BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    sport-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
17 квітня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:23 23-06-2017 -   На полігони Львівщини вивантажили 140 тонн сміття  
  16:21 23-06-2017 -   В Національному музеї ім. Андрея Шептицького презентують новий арт-проект  
  15:0 23-06-2017 -   На шахті «Степова» провели евакуацію  
  14:34 23-06-2017 -   Садовий звернувся до посольств щодо евакуації дітей зі Львова  
  13:8 23-06-2017 -   Сьогодні у другій половині дня – шквалистий вітер 25 м/с, гроза і град  
Україна
  16:31 23-06-2017 -   РНБО невдовзі розгляне реінтеграцію Донбасу  
  16:25 23-06-2017 -   Луценко знову готує підвищення зарплат прокурорам  
  14:57 23-06-2017 -   В Україні прокоментували арешт застави за Євробачення-2017  
  14:39 23-06-2017 -   На Чернігівщині лісничий погорів на хабарі в 90 тисяч грн  
  14:37 23-06-2017 -   Вибух джипа у Києві: знайдено вибуховий пристрій  
Світ
  16:28 23-06-2017 -   Вчені наділили марсохід Curiosity штучним інтелектом  
  14:58 23-06-2017 -   Поліція назвали причину пожежі в багатоповерхівці Лондона  
  13:7 23-06-2017 -   У Росії пацієнт побив лікаря за те, що той поцікавився його тату  
  11:27 23-06-2017 -   Бундестаг реабілітував усіх засуджених у післявоєнні роки за гомосексуальні зв'язки  
  11:24 23-06-2017 -   У Німеччині дозволили стеження за листуванням в месенджерах  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Головний консерватор
 
У королівському місті має бути головний консерватор. Львів, як і Краків, місто королівське. Але, на жаль, такої посади в ньому не має. Та, на щастя, насправді він віднедавна має таку особу. Це начальник управління охорони історичного середовища Львова Микола Гайда, який з ентузіазмом вболіває за унікальну перлину світової спадщини ЮНЕСКО. Із ним -- проблемне інтерв'ю напередодні Міжнародного дня охорони пам'яток, який встановлено ЮНЕСКО ще в шістдесяті роки XX століття.

-- Тієї інформації, яка надходить меру від вашого управління, недостатню, щоб пройнятися загрозою виключення Львова із списку ЮНЕСКО, і для цього знадобилося кликати Ганса Каспарі?

-- Погляд збоку нікому не зашкодить, і, я думаю, що міський голова реально оцінює ситуацію, яку ми маємо з центральною частиною міста. Проблема має економічний характер і полягає в тому, що Львів немає власних грошей для того, щоб реалізувати пам'яткоохоронні програми.

-- Вашому управлінню у спадок дістався хаос і неопанована стихія агресивного будівництва й реконструкції?

-- Маємо списки пам'яток, які належать до державного реєстру, і пам'яток місцевого значення. Та, коли провести їхній аналіз, стає зрозуміло, що в багатьох моментах нема порядку. Відаю належне Галицькій райадміністрації, яка справді цим проймається і робить спроби принаймні впорядкувати юридичні адреси. Це дуже важливо. Наприклад, театр ім. Заньковецької абсурдно мав 4 адреси! Також бачу спроби навести лад в ансамблях пам'яток. Якщо є ансамбль, то його варто не відокремлювати на костел, келії, дзвіницю, а слід групувати за принципом ансамблю пам'ятки. Насамперед треба визначитися із територією пам'яток на основі історико-архівних пошуків і досліджень тих територій, бо їхні межі знівельовані й приблизні. А треба їх чітко зафіксувати документально. Це означає, що треба затвердити рішенням сесії міськради територію кожної пам'ятки.

-- А скільки Львів має пам'яток?

-- 320 -- національного реєстру і понад 3 тис -- місцевого. І то тільки архітектури! А є ж іще пам'ятки культури, історії, археології, природничі. А от комплексного обліку їх як загальнокультурної спадщини, згідно із законом, не створено. Окрім того, серед пам'яток місцевого значення ми маємо чимало об'єктів, які заслуговують бути пам'ятками національного реєстру! І над тим ще треба працювати, причому одночасно на різних фронтах: над паспортизацією, над визначенням меж, над фіксацією, не тільки зовнішнього вигляду, а й інтер'єрів та таких деталей, як дверні клямки, решітки, п'єци і навіть умеблювання... Паспорт треба зробити до кожної пам'ятки. Продаж землі надзвичайно актуалізує цей процес. Зараз існує тенденція максимум прихоплювати територію, а пам'ятка має мати законні межі. Це її обереже від майбутніх агресивних втручань. Прикладом може служити Цитадель, як пам'ятка місцевого значення.

-- І як втілюється програма паспортизації?

