BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм»
Яцек КУРОНЬ
 
10 квітня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:48 17-11-2017 -   У центрі Львова побудують церкву  
  15:13 17-11-2017 -   У Львові буде вулиця Яцека Куроня, але це не Стрийська  
  15:10 17-11-2017 -   На Львівщині стартує сезон полювання на зайців  
  14:46 17-11-2017 -   На Радехівщині затримали браконьєрів, що вполювали двох косуль  
  13:25 17-11-2017 -   У районному суді Львова вибухівки не знайшли  
Україна
  15:17 17-11-2017 -   Розробку спідньої білизни для жінок у ЗСУ відклали через критику  
  15:15 17-11-2017 -   Луценко каже, що справа у НАБУ стосується його сина  
  14:45 17-11-2017 -   Дніпровські лікарі рятують капітана поліції, що підірвався на міні  
  14:44 17-11-2017 -   Дощі зі снігом: якою буде погода на вихідні  
  13:38 17-11-2017 -   У Києві у ході весільних гулянь, сталося вбuвствo через необережність  
Світ
  15:19 17-11-2017 -   Польські кардіологи безкоштовно прооперували жителів Львова  
  15:8 17-11-2017 -   В італійській тюрмі помер колишній ватажок «Коза ностра» Тото Ріїна  
  10:57 17-11-2017 -   Саудівським принцам запропонували обміняти свої статки на свободу - ЗМІ  
  10:41 17-11-2017 -   В Японії залізнична компанія вибачилась за відправлення поїзда на 20 секунд раніше  
  10:17 17-11-2017 -   Німеччина – фаворит букмекерів на перемогу у Чемпіонаті світу з футболу  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема Поступу  »  ОГЛЯД

___________________________________________________________________________

МАЄМО ТЕ, ЩО МАЄМО
Кость БОНДАРЕНКО
 
Минув рік з часу обрання нового українського парламенту, Верховної Ради ІУ скликання... Залишилися позаду драматичні перегони. Вибори 2002 року стали своєрідним компромісом між усіма політичними силами. Здається, ніхто ні на кого не в образі. Ті, хто хотіли бачити перемогу на виборах Ющенка, -- вповні насолодилися цим п'янким моментом. Ті, хто бажали зберегти своє становище, оточення нинішнього президента Леоніда Кучми, також вповні насолодилися своєю перемогою -- завдяки повній бездіяльності Ющенка після виборів. Хто закоханий у комуністичну ідею -- могли радіти від того, що комуністи створили в парламенті другу за величиною фракцію. Так само могли святкувати перемогу і прихильники Юлії Тимошенко, і прибічники Олександра Мороза, і навіть фанати Віктора Медведчука. Зарубіжні спостерігачі (та й наші, українські, також) не знайшли фактів грубих порушень виборчого законодавства під час самої процедури голосування. Це вже потім був "бєспрєдєл" у Нікополі та Шаргороді, а от 31 березня 2002 року -- все було чисто і чинно.

Україна отримала новий парламент. Парламент загальнонародного компромісу. Ті, хто вважають, що наш парламент недосконалий, помиляються. Він якнайкраще відбиває всю політичну палітру нинішньої України. Тут представлені всі ті політики, які реально впливають на політичне життя нашої держави, а парламентські фракції у відсотковому відношенні відповідають розшаруванню, що помітне в українському суспільстві. Ті, хто говорить про недосконалість українського парламенту чи про необхідність його розпуску через недієздатність, не мають рації: кожен народ має таких володарів, на яких заслуговує.

Отже, минув перший рік роботи парламенту. Рік достатньо напружений. Ми пережили "спікеріаду" та низку кадрових призначень. Ми пережили створення більшості та "дерибан" комітетів. Ми пережили кілька скандалів, пов'язаних з діяльністю Верховної Ради чи окремих її депутатів. Склад Верховної Ради за цей час дещо оновився. Немає серед живих народних депутатів Олега Олексюка та Слави Стецько. Кілька депутатів залишили свої депутатські мандати та вирішили працювати у виконавчих структурах влади. На зміну їм прийшли інші...

Оцінюючи минулий рік, слід виділити кілька важливих етапів у діяльності парламенту.

