіння" українського уряду було спричинене бажанням протистояти більшовицькій навалі шляхом перейняття її демагогічних та популістських гасел. До речі, подібні настрої, особливо після комуністичного перевороту в Угорщині, спостерігались у той час і в Галичині (Дрогобицький заколот), то що вже казати про Велику Україну.

Кілька тижнів перед тим, 22 березня 1919 року, у Кам'янці Подільському, тимчасовій столиці УНР, діячі УСДРП та УПСР при допомозі полковника Жуківського зайняли місто і повіт, оголосили уряд С.Остапенка незаконним й утворили "Комітет охорони республіки". Цей комітет проголосив приєднання до більшовицької УСРР, щоправда, з вимогою "виведення російських військ з України та українського характеру державності". 26 березня до Кам'янця прибула надійна військова частина на чолі з отаманом Хомодовським з УГА, і під загрозою арешту самозваний комітет самоліквідувався. Але наслідком "кам'янецької бучі" і стала відставка уряду С.Остапенка та його "полівіння".

Війна на два фронти з переважаючими польськими та більшовицькими силами приводила в перспективі до неминучої катастрофи. Оскілко запропонував замирення з Польщею та концентрацію всіх сил на протибільшовицькому фронті. Відчуваючи незадоволення Оскілка новим урядовим курсом, Симон Петлюра намагався усунути отамана Оскілка від командування Північною групою. Коли це не вдалося, то стали забирати зі складу групи військові частини та усувати його прихильників, насамперед начальника штабу В.Аґапієва.

З іншого боку однопартійці з УПСС робили для Оскілка найширшу рекламу, як діячеві, що покликаний рятувати Україну. В таких умовах отаман відважився здійснити переворот, посилаючись на те, що "урядові соціалісти" мають намір домовитись з більшовиками проти незалежності України.

Оскілко планував здійснити переворот 30 квітня, але дізнавшись, що йому загрожує арешт, ввечері 28-го скликав на нараду своїх однопартійців і заявив їм, що готовий або негайно виступити, або виїхати за кордон. Вирішили починати негайно. Уночі вірні Оскілку військові заарештували усіх присутніх у Рівному міністрів та керівників УСДРП та УПСР, а також зайняли усі ключові пункти міста. Сотня кінноти була послана в Здолбунів, щоб заарештувати Симона Петлюру. Згодом для цього було вислано ще панцирний поїзд. Проте головний отаман був попереджений, і ця акція не вдалася.

29 квітня Оскілко вислав телеграму Є.Петрушевичу з проханням, щоб УГА не втручалась у вправи УНР. Одночасно він видав кілька відозв до війська, до селянства, до цивільного населення, до урядовців. Робились спроби вийти на контакт з польським урядом з метою укладення перемир'я.

Головний отаман вчасно зорієнтувався в небезпеці і організував заходи для придушення цього виступу. Вистарчило лише кількох сотень січових стрільців, щоб майже без бою відбити Рівне та змусити Оскілка до втечі. Він переховувався по селах, а на початку травня втік на польську територію.

А територія УНР з кожним днем скорочувалась. Хоча українському війську ще двічі вдалось входити до звільненого більшовиками Києва: у серпні 1919 та травні 1920 років. Він уже не став столицею УНР. Більшовики теж уже не захотіли переносити до Києва столицю маріонеткової УСРР, зробивши осідком її уряду Харків, щоб був значно ближчим до Москви.

Галичина

Не можна не згадати і про військове перейняття влади в Галичині. Про ніч на перше листопада 1918 року, коли австрійський Львів прокинувся українським, відомо всім. Однак надвечір цього ж дня в галицькій столиці розпочався польський збройний заколот. Протягом трьох тижнів полякам вдалось поступово опанувати увесь Львів, а уряд новоутвореної Західно-Української Народної Республіки перебрався до Тернополя, а потім до Станіславова.

Якщо не взяти до уваги дрогобицької більшовицької спроби з квітня 1919 року, за часів ЗУНР не було внутрішніх переворотів. Хоча сам акт призначення Євгена Петрушевича уповноваженим Диктатором у Бучачі 9 червня 1919 року виглядає цілком легітимним, бо здійснений "на основі конституції" Виділом Української Національної Ради.

Натомість, після переходу УГА за Збруч фактичними переворотами стали договори з денікінцями 6 листопада 1919 року та пізніше порозуміння з більшовиками й утворення ЧУГА. Однак ці акції відбувались уже поза державною територією Галичини і повинні сприйматись як наслідок загального розвалу та анархії в УНР.









» 
АРХІВАРІУС
Про що писала львівська преса
 
На варшавській почті пропадали від якогось часу листи. Головно такі, в яких могли бути американські доляри. Недавно спіймано там одного з урядників на горячім вчинку. Супроти сего власти зарядили, щоби всі урядники, що перебирають листи, одягали ся в блюзи без кишень, довгі до колін. Може небавком почтові власти підуть за приміром власників копалень диямантів в полудневій Африці, де робітники працюють зовсім без одягів.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Буш прислав нам "зубра" 
  ·  Україні не потрібні економісти і юристи 
Погляд
  ·  Одного дня 
  ·  Таємниці російських спецслужб 
Поступ у Львові
  ·  Візи у Львові: міф чи реальність 
  ·  З травня відключення поновляться 
  ·  ЦУМ відкриють у травні 
  ·  Автозаправок побільшає 
  ·  Хроніка вихідних 
  ·  Незаконний соцзабез 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Зернова паніка в Києві 
  ·  Фаворит розговорився 
  ·  Першого травня буде весело 
  ·  Легалізація свободи слова 
  ·  Жертви алкоголю й тютюну 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Військове об'єднання Азії 
  ·  Протести проти американської влади 
  ·  Неспокійні свята 
  ·  Потепління в Індостані 
  ·  Аргентина обирає президента 
  ·  Знайшли викрадені шедеври 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Історія у Поступі
  ·  Державні перевороти 1917-1919 років 
  ·  АРХІВАРІУС 
Дайджест Поступу
  ·  Слава Стецько 
  ·  "Московские новости": іракські біженці освоюють маршрут Азербайджан-Україна-ЄС 
  ·  "Независимая газета": Друзі з ГУУАМ хочуть стати друзями по НАТО 
Тема Поступу
  ·  70 ПІДСТАВ ПИШАТИСЯ ЛЬВОВОМ 
  ·  Місто Святого Юрія 
  ·  Герб Львова "народився" в Баварії? 
  ·  Програма святкування Дня міста 
Ї-Поступ
  ·  Остання служниця Бетговена 
  ·  Карлик у тумані 
  ·  Чоловік із трьома черевиками 
Поступ літератури
  ·  Галина ПАГУТЯК: Я прожила вдосталь життів 
Поступ технологій
  ·  Ігрові пристрасті 
  ·  intel навчить комп'ютер читати по губах 
  ·  Англійські паспорти зберігатимуть біометричні дані 
  ·  samsung розробила модулі пам'яті обсягом 1Гб 
  ·  Американський суд відмовився закрити дві P2P мережі 
  ·  Атипова пневмонія і комп'ютерний бізнес 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Спорт-Поступ
  ·  Сходинка до п'єдесталу 
  ·  Шаховий фестиваль пам'яті Шухевича 
  ·  Хто ж ліпше грає? 
  ·  Розсудив ринг 
  ·  Трансфер століть 
  ·  Урок чемпіонів 
  ·  КОРОТКО 
Львівські історії
  ·  Шалене львівське кохання 
  ·  КАЛЕНДАР