|
|
|
|
Рекламний Поступ »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Любомир Буняк. Штрихи до портрету |
|
|
| |
| |
Любомир Буняк має заслужений імідж господарника і виробничника, чиї здобутки відомі далеко поза межами України. І значно менше Буняка знають як добродійника. Адже він ніколи не афішував цього аспекту своєї діяльності. Утім, у колах освітян та науковців Любомир Буняк відомий не в останню чергу саме в такій іпостасі. Так, на думку голови правління творчого об’єднання “Центр Європи” Олега Кузана, Любомир Буняк є одним із найпотужніших добродійників української освіти i культури.
Тому сьогодні наша розповідь – про допомогу Любомира Буняка освітянам.
За останні 10 років ДАТ “Магістральні нафтопроводи “Дружба” найбільше сприяло саме освітнім закладам. Наприклад, коштом “Дружби” було зроблено ремонти у львівських дитсадках № 94, 104 і 129. Аналогічну допомогу надано і середній школі № 91 м. Львова. А львівська СШ № 56 завдячує гендиректорові “Дружби” не тільки ремонтом, а й облаштуванням кабінету історії. Четверта школа м. Львова, окрім відремонтованого приміщення, отримала ще й парти та інструменти на уроки праці.
“Сентименти” Буняка до шкіл не обмежуються лише Львовом. Так, школярі зі села Семичинів, що на Стрийщині, отримали комп’ютерний клас, а значна спонсорська допомога стала у пригоді допоміжній-школі інтернату для дітей-інвалідів у с. Великий Любінь. Завдяки виділеним коштам для поїздок на міжнародні конкурси наші майбутні віртуози з музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької отримали нагоду представити за кордоном не лише свій талант, а й місто Лева.
Військовий ліцей імені Героїв Крут постав 1992 року, і, як згадує директор Роман Саляк, на початках матеріальне забезпечення закладу трохи “кульгало”. “Ми не мали за що купити друкарську машинку з латинським шрифтом, – пригадує Роман Саляк. – А мені порадили піти до Буняка, сказали, що це людина, яка радо підтримує освіту і духовність. Коли ми почали розмовляти мені просто очі на лоба полізли, коли Буняк сам запропонував облаштувати комп’ютерний клас!”. Роман Саляк згадує, що Буняк тоді сказав: “Нехай діти розвиваються. Це ж наші діти”.
Отже, похід директора до Буняка за друкарською машинкою вилився не лише в комп’ютерний клас, а ще й в 11 телевізорів. Згодом керівник “Дружби” підтримав задум Саляка прибудувати приміщення – “щоб наші діти почувалися просторо”. Так невдовзі на території ліцею виріс критий спортивний комплекс із тренажерним залом, 50-метровим тиром, залами для боротьби, боксу.
“А тепер, до 10-ї річниці ліцею, ми вже закінчуємо будівництво культурного комплексу, – радіє директор. – Може, подивимося?”. Триповерхова сучасна споруда. “Тут буде концертний зал на 550 місць із великою сценою, – проводить екскурсію Роман Саляк. – А тут будуть кімнати для різних секцій і гуртків, музей історії ліцею, цілий поверх відведемо для медичної частини, підвал облаштовуємо як сховище для овочів на зиму...”
Схожою виявилася розповідь завідувача кафедрою інформаційно-вимірювальної техніки НУ “Львівська політехніка” – професора, заслуженого винахідника України, академіка Академії інженерних наук Богдана Стадника. “Уперше прізвище Буняка я почув по радіо “Свобода” в повідомленні про те, що якийсь Буняк підвищив тарифи на транспортування нафти, – розповів професор. – І в мене зразу з’явилася повага до цієї людини, бо це значить, що вона може встояти перед спокусою якихось подарунків та віддяк, якщо так сміливо чинить”.
“Прийшовши до Буняка, я побачив вивіску: “Зараз спонсорської допомоги ми не надаємо”, – розповідає професор Стадник. – Але, думаю, таки зайду, хоч подивлюся, що за чоловік”.
Цей візит і зав’язав уже семирічну співпрацю кафедри з меценатом Буняком. Як стверджує професор Стадник, завдяки Любомирові Бунякові політехніки здійснили справжній прорив у сфері обчислювальноЇ техніки: десятки тисяч гривень було витрачено на комп’ютери і лабораторію.
Незабаром на кафедрі має з’явитися ще одна лабораторія із супер-апаратурою, крім того, за сприяння “Дружби” вийде солідна “Енциклопедія вимірювань”. Пан професор згадав і про постійну спонсорську допомогу загальноукраїнському науковому журналу при виданні численних методичних посібників. У свою чергу, політехніки створюють для “Дружби” витратоміри.
До слова, саме під орудою професора Стадника Любомир Буняк написав і захистив дисертацію. “Він дуже аналітичний і багатоідейний, – характеризує академік. – Він мав би дуже значні наукові здобутки, бо вміє бездоганно структуризувати проблему. Може, саме завдяки цій унікальній здатності він так добре керує”.
