BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    digest Postupu.    Арт-Поступ.    Ї-Поступ.    sport-Postup.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
8 квітня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  14:54 29-05-2017 -   У Львові через невивезене сміття та навалу щурів перекриватимуть дорогу  
  14:44 29-05-2017 -   Зовсім скоро на Львівщині розпочнеться призов офіцерів запасу  
  14:41 29-05-2017 -   Завтра на Львівщину приїде Володимир Гройсман  
  14:23 29-05-2017 -   У Львові створять сайт для незрячих людей  
  14:21 29-05-2017 -   Проект реконструкції Замарстинівського парку найближчим часом подадуть на експертизу  
Україна
  14:58 29-05-2017 -   Підозрюваних у мукачівській стрілянині відпущено  
  14:52 29-05-2017 -   У Києві затримали педофіла, який роками розбещував дітей співмешканки  
  14:48 29-05-2017 -   Адвокати Януковича хочуть, щоб суд допитав Порошенка  
  14:46 29-05-2017 -   Податківець на Київщині отримав подарунком 2 млн грн від дружини  
  14:42 29-05-2017 -   Україна несе відповідальність за довгі черги на кордоні, - прикордонна служба Польщі  
Світ
  14:51 29-05-2017 -   Генетики Китаю зібралися клонувати Леонардо да Вінчі  
  14:50 29-05-2017 -   Вчені довели можливість розмноження в космосі  
  11:41 29-05-2017 -   У Ворохті 19-річний юнак загинув, зірвавшись з тарзанки  
  11:36 29-05-2017 -   Смерть на фестивалі у Нью-Йорку: через нерозкритий парашут загинув військовий  
  10:17 29-05-2017 -   У Каннах перемогла шведська картина "Квадрат"  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Польський бастіон
Др. Гайді Гайн, доцент університету м. Дюссельдо
 
Одним із арґументів вступу Польщі до ЕС є твердження, що протягом століть Польща охороняла Европу та европейську цивілізацію від “чужинської” загрози. Такий погляд на історію є результатом дещо модифікованого образу Польщі як бастіону християнства, як antemurale christianitatis.

Це поняття є фактом колективної пам’яті, створеної, збереженої, розширеної і модифікованої в Польщі протягом століть. Antemurale christianitatis позначає історичний міт, який постав в умовах пограничного розташування Польщі, значною мірою інтенсифікувавши творення польського національного самоусвідомлення. Це відбулося ще перед теорією “культурної пам’яти”, яка є поєднанням спогадів (або ж прив’язаності до минулого), ідентичності (або ж політичної імаґінації) і культурної тяглости (чи инакше творення традиції).

Міти завжди постають, коли відбуваються суб’єктивно неординарні, небуденні події, і з’являються повідомлення про них. Історичні міти є “галереєю героїв і парадом здобутків” і служать самоутвердженню і самоідентифікації соціяльної групи, яка змагається за авторитет. Для такого “параду здобутків” можуть бути відібрані лише особливо блискучі, героїчні періоди, моменти або мотиви із власної історії. Власне звідси, врешті-решт, може виводитися думка про колективну національну або суспільно-політичну “місію” і зобов’язання гідно здійснювати та розвивати її тепер і в майбутньому.

Термін antemurale christianitatis почали вживати щодо Польщі досить пізно, вперше його вжив у 1462 р. папській нунцій, аби схилити короля до участі в хрестовому поході проти османів. Та все ж офіційно до списку держав-antemurale Польщу прийняли щойно після Хотинської битви в ХVІІ ст.

Однак, концепції antemurale christianitatis з’явилися в Польщі задовго до появи самого поняття. Вже перші польські правителі використовували становище Польщі як християнського пограниччя, оточеного поганськими або ж єретичними народами. З часу монгольської навали в середині XIII ст. Польща виступала як захисник віри і оборонець християнської Европи. У війнах проти османів у ХVI-ХVII ст. Польща дійсно виконувала ролю твердині, щоправда це було дуже широке поняття. Адже воно вело до створення стереотипу поляка (чи вірніше польського шляхтича) як відданого папі католика, який боронить від турків, татарів і схизматичної Московської імперії правдиву віру, а рівночасно також і шляхетські привілеї та латинську культуру. Таке розуміння вело до переконання, що польська шляхетська нація є обраним народом, якому належиться особлива повага. Це позначилося на суспільній свідомості і відіграло визначну ролю у внутрішній політиці і культурі польського бароко.