-- Для неї потрібні кошти. Але коштів не вділяють ані місто, ані держава. Сподіваюся, що упродовж цього року таки вдасться хоч зробити перші кроки. Для цього потрібне бодай елементарне обладнання, систему електронних засобів, на які можна збирати інформацію, цифрові фотоапарати, комп'ютер. Смішно, але досі управління не має власного комп'ютера!

-- Може, коли таке місто бідне, допоможуть доброчинні фонди?

-- Зіткнувся з благодійником, який хоче дати внесок на те, щоб привести за власні гроші в порядок фасад Валової, 20, тобто нашого управління...

-- Що відчуває консерватор, коли у місті, яке він оберігає, на місці незаконно розібраних пам'яток з'являються такі монструозні новотвори, як будівля "Укрсоцбанку"?

-- Структурну, висотну й архітектурну дисгармонію. Споруда не вписується в параметри історичного середовища ні за якими показниками. У планувальній структурі він не сів на місце пам'ятки, а чомусь заліз на вул. Валову і виліз з вул. Рогатинців за межі первісних червоних ліній. Очевидне порушення планувальної структури. Проектант не порахувався з оточуючою забудовою, архітектурно його твір є чужий у тому середовищі, контрастує із ним. Але цей контраст не є в межах об'ємно-просторової структури того кварталу, це просто викид! Гіркий приклад, коли автор прагне утвердити своє кредо, намагається закріпитися в історичному середовищі новою школою, новими рішеннями. На жаль, дуже невдалими.

-- За гамбурзьким рахунком, це наслідок боротьби архітектурних шкіл чи приватних інтересів?

-- Можна побачити боротьбу між течією, яка пропагує збереження пам'яток й історико-архітектурного середовища, та школою новаторів, які вважають, що в тому збереженому середовищі можна робити активні втручання, новотвори, бо вони не погіршують ситуації. Та "Уксоцбанк" -- приклад для громади Львова, як не треба робити. А приватні інтереси повинні внормовуватися правовою базою, тим паче в заповідній зоні. Але то все впирається в опрацювання території пам'ятки.

-- Хто має цим займатися?

-- Спеціалізовані проектні організації на замовлення органів місцевого самоврядування. Держава, яка дбає про спадщину Львова, теж могла б внести якийсь фінансовий вклад. Це було б дуже добре. Зараз є доручення президента про впорядкування території й охоронних зон, які належать до місць світової спадщини, в тому числі Львова. Але то є наміри, дуже добрі наміри, однак не підтверджені ніякими матеріальними потугами. Ми зобов'язані це робити, але хто це має фінансувати? Доручено це Кабінету Міністрів через обласну пам'яткоохоронну службу. У травні вже треба звітувати...

-- Чи бачите якісь зміни на ліпше?

-- Помалу до людей приходить розуміння. Один з найсвітліших прикладів -- Вірменський катедральний храм віддали громаді віруючих. І тепер ми маємо ту перлину архітектури доступну загалу. Треба віддати належне вірменам, що вони поставилися до того з великим понашуванням, і всі роботи, які вони зараз роблять (абсолютно всі!), погоджуються з нашим управлінням. Я навіть був здивований, коли вони всі прийшли питати, чи можна їм там щось розчистити, підмалювати і в який колір? Мова йде про розчистку каменю і стін зокрема зі сторони входу з Краківської та про цокольну частину в інтер'єрі, яка буда дуже облупленою. 18 травня намічене офіційне відкриття собору за участю багатьох поважних гостей з усього світу, а також духовних і урядових осіб з Вірменії, тому вони хочуть привести все до ладу. Тому спільно з священиком і представником громади ми обговорили всі деталі, що можна і що не можна робити. Такого підходу можна тільки побажати всьому містобудівельному ансамблю.









»  ІНСПЕКЦІЯ
Ганс Каспарі: побачення з Львовом
Експерти ІКОМОС стурбовані пам'яткоохоронною ситуацією в місті світової спадщини ЮНЕСКО
Сторінку підготувала Вікторія САДОВА
 
