BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Мікроскоп пана Юрка.    Спорт-Поступ.    Поступ реляксу.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
26 квітня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:12 21-04-2017 -   Трамвайну колію на Сихів продовжать до «Арени Львів»  
  16:24 21-04-2017 -   До річниці аварії на ЧАЕС у школах Львівщини відбудуться виховні заходи  
  15:34 21-04-2017 -   У чоловіка викрали гроші під час зняття готівки у банкоматі  
  14:24 21-04-2017 -   Графік планової профілактичної дезінфекції в пологових стаціонарах Львова  
  14:17 21-04-2017 -   У Шегинях затримали ретроавтомобіль  
Україна
  17:8 21-04-2017 -   Жданов та Омелян хочуть взяти Мартиненка на поруки  
  16:19 21-04-2017 -   В Одесі знайшли вкрадений пам'ятник солдату Швейку  
  15:33 21-04-2017 -   Зарплата Гройсмана у березні становила понад 36 тисяч гривень  
  15:15 21-04-2017 -   На Сумщині СБУ затримала ключового фігуранта справи Сергія Курченка  
  14:22 21-04-2017 -   Укрзалізниця з червня підвищує тарифи на 25%  
Світ
  17:5 21-04-2017 -   В Арканзасі вперше за 12 років стратили засудженого  
  15:29 21-04-2017 -   Королеві Єлизаветі виповнився 91 рік  
  12:12 21-04-2017 -   Перестрілка в центрі Парижа: затримано трьох підозрюваних  
  11:39 21-04-2017 -   У Північній Осетії в аварії загинули двоє українських підлітків - ЗМІ  
  11:32 21-04-2017 -   Кількість жертв теракту в Пітері зросла до 16 осіб  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ТЕАТР

___________________________________________________________________________

Так має бути...
Прем'єра заньківчан "Дама з собачкою" Антона Чехова на камерній сцені
Світлана ВЕСЕЛКА
 
Так має бути...
"Казали, що на набережній з'явилася нова особа: дама з собачкою". Дмитро Дмитрович Гуров, що жив у Ялті вже два тижні і обвиклий тут, також почав цікавитися новими обличчями".

Отак просто, зовсім звичайно починається оповідання Антона Павловича Чехова "Дама з собачкою". Так само просто -- без жодного гучного слова, без яких би то не було ефектів подальша розповідь. Звичайний курортний роман знічев'я. Розлука. Туга. Відчай відстані і долання її.

І зустрічі.

"І здавалося, ніби ще трохи -- і рішення буде знайдене, і тоді почнеться нове, прекрасне життя, і обом було зрозуміло, що до кінця ще далеко-далеко, і що найскладніше і найтрудніше тільки ще починається". Так закінчується оповідання.

Усе так просто... По-чеховськи.

То чому ж з цією нечутною оповіддю про "звичайне" кохання перетинається -- до серцевого болю й безсоння -- те потаємне, може, тільки відчуте, як прибитий морозами життєвих марнот паросток кохання чи туги за ним в іронічних людей XXI століття? Передчуте, відчуте, забуте-незабуте... Було чи не було -- й останнє реальніше?

Скажете: це для людей з життєвим досвідом. Але погляньте, як схвильовано пронишкли молоді на виставі, які очікувальні в них очі. Десь прочитала вислів, страшніший за техногенні катастрофи: потреба кохання зникла, невдовзі може зникнути і здатність кохати.

І оповідання великого письменника і вистава Алли Бабенко не дають зникнути цій здатності. Найлюдськішому в людині.

А.Бабенко з найвищою мірою пієтету поставилася до літературного матеріалу. Не шматувала текст, не дописувала "від себе", як це стало мало не нормою в сучасних режисерів, додавала тільки фрагменти листів А.Чехова до жінок. До гри -- прекрасна проза, партитура якої розписана для двох дійових осіб.

Двоє чудових заньківчанських акторів, у розквіті сил і таланту: Любов Боровська і Тарас Жирко (до речі, він почав репетирувати за декілька днів до прем'єри!).

Символом віри творців вистави була любов до А. Чехова. Випробувана на вірність у "Дяді Вані" А. Бабенко й Т.Жирком і "неофіткою" Л.Боровською. Втім, і для Люби це не перша зустріч з Антоном Павловичем: у дипломній виставі Студії при театрі ім. М. Заньковецької "Три сестри" вона грала роль Ірини (режисер Б.Козак, 1982 рік).

...Ось піднімається чорними положистими сходами в чорний (не похмурий!) простір камерної сцени Тарас Жирко -- Гуров. Чути віддалений плюскіт морських хвиль, у них вплітаються звуки духового оркестру -- вічний курортний вальс. На сцені перекинуті білі дачні меблі. На підлозі -- книга (знак вистав А. Бабенко).

Гуров піднімає цю забуту кимсь, зачитану книжку, відкриває навмання і, як іноді жартома ворожать, палець його зупиняється на назві "Дама з собачкою". Повторює: "Дама з собачкою". Вистава почалася.

Анна Сергіївна виймає з великої коробки листи. Вони живі, звучать...(Це внутрішні монологи Гурова). Відлуння -- завмираючі довго-довго повторювані останні склади слів..

Спогад... Анна Сергіївна шматує листи, а з якогось одного робить кораблик -- мила дитяча забавка... Підходить Гуров. Це вже починається "тут і зараз".

Маніпуляція часом у виставі А.Бабенко вражаюча і... непомітна. Час -- у віддаленні, час -- у розривах реального театрального перебігу подій, час наш, спільний з акторами, час чеховський... Часові площини перетинаються, існують паралельно, нарізно, -- в дії, у просторі. Актори позначають час зміною ритму сценічного існування.