Якщо це поняття використовувалося у політичному дискурсі аж до поділів Польщі, то згодом, під впливом літератури, мистецтва й історіоґрафії воно перетворилося на політичний міт, який селективно інтерпретував минуле шляхетської республіки, ставлячи історичні заслуги Польщі перед Европою на передній план. Цей міт мав мало спільного з історичною реальністю, адже шляхетська республіка не лише обороняла свою територію і збиралася встановити antemurale christianitatis, але й вела завойовницькі війни на сході. До того ж польські королі, а ще більшою мірою польська шляхта просто-таки наполегливо опиралися участі у різних антитурецьких ліґах. Та й тюркофільство, поширене в шляхетській республіці від першої половини ХVII ст., що його сліди виразно помітні в шляхетському одязі та шляхетській ідеології сарматизму, швидко стерли з історичної пам’яті.

Образ аntemurale christianitatis змінився в ХІХ ст. і сприймався вже як бастіон свободи, як цитадель у боротьбі з тиранією, і власне в цьому сенсі стала невід’ємною складовою польської національної свідомости.

Тепер Польща ідентифікувала себе як твердиню проти росийської політики експансії, як захисницю Французької та Бельгійської революцій, але й як слов’янський острів теж, який з не меншою відданістю опирається ґерманізації та русифікації. У наполеонівську добу історичні заслуги Польщі перед Европою репрезентували такі відомі публіцисти як Юзеф Вибіцкі та Станіслав Сташиць.

Істотним підґрунтям для творення польської національної свідомости були месіянство, один із основних компонентів польського романтизму, а також постійно присутні спогади про блискуче минуле шляхетської республіки в усіх сферах культури. Ці моменти значною мірою абсорбувались концепцією antemurale christianitatis. Національно свідомі поляки сприймали себе інтеґральною складовою визволеної від деспотизму Европи. Тому й акцептувалася ідея альянсу з османами проти росийського царя (скажімо у формі леґіону Міцкєвіча). Тут вже відігравала роля не релігія, а той факт, що Османська імперія, загрозою для якої були ідеї поділу, триваючі з часів “грецького проєкту” Єкатєріни ІІ, ніколи не визнала поділів Польщі.

Польські концепції antemurale christianitatis були спрямовані передусім проти православної Росиї і протестантської Прусії, тоді як католицька Австрія була звільнена від закидів про загрозу польській твердині, тим більше, що з 1867 р. Польща, як складова монархії, отримала автономний статус. На противагу цьому, стосовно, наприклад, прусської області, згадувалося про функцію antemurale christianitatis часів Яна Собєського. Як писала Марія Конопніцька: “Коли правив король Ян, воював і перемагав турків, прийшли чужинці здалека: Порятуй, королю, Німеччина гине.”

Під впливом загальної ситуації і примусової ґерманізації, а також культурної боротьби розуміння antemurale christianitatis знову змінилося. Тепер Польща посіла своє місце серед цивілізованих народів Европи як захисниця слов’янських життєвих принципів від просвітницького тиску Заходу. А на сході, мовляв, бастіон зберігся для захисту варварського Сходу. Таку інтерпретацію сформулював вперше в 1851 р. історик Єнджей Морачевскі, а доповнено її арґументом, що Польща завоювала собі історичні заслуги в боротьбі проти німецького “дранґу” на схід. Рівночасно Польща була частиною слов’янського муру проти західної цивілізації, до того ж польські публіцисти заперечували приналежність Росиї до слов’янського світу, стверджуючи, що царська імперія побудована на монгольсько-візантійських традиціях, а тому не може мати коріння ані в християнському, ані в слов’янському світі. Отож, як зазначили представники Краківської історичної школи, Польща була бастіоном оборони від усіх сил і напрямів, що могли становити загрозу або ж мали намір знищити цивілізований світ - Польщу.