Етап перший. Формування.

Одразу ж після виборів Віктор Ющенко та "Наша Україна" мали всі шанси створити більшість у стінах Верховної Ради. Однак лідер НУ замість того, аби вести важкі і тривалі консультації з іншими депутатами, вирішив поїхати на свою дачу і зайнятися чимось більш близьким його творчій натурі -- наприклад, малюванням чи ліплення глечиків. Як результат -- до травня місяця "Наша Україна" перебувала у стані самозаспокоєння і зі сторони споглядала на те, як пропрезидентські фракції гарячково обертають поразку на виборах на свою перемогу. Коли ж Віктор Андрійович повернувся із своєї заміської резиденції у Нових Безрадичах Обухівського району, все вже було зроблено: переможець опинився у становищі переможеного. Усі подальші поразки "Нашої України", які фракція зазнала протягом минулого року, заклали саме тоді, у квітні 2002 року. І головним винуватцем усіх бід націонал-демократії є не Кучма, а саме Ющенко.

Етап другий. "Спікеріада"

У травні 2002 року почалася "спікеріаду" -- традиційні для Верховної Ради затяжні вибори спікера. "Наша Україна" зазнала під час "спікеріади" першої серйозної поразки. Не зваживши своїх сил і не прорахувавши можливих ходів з боку влади, "НУ" відмовилася від комбінації, за якої б спікером парламенту був представник пропрезидентської частини (фракції "Єдина Україна"), а його заступниками -- два "нашоукраїнці". Як результат -- спікером став Володимир Литвин ("Єдина Україна"), його першим заступником -- Геннадій Васильєв ("Єдина Україна"), другим заступником -- Олександр Зінченко (СДПУ (о)).

Етап третій. Поділ комітетів.

Слідок за "спікеріадою" почалася боротьба за парламентські комітети. Лідери "Нашої України" отримали можливість взяти реванш за поразку під час "спікеріади" і сповна насолодитися левовою часткою комітетів, які їм дісталися. Єдине питання -- для чого? з якою метою? -- зависло в повітрі. Адже впливати на суспільство за посередництвом керівництва в тому чи іншому профільному комітеті, можливо, не менш ефективно, ніж впливати на рух планет за допомогою керівництва обсерваторією.

Етап четвертий. Перегрупування сил

Після "спікеріади" настав час перегрупування сил. Мега-фракція "Єдина Україна" втратила внутрішній сенс свого існування. Політичні сили, що становили основу фракції, вирішили влаштувати цивілізоване розлучення, аби залишитися і діяти більш ефективно в рамках нового політичного утворення під умовною назвою "більшість". Тому на місці однієї фракції "Єдина Україна" з'являються дев'ять фракцій. Фракції меншості намагаються також координувати свою діяльність і створюють опозиційну четвірку -- КПУ, "НУ", БЮТ та СПУ. Четвірці бракує цементуючого міфу у вигляді спільної ідеологічної бази, однак не бракує активностей -- опозиція готується до акцій протесту, призначених на 16 вересня. Більшості ж бракує людей. Сама більшість є достатньо відносною і хиткою. І тому в парламенті встановлюється ситуація, коли для прийняття будь-якого рішення більшості потрібно йти на складні переговори з меншістю. І знову -- меншість не зуміла використати ситуації, що склалася, з вигодою для себе. Більше того: пропрезидентська більшість знайшла механізм для поступового розмивання опозиції і витягування з її середовища поодиноких депутатів. Меншість почала танути -- найхарактерніший приклад "Нашої України", у якій зі 118 депутатів залишилося нині 103.

Етап п'ятий. Кадрові призначення.

