BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    sport-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
23 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:22 23-11-2017 -   На автотранспортних підприємствах Львівщини бракує водіїв  
  17:13 23-11-2017 -   У старих львівських трамваях встановлюють нову систему опалення  
  16:8 23-11-2017 -   Трьох ведмедів з Самбора перевезли у реабілітаційний центр «Синевир»  
  15:27 23-11-2017 -   У Домі Франка відбудеться моновистава "Голос тихої безодні"  
  14:14 23-11-2017 -   Сьогодні на пл. святого Юра відкрили бронзовий макет Святоюрського комплексу у мініатюрі  
Україна
  17:15 23-11-2017 -   У їдальні Верховної Ради розповіли, чим обідають нардепи  
  16:5 23-11-2017 -   Гройсман пообіцяв українцям дешевший газ  
  11:3 23-11-2017 -   Українським військовим дозволили носити вуса і бороди  
  10:56 23-11-2017 -   В Україні впало виробництво горілки  
  10:30 23-11-2017 -   У Полтаві побили суддю Ларису Гольник  
Світ
  17:20 23-11-2017 -   У Польщі спростували заяву Дещиці про згоду на відновлення пам'яток УПА  
  11:1 23-11-2017 -   Кріштіану Роналду побив черговий рекорд Ліги чемпіонів  
  10:55 23-11-2017 -   Великобританія вилетіла з п'ятірки найбільших економік світу  
  10:17 23-11-2017 -   У Мінську понівечили пам’ятник Адамові Міцкевичу  
  10:11 23-11-2017 -   У Польщі змінюють правила працевлаштування іноземців  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Перша сторінка  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Підводні рифи приватизаційного процесу
Розмова з начальником Львівського регіонального відділення Фонду Держмайна України Степаном Давимукою
 
Степан Давимука
Приватизація у нашій державі перебуває на стадії завершення. Але після пройденого десятирічного етапу ми досі спостерігаємо стогнання колись монстрів радянської промисловості, що дислокуються на Львівщині. Бачимо також і процвітання інших підприємств, які на межі 90-их були, фактично, банкрутами. Про перипетії приватизаційного процесу в Україні загалом та на Львівщині зокрема "Поступу" розповідає головний "приватизатор" нашого регіону Степан Давимука.

- Степане Антоновичу, як би Ви охарактеризували приватизацію в Україні, Львові та області за останнє десятиліття і за останній рік?

- Приватизація - це дійсно складний, комплексний та багатосистемний процес, оскільки він зачіпає корінні питання економіки, основу економічного укладу. Тому без приватизації перейти від старої системи до сучасної ринкової економіки неможливо. За Радянського Союзу була дуже монополізована економіка, плюс абсолютна орієнтація на військовий комплекс, особливо це стосувалося Західної України.

На жаль, структура економіки Західної України формувалася ще в радянські часи, і вона абсолютно не відповідала ринковим засадам. Якщо брати Польщу, Чехію, Словаччину, у них у довоєнний період формувалися ринкові структури, тому їм було легше переходити до нових економічних відносин. В Україні все це важче відбувалося, і структура нашої економіки призвела до формування олігархічного типу політико-економічної організації суспільства.

Приватизацію не можна починати, якщо не встановити певного балансу інтересів. На той час превалювала соціалістична ідея рівномірного розподілу власності. Вона настільки охопила суспільство, заволоділа інтересами кожної родини, кожного члена суспільства, що незаперечною засадою був рівномірний розподіл власності.

Коли Україна стала незалежною, Росія здійснювала в односторонньому порядку певні акції, пов'язані з грошовою реформою, що призвело до повного знецінення, ліквідації грошової маси в нас. І ми постали перед проблемою -- як здійснити цей важливий економічний, реформаторський процес без грошей. Тому вигадали схему зі сертифікатами. Оскільки в нас ідея соціалістичного рівномірного розподілу була настільки жорсткою, настільки пануючою, ці сертифікати обов'язково були іменними, їх не можна було продавати. Пізніше знайшли різні обхідні шляхи, аби забирати сертифікати у людей та акумулювати їх в одних руках. Це --- юридична акробатика. У зв'язку з цим процес приватизації відбувся з допомогою сертифікатів та за участю трудових колективів. Це створило велику розпорошеність стартового розподілу власності.

Розумієте, приватизація зараз зосереджена не на Фонді Держмайна, основна маса цих процесів відбувається за кадром через організацію заставного майна, податковими адміністраціями і виконавчими службами.

- На початку 1993 до 1996 року в Україні досить активно розкручувались івестиційні фонди. Зараз вони відійшли на другий план і про них практично не згадують. Чи такі фонди ще існують і чи вони можуть відігравати якусь роль в українській економіці, адже досі багато громадян України є формальними власниками цих фондів?

- Без них і досі неможливе функціонування ринкової економіки, тільки тепер їх роль інша - суто ринкова. Без них фондовий ринок існувати не може і там концентруються відповідні професіонали, фахівці, які визначають рівень фондового ринку. Але, на жаль, в Україні фондовий ринок розвивається дуже слабо, тому що після первинного етапу концентрації власності фактично перерозподіл здійснюється часто за кадром. Вони бояться світла і тому вони тепер виступають супротивниками ринкової економіки. У цьому проблема України, оскільки створені потужні сили, які зацікавлені в збереженні такої ситуації тіні. Вони гальмують подальший розвиток ринкової економіки.