Таблиця
Теоретично, 18 квітня -- Міжнародний день охорони пам'яток має бути для Львова по особливому знаковим. На рівні з Днем міста. Адже наше місто -- музей під відкритим небом. Місто, яке завдяки унікальності збереженого архітектурного ансамблю історичної забудови було внесено до Переліку світової спадщини ЮНЕСКО в одну низку із розмаїтими природними, культурними та мішаними пам'ятками, якими опікується світова спільнота. В Україні статусом світової спадщини можуть пишатися Софіївський собор у столиці та прилеглі монастирські будинки, Київська лавра та дельта Дунаю, -- назви цих місць на клейнодах ЮНЕСКО. Але це не тільки дає підставу тішити національний гонор. Це мусить зобов'язувати до того, щоб не чутися тимчасовими паразитами, що живуть на дивідендах спадку. Культурна спадщина -- справжній живий капітал, який належить примножувати кожному поколінню. Постійний моніторинг ЮНЕСКО дає можливість оцінити стан доглянутості, занедбаності чи навіть загрози пам'яткам в різних країнах. Та чутки про те, що Львів за невиконання зобов'язань перед ЮНЕСКО щодо дотримання пам'яткоохоронного законодавства можуть занести до чорного списку ЮНЕСКО, не такі вже й безпідставні. Це реальна оцінка неналежної культурної політики нашої держави, міста та рівня загальної свідомості (чи, радше, несвідомості) українського суспільства. День охорони пам'яток -- іще один шанс задуматися над феноменом Львова у контексті світу й сучасності. Що відбувається із нашими пам'ятками? Чому ми щоденно їх втрачаємо? Чому кам'яногриві тотеми не рятують свого тезку? Відповідь може видатися парадоксальною, але так воно є. Місто не руйнується. Його руйнують. Наше невігластво, байдужість, недбалість. За певною межею вони злочинні. Хто і що зможе протиставити цьому злочину?
Детальніше>>
» 
Погляд оптимістів
Хто помітив переміни на ліпше в пам'яткоохоронній справі?
 
Мар'яна Долинська, віце-президент Товариства шанувальників Львова

Стратегічно за останній час ситуація з пам'яткоохоронною справою у Львові змінилася на ліпше із переміною керівництва управління охорони історичного середовища, і це, як на мене, помітно однозначно. А от щодо тактики -- є багато поганих речей, які залишилися у спадок від попередників. Доводиться, образно кажучи, наздоганяти потяг, і навіть міняти на ходу вагони. Річ у тім, що вдається зробити реально. Тобто, як ті чи інші служби міської ради співкоординують свої заходи з управлінням охорони історичного середовища. Яскравий приклад із порятунком будинку на вул. Краківській, 22 показує, як ніхто не вважав за потрібне звернутися до начальника управління охорони історичного середовища.
Детальніше>>
» 
Львів у дзеркалі вітрин
Естетичне середовище міста-музею залежить від головного художника
 
Відколи Львів увійшов до Переліку світової спадщини ЮНЕСКО, незмінний головний художник міста вдивляється у його зовнішні зміни і розмірковує про розпорядження міськвиконкому, які встановлюють правила гри для "панів-декораторів":

-- Тими правилами насамперед передбачено зонування території в межах історико-архітектурного заповідника. Так прийнято рішення про заборону встановлення рекламних щитів розміром 3 на 5 м. (те що в народі називають біґбордами).
Детальніше>>
» 
Чим можуть допомогти пам'яткам громадські організації?
 
Зеновій Мазурик, голова Асоціації галерей та музеїв, голова благодійного фонду "Підгорецький замок"


Розуміння пам'яткоохоронних проблем далеко не таке, як мало бути, і наш Фонд це дуже відчуває. Суспільство не вилонює доброчинців і волонтерів. Фонди не наповнюються грошима тих благодійників, які відчувають потребу діяти благо. У нас є тільки благі наміри. Ми шукаємо гроші, які були б спроможні допомогти реставрації Підгорецького замку, там роботи не припиняються. Ми спрямовані на вироблення інвестиційних пропозицій, хочемо окреслити всю привабливість цієї пам'ятки, й тої інфраструктури, яка б мала функціонувати довкола неї. Є люди, які нам допомагають, не маючи грошей, навіть тим, що вони роблять розрахунки готелю, шукають інших зацікавлених партнерів.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Митницю взяли штурмом 
  ·  Підводні рифи приватизаційного процесу 
  ·  Кредитний скандал у мерії 
Погляд
  ·  "Наша Україна" йде ва-банк 
  ·  Не дивуючись злу, дивуюсь добру 
Поступ у Львові
  ·  Університет обирає стабільність 
  ·  Львівщина не підтримує реформу 
  ·  Більшість по-львівськи 
  ·  Молоді політики об'єднуються 
  ·  Зловмисника затримали 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Україна з донецькою програмою 
  ·  Пенсії підвищують 
  ·  Засудили вбивць українця 
  ·  Україна в космосі 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Американці майже перемогли 
  ·  Афінський етап розширення ЄС 
  ·  Порозуміння США та КНДР 
  ·  Чотири роки для Лимонова 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тема Поступу
  ·  Ганс Каспарі: побачення з Львовом 
  ·  Погляд оптимістів 
  ·  Львів у дзеркалі вітрин 
  ·  Головний консерватор 
  ·  Чим можуть допомогти пам'яткам громадські організації? 
Львівські обсервації
  ·  Татусько промовляє 
Поступ технологій
  ·  Добрі новини від Intel 
  ·  adobe анонсувала шосту версію Acrobat'а 
  ·  Експерти критикують апаратну криптосистему Microsoft 
  ·  КОРОТКО 
sport-Поступ
  ·  Футбол для всіх! 
  ·  Справжній футбол 
  ·  good bye 
  ·  kOROTKO 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  ПОДЯКА