BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Інтерв''ю у Поступі.    Арт-Поступ.    Аналітика у Поступі.    Поступ науки і техніки.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
11 квітня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:22 30-03-2017 -   У Львові зареєстровано 1071 ОСББ  
  15:13 30-03-2017 -   Заробітна плата на Львівщині зросла на 36,7%  
  15:8 30-03-2017 -   У передмісті Львова з-під брами семінарії викрали 20 тонн грунту  
  14:32 30-03-2017 -   З понеділка у Стрийському парку розпочнуть ремонт лавочок  
  12:51 30-03-2017 -   Для учнів старших класів мікрорайону «Левандівка» проведуть виховну бесіду  
Україна
  16:18 30-03-2017 -   ООН: Більшість українців - за межею бідності  
  15:7 30-03-2017 -   В «ДНР» студентів долучають до укріплення передової, – розвідка  
  15:6 30-03-2017 -   СБУ обіцяє 25 тис. грн за інформацію про обстріл польського консульства у Луцьку  
  14:35 30-03-2017 -   ЗСУ готові припинити вогонь на Донбасі з 1 квітня  
  14:34 30-03-2017 -   СБУ: На Закарпатті викрита агентурна мережа Росії  
Світ
  16:20 30-03-2017 -   В горах Уельсу розбився вертоліт: п'ятеро загиблих  
  15:10 30-03-2017 -   Росія відкрила кримінальну справу через вбивство екс-депутата Держдуми Дениса Вороненкова  
  12:0 30-03-2017 -   Ізраїлю запропонували мир в обмін на території  
  11:9 30-03-2017 -   Знаменитого музиканта Джорджа Майкла поховали у Лондоні  
  10:28 30-03-2017 -   "Міграційний указ" Трампа заблокований на невизначений термін  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Пост-Faktum  » 

___________________________________________________________________________

УНИКНУТИ ЯРЕМЧОГО
Тарас ПРОХАСЬКО
 
Карпати
Якось так у мене склалося, що за останнi роки кiлька разiв довелося провадити Карпатами рiзнi iноземнi кiновi й телевiзiйнi групи, якi робили фiльми про нас. I завжди я, користуючись повноваженнями провiдника, уникав Яремчого.

Робив це, вiрячи в iдею необхiдностi творення позитивного образу України. Вiрю у це, бо бачив, як залежить європейська публiчна думка про Україну вiд того, як повелося речникам цiєї опiнiї на наших землях.

Це не потьомкiнськi села, це не екскурсiї для європейських iнтелектуалiв, iнсценiзованi большевиками у тридцятих роках. Це здоровий глузд i цiлком оправдане бажання берегти безпомiчних гостей вiд стресiв. (Колись менi оповiдали iсторiю про те, як в серединi п'ятдесятих один з польових командирiв УПА взяв пiд свою охорону групу польських студентiв-практикантiв, якi опинилися посеред бойових маршрутiв вiддiлiв українських партизанiв, польських бойовикiв, совітських i польських урядових винищувальних загонiв, передовсiм тому, що любив молодiсть, а ще хотiв, щоб цi майбутнi iнтелiґенти мали що доброго оповiдати про свою молодiсть).

До тепер не знаю -- як там з так званою правдою у впертому оминаннi Яремчого. Бо зрозумiти теперiшню Карпатiю без нього неможливо, але ж iснують мiсця, якi можна означити, як тi, справжнi Карпати, але ж не тi, а цi справжнi Карпати конденсуються у Яремчому.

Задовгий вступ !!! (нiколи не мiг вловити пропорцiй мiж подуманою i написаною фразою).

Яремче викликає сумнiв уже навiть датою свого заснування -- 1895. Навiть для вiдносно молодо
ї iсторiї української колонiзацiї Карпат ця дата засвiжа. Курорти мали би у цьому вiдношеннi бути подiбними на коньяки, плiснявi сири, добрi вина, а не свiжу телятину i ще не пожовклий крiп. Кажуть, що тодi, коли Дора i Ямна, якi були популярним i затишним водночас лiтниськом львiвських нових (для 30-х рр. XX ст.) українцiв, у Яремчi по-смiшному купалися євреї-парвеню (з хусточкою на головi, затикаючи нiс i вуха, коли присiдали у воду, яка ледве сягала колiн...).

Тепер з мосту над водоспадом скачуть за грошi хлопцi. Точно знаю, що перед тим порядно випивають, зiбранi грошi дають потримати приятелям, скачуть гарно i намагаються обминути при входженнi у воду не тiльки очевиднi каменi, але i мiтичний нiмецький танк, який "лежить на днi у плесi".

Мiст провадить до дива див -- яремчанського сувенiрного базару. От коли менi стає шкода, що не роблю ретельних письменницьких нотаток, от коли стає завидно, що у художникiв є таке популярне заняття як малювання з натури. От коли пригадується француз Перек з його романом "Речi". От коли думаєш про iндiанцiв-алкоголiкiв, якi мрiяли про стримання навали європейських переселенцiв на свої пасовища. Дивним чином весь цей набiр предметiв викликає асоцiацiю з фiльмами про африканських чаклунiв, якi однаково вiльно використовують у своїх манiпуляцiях предвiчнi iнструменти давнiх цивiлiзацiй, примiтивне начиння доiсторичних часiв i пластиковi пляшки та одноразовi фотоапарати, зробленi десь у притонах азiатських мегаполiсiв.

Починаєш розумiти, що призначення бiльшостi предметiв визначити неможливо. Але поєднання!!! У тих самих будках продаються (не можу всього згадати) гуцульськi лiжники (їх узiр за останнi кiлька рокiв перестав бути традицiйним, може нагадувати плед, пончо, може бути бiлим, сiрим або отруйно-голубим), цiлком ужитковi i незмiннi протягом столiть вовнянi капчурi, бездоганнi макiтри i казковi гетьманськi булави, щось, що вимагає вiд нас безперервного перекушування -- батончики, горiшки, чоколядки і андрутики, багато всього до фотографування -- плiвки, батарейки, може, для цього ж i рiзноманiтнi петарди, феєрверки, бенгальськi вогнi. Поруч розкладенi гуцульські капелюшки (колись Хустська фетрова фабрика мала обов'язок забезпечувати полiтбюро капелюхами (особливо звернiть увагу на Суслова) так, як Тисменецька хутрова -- розкiшними зимовими вушанками (чому, навiть у найбiльшi морози, цi члени нiколи не опускали вух, адже на зонi й у вiйську це можна було робити, починаючи вiд якихось двадцяти градусiв?), химернi солом'янi брилi i ковбойськi капелюхи на шкiряному пасочку, до якого можна приторочити п'юрко орла, чiчку рододендрону i т. п. Через брак мiсця i часу мушу спинитися.

Але є ще тисячi брелокiв ( виявляється, що це рiч першо
ї необхiдностi) у виглядi кiстякiв, недопалкiв "Мальборо", мiнi-револьверiв i мiнi(функцiональних)-кинджалiв. Так само, як дерев'янi кульковi ручки-чоловiки (тягнеш одну частину гуцулика у кептарику i ґачах i з'являється величезний фалос, яскраво нафарбований червоним на самому кiнцi) доповнилися такими ж милими гуцулками (тягнеш одну частину самописця, спiдниця зсувається i оголюється беззастережне лоно з ретельно прилiпленим пучком найсправжнiшої овечої нефарбованої вовни).

Перед пiдсумком -- останнi фраґменти: культова турбаза "Гуцульщина", яка отримала Шевченкiвську премiю i на багато десятилiть вплинула на всю стилiстику "сучасно
ї української архiтектури", розвалена; довкола iншої культової, вже тепер найдорожчої, турбази "Карпати" -- будiвельне смiття, ненза i розпука; неймовiрна кiлькiсть випадкових статевих актiв, якi єднають захiд i схiд України; пам'ятник ковпакiвцям навпроти Крайового музею визвольних змагань...

Маю вiдчуття, що все це свiдчить однаково сильно про двi речi.

Може здатися, що справжнiй Гуцульщинi, Карпатiї, Галичинi i всiм нам -- кiнець. А може видатися, що всi цi ознаки переконують у протилежному -- гуцули i Карпати, ми i вони, все i все -- безсмертне i незнищенне.









» 
КАЛЕНДАР
 
Свята та пам'ятні дні

Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів

Іменинники

Лазар, Марко, Кирило, Антип, Іван, Яків, Чтимислав, Леон

Уродинники

Тетяна Крушельницька (1946) -- депутат Львівської міської ради, доцент ДУ "Львівська політехніка"

Іван Пономаренко (1945) -- народний артист України, співак (баритон), соліст Київського театру опери та балету

Кирило Стеценко (1953) -- скрипаль, один з ініціаторів проведення фестивалю "Червона рута"

Вікторія Стах (1969) -- поетеса

Назар Федорак (1974) -- поет
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  В очікуванні порозуміння 
  ·  Леся Ґонґадзе боїться 
Погляд
  ·  Наш вибір -- жити 
  ·  МАРГІНАЛЬНА МОЯ УКРАЇНА 
  ·  Як це сталося 
  ·  І вистояти... 
  ·  ПАМ'ЯТІ ОЛЕКСАНДРА КРИВЕНКА. ВІЧНОЇ ПАМ'ЯТІ 
  ·  СПІВЧУТТЯ 
Поступ у Львові
  ·  40 мільйонів на воду 
  ·  Від президента України -- народу України 
  ·  Гаряча вода навіть улітку 
  ·  Шурма замінив Тигипка 
  ·  Алкоголь тільки до 23-ї 
  ·  Карась береже кордон 
  ·  Місяць благодійництва 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Німці допоможуть Україні 
  ·  Втрати будуть мінімальними 
  ·  Школярі -- жертви отруєння 
  ·  Атака на Фонд держмайна 
  ·  Іменини Кіровограда-Кучмані 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Не видно ні Саддама, ні перемоги 
  ·  Польські голоси у Вільнюсі 
  ·  Лукашенко тримає порох сухим 
  ·  "Гейт" по-казахстанськи 
  ·  Юні жертви вогню 
  ·  Туркменія годиться з Росією 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Право на порушення дорожчає 
  ·  "Галка" вимагає розслідування 
  ·  sony поглинає Ericsson 
  ·  kOROTKO 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Дмитро ВИДРІН: Кучма знає те, чого не знає Тимошенко, Мороз і Ющенко 
Арт-Поступ
  ·  Персні та їх володар 
Аналітика у Поступі
  ·  США в Іраку: тягар фабрики мрій 
Поступ науки і техніки
  ·  Дельфіни на військовій службі 
  ·  Найстарший слов'янський університет 
  ·  Аналіз крові та ідентифікація 
  ·  cIKAVYNKY 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  УНИКНУТИ ЯРЕМЧОГО