Нарешті, чергової модифікації концепції antemurale christianitatis зазнали в час переможного бою з Червоною армією під Варшавою в 1920 р. Завдяки “чудові на Віслі” Польща стала бастіоном західної демократичної Европи перед “більшовицькою загрозою”. Значний внесок у творення цього міту належить англійському оглядачеві Антанти лорду Едґару Вінсенту д’Абернону, який назвав цей бій 18-им вирішальним боєм світової історії, в якому “було виборено перемогу у надзвичайно важливій для людськости битві… можливо, Варшавська битва вберегла Центральну і частини Західної Европи від більш нищівної небезпеки - фанатичної тиранії Совєтів … перемога під стінами Варшави у 1920 р. була не менш важливою, ніж ті історичні змаги, в яких Польща виконувала раніше ролю бастіону Заходу”.









» 
Отрута лихої пам’яти
Марія ДОМБРОВСЬКА-ПАРТИКА
 
Історичні міти, ідеологізація історії залишаються актуальні для взаємин поляків та українців. Проте не лише для них. Національна інтерпретація минулого та його героїзація властиві всім народам.

Поляки вважають себе народом, що опирався руйнівнім тенденціям Сходу, ставши начебто “католицьким бастіоном” і всіляко плекають свої історичні упередження. Український внесок у захист Европи є не меншим - Україна теж християнська країна, ті самі слов’яни, що так само намагалися оборонитися від навал зі Сходу. І тут ні ми, ні поляки не є ориґінальними. На Балканському півострові боротьба національних ідей набула ще гостріших рис - вже у ХХ столітті там прогуркотіла не одна кривава війна.

Ми пропонуємо Вашій увазі тексти, що висвітлюють стереотипи національного бачення історії, формування ксенофобської тожсамости, яка ділить світ на “свої” та “чужі” “бастіони”.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Бої в центрі Багдада 
Погляд
  ·  Запах іракського пляцка 
  ·  Їм не підходять наші герої 
Поступ у Львові
  ·  Сезон страйків триває 
  ·  Сюрприз для комунальників 
  ·  Міськрада обкрадає дітей 
  ·  Генеральний директор для театру 
  ·  Мерія оголошує війну водіям-порушникам 
  ·  Втікачі з "Батьківщини" 
  ·  Молодь дбає про нелегалів 
  ·  Затримали шахраїв 
  ·  ТРАФУНКИ 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Іракці -- напівбіженці 
  ·  Телевізійні тріумфатори 
  ·  Спільна програма ВР й уряду 
  ·  Оптимістичний приватизатор 
  ·  Останній динозавр парламенту 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Не вмирай, Білле! 
  ·  Пекін просить вибачення у світу 
  ·  Демократія по-туркменськи 
  ·  Новий лідер у Палаті громад 
  ·  У Якутії згоріла школа 
  ·  Віна між племенами 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Ексклюзивний офіс для універсального банку 
  ·  Україна віддає проект Одеса -- Броди 
  ·  Авіакомпанії світу лихоманить 
  ·  kOROTKO 
digest Postupu
  ·  Чому іракці вмирають за Саддама 
  ·  Кучма як загроза 
  ·  Київ і Вашинґтон поговорили різними мовами 
  ·  Знову про коаліцію 
Арт-Поступ
  ·  Від Розп'яття до "Мівіни" 
  ·  Зоряні години класики 
  ·  Чи будуть "Віртуози"? 
Ї-Поступ
  ·  Польський бастіон 
  ·  Отрута лихої пам’яти 
sport-Postup
  ·  Фантазії гімнастичного помосту 
  ·  ГАНЬБА 
  ·  ЗОЛОТА ГАННА 
  ·  Формула-1 
  ·  КУБОК ДЕВІСА 
  ·  sPORT-KOROTKO 
Пост-Faktum
  ·  Любов сильніша від смерті 
  ·  КАЛЕНДАР