Зараз це дуже чітко простежується. Досі немає закону про Фонд Держмайна. Чому? Тому що є сили, які зацікавлені, аби такого закону не було. Фінансово-політичні угрупування взагалі б раділи, якби Фонд був ліквідований. Вони самі хочуть займатися перерозподілом власності.

--Які завдання центральний офіс поставив перед Львівським відділенням Фонду стосовно приватизації до 2006 року?

--Останніми роками відбулася певна диференціація приватизаційних функцій. Центральний апарат зосереджує свою увагу на підприємствах стратегічного характеру. А регіональні відділення, фактично, займаються "підмітанням" того, що залишилося - "неліквідним сміттям". Приватизацію потрібно завершувати, поставити крапку.

Ми тепер займаємося малими підприємствами, майном, яке не ввійшло до статутних фондів підприємств. Це стосується соціально-культурної сфери, підприємств, що сподівалися на старі підходи. Це великий тягар. Потрібно знайти власника, аби зняти його з плечей держави. Ще один напрям пов'язаний із корпоративним управлінням підприємствами. Їх у нас є близько сімдесяти.

Важливою процедурою, якою ми займаємося, є оренда державного майна. Надходження від цього зараз зрівнялися з надходженнями від приватизації. Цей процес раніше був невпорядкований. Все віддавалося направо і наліво. Протягом останніх кількох років в цьому питанні навели порядок, відкрили кілька кримінальних справ і процес нормалізувався.

Щодоо великих підприємств. Минулого року у нас було їх п'ять, в тому числі Новороздільська "Сірка". Ми вперше в Україні провели реструктуризацію підприємства, створили на його базі чотири підприємства. Вони пішли у вільне плавання і зберегли свою життєздатність. У нас є плани впроваджувати таке й надалі.

--У контексті реструктуризації. Яке ваше ставлення до спроб реструктуризувати ДХП "Львіввугілля", створивши на базі холдингу одну юридичну особу? Адже зрозуміло, що підприємство згодом оголосять банкрутом і куплять за безцінь.

-- Це повернення до старих позицій. Тут не стільки працює логіка економічної вигоди, як логіка повернення до стартової ситуації, для того, аби отримати нових власників: закулісні ігри. Не потрібно бути великим спеціалістом, аби передбачити абсолютне фіаско цієї ідеї. Все утримання вугільних підприємств України зводиться до лобіювання, аби отримати гроші з держбюджету. Це - страшна прірва, яка може поглинути Україну.

Я категорично проти цього реформування. Відповідний комітет Верховної Ради також цього не схвалює. Та й президент у своїх виступах критикує таку ідею. Але йде реалізація цього процесу. На жаль, Мінпаливенерго почало з "Львівугілля". В інших областях місцева влада чітко виступає проти. У нас це призведе до фіаско.

--Згідно з програмою приватизації на цей рік, потрібно приватизувати "Львівсільмаш" та НПК "Галичина". Які проблеми можуть з'явитися?

--Керівництво "Сільмашу" опиралося приватизації. Вони добилися через Київ створення холдингу, який зазнав повного краху. Тоді була пропозиція щодо залучення інвестицій з Чехії -- мало б підняти підприємство з колін. На жаль, керівництво і в цьому випадку опиралося усіма способами. Як мені відомо, там більшість власності уже розпродано через процедуру відчуження. Там тепер повинні працювати правоохоронні органи, а не Фонд держмайна.

НПК "Галичина" - це єдине нафтопереробне підприємство, що залишилося під контролем українського капіталу. Зараз на нього зазіхають багато сторін, у тому числі й Росія. Хоча Кабінет Міністрів прийняв рішення про продаж на біржі 25% акцій підприємства, опублікування його не було. Як буде розгортатися ситуація - важко спрогнозувати. Все відбуватиметься у великій, напруженій боротьбі. Це зумовлено й тим, що нафтопровід "Одеса-Броди" відкриває нові можливості. Плюс на заводі здійснили серйозну реконструкцію, на що пішло близько 25 мільйонів доларів.

--Вам відомо про конфлікт довкола "Автонавантажувача"?

-- Це - розбій. Ситуація надалі залишається напруженою. Коли підприємство виходить у вільне плавання або переходить на рейки банкрутства, то там починається надзвичайна вакханалія. У приватизаційному законодавстві дуже чітко розписана кожна процедура. Але їх завше намагаються оминути.

--Візьмімо усі найбільші львівські підприємтва: "Електрон", "Сільмаш", "Кінескоп", "Автонавантажувач", "Іскра", ЛОРТА, ЛАЗ . Якою ви бачите долю цих підприємств? Чи усі вони пройдуть процедуру банкрутства? Що з ними буде далі?

