BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
24 квітня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  15:18 22-09-2017 -   У Львові викрали Mitsubishi Outlander  
  15:12 22-09-2017 -   Синоптики попереджають про зміну погоди  
  15:11 22-09-2017 -   Усіх охочих запрошують на святкування Дня Сихова  
  15:8 22-09-2017 -   У Львові 12-річна дівчинка народила дитину  
  13:20 22-09-2017 -   У Львові маршрутка №41 в’їхала в паркан  
Україна
  15:14 22-09-2017 -   В Україні оголосили демобілізацію строковиків  
  15:9 22-09-2017 -   На Харківщині затримали банду рекетирів  
  13:14 22-09-2017 -   Вихідні в жовтні: скільки відпочиватимуть українці  
  13:12 22-09-2017 -   Луценко шокований станом другої лінії оборони в зоні АТО  
  10:44 22-09-2017 -   Житомирщину накрив аномально великий град  
Світ
  15:15 22-09-2017 -   Актрису з "Мухтара" ввели в кому через травму  
  13:11 22-09-2017 -   У російській Держдумі з виставки вкрали хамон  
  13:9 22-09-2017 -   Вчені назвали легкий спосіб продовження життя  
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема Поступу  »  ТРАДИЦІЇ

___________________________________________________________________________

А недалечко червоне яєчко
Роксоляна ЗАГАЙСЬКА
 
З приходом весни, відколи в Україні народилося це давнє мистецтво, виникає потреба щороку ознайомлювати все нових прихильників писанкарства з традицією та певними особливостями розписування Великоднього яйця.

Писанки все ж пишуть, а не малюють. До виготовлення Великодньої Писанки треба приходити очищеними духовно, спокійними та врівноваженими, з добром у серці, без метушні й поквапливості. Християнство внесло свої корективи до процесу написання Писанки. Перед роботою треба обов'язково змовити "Отче Наш". Можливо, у давні часи були інші молитви, адже яйце, це маленьке чудо природи із зародком життя, само викликає захоплення та прихильне благоговіння.

Дівчата, коли хочуть подарувати Писанку хлопцеві, якому симпатизують, пишуть на невидутих яйцях. І мусять там бути знаки прихильності -- меандри, сварги (свастики), закручені за рухом сонця; дерево життя -- символ роду -- батько, мати, дитина; дубочки -- символ сили ,здоров'я та ін.

І все ж таки, як в українській родині дитину вперше ознайомлюють з Писанкою, а що це відбувається, так це безсумнівно, бо яка ж українська родина без Писанки в хаті? Коли дають доторкнутись до виписаних знаками таємниць, які багатьох залишають в полоні свого чару назавжди?

Ще від моїх прапрадідів зі села Малий Полюхів (тепер Перемишлянського р-ну Львівської обл.) у нас, в родині, існував звичай зберігати шкаралупку від свяченого яйця, особливо з того, що було під час Великоднього сніданку розділене між всіма членами родини, які сиділи за столом. Цією лушпинкою, що була зафарбована цибулинням, могли обкурювати хвору худобу, або закопати чи спалити на грядці, щоб був кращий врожай городини.

Заборонялося зневажливо викидати свячену шкаралупку, бо міг хтось серйозно захворіти в родині. Цього ми дотримуємося і тепер.
Пригадую, як показувала своєму малому синочкові Писаночку і він з цікавістю водив пальчиком по безконечниках та крапочках, очками вбираючи красу: фіксував, закладав у свідомості факт існування загадкового світу. А в п'ятирічному віці сам захотів написати. Він, як і я колись, вибрав символ Берегині-черепашки ,тремтливою ручкою виводив писачком лінії-кривульки. Зберігаю до сьогодні практично єдину його роботу в цьому жанрі, а синові -- вісімнадцять.

Декілька років тому мене запросила Стефанія Шабатура разом з Лесею Приведою вчити дітей розписувати Писанки перед Великоднем у приміщенні щойно відкритої церкви Стрітення на вул. Винниченка. Треба було бачити, з яким захопленням учні слухали розповіді про символіку та легенди і казки про крашанки, галунки, писанки. Тоді кожен вибрав собі до душі орнамент, не просто хотів розмалювати, а таки зобразити оберегові архаїчні знаки.

Пояснила я дітям, як колись говорила мені моя вчителька, Марта Іваницька, що коли навчаться на Писанці гарно виводити хвилястий безконечник-меандр -- то вже можуть називатися справжніми писанкарями. Це відразу сприйняли, як заклик до практичної дії, та з перших кроків зрозуміли, що шліфувати майстерність працею доведеться ще довго.

Відомо, що у таланті 99 відсотків займає праця. Насправді -- у творчості існує такий момент, коли спробуєш щось зробити і це вдається важко, а ти випробовуєш свою силу волі, бажаючи досягнути кращого результату, інтелектуально осмислити глибину ремесла -- як каже прислів'я: "Вправи роблять майстра".

Навіть ті, що відкидають значущість і обереговість символіки Писанки, визнають її композиційно-прекрасну довершеність у різних народів, де вона є в пошанівку. У всьому світі яйце шанують, як життєдайний символ, незалежно від того, чи існує такий вид мистецтва як писанкарство, чи ні .

В Україні Писанками та писанкарством цікавиться велика кількість людей. Про це свідчать численні виставки та два Міжнародні з'їзди писанкарів -- у. Києві (1992 р.) та в Коломиї.(2002 р.). Велику роботу проводить щодо популяризації, збереження регіональних традицій Писанки, а також заохочує до творчих пошуків невтомний сподвижник майстер народної творчості та прекрасний журналіст Дмитро Пожоджук з Космача на Гуцульщині -- дуже цікава і весела людина.

Надзвичайний дотепний співрозмовник, він пересипає свої розповіді незліченою кількістю порівнянь та епітетів і все це замішано на жартах та гуцульських коломийках.

Саме Дмитро Пожоджук був основним ідейним натхненником та активним організатором обох з'їздів. У періодичних виданнях України та Австралії надруковано багато його статей, присвячених писанкарству. Він збирає інформацію про писанкарів-українців, щоб видати каталог їхніх робіт, знайомить з творчістю наших майстрів українського читача та закордонних мешканців. Але оскільки "кожен фініш -- це по суті старт", так відразу після закриття ІІ-го Міжнародного з'їзду писанкарів Дмитро Пожоджук почав займатися організацією наступного зібрання.

У ці дні у Львові в Палаці мистецтв можна оглянути виставку "Великодня писанка". А в меморіальному музеї Михайла Грушевського (вул. Івана Франка) відкрилась виставка народної майстрині з Могилева Подільського Марії Гоцуляк "Світлиця моєї душі". Пані Марія представила свої писанки в різних техніках виконання (окрім традиційних, ще й дряпанки, мотанки, навіть намисто з писанок), а також майстерно зроблені витинанки.

Нині вже є достатньо літератури, щоб знати про Писанку більше і навіть її створити. Ось деякі з них: 2001 року вийшла книга Віри Манько "Українська народна писанка" -- це прекрасний посібник для всіх зацікавлених, а раніше побачила світ книжечка, видана родиною Зєликів "Пише писанки Бабуся..." (1992 р.)

Для тих, хто цікавиться науковим аспектом теми, можна прочитати статтю М .Селівачова "Домінантні мотиви української народної орнаментики кін. ХІХ поч. ХХ ст." в журналі "Народна творчість та етнографія" за 1990 р. №2. Кожне покоління зацікавлених мусить, на мою думку, простудіювати книгу "Лубенський музей писанок Скаржинської".

Маленьке яйце -- символ нашого життя, ставши Писанкою в умілих добрих руках, вказує нам дорогу до вічності, бо є святим і чистим одкровенням серця.

Хто народ свій щиро любить.

Вірно землю хто кохає,

В того серце золотою

Писанкою завжди сяє.

ДОВІДКА

Традиції писанки сягають давніх часів. У народів Близького Сходу на Новий рік, який припадав на весняне рівнодення, або на іменини, на стіл клали фарбовані яйця. Перси в день Нового року (20 березня) теж вітали один одного крашанками. За їхніми віруваннями, спочатку не було нічого, крім верховного Бога. Далі народилося яйце... Давні римляни вживали фарбовані яйця під час народних ігор, Богослужінь та очищення від гріхів. Звідки на територію сучасної України прийшов звичай "одягати" яйця в кольори, достеменно ніхто сказати не може. Відомий український етнограф, автор двотомної праці "Звичаї нашого народу" Олекса Воропай виводить цю традицію від персів. Існують й інші версії її появи у нас -- з Малої Азії, де панував культ Кібели -- богині усього живого, яку часто зображували на яйці.

Але існує версія, що традиція розмальовувати яйце походить ще з часів трипільської культури (III-I тисячоліття до Р.Х.). Племена, що заселяли територію між Дніпром і Дністром, вели осілий спосіб життя, займалися головним чином хліборобством, і тому в орнаментації української писанки переважають рослинні мотиви. Але це зовсім не означає, що розмальовані яйця позбавлені зображень звірів, з якими пов'язували надії наші предки (птахів, свійських тварин). Зустрічаємо і християнські сюжети (храм, Воскресіння Христа), що вказує на прийняття Церквою народних традицій язичества.

Найбільшого поширення писанкарство в Україні набуло у Княжу добу, в X-XIII століттях. Давньоруські глиняні писанки були в торгівельному обміні -- на це вказує те, що їх знаходили під час розкопок на території Польщі в X-XI століттях та в Скандинавії. Другий "ренесанс" розмальовування яєць припадає вже на XVII століття. Окрім України, писанкарство розвинене у лужичан, невеликого народу, що живе на сході Німеччини. Хоча традиції розмальовувати і святити яйця на Великодні свята поширені в багатьох народів світу.

Регіональні особливості України підказали писанкам різне забарвлення, узори та техніку виконання. Писанки Полісся, Волині, Поділля демонструють перевагу яскраво-червоного тла. У Галичині поширені писанки з темним тлом. Найбільш насичені кольорами гуцульські писанки. Тут поєднуються чотири-п'ять барв, а орнамент складено з цілого ряду дрібних елементів.

Поряд з традиційними узорами зараз поширюються авторські писанки. Ці оригінальні роботи тісно не прив'язані до традицій певної місцевості, знаменують широкий політ фантазії і мистецьких смаків їхніх авторів. У сучасних писанках часто можна побачити різні техніки та експерименти з кольорами, орнаментом та образами.









» 
Великоднє послання Блаженнійшого Любомира
 
Блаженнійший Любомир
Дорогі у Христі!

Звертаюся до Вас із щирими словами привітань з нагоди найвеличнішого свята літургійного року, -- свята Великодня. Хочу розділити з Вами почуття радості, надії й подяки, якими щороку знову і знову сповнюються наші серця від усвідомлення тайни Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа.
Детальніше>>
»  РОЗДУМИ
Христос смертю смерть подолав
Михайло ДИМИД*
 
За кілька днів -- Великдень. Чистий четвер та Велика п'ятниця щороку нагадують нам про страждання Сина Божого, які Він перетерпів в останні дні Свого земного життя. Він пережив зраду, приниження, бичування, терновий вінець, хресну дорогу, муки і смерть на хресті, щоб звільнити наші душі від диявольського рабства, від гріха і від прокляття смерті. Ісус Христос через Свої муки дарував вічне життя. Він пройшов крізь страждання до кінця і тим самим дарував можливість усьому роду людському повернутися до Господа і, отримавши прощення своїх гріхів, стати синами Неба і відвернутись від пекельної пітьми.

Щороку Церква закликає нас у цей Великий тиждень задуматися, запитати себе: що вимагається від мене для того, щоб смерть Спасителя не залишалася для кожного християнина марною, що потрібно зробити, щоб дійсно брати участь у спасінні, яке подарував Господь через муки Свого Сина для усього людства.

Християнська віра з'єдналась у нас з народними традиціями, які сягають прадавніх часів. Старші люди в Україні оповідають легенду, коли Ісус Христос ніс важкий хрест на Голгофу, його страждання побачив подорожній. Чоловік залишив свій кошик на дорозі, а сам пішов допомагати Спасителю нести хрест -- і ніс аж до місця розп'яття. А коли повернувся до свого кошика, не повірив очам: яйця стали писанками та крашанками. Відомий український етнограф, автор двотомної праці "Звичаї нашого народу" Олекса Воропай виводить цю традицію Писанки від персів. Українці вірили, що в яйці міститься голка, кінець якої принесе смерть нечистій силі. І Всесвіт, який з'явиться із яєчного зародка, покінчить зі змієм-спокусником, гріхом, темним початком. Отож, яйце означає перехід із пітьми до світла, є символом життя, весняного сонця, що несе тепло, пробудження природи.

Щороку минає зима, настає зима і всі ми ніби пробуджуємось до нового життя, з великими сподіваннями та вірою, що Христос Воскрес!
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Львівські рокіровки 
Погляд
  ·  САМОТНІ ПАТРІОТИ 
  ·  Наслідки опозиційних одкровень 
Поступ у Львові
  ·  Пасхальне щастя Буняка 
  ·  Наші борги -- наші проблеми 
  ·  У Львові лікують найкраще 
  ·  Подарунки військовим 
  ·  Чорнобильців обдурюють 
  ·  Львів залучає інвестиції 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Німці знову зайві 
  ·  У крісло мера - через суд 
  ·  Українсько-грузинське НАТО 
  ·  Обленерго втратили привабливість 
  ·  Ющенко - лідер 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Війна не закінчилась 
  ·  Домовленості чи удар по точці? 
  ·  Святі мученики Холмщини 
  ·  Паніка -- це гроші 
  ·  Злочин і кара 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тема Поступу
  ·  Великоднє послання Блаженнійшого Любомира 
  ·  А недалечко червоне яєчко 
  ·  Христос смертю смерть подолав 
Львівські обсервації
  ·  ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ 
Поступ технологій
  ·  Новий Medal of Honor 
  ·  nVidia чіпсет для Opteron 
  ·  dDR знову подорожчала 
  ·  aMD презентувала Opteron 
  ·  Життя офіцера поліції оцінили в $500 
  ·  Еволюція P4-платформи 
Спорт-Поступ
  ·  Іспанська армада йде на дно 
  ·  На славу спорту 
  ·  АНДРЕ 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР