BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Літературний Поступ.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Листи у Поступ.    muzyka Поступу.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
14 грудня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  10:25 15-12-2017 -   На вул. Торф’яній відновили вуличне освітлення  
  10:15 15-12-2017 -   У Львові під час конфлікту агресивний чоловік погрожував гранатою  
  10:14 15-12-2017 -   Між двома вулицями Львова збудують пішохідний міст  
  10:11 15-12-2017 -   На Львівщині фура зіткнулась з легковим авто: є загиблий  
  10:9 15-12-2017 -   Понад 600 артефактів презентували на виставці про археологію автострад  
Україна
  10:12 15-12-2017 -   В Україні почав діяти новий Верховний суд  
  15:33 14-12-2017 -   Протягом року в Україні викрали 80 людей  
  15:32 14-12-2017 -   На Одещині невідомі обстріляли рейсовий автобус  
  15:26 14-12-2017 -   В Україні на вихідних зіпсується погода  
  14:31 14-12-2017 -   У Чернігівській області жінка виявила на своєму підвіконні бомбу  
Світ
  16:5 14-12-2017 -   Американські вчені відкрили новий спосіб підсилити ефект антибіотиків  
  15:28 14-12-2017 -   Путін розповів, що українці та росіяни - один народ  
  11:42 14-12-2017 -   У США госпіталізували Джона Маккейна  
  11:40 14-12-2017 -   Китай запустив найбільшу в світі плавучу сонячну електростанцію  
  10:43 14-12-2017 -   На Землю повернулися космонавти 53-ої експедиції МКС  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Рік не втрачений для поєднання
Ігор МЕЛЬНИК
 
Свого листа президент Польщі скерував до учасників наукової конференції з питань акції "Вісла", яку проводив у Красічині під Перемишлем Польський інститут національної пам'яті, найавторитетніша інституція, покликана встановлювати історичну правду.

У листі президент Кваснєвський спростував стереотип, який досі панував у польському суспільстві, про те, що насильне виселення українців із їхніх прабатьківських земель, позбавлення їх майна, церков, домівок -- це відповідь Польщі на нищення поляків Українською Повстанською Армією, яке відбувалося на Волині в 1943-44 повоєнних роках. Таке розуміння акції "Вісла", підкреслив Александр Кваснєвський, є хибним, неетичним і неприпустимим. Це засади колективної відповідальності, які не можна застосовувати. Він також додав, що акція "Вісла" повинна бути засуджена.

Личаківське відкриття

За кілька днів Кваснєвський зустрівся зі своїм українським колегою у карпатській резиденції Леоніда Кучми в Гуті. 27 квітня обидва президенти оприлюднили домовленість про те, що 21 травня 2002 року у Львові буде урочисто відкрито так званий Цвинтар "Орлят" -- польські військові поховання на Личакові часів українсько-польської війни за Галичину 1918-1920рр.

Президенти запевнили, що відкриття цвинтаря, дату якого приурочено до п'ятої річниці українсько-польської декларації, супроводжуватиметься важливою політичною заявою, зміст якої ще повинні опрацювати експерти. Однак президенти нічого не сказали щодо вирішення проблем, які протягом минулих років перешкоджали церемонії урочистого закінчення реставрації військових поховань, бо цвинтар, зрештою, ніколи офіційно не закривався...

Натомість до того часу не було здійснено елементарної процедури -- прийняття в експлуатацію об'єкта, на якому здійснювалась реконструкція.

До того ж, після років переговорів неузгодженими залишилися питання встановлення пам'ятників французьким піхотинцям та американським пілотам, тексти на пілонах із переліком польських звитяг та текст напису на центральній плиті на могилі невідомих солдатів із Парсенківки ("Невідомим солдатам, героїчно полеглим в боротьбі за Польщу в 1918-20 рр."). В останньому випадку справа вперлася в єдине слово "героїчним", яке з'явилося після того, як польська сторона відмовилася від формулювання "в боротьбі за незалежність Польщі".

Усі питання, які не вирішувались роками мали би бути розв'язані за кілька днів... Усе це було б добре, якщо б сторони погодились на деякі поступки. Для київських урядовців ці питання не були принциповими, зокрема міністр закордонних справ Анатолій Зленко заявляв, що зустріч президентів 21 травня відбудеться і що фраза із написом на плиті узгоджена, щоправда, не сказав у який спосіб.

16 травня Львівська міська рада прийняла рішення, що відкриття польських військових поховань на території музею "Личаківський цвинтар" має відбутися 21 травня, але, згідно з остаточним рішенням міської ради попередньої каденції від 4 вересня 2000 року, напис на центральній могилі повинен звучати так: "Невідомим польським воїнам, полеглим за Польщу в 1918-1920 рр." Міський голова Львова Любомир Буняк не підписав ухвали Львівської міської ради стосовно польських військових поховань на Личаківському цвинтарі від 16 травня, а тому відкриття поховань 21 травня не відбулося.

Говорять, що Александр Кваснєвський був страшенно обурений, коли почув від шефа Бюро національної безпеки Польщі Марека Сівеца про те, що ймовірність його приїзду буде залежати від рішення депутатів "якогось марґінального містечка". Врешті-решт Кваснєвський відмовився від приїзду до Львова.

Не приїхали теж на "Дні Кракова у Львові" представники краківської міської влади на чолі з президентом міста Анджеєм Голасем та головою ради Генріхом Ганзліком. Консул Польщі у Львові Кшиштоф Савіцький пояснив це коротко і дипломатично: "Це пов'язано з конфліктом навколо польських поховань на Личаківському цвинтарі".

Бо ще до зустрічі президентів України та Польщі у Гуті рада міста Кракова ухвалила резолюцію, датовану 17 квітням 2002 року, у якій зверталася до своїх львівських колег з проханням активізації справи закінчення відбудови "цвинтаря Орлят".

Група українських учених, "здивованих і обурених ситуацією", написала відкритого листа президентові Кучмі. У ньому сказано, що "теперішні штучні непорозуміння між двома державами ретельно підготовані деякими ідеологічно заанґажованими урядовцями Республіки Польща. Цього можна було б уникнути, якби відповідальні державні відомства України своєчасно і глибоко вивчили суть справи..."

Здавалося, що в польсько-українських стосунках настали "чорні" дні. Хоча на початку червня посол Польщі в Україні Марек Зюлковський намагався спростувати думки про те, що через виникнення "личаківського питання" погіршилися стосунки між обома державами.

За кілька тижнів радник президента Польщі з питань міжнародної політики Станіслав Цьосек, який перебував у Львові на запрошення українсько-польського Клубу особистостей заявив, що офіційна Варшава ніколи не буде підпорядковуватися рішенням Львівської міської ради. "Ми будемо дотримуватися лише тих домовленостей, які досягнемо на рівні урядів двох держав, якщо ж Львів не може порозумітися з Києвом, то це ваші внутрішні проблеми, які не повинні нас стосуватися", -- заявив він.

Кроки назустріч

Однак знайшлися з обох боків кордону люди, які відважились висловити дещо відмінні погляди на вирішення проблеми. 20 червня 2002 року представники львівської інтеліґенції, головний редактор журналу "Ї" Тарас Возняк, доктор історичних наук Ярослав Грицак, професор Мирослав Маринович, народний депутат України Тарас Чорновіл та ін., оприлюднили лист-звернення до українського та польського президентів із закликом не визначати остаточної дати відкриття польських поховань на Личаківському цвинтарі.

"Ми вважаємо найкращим вирішенням проблеми таке рішення, яке було б випрацюване шляхом конструктивних переговорів, до яких були б залучені представники уряду України та Польщі, представники органів місцевого самоврядування Львова, фахові експерти -- архітектори, мистецтвознавці, історики, представники різних громадських організацій. Проблема не буде розв'язана доти, доки до цього не будуть залучені ієрархи Греко-Католицької та Римо-Католицької Церков", -- йшлося у зверненні.

Тарас Возняк повідомив, що попри всі проблеми цього року в жовтні таки вручатиметься нагорода Капітули українсько-польського поєднання. Нагадаємо, що вперше цю нагороду "За значний внесок в розвиток українсько-польських стосунків" було вручено минулого року під час візиту Папи Римського до Львова. Тоді її одержали науковці -- ректори українського та польського вищих навчальних закладів. Цілком можливо, що цього року нагорода дістанеться тим, хто докладеться до позитивного вирішення цвинтарного конфлікту.

За кілька днів пролунало звернення Блаженійшого патріарха УГКЦ Любомира кардинала Гузара, у якому зокрема говориться: "Я закликаю всіх вірних Української Греко-Католицької Церкви схилити свої голови над українськими і польськими могилами Личакова в щирій християнській молитві. Хай перед ведуть наші чернечі чини, які в тиші монастирських келій не раз переконувалися в очищувальній дії молитви. Хай кожна парафія пришле до могил групу своїх прочан, що вміють любити і прощати. Справа державних мужів -- визначати, коли саме меморіали Личакова мають бути урочисто відкритими. Натомість справа християн -- зробити все можливе, щоби до цього моменту наші серця відкрилися на дію Святого Духа і сповнилися миром і любов'ю."

І 1 листопада 2002 року у Львові було зроблено поважний крок для закінчення "цвинтарної війни" довкола польських військових поховань на Личакові та у війні наших сучасників зі своєю історією. Обидва львівські кардинали разом із громадою прийшли на Личаківський цвинтар для спільної молитви на могилах полеглих у братовбивчій війні за Львів та Галичину. Блаженійші Любомир Гузар та Мар'ян Яворський відслужили спільну польсько-українську панахиду на військових похованнях обох народів на Личаківському цвинтарі. Панахиди закінчилися урочистим встановленням "Об'єднуючого Хреста", дві частини якого на межі цвинтарів УГА і польських військових поховань поклала молодь, що йшла урочистим ходом із двох сторін назустріч одна одній.

Пройшло ще кілька місяців і поляки заявили про готовність відмовитися від слова "героїчно" в написі на центральній плиті польських військових поховань Личаківського цвинтаря і погоджуються на такий варіант тексту: "Невідомим польським воїнам, полеглим за Польщу у 1918-1920 рр.", що його колись затвердила Львівська міська рада. Про це українського прем'єр-міністра Віктора Януковича повідомили голова Бюро нацбезпеки Польщі Марек Сівец і генеральний секретар Ради охорони пам'яті, боротьби та мучеництва Польщі Анджей Пшевознік, що перебували з візитом в Україні наприкінці лютого 2003 року. Натомість польська сторона просить українців погодитися встановити на Личакові пам'ятник американським пілотам і французьким піхотинцям.

Відзнаки поєднання

У спільних панахидах УГКЦ та РКЦ на Личакові 1 листопада 2002 року брав участь відомий польський правозахисник та політичний діяч Яцек Куронь. Ще 25 травня минулого року, на шпальтах наймасовішого польського щоденника Gazeta Wyborcza з'явилась стаття Яцека Куроня "Розумію гнів українців", яка повністю дисонувала польській офіційній та медійній оцінці подій навколо Личакова.

"Ані українцям, ані полякам не йдеться про ті написи. Маймо відвагу це сказати. Адже львівським депутатам не про те йдеться, що там є невідповідні прикметники: про "незалежну" Польщу, чи "героїчно загинули", і ми знаємо, що причини є іншими. Ясним є те, що в братовбивчій війні з обох сторін полягли люди в героїчній боротьбі і по обидва боки боролись за незалежність. Йдеться про те, що змушуємо українців до заакцептування, аби той пантеон тріумфу польського орла постав у місці, яке вони вважають серцем України, аби пригадував про поразку з 1918 року. У Польщі немає в жодному місті і жодному місці пантеону орла німецького, російського чи жодного іншого. Польща би на таке не погодилась... Не пропоную зруйнувати той пантеон, вже нічого не руйнуймо, але спробуймо взаємно порозумітися. Якщо ще щось хочемо дописати, то, може, польська сторона погодилась би написати на двох мовах: "Героїчно полеглим в боротьбі за незалежну Польщу...Україну... в братовбивчій боротьбі", -- написав тоді Яцек Куронь.

3 липня 2002 року сесія міської ради, "враховуючи визначні заслуги в галузі розбудови взаємин між польським і українським народами", одноголосно прийняла ухвалу про присвоєння звання почесного громадянина міста Львова видатному громадському діячеві Яцеку Яну Куроню.

А 19 жовтня минулого року у Красічинському замку вдруге відбулося урочисте засідання Капітули українсько-польського поєднання, неурядової організації відомих діячів обох країн. Ця почесна відзнака була освячена Папою Римським Іваном Павлом ІІ. Як і попереднього року Капітула визначала двох осіб -- українця та поляка, котрі найбільше доклалися до налагодження українсько-польських стосунків. До лауреатів 2001 року -- ректора Івана Вакарчука та професора Єжи Клочовського, що отримали нагороду з рук Найсвятішого отця у Львові, -- долучилися Микола Рябчук та Яцек Куронь. Окрему нагороду вручено за спільну миротворчу місію у Косові українсько-польському батальйонові.

"Микола Рябчук відкрив своє помешкання для нас всіх, хто хотів пізнати Україну й українців, -- зауважив канцлер Люблінського українсько-польського колегіуму Єва Рибалт, -- навіть тоді, коли кордон із Польщею був настільки щільним, що не могло бути й мови про автентичну українсько-польську приязнь."

"Для мене -- це людина, яка все життя старалася бути на боці слабшого. Людина, яка ніколи не піддалася на силовий тиск, на спокусу кон'юнктури, а тому вона розбудовує свій дім, не відсікаючи інших, через відкритість до кожного. Разом із тим це людина, яка критична щодо суспільства, в якому живе. Саме ця критичність є найбільш конструктивною для всіх нас", -- сказав про Яцека Куроня Тарас Возняк.

Радник президента Польщі з міжнародних питань Станіслав Цьосек наголосив на аполітичності та громадській ініціативі цієї нагороди: нагорода була заснована не у президентських палацах у Краківському передмісті та на Банковій, а громадою обох країн.

Цього року відзначення достойників українсько-польського поєднання має відбутися у Львові. Але й 2003 рік не заповідається легким у польсько-українських стосунках. 11 липня десь на Волині має відбутись вшанування жертв українсько-польських етнічних конфліктів часів ІІ Світової війни.

"Ми -- і українці, і поляки -- маємо спільну рису: синдром невинної жертви. Маємо історичне переконання в тому, що ми для всіх були добрими, а нас кривдили. Це не є правдою ні щодо поляків, ні щодо українців... Не буде кращого моменту, щоб залагодити цю справу, ніж зараз. Україна потрібна Польщі. Польща потрібна Україні. Коли ж тоді впоратися з цією справою, як не зараз?" -- сказав про майбутні відзначення волинських подій головний редактор "Газети Виборчої" Адам Міхнік, у вчорашньому інтерв'ю газеті "День"

Пропозиції

Капітула українсько-польського поєднання сподівається, що у 2003 році теж будуть визначені особи, достойні нагороди 2003 року. Це мають бути люди, що вносять вагомий вклад у розвиток українсько-польських стосунків та здобули визнання громадскості обох народів.

Усі бажаючі можуть подавати свої пропозиції кандидатів на присвоєння нагороди Капітули українсько-польського поєднання.

Подання можна скеровувати на одну з адрес:

Sekretariat Kapituly Nagrody Pojednania

Panu Mereku Cynkaru

Ul. Wysockiego, 19

37 700 Przemysl

POLSKA


панові Андрію Садовому

Вул. Йосифа Сліпого, 7

79017, Львів

УКРАЇНА

sadovyj@icd.lviv.ua



Редакція незалежного культорологічного часопису "Ї"

Ji@is.lviv.ua

Докладнішу інформацію про нагороду і Капітулу можна знайти на сайті:

www.ji-magazine.lviv.ua









» 
Про що писали львівські газети
 
Голова читальні "им. общ. Мих. Качковського" у Львові прийшов на поліцию і з плачем розказав, що минулої ночи якийсь незвісний "русскій человекъ, любитель отечества" вкрав ріжні напитки, як "водку", рум, пиво і т. д., і додав, охкаючи, що се вже не перший раз лучають ся крадежи в сій читальні. Поліция в страху, щоби хто й членів не покрав "обществу", заняла ся справою, але ледве чи що винайде, бо се між "порядними людьми пропала сокира".
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Кучма критикує владу 
Погляд
  ·  Напиши мені красиво 
  ·  Хто підставляє "Нашу Україну"? 
  ·  Карпачова йде у відставку 
Поступ у Львові
  ·  Відкликання мера відкладається 
  ·  Хто заплатить за помилку? 
  ·  Нові перспективи для "Львіввугілля" 
  ·  Угода про співпрацю 
  ·  Християнський з'їзд у Львові 
  ·  В селах не торгують 
  ·  Вибори без вибору 
  ·  ТРАФУНКИ 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Справа проти "Укрзалізниці" 
  ·  Ядерний ультиматум 
  ·  Права депутатів обмежили 
  ·  Компенсація від США 
  ·  Нові обіцянки Піскуна 
  ·  Парламент захистить суддів 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Спроби створити владу 
  ·  Чи відвідає Іван Павло ІІ Росію? 
  ·  Час для роздумів про Європу 
  ·  Встановили код вірусу 
  ·  Квебекці програли вибори 
  ·  Офіційні жертви в Чечні 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Літературний Поступ
  ·  ЮРКО ПОКАЛЬЧУК: ЯКЩО Є МИСТЕЦТВО, МЕЖІ ВІДВЕРТОСТІ НЕМАЄ 
  ·  "Дзеркало" осінніх міфів 
Історія у Поступі
  ·  Рік не втрачений для поєднання 
  ·  Про що писали львівські газети 
Арт-Поступ
  ·  Найкращий гравер ХVІ століття жив у Харлемі 
  ·  Наздоганяючи танок 
  ·  Майстер сюрреалістичних ребусів 
Листи у Поступ
  ·  Ющенко маневрує витончено 
  ·  Відкритий лист 
  ·  Перед справедливістю йде любов 
muzyka Поступу
  ·  Як вар'юють українські музики 
  ·  ШАДЕ 
  ·  Один на майдані Конґо 
  ·  Новий кліп "Другої Ріки" 
  ·  Бетховен за 3 мільйони 
  ·  Золотий альбом Linkin Park 
  ·  Проти музики в Інтернеті 
Пост-Faktum
  ·  Домогосподарка з мільярдом у кишені 
  ·  КАЛЕНДАР