--Давайте глянемо на це з висоти пташиного польоту. Першими з кризи завше виходять переробні підприємства. Наприклад, склозавод. Збільшив виробництво, продовжує завойовувати ринок не лише в Україні. Наші хлібопереробні підприємства також прекрасно працюють та розвиваються. До цієї категорії також можна віднести жиркомбінат, який за рік удвічі збільшив випуск продукції.

Найскладніша ситуація з "Електроном", оскільки на цьому підприємстві займалися складанням. Тим паче, що наша побутова електроніка не є конкурентноздатною. Після того, як відкрили кордони, їй був підписаний смертний вирок.

Але серед цих підприємств є такі, що мають перспективу. "Іскра" гинула, її вже хотіли збанкрутувати. Ми вийшли на європейських інвесторів, які вкладають гроші у виробництво. Я воював із облдержадміністрацією протягом року. Мене викликали "на килими", аби я відступився від цього підприємства, мовляв, перспективи немає. Але підприємство не лише відновило обсяги продукції, що були до 90-го року, а й поставило рекорди, завоювало міжнародний ринок. Продукція "Іскри" продається у сорока країнах світу! Можна з нашими робітниками при нормальному менеджменті завойовувати ринок.

Дрогобицький долотний завод також гинув. У нього вклала гроші російська компанія "ВолгаБудМаш". У боротьбі з ОДА та СБУ ми реалізували контрольний пакет акцій росіянам, і підприємство уже в кілька разів збільшило обсяги виробництва, завоювало ринок.

Це - позитивний підхід. Є негативний. Коли ми почали шукати інвестора для "Сільмашу", з "допомогою" обласної адміністрації завод перейшов у закулісне управління центрального апарату Фонду, який довів підприємство до межі банкрутства. А могло бути інакше.

Я переконаний, що нафтопереробний комплекс "Галичина" залишиться за українським капіталом, що наші машинобудівні заводи будуть працювати. Я також певен, що Дрогобицький авто-крановий завод набере обертів. Також сподіваюся, хоча маю великі сумніви, стосовно нашого автобусного заводу. Будемо сподіватися на краще, оскільки менеджмент проповідує принцип, що усе буде добре.

Розмовляли Тарас КУХАР і Юрій ТИШКУН









»  ІНЦИДЕНТ
Митницю взяли штурмом
Польські "човники" розгромили пішохідний пункт пропуску в Медиці
Остап ПРОЦИК
 
Митницю взяли
Понад двісті громадян Польщі атакували учора вночі пішохідний пункт пропуску в Медиці. Нападниками були польські "човники", які пішки переносять невелику кількість товару з України до Польщі. Причина конфлікту -- багатогодинне стояння людей у черзі до польського пункту пропуску, що останнім часом є невід'ємною ознакою митних переходів на українсько-польському кордоні. На прохання польської сторони роботу пішохідного переходу у Шегинях тимчасово призупинено.
Детальніше>>
»  НЕРУХОМІСТЬ
Кредитний скандал у мерії
Наразі зясовується з "легкої руки" якого з чиновників будинок в історичній частині Львова потрапив до списку заставлених у банку
Тарас КУХАР
 
Львівську міську раду далі ворохоблять скандали. Як уже повідомляв "Поступ", виконавчим структурам мерії закидають фальсифікацію ухвали, прийнятої депутатами. Мова йде про отримання кредиту МКП "Львівтеплокомунененерго", через що підприємство звернулося до міськради, аби отримати дозвіл на передачу низки власних об'єктів у заставу під банківський кредит. Каменем спотикання став будинок, що знаходиться в історичній частині міста за адресою вул. Наливайка, 4. Депутати вилучили його з переліку об'єктів заставлених банку, але в кінцевому варіанті ухвали, підписаної Буняком, цей будинок з'явився знову.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Митницю взяли штурмом 
  ·  Підводні рифи приватизаційного процесу 
  ·  Кредитний скандал у мерії 
Погляд
  ·  "Наша Україна" йде ва-банк 
  ·  Не дивуючись злу, дивуюсь добру 
Поступ у Львові
  ·  Університет обирає стабільність 
  ·  Львівщина не підтримує реформу 
  ·  Більшість по-львівськи 
  ·  Молоді політики об'єднуються 
  ·  Зловмисника затримали 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Україна з донецькою програмою 
  ·  Пенсії підвищують 
  ·  Засудили вбивць українця 
  ·  Україна в космосі 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Американці майже перемогли 
  ·  Афінський етап розширення ЄС 
  ·  Порозуміння США та КНДР 
  ·  Чотири роки для Лимонова 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тема Поступу
  ·  Ганс Каспарі: побачення з Львовом 
  ·  Погляд оптимістів 
  ·  Львів у дзеркалі вітрин 
  ·  Головний консерватор 
  ·  Чим можуть допомогти пам'яткам громадські організації? 
Львівські обсервації
  ·  Татусько промовляє 
Поступ технологій
  ·  Добрі новини від Intel 
  ·  adobe анонсувала шосту версію Acrobat'а 
  ·  Експерти критикують апаратну криптосистему Microsoft 
  ·  КОРОТКО 
sport-Поступ
  ·  Футбол для всіх! 
  ·  Справжній футбол 
  ·  good bye 
  ·  kOROTKO 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  ПОДЯКА