Перше побачення в номері готелю, майже неподоланний для моралі Анни Сергіївни рубіж. Сором, каяття, виблиск кохання. Як вона картає себе "пошлою, негідною жінкою, яку кожен може зневажати"... І з якою злою самоіронією, вже по тому, раптом згадує ці слова, вклинюючи їх у діалог з Гуровим -- ніби випадає з часового контексту!

Анна Сергіївна Жінка, Яка Кохає, і розумна актриса Люба Боровська нероздільні -- обидві і тінь, і світло, насичене коханням, що самовипромінюється.

У Тарасові Жиркові безпомильно пізнається чеховський персонаж. Не спотворений надуманими безвідповідальними концепціями. Актор ніби опромінений Чеховим. Така благодатна чехівська "радіація"... А оскільки перечитуємо ми цього письменника завжди по-новому, то час підказує не помічене раніше, співставлення стають більш зримими... І не треба наділяти чеховських персонажів рисами сьогоднішнього людського довкілля. Не слід робити Чехова занудним прогнозистом: о, бачите, він ніби про сьогоднішній день писав. Він писав про Людей, і нам би не зверхньо на них дивитися. Тарас Жирко грає зовсім "просто", на підмурку глибоких роздумів, співставлень з повною довірою до своєї інтуїції і своєї партнерки Люби Боровської.

Якось призвичаїлися ми говорити про роботу акторів побіжно, відбуватися однією-двома схвальними фразами. А на наших очах, поряд з нами, виросли такі акторські особистості, які творять історію національного театру сьогодні. І чим більше шаленіють усілякі шоу, тим дорожче відлуння тиші глядацького залу на хорошій виставі (а такою, та ще й з двома плюсами, є "Дама з собачкою" Алли Бабенко) у свідомості, в серці, в пам'яті глядачів.

Так має бути...

Ця формула невідворотності долі -- кохання. У виставі.. Не смирення -- ця барва Любі Боровській взагалі не властива-констатація, в якій ще не виразне передбачення. У Люби Боровської воно звучить як пророцтво, бо вона -- актриса небуденних понять і категорій.

Боровська посміхнеться, прочитавши ці слова. Скаже, що все набагато простіше. Адже й А.Чехову для того щоби перевернути душу глядача, достатньо було взяти шматок звичайного життя й своїми словами описати його.

Два паперові кораблики -- розлука, недосяжність, близькість -- з'єдналися. Але які круті хвилі -- де ж втриматися. Утім... Так має бути... І так просто, так нестерпно сяють очі Жінки і на колінах перед нею -- Мужчина.

Так буває...

У "записній книжці" Антон Павлович Чехов писав: "Кохання -- це або залишок чогось, що відроджується, бувши колись величезним, або ж це частка того, що в майбутньому розвинеться в щось величезне, у теперішньому воно не задовольняє, дає набагато менше, ніж сподіваєшся". А в чому переконала нас вистава заньківчан?









»  ПЛЕНЕР
Жовква -- королівське місто
 
З нагоди 400-ліття надання Жовкві Магдебурзького права, що відзначається цього року, у залах Музею етнографії та художнього промислу (пр. Свободи, 15) 30 квітня о 16 год. відкриється виставка "Жовква -- королівське місто".
Детальніше>>
»  КОНЦЕРТ
Скорбота в радості
Оленка КРАВЕЦЬ
 
29 квітня о 19 годині в Будинку органної та камерної музики спільний концерт хору лауреата Шевченківської премії чоловічої капели "Дударик" під художнім керівництвом Миколи Кацала і камерного оркестру "Віртуози Львова" об'єднає під назвою "Христос Воскрес" найширший діапазон емоцій пасхальних містерій: від музики скорботної до радісно-тріумфальної. Маятником, який гойднеться між цими полюсами, стане батута диригента Сергія Бурка.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Воскресіння нашого духу 
  ·  МІСЬКІ ІСТОРІЇ 
Погляд
  ·  Аварія на угорській АЕС 
  ·  Хто керує українським батальйоном? 
  ·  ПІСЛЯ ТРАВМИ 
Поступ у Львові
  ·  Готуй сани влітку 
  ·  Партійні чистки в "Нашій Україні" 
  ·  Ціна нашої безпеки 
  ·  На ліфти грошей не вистачає 
  ·  Арґументом по голові 
  ·  Погода на Великдень 
  ·  Благодійність на Великдень 
  ·  Вибір "Кальварії" 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  25,7% для Ющенка 
  ·  Тигипко бореться з відмиванням грошей 
  ·  СДПУ(О) -- однодумці опозиції 
  ·  Звільнення за тютюн й алкоголь 
  ·  Екcпорт зброї зменшився 
  ·  19 угод Януковича 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Тарік Азіз -- за ґратами 
  ·  Новий уряд для Палестини 
  ·  Найдавніші письмена? 
  ·  Четвертий найдовший понтифікат 
  ·  Вірус вірусом поганяє 
  ·  Кожен тягне в свій бік 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Арт-Поступ
  ·  Так має бути... 
  ·  Жовква -- королівське місто 
  ·  Скорбота в радості 
Мікроскоп пана Юрка
  ·  Мікроскоп пана Юрка 
Спорт-Поступ
  ·  За крок до півфіналу 
  ·  Із ключками на лід 
  ·  Візит сенсея до Львова 
  ·  Перші герої 
  ·  КОРОТКО 
Поступ реляксу
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ІМПРЕЗИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР