BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    ПОСТУП ЛІТЕРАТУРИ.    Історія у Поступі.    mUZYKA POSTUPU.    Листи у Поступ.    Арт-Поступ у світ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
23 квітня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:23 23-06-2017 -   На полігони Львівщини вивантажили 140 тонн сміття  
  16:21 23-06-2017 -   В Національному музеї ім. Андрея Шептицького презентують новий арт-проект  
  15:0 23-06-2017 -   На шахті «Степова» провели евакуацію  
  14:34 23-06-2017 -   Садовий звернувся до посольств щодо евакуації дітей зі Львова  
  13:8 23-06-2017 -   Сьогодні у другій половині дня – шквалистий вітер 25 м/с, гроза і град  
Україна
  16:31 23-06-2017 -   РНБО невдовзі розгляне реінтеграцію Донбасу  
  16:25 23-06-2017 -   Луценко знову готує підвищення зарплат прокурорам  
  14:57 23-06-2017 -   В Україні прокоментували арешт застави за Євробачення-2017  
  14:39 23-06-2017 -   На Чернігівщині лісничий погорів на хабарі в 90 тисяч грн  
  14:37 23-06-2017 -   Вибух джипа у Києві: знайдено вибуховий пристрій  
Світ
  16:28 23-06-2017 -   Вчені наділили марсохід Curiosity штучним інтелектом  
  14:58 23-06-2017 -   Поліція назвали причину пожежі в багатоповерхівці Лондона  
  13:7 23-06-2017 -   У Росії пацієнт побив лікаря за те, що той поцікавився його тату  
  11:27 23-06-2017 -   Бундестаг реабілітував усіх засуджених у післявоєнні роки за гомосексуальні зв'язки  
  11:24 23-06-2017 -   У Німеччині дозволили стеження за листуванням в месенджерах  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ у світ  »  ПІАНІСТ

___________________________________________________________________________

Простір Таїни
Олександр Козаренко грає музику Лисенка
Ірина СТРОЙ
 
Погодьмося, без музики (якою б абстрактною і незрозумілою не здавалась би її мова для позбавлених радості музичної комунікації) неможливо збагнути дух і норов народу. Властиво, як у макро -, так і в мікровимірах звук є великою таємницею, що віддзеркалює універсум буття. Наявність якогось невловимого, втім надзвичайно важливого етнокультурного ферменту, надає музичній мові своєрідності звучання, вивершує національний звуковий ідеал, зумовлений духовністю нації. "...У італійця музика слугує любові, у француза -- суспільству, німець же займається нею як наукою: він любить музику заради неї самої -- не тому, що нею можна зачарувати, не тому, що за її допомогою можна здобути авторитет і гроші, а лише тому, що вона є божественне, прекрасне, найпрекрасніше з мистецтв, яке він боготворить, обожнює, і коли він віддається їй абсолютно, вона стає для нього всім на світі". Так стверджував Р. Ваґнер. А чим же є для нас національна музична класика? Концерт фортепіанної музики Миколи Лисенка, який навесні свого сорокаліття подарував львів'янам один із провідних композиторів і піаністів України професор Олександр Козаренко, став подією надзвичайною -- справжнім відкриттям і новим наближенням до творчості Лисенка, в якій, на думку О.Кошиця, "як у жолуді, заховується уся будучність... української музики".

Козаренко має своє ставлення, більш того, свою пристрасть до Лисенка. Бо ще студентом він став лауреатом Всеукраїнського конкурсу піаністів ім. Лисенка, потім захистив дисертацію на тему "М. В. Лисенко як основоположник української національної музичної мови", далі -- докторську, де музична мова Лисенка досліджувалась ним як визначальний етап національного семіотичного процесу. Отож, рівень посвяченості у таїну творчості українського генія і відданість Козаренка Лисенковій музі, думаю, не мають аналогів у музичній україністиці. Що і було явлено у монографічній програмі концерту, яка, стала унікальною можливістю почути знані й маловідомі (як це не дивно звучить щодо класика національної культури) фортепіанні твори Лисенка у тому досконалому, втім самобутньо-індивідуальному стилі творчої інтерпретації, володіти яким дано лише конгеніальним музикантам-виконавцям, яким і є Олександр Козаренко. Тут, до слова, не можна не згадати його неперевершеної інтерпретації фортепіанної музики Лятошинського, запис якої на CD-диску вже став раритетом української піаністики.

Вступне слово професора Наталі Кашкадамової несло наукову точність, вагомість інтелектуальних охоплень самобутнього і художньо вартісного фортепіанного доробку Лисенка, зневажливе ставлення до якого сучасних піаністів (між іншим, як і до виконання фортепіанних творів Барвінського, Лятошинського) можна пояснити хіба що лінню і страхом останніх перед його піаністичною та інтерпретаційною складністю. Власне, тому концерт Козаренка, програму якого склали рідко виконувана на концертній естраді Соната ля мінор оп. 16, П'ять п'єс з автографом Лисенка (завершені Козаренком, ці чудові мініатюри прозвучали вперше), Концертний полонез оп. 5 та Друга українська рапсодія оп. 18, -- став подією музичного життя.