Чимало доклався Буняк і до підтримки україномовних спеціалізованих видань. Наприклад, фахівці Медичного університету ім. Д. Галицького можуть розповісти про те, що за підтримки Буняка було видано двотомник “Внутрішні та інфекційні хвороби” та добре ілюстрована “Травматологія”. Мало хто знає, що новенька книгарня “Українська книга” товариства “Просвіта” по вул. В. Великого (де торгують тільки українськими книгам) теж постала завдяки спонсорству “Дружби”. На 6 тисяч гривень отримала книг Академія друкарства. Для кафедри геології було придбано дуже серйозне обладнання, а співробітники історичного факультету отримали змогу проводити ґрунтовні археологічні дослідження на трасі будівництва нафтопроводу “Одеса – Броди”.
Любомир Буняк не любить розповідати про свою доброчинну діяльність. Але цього й не потрібно: своїми добрими справами він здобув у нашому місті когорту щирих і відданих прихильників.
Олег ПРОСЕНКО |
|
|
|
|
Богдан Дубневич: Я відповідаю перед своїми виборцями і власним сумлінням |
|
|
| |
| |
|
За мірками вітчизняної політики, Богдан Дубневич – молодий політик. Але у свої 40 років він устиг зробити значно більше, аніж декотрі старожили. Він зумів перетворити селянську спілку, яка ледь-ледь животіла, на процвітаюче підприємство, що дає добре оплачувану роботу п’ятьом сотням людей, обробляє понад 2000 гектарів землі, що лише цього року планує створити ще півтисячі робочих місць. Активно працює як депутат обласної ради. Мешканці Пустомитівського району, які в 1998-му обрали Богдана Дубневича своїм депутатом, можуть засвідчити: свою передвиборну програму він виконав на сто відсотків. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Богдан Федоришин – не теоретик, а практик |
|
Вважає відомий приватний підприємець, співзасновник фірми “Вікнопласт” Світлана Саєвич |
| |
| |
|
З моменту офіційного старту передвиборної кампанії львів’яни жваво обговорюють ті чи інші кандидатури на керівні посади, зокрема на посаду львівського міського голови. Кожен претендент має свою програму (хоча загалом спектр міських проблем є визначеним і загальновідомим), кожен має власне бачення вирішення цих проблем. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Всупереч здоровій логіці світового парламентаризму |
|
|
| |
| |
|
Питаю себе, як відреагував би Вінстон Черчілль на ініціативу одного зі своїх суперників у мажоритарному окрузі щодо обмеження депутатських повноважень двома термінами? Зауважу, що Черчілль не просиджував у палаті лордів, а виборював депутатський мандат у реальному протиборстві з реальними конкурентами. Проте Черчілль – це, мабуть, надто висока і беззастережна європейська планка. Опустімося на український ґрунт. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Львів потонув у передвиборному вандалізмі |
|
|
| Остап ДРОЗДОВ |
| |
|
Благодійний фонд “Збереження історико-архітектурної спадщини міста Львова” на вчорашній прес-конференції оприлюднив заклик під кодовою назвою “Вибори без вандалізму”. “Пройдуть вибори – і ті, що так переживають за нас, виборців, так вболівають за наш добробут, отримають свої мандати, а нам, виборцям, залишиться занечищене місто із залишками обірваних плакатів і написами на наших пам’ятках”, – такими словами звертається до всіх небайждужих президент Фонду Андрій Салюк. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Сам не гам – і другому не дам |
|
Міський департамент охорони здоров’я “вдарився” в політику. А постраждають діти |
| Остап ДРОЗДОВ |
| |
|
Львівський медичний університет ім. Д. Галицького разом з Інститутом розвитку міста здійснюють проект “Здоров’я наших дітей”. Одначе, як засвідчила позавчорашня прес-конференція, чиновники департаменту охорони здоров’я міської ради якось “дивно” відреагували на те, що проект триває за безпосереднього сприяння згаданого Інституту. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Степан Курпіль - лідер |
|
|
| |
| |
|
Степан Курпіль – лідер журналістської спілчанської організації, послідовно утверджує принципи свободи слова, вважаючи це запорукою європейського розвитку держави. Нині він балотується у народні депутати по Франківському виборчому округу № 118. Як це сприймають відомі в Україні люди? |
| Детальніше>> |
|
|
|
ВІДЧИНИ ВІКНО У СПРАВЖНЄ ЖИТТЯ |
|
АБО ЯК Я ВІДКРИВАВ ДЛЯ СЕБЕ СВІТ ВІКОН |
| |
| |
|
Наш день починається із погляду у вікно. І настрій на цілий день залежить від того, що за цим вікном. Ми дивимося через нього спочатку вдома, потім – на роботі. Але стара “столярка” може зіпсувати вид на прекрасний сад, архітектуру старовинного міста і навіть на схід сонця... Додайте сюди шпарини, через які “тягне” в будь-яку пору року; розбухання деревини після дощу; а якщо згадати, що ви років зо три не малювали своїх “вікон у світ”, то настрій ваш одразу зіпсується... |
| Детальніше>> |
|
|
|
