Власне так "Напиши мені красиво" попросив мене один знайомий. "Що ви все в тих газетах обсираєте, що в нас немає нічого доброго?"
А між іншим, чого б і не написати красиво. Так щоб життя здалось таким простим і безтурботним, як у рекламі. Вагон оптимізму, вагон брехні і вагон нічого не вартої інформації.
Наприклад, як у безкінечних коментарях наших великих начальників. Це їм заміняє роботу, і дає хоч якийсь видимий результат.
Їх запитують: "Як ви прокоментуєте, що у маршрутках громадян постійно грабують і ваша міліція нас зовсім не береже, а навпаки -- стріляє по нас, вимагає грошей, трясе всіх -- від бабок, які торгують цигарками, насінням соняшника, самогоном до простих водіїв?". Таких питань можна поставити мільйон. Відповідь буде все одно напрочуд красива й оптимістична: "У нас немає пограбувань у маршрутках, до нас не надходять такі скарги, у нас створений такий ось підрозділ для боротьби зі всім злом". І це статистика засвідчує, яку постійно для чогось друкують газети і зачитують по радейку, що в нас все ОК, злочинності майже немає, а та, що є, падає. Кудись.
І ям у нас на дорогах немає. Мер так і сказав, що Львів нічим не гірший за Нью-Йорк і служби працюють на відмінно, і рук, ніг ніхто взимку не ламав. І вода в нас є цілодобово, в деяких, правда, районах. У деяких її немає взагалі. Як претензії, візьміть собі всі львівські газети і прочитайте, як важко і продуктивно працює міська рада, і як розцвітає наше місто. Дорогими готелями-борделями, дорогими ресторанами з стриптиз-програмою, нічними клубами, де легко купити наркоту, барами, де дорога і неякісна кава, дуже дорогими автомобілями із затемненими склом, жебраками на кожному кроці і всюдисущою рекламою горілки і тютюну.
Наш уряд постійно каже і навіть запевняє, що в нас намітився ріст і зміни на краще. І взагалі, ми скоро вступимо до організації (НАТО, ЄС і т.д.).
Цікаво, а на кого все це розраховано? Хто повинен в це повірити? Іноземці, які прилітають до нас на декілька днів? Достатньо декількох годин, щоб пережити справжній шок від зіткнення з нашими реаліями. Наприклад, поспілкуватись із нашими митниками, нашими таксистами, нашими бандитами і проститутками. А потім наші дороги, наші тротуари, деякі наші люди...
Добре, що є ще польські туристи, які приїздили і будуть приїздити в це місто. Тут могили їхніх предків, тут ще залишилась сліди їхньої культури, їхнього минулого. Щоб зрозуміти, що вони про нас думають насправді, достатньо подивитись сюжети їхнього телебачення. Вони показують, яким воно є, наше місто. І нічого ображатись: ми ж самі цими вулицями ходимо, просто якось переставали звертати увагу.
Можливо, вся ця краса розрахована на наше підростаюче покоління. Те, що буде будувати нову Україну і не є враженим бацилами старого ладу. Вони народились після совєтів і тому не знають, що це таке, коли у всіх є робота, зарплату виплачують два рази не місяць, жодної інфляції і росту цін, коли дають лікарняний, а не виганяють одразу з роботи, в приватника. Коли за день стояння на базарі чи лотку вам платять від 3 до 5 гривень. Чомусь міжнародні організації вважають, що фізично неможливо прожити при доході 1 долар у день. Стільки отримають у більшості країн екваторіальної Африки. Наш мер вважає по-іншому і піднімає ціни на комунальні послуги. Наша влада вважає, що можна запроваджувати і запроваджує плату за навчання. Діти, які падають у запаморочення від голоду, бачачи рекламу солодощів, не йдуть на уроки, а стоять на лотку або збирають порожні пляшки. Діти, чиї батьки виїхали в Грецію чи Італію, Росію чи Ізраїль, надто добре знають життя, щоб просто брати до рук усе те, що "красиво написане".
Їм все одно: від Кучми, для Кучми, за Кучму, проти Кучми і т.д. У них часу немає. Їм потрібно бігти в ліс і шукати черемшу -- її можна продати.
Можливо, все це розраховане на інших. На діток з панських шкіл? На тих, хто на уроки ходить з мобільними телефонами і від нудьги дзвонить однокласнику в іншому класі. На тих, кого привозять у школу, буквально ввозять по тротуару у внутрішній двір школи. Той, хто сто разів уже був за кордоном по обміну, напевно, в це не повірить. Ці дітки настільки просякли снобізмом і зневагою до цієї країни і міста, що до них краще і не звертатись. Тоді для кого це все ?
Для них самих. Для великих вуйків у великих кабінетах, де секретарками з великими ногами за такими великими-великими комп'ютерами..
Нонсенс? Та ні -- це нормально в їхньому світі. Адже всі ці великі начальники не їздять у маршрутках, не ходять вулицями, не стоять у чергах до кабінетів у всіх цих занюханих конторах. У їхньому світі все красиво. У них є вода. Сауни, масажні салони і фітнесзали. У них є світло і їхні столи ломляться від наїдків. (Нічого, тепер навчились боротись з ожирінням). Вони добре випивають. У них є наше "красиве" телебачення і наші "красиві" журнали з таким твердими обкладинками, і такими малюнками "життя в мерседесах". Вони, звичайно, хочуть відкрити деколи "красиві" газети. А їх немає, бо там гола правда. Тож вони і просять: "Напиши мені красиво". |