Особливою поетичністю вислову, як на мене, вирізнялися монументальна ліро-епічна Соната та знаменита Рапсодія -- центральні композиції Лисенкової фортепіанної творчості. Інтелектуальна вивіреність звукотворення, спрямованого на віднайдення адекватної національному звуковому ідеалу етнонаціональної артикуляції -- інтонування, поєднуючись у виконавській манері Козаренка з емоційною наснагою, граничною внутрішньою експресією і свободою, надавали грі чогось надзвичайного, якогось Євшан-зілля (саме так згадувала Л. Старицька-Черняхівська про гру самого Миколи Віталійовича) і народжували диво духовного діалогу виконавця і слухачів з музикою Лисенка, котра сприймалась ніби по-новому, навдивовижу сучасно і цікаво. Віртуозно володіючи усією виразовою палітрою фортепіанного виконавства, до того ж і чаруючим артистизмом, Козаренко не тільки грав з повною самовіддачею, а наче творив музику, обарвлюючи кожну фразу власним почуттям-переживанням. Певно, тому так природньо і, водночас, витончено прозвучали чарівні фортепіанні п'єси "Музичний момент", "Мазурка", "Гумореска", "Пісня без слів", "Експромт" та виконана "на біс" лірична прелюдія "Хлопче, молодче" (з Сюїти у формі старовинних танців).

1912 року С. Єфремов писав: "...А для нас, широкого кругу поклонників Лисенка, чи не найпринаднішим, ближчим і далеко зрозумілішим буде цей образ вічно молодої душі, що була інтимною силою українського руху, його вогнем і живим зв'язком, що збирала порізнених в один гурт і ...оживляла всіх одною думкою". Цього вечора у храмі св. Лазаря ця думка класика набувала якогось новітнього сенсу.

"То було щось унікальне. Так Лисенка ніхто не грає. Велика душа, великий талант Козаренка творить чудо. У такому виконанні українська музика має право бути репрезентованою у Європі і світі". Словами професора С. Павлишин артикулюється мистецька вартість та незабутнє враження, що його створив маестро Олександр Козаренко.









»  ПЛЕНЕРИ
Верба незнищенна
Вікторія САДОВА
 
Із двотижневої поїздки по Казахстану повернувся гурт художників, який під головуванням директора Львівського палацу мистецтв Романа Наконечного мандрував шляхами Шевченкового заслання. Кожен із митців вирушав у далеку дорогу з пригорщею рідної землі. Євген Манишин, Дмитро Парута, Олександр Крохмалюк, Нестор Мицик, Ігор Ляховий, Ігор Гавришкевич та Ігор Скоп везли її не тільки як символ. Художники мали велику місію -- відродити вербу, посаджену у прикаспійських пісках самим Тарасом Григоровичем Шевченком, щоб не обірвалася символічна національна традиція шанувати живі Шевченкові реліквії.
Детальніше>>
»  ОФІРА
Митці митцям, коли державі не до культури
Андрій ЦУДЕН
 
У понеділок у концертному залі ім. С. Людкевича Львівської філармонії Благодійний фонд "Українська родина" скликав усіх небайдужих до української історії на доброчинну акцію "Галичина -- Каневу". Її метою було не тільки ознайомити галичан із ініціативою спорудження на території Шевченківського національного заповідника в Каневі Пантеону козацької слави біля підніжжя Чернечої гори, а й допомогти коштами завершенню пам'ятника лицарю України Івану Підкові.
Детальніше>>
» 
АРТ-АНОНС
 
Сьогодні 0 16 годині в Палаці мистецтв відбудеться урочисте відкриття міської виставки-конкурсу дитячої творчості "Ми любимо своє місто", організованої Львівською дитячою художньою школою ім. Олекси Новаківського до Дня міста. У залах першого поверху Палацу мистецтв буде показано понад 180 експонатів живопису, графіки скульптури, створених маленькими громадянами старовинної столиці Галичини.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  СБУ відкриває архіви 
  ·  Тимошенко проти "нашоукраїнця" 
Погляд
  ·  Церкву врятують меценати 
  ·  Дороги мусять відремонтувати 
  ·  І так кожен день 
Поступ у Львові
  ·  На Скнилові цвістимуть квіти 
  ·  Хто допоможе вчителям? 
  ·  Боротьба з інвестиціями 
  ·  Усі проблеми від своєчасного виконання поставлених завдань 
  ·  ТРАФУНКИ 
  ·  Вибори чи переобрання 
  ·  Бензин подорожчає 
  ·  Львів'ян забезпечать роботою 
Поступ з краю
  ·  Узгоджений кандидат від влади 
  ·  "Народна ініціатива" без народу 
  ·  П'ять варіантів для Ющенка 
  ·  Програма уряду розколе владу? 
  ·  Харків -- європейське місто 
  ·  Коломійця убив бізнес 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Шиїти проти американців 
  ·  Рекламна криза солідної преси 
  ·  Вірус вдається до мутації 
  ·  Маніфестації за кокаїн 
  ·  Тигри не бачать прогресу 
  ·  День народження королеви 
  ·  СВІТООГЛЯД 
ПОСТУП ЛІТЕРАТУРИ
  ·  Василь ГАБОР: Якби людина залишилася в раю, вона б цей рай зруйнувала 
  ·  Правда про 
Історія у Поступі
  ·  Плюси і мінуси визвольного руху 
  ·  АРХІВАРІУС 
mUZYKA POSTUPU
  ·  metallica: святий гнів 
  ·  ЕВОРА 
  ·  mUZNEWS 
Листи у Поступ
  ·  Ще "Про храми муз і храми душ людських" 
  ·  Повзуча русифікація 
  ·  ВІДКРИТИЙ ЛИСТ 
Арт-Поступ у світ
  ·  Простір Таїни 
  ·  Верба незнищенна 
  ·  Митці митцям, коли державі не до культури 
  ·  АРТ-АНОНС 
Пост-Faktum
  ·  Бог грошей Ларі Елісон 
  ·  КАЛЕНДАР