До уваги читачів Поступу роздуми президента Асоціації "Нова література" Володимира Цибулька про реалії виборчої ситуації в Україні і Львові зокрема.
– Не так давно під час президентських виборів у дебатах із відомим українським політологом Владленом Карасьовим ми говорили про те, що наступні парламентські вибори будуть боротьбою хорошого з іще кращим. Але у нинішніх виборах основним чинником є не боротьба, а творення. На сьогодні витворилися дві надпотужні центристські сили, які в силу досвіду не кинуть суспільство в черговий виток випробовувань...
– Уточни, що ти маєш на увазі під “двома надпотужними силами”? – З одного боку, маємо блок “За єдину Україну”, який об’єднав надзвичайно сильних і потужних адміністраторів. З іншого, блок “Наша Україна” об’єднав людей із колосальним досвідом і яскраво вираженим патріотизмом. – Ти натякаєш, що “заєдівцям” патріотизм не притаманний?
– Притаманний, але це дві різні моделі патріотизму. “ЗаЄдУ” властивий патріотизм територій. Подивімося хоча б на те, з яким успіхом “ЗаЄдУ” перемелює своїх “територіальних” патріотів і перетворює їх на українців. Зокрема, Аграрна партія дуже активно трансформує невиразно орієнтованих людей в українців... Що ж стосується “Нашої України”, то вона якраз має той кадровий потенціал, з яким можна входити в третє тисячоліття.
– У Львові ми відчуваємо жорстку конкуренцію всередині самого блоку, мас-медіа навперебій пишуть про певні проблеми і протистояння.
– “Наша Україна” – це демократичний блок. Можна з-під палки всіх вишикувати, а можна створити формулу компромісу. Все-таки протистояння орієнтоване на народження істини. Та модель творення блоку, яку запропонував Віктор Андрійович, видається найуспішнішою серед усіх інших. Це не бетонна, а жива формула, яка розвивається всередині самої себе.
– Ти мав можливість трошки поїздити містами, селами Львівської області... Що тебе, як на перший погляд, вразило у галицьких виборцях?
– Стереотипність мислення. Чесно кажучи, це добрий патріотичний стереотип, але, з іншого боку, це глибока непоінформованість людей щодо загальноукраїнських стереотипів.
– Ти вважаєш, що Східна Україна має більший опір до стереотипів?
– Мені здається, що так. В Центральній Україні, на Сході з’явилася більша сила в усвідомленні своєї самодостатності й того, що ми самі робимо зі себе гідних людей.
– Ти є довіреною особою Миколи Рогуцького, який балотується у Жовківському та Яворівському районі й конкурує з Володимиром Яворівським.
– Я знаю Миколу Рогуцького за моральною побудовою його бізнесу, за контактами з людьми. Мені приємні його акуратність і чесність у політиці. Людина навчилася спочатку цінувати своє слово, усвідомила свій формат у політиці. У цьому партнерстві мені просто приємно працювати. Щодо Володимира Яворівського, то це мій колега по перу і, чесно кажучи, я знаю всі його позитиви, всі його вади, але мені здається, що він і Микола Рогуцький – це не просто боротьба доброго з кращим, а це два різні покоління, два різні світогляди. З одного боку, світогляд Яворівського – відкритий, щирий, добрий і емоційний, з іншого боку – добрий, відкритий, щирий і беземоційний Микола Рогуцький. Але за цією його беземоційністю стоїть дуже багато доброти, щирості та конкретних справ для цілого галицького космосу. У даному випадку настав час обирати розумом, час Миколи Рогуцького. |