Осінь стала не лише порою загострення стосунків на лінії президент -- опозиція. Осінь дала Україні урядову кризу і питання про новий уряд. Уперше за історію країни уряд формувався на коаліційній основі, на основі парламентської більшості. Прихід до влади донецької команди на чолі з Віктором Януковичем означав поразку не лише опозиції, а й СДПУ (о). Соціал-демократи втрачали фактично нічим необмежений вплив на здійснення влади в Україні. Опозиція (принаймні, частина її) мала шанси взяти участь у формуванні уряду і "добити" СДПУ (о), у перегрупуванні політичних сил і у створенні нової більшості, на новій основі. За таких умов а) Янукович продемонстрував би неймовірний відсоток голосів, відданих за його кандидатуру (близько 30); б) з більшості було б усунено СДПУ (о), натомість, до більшості б увійшла "Наша Україна" (ось чого не розумію в лідерові "НУ", так це його політичної непослідовності -- бігати до гаранта на консультації, як діти до школи, й одночасно перебувати нібито в опозиції). Це би привело до майже автоматичної відставки Медведчука з його посади голови президентської Адміністрації -- мовляв, не виправдав довіри, не справився. Ще один момент: на самому початку "прем'єріади" Ющенкові пропонували пост першого віце-прем'єра. Далі цей пост пропонували Порошенкові. І один, й інший відмовилися. Нині, коли минуло чимало часу, можна задати питання: а чи варто було відмовлятися? Чи варто було залишатися осторонь активного політичного життя? Можна по-різному ставитися до оточення Кучми, але воно є неоднорідним. Ющенко мав би розуміти, що він ніколи не стане революціонером і ніколи не складе своє життя на барикадах. Він -- типовий буржуа. І якщо би він хотів прислужитися Нації, то мав би працювати з тими силами у президентському оточенні, з якими можна домовлятися і можна чогось досягати. У нас немає лише білих і лише чорних. У нас є широкий спектр сірого кольору (до речі, цей колір "Нашої України"). Тому варто було дати можливість "нашоукраїнцям" працювати у своєму рідному спектрі, а не заганяти їх в інші барви, не притаманні їм...

Кадрові призначення, що спостерігались протягом останнього часу, свідчать про те, що депутатський корпус (особливо середовище більшості) став дуже розбещений стосовно подачок та обіцянок. Пам'ятаєте ситуацію довкола призначення Сергія Тигипка на пост голови Нацбанку та Михайла Чечетова -- на пост голови Фонду держмайна? Перше голосування -- провальне, далі -- невеликий час на вибивання подачок та на торги. Потім -- друге голосування і затвердження. Цей негативний момент може стати в подальшому найбільшим гальмом на шляху розвитку парламентаризму в Україні.

Етап шостий. Нинішній

Парламент нарешті почав працювати. Добре чи погано -- покаже час. Але парламент нарешті взявся за закони. Звісно, пристрасті продовжують вирувати. Скажімо, чимало уваги було приділено таким політичним питанням, як проблема фальсифікації бюджету чи проблема відправки українських вояків у зону американо-іракського конфлікту. Попереду ще багато важливих питань, які потребують розгляду. Україні необхідні реформи -- насамперед економічні. Необхідно змінювати систему оподаткування населення. Необхідно провести адміністративну та адміністративно-територіальну реформи. На черзі і розгляд питань, пов'язаних із політичною реформою. Чимало доведеться докласти зусиль, щоби владнати систему стосунків парламенту та уряду, -- а за тиждень у стінах Верховної Ради розпочнеться прийняття програми дій уряду. Уряд, створений парламентською більшістю, вже отримав запевнення в тому, що депутати приймуть його програму. Сприятиме цьому і створення ще одного міністерства у складі уряду -- із зв'язків із Верховною Радою. Проте депутати із опозиції знову можуть утриматися при голосуванні за Програму. Одним словом, пристрасті тривають...

Верховна Рада відпрацювала рік. Добре чи погано -- покаже час. І ніхто не знає, скільки їй залишилося ще працювати. У європейській історії були так звані "довгі" та "короткі" парламенти. У середовищі, близькому до президентської Адміністрації, зріє план дострокового припинення повноважень нинішнього парламенту після проведення референдуму восени цього року -- мовляв, цей парламент не справляється із покладеними на нього завданнями, не може забезпечити конституційної більшості при прийнятті законів, що стосуються політичної реформи. Отже, розігнати його! Натомість, можемо стати свідками створення нового парламенту, за схемою, обіцяною президентом -- двопалатного, координованого і керованого, повністю ручного.. У цьому і буде полягати суть політичної реформи. І саме так варто розуміти слова Кучми про проведення парламентських і президентських виборів в один рік -- особисто я не вірю в те, що президент продовжить свої повноваження ще на два роки. Набагато простіше розпустити нинішній парламент і створити новий, у якому "застовбити" місце і для себе. От і всі потрібні гарантії!

Наразі ж навчіться любити свій парламент. Хоч він, можливо, і того не вартий. Але він -- наш. Обраний нами. І є надто крихким. Бо після проведення політичної реформи ви ще жалкуватимете за цим парламентом, як і за трьома попередніми. Попереду -- великі політичні потрясіння і важливі перетворення. А наразі ж насолоджуйтеся спокоєм і миром, системою законності і порядку, які все-таки існують у нашій країні -- які-не-які, а існують. І привітайте своїх депутатів із першою річницею їхнього перебування в новому парламенті.









» 
Парламент №4
Підготував Всеволод Поліщук
 
Верховна Рада України четвертого скликання відпрацювала свій перший рік. І цей рік виявився чи не найбурхливішим в історії нашого юного парламенту. Хіба на початку дев'яностих будівля на Грушевського в Києві переживала стільки потрясінь за такий час. Звичайно, спікеріади, комітетіади та інші -ади відбувалися в ній і раніше, але відбувалися не з такими закрученими сюжетами і були значно більш розтягнутими в часі.

Четверте ж скликання встигло розважити українців і поразкою переможців, і битвою за крісло біля головного мікрофона, і величезною кількістю міжфракційних перекинчиків, і блокуваннями роботи, і скроюванням більшості, яка майже одразу полізла по швах, і невдалою спробою переділити комітети, і бюджетним скандалом, і купою посадових змін. Поміж цим усім народні обранці встигли навіть наухвалювати досить багато законів, серед яких і надзвичайно важливі, і пообіцяти ухвалити ще більше. Що з того буде -- побачимо. Поки що ж можна припустити, що бурі в парламенті ставатимуть усе сильнішими, а закони -- все більш популістськими. Адже з кожним днем усе більше на роботу народних депутатів тиснутиме час ікс -- листопад 2004 року.
Детальніше>>
» 
КОМЕНТАРІ
 
Тарас ЧОРНОВІЛ

У парламенті мені вдалося проробити цілий ряд законопроектів, які пов'язані з соціальною проблематикою. Зараз реєструється об'ємний проект щодо боргів перед освітянами. На стадії завершення також об'ємний законопроект про соціальні гарантії насильно і вимушено депортованим. Крім того, з мого боку було ряд законодавчих ініціатив, пов'язаних із жорсткою опозиційною діяльністю та із деякими ініціативами міжнародного плану. Щодо роботи безпосердньо в комітеті з питаннями місцевого самоврядування, то активно йде робота з бюджетними основами місцевіого самоврядування, оскільки це той напрямок, який на сьогдні найменше виписаний в Контитуції України.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Пам'яті друга 
  ·  Життя не зупинити 
Погляд
  ·  Смерть від навмисної помилки? 
Поступ у Львові
  ·  Ректор -- посада політична 
  ·  Об'єднавчий чи розкольницький процес у "Нашій Україні" 
  ·  Нові тарифи для кабельного телебачення 
  ·  Конкурсний прецедент 
  ·  Роки змінили облраду 
  ·  Енергетики дарують борги 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Конкурс без конкурентів 
  ·  Політреформа: депутатський варіант 
  ·  Хто за старшого? 
  ·  Французи пропонують інвестиції 
  ·  Чудова сімка із Сум 
  ·  "Енергоатом" виходить в космос 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Крах режиму Хусейна? 
  ·  Європарламент підтримав розширення ЄС 
  ·  Корсика перед вибором 
  ·  Коштуніцу підозрюють? 
  ·  КНДР готується до війни 
  ·  Матері 65 років 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тема Поступу
  ·  МАЄМО ТЕ, ЩО МАЄМО 
  ·  Парламент №4 
  ·  КОМЕНТАРІ 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Поступ технологій
  ·  unreal 2: The Awakening 
Спорт-Поступ
  ·  Королівський футбол 
  ·  За крок до чемпіонату 
  ·  На форумі майстрів 
  ·  ТИГР 
  ·  КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР