BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Літературний Поступ.    Історія у Поступі.    Листи у Поступ.    Арт-Поступ у світ.    muzyka Поступу.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
2 квітня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:2 28-03-2017 -   Віктор Пушкарьов звільнився з міської ради за згодою сторін  
  16:1 28-03-2017 -   Понад 50% безробітних Львівщини становлять жінки  
  15:52 28-03-2017 -   У Львові затримали рецидивіста, який торгував боєприпасами  
  14:26 28-03-2017 -   У Львові на хабарі затримали прокурора  
  12:51 28-03-2017 -   На Львівщині може з’явитися завод із ливарного виробництва  
Україна
  16:57 28-03-2017 -   Справу Януковича передали в інший суд  
  16:0 28-03-2017 -   У Чернівцях патрульного поліцейського звільнили за кермування напідпитку  
  15:57 28-03-2017 -   Сума збитків від вибухів та пожеж у Балаклії може сягнути близько 300 млн грн  
  14:44 28-03-2017 -   Україна починає страждати через брак води, - Мінекології  
  14:25 28-03-2017 -   На Київщині затримали організовану групу рекетирів  
Світ
  16:59 28-03-2017 -   В Австрії заборонили носити паранджу в громадських місцях  
  15:57 28-03-2017 -   Австрія виходить з угоди ЄС - не хоче приймати біженців  
  12:30 28-03-2017 -   Британія ввела в обіг нову монету в 1 фунт  
  11:8 28-03-2017 -   Литва відмовиться від російських гелікоптерів  
  10:56 28-03-2017 -   У США невідомий купив будинок дитинства Трампа  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Юрко ІЗДРИК: Я, може, й письменник, але я нормальна людина
 
Юрій Іздрик
-- Вам ніхто не казав, що ззовні Ви схожі на людину з бандитським минулим, а не на письменника...

-- Гарний початок для інтерв'ю... Можете розпитати мене про моє бандитське минуле. Ну?

-- Допустимо, зі словами Ви, як письменник, знаєте, як повестися в тій чи іншій ситуації. Але в товаристві, наприклад, такі інстинктивні речі, як жести, міміка, погляд... не сказали про Вас більше, ніж варто було?

-- Щодо мистецтва поводитися в товаристві, не дуже, мабуть, у мене з цим добре. А щодо конструювання власного іміджу, минув час, коли цікаво було перебувати на сцені. Хоча є в мене демонстративний комплекс, це точно. Однак існує багато речей, які контролювати важко і які не вважаю за потрібне контролювати. Наприклад, така моя риса, як мавпування: усвідомлено чи не усвідомлено просто мавпую жести, міміку, інтонації, багато чого...

-- "Воццек" -- спроба ословити неословлене. Подати інтроспекції, самозаглиблення, "самокопання", що вимагає неабиякого вміння. Однак люди шукають у книжках передовсім себе. Чужі комплекси, як правило, їх не цікавлять. Як Ви наважились на такі вражаючі, не по-літературному психологічні одкровення?

-- Ну, "Воццек", на мій погляд, достатньо нудна книга. Знаю людей, які недочитали її й до половини. Мали рацію. Для тих, хто дочитав, це все-таки погляд на себе. Не на мене. Я лише записував свої сни. У якості акту автопсихотерапії. Так позбувся багатьох речей, які не давали спокійно жити. Як ви кажете, омовив неомовлене. А те, що мої комплекси зацікавили ще когось, свідчить, що не один я такий.

-- Подібні самокопання -- небезпечні. Я спостерігала, що різні люди після досить "цікавих медитацій" потрапляли в психіатричні лікарні. Невже це творчий експеримент?

-- Боже збав, тільки не це. Ви мене постійно підводите до клінічної теми. Не вдасться. Я, зрозуміло, побував у психіатричних клініках. Але це не пов'язано з жодними екзотично-романтичними речами на кшталт параноїдально-депресивного психозу чи шизофренії. Усе набагато прозаїчніше. Моя хвороба проста і тривіальна. Але про клініку говорити більше не будемо.

(Я зловила себе на думці: ото мене понесло... Що вийде з цього інтерв'ю? Запитала, чи на мене нема образи. -- І.К. ).

Я не бентежуся й не ображаюсь, а розставляю крапки над ще не розставленими "і". Я достатньо підстаркуватий, щоб не ставити крапки там, де варто поставити кому. Це дозволяє не закінчувати фрази, думки, книги, не обривати ні життя, ні інтерв'ю по-дурному, десь на півдорозі.

-- Якби моя особа Вам відверто не сподобалася, чи Ви погодилися б на інтерв'ю?

-- Якби я погоджувався на інтерв'ю лише із симпатичними мені особами, мабуть, жодного інтерв'ю й не мав би. А ви що, напрошуєтеся на комплімент?

-- Швидше, на констатацію факту.

-- Я поки що не зауважив факту, який можна було б констатувати.

-- Факт того, що інтерв'ю триває...

-- Знову щось дотичне до інтимного життя громадян. Ну, подобаєтесь ви мені, подобаєтеся. Мабуть, цікаво з вами говорити.

-- Скажіть, будь ласка, чому Ви уникаєте питань про особисте, не зважаючи ні на що...

-- Відсилаю вас до Дієґо Рівера, який твердив, що митець -- це звичайна пересічна людина. Просто хтось самовиражається, муруючи стіни, хтось -- вулиці підмітає, хтось у борделі працює, а хтось - пише. Я, може, й письменник, як ви кажете, але я нормальна людина і не хочу в ЗМІ світити голим задом. Гадаю, я достатньо заголився у своїх книжках. Як хто бажає побачити мене без майток, прошу взяти й перечитати мою писанину. Уважно. І будете мати все, що хочете. Художня література дає можливість грайливо показати це за посередництвом alter ego, а не говорити: я, Іздрик, стою перед вами без майток. От сиджу я перед вами, звичайно, одягнутий і так, сподіваюсь, витримаю до кінця.

-- Література ХХІ століття -- це новий декаданс, апокаліптика чи, навпаки, щось вище, на межі надриву?

-- Література завжди не прогнозована й не означувана, якщо вона справжня. Такі межові означення, про які ви згадали, навряд чи доречні. Бо не лише в українській, а й у світовій літературі сьогодні відсутній чітко визначений вектор. Натомість -- багатовекторність, полістилізм, мультикультурність. Свого часу я це окреслив, як зростання семантичної ентропії. Моє покоління письменників, скажімо, обізвали постмодерністами -- за інерцією визначати певний домінуючий напрям. Чому це не назвали посткласицизмом або постбароко? Просто модернізм хронологічно виявився останнім відомим критикам напрямом, після якого почалася епоха "пост-". А література існує собі, й названа вона якимось терміном чи ні -- несуттєво, від цього її існування не стає менш чи більш повноцінним. Вистачає того, що хтось це читає, комусь це потрібно. Та найважливіше, мабуть, що хтось це пише...

-- Чи можна говорити про те, що в Україні є національна література?

-- Національна література існує з тієї простої причини, що існує мова, якою ця література твориться. Мова -- стихія, набагато глибша й потужніша за будь-якого найгеніальнішого письменника та й усіх їх разом узятих. Просто добрий письменник дозволяє мові вести себе за собою. Оскільки мова -- організм живий і змінний, він живе і змінюється разом із нами, література є і буде. Forever!

-- А все-таки спробуйте сформулювати, що саме Ви зараз пишете?

-- Чесно кажучи, "Четвер" зжирає всі часові, інтелектуальні, фізичні, психологічні ресурси. Чи вартий журнал цього? На жаль, він не є настільки добрим. Проте сподіваюся, з часом буде кращим. Останню я роблю ставку на молодих авторів. Це дає мені, перепрошую, наснагу й сповнює оптимізмом -- ось воно, майбутнє нації! Урешті-решт, купа відомих нині й визнаних письменників дебютували саме в "Четвергу". А щодо мого евентуального писання... Маю певні наміри. Але як людина забобонна волію не розголошувати їх передчасно.

-- Ви щаслива людина?

-- Насправді не знаю цього. Я знаю тільки одне, що я не вмію бути щасливим. У чому не один раз мав нагоду пересвідчитися. Тут знову ми повертаємося до сфери особистої... й клінічної... Намагався цю ситуацію виправити з допомогою психотерапевта, зокрема. Нічого не вийшло. Але я вчуся вміти бути щасливим. Щасливим перманентно може бути тільки ідіот. Але бути щасливим іноді й, усвідомлюючи це, тішитися такому факту, я вчуся.

-- Від чого Ви тішитеся, як мала дитина?

-- Я тішуся... найбільше... бо... я... (недовга пауза, по якій слова вилітають, наче з кулемета - І.К.) кохаю жінку, яка, сподіваюся, кохає мене. Цілком достатньо, щоб бути щасливим у цьому світі? Нє? Все?..

Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК

ДОВІДКА

Юрій ІЗДРИК. Літератор, художник, музикант. Народився в Калуші 16 серпня 1962 року. 1984-го закінчив Львівську політехніку. Працював інженером. У 1989 заснував "часопис текстів і візії" "Четвер", який з 1992-го редагує разом із Юрієм Андруховичем. Активно включився в мистецьке життя наприкінці 80-х. Брав участь у багатьох виставках та акціях, працював над оформленням книжок та журналів, записував музику. У той же час з'явилися перші публікації в журналі "Четвер" -- цикл оповідань "Остання війна" та поетичний цикл "Десять віршів про Батьківщину". Дещо пізніше публікувався у варшавському андеґраундовому часописі "Відрижка". Потім і перша "легітимна" публікація в журналі "Сучасність" повісті "Острів Крк". Постійне метання поміж музикою, візуальним мистецтвом і літературою, здається, вирішується на користь останньої. Втім, це не заважає Іздрику, постійно наголошуючи на власному дилетантстві, записати два фортепіанні концерти, брати участь у міжнародних виставках, чи, скажімо, проілюструвати перевидану книгу Андруховича "Екзотичні птахи чи рослини". 1997 року після неодноразових видруків частинами й уривками з'являється окремою книгою роман "Воццек" -- квінтесенція дотихчасових художніх пошуків Іздрика.

АУП









»  УМОВИ
Дитяча книга потребує уваги
Олександр ГАВРОШ, Ужгород
 
Другого квітня світ відзначає Міжнародний день дитячої книги. А чи мають українські діти таке свято на щодень? У знаменитих львівських книгарнях, де найбагатший вибір літератури українською мовою, я зробив маленьке дослідження. Цілеспрямовано став оглядати все, що пропонується дітям. Висновок невтішний: переважна більшість -- це перекладні видання. Від класичних "Білосніжки" чи "Попелюшки" до супермодних "Володаря перснів" та "Гаррі Поттера". Не маю нічого проти світової літератури. Слава Богу, що з'явилися вже й переклади українською мовою. Але невже ми настільки змаліли, що не можемо запропонувати нашим дітям нічого свого?
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Як Україна воює з Хусейном 
Погляд
  ·  Танки на Київ 
  ·  Львів вшанує Дудаєва 
Поступ у Львові
  ·  Міліціонери заговорять англійською 
  ·  Хабар гарантує якість 
  ·  Тест на об'єктивність 
  ·  "Нашоукраїнці" об'єднаються 
  ·  Львівщина -- реґіон привабливий 
  ·  ТРАФУНКИ 
  ·  Наше -- найкраще! 
  ·  Італійський тиждень у Львові 
  ·  Кількість нелегалів збільшується 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Ціна українського хліба 
  ·  Новий збройний скандал 
  ·  Чим цікавиться парламент? 
  ·  Українським політикам не до жартів 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Гинуть жінки і діти 
  ·  Скарбничка для лівих та правих 
  ·  Македонська естафета 
  ·  Хто розумніший? 
  ·  Свято прибульця 
  ·  Ціна війни 
  ·  Силіконовий дефіцит 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Літературний Поступ
  ·  Юрко ІЗДРИК: Я, може, й письменник, але я нормальна людина 
  ·  Дитяча книга потребує уваги 
Історія у Поступі
  ·  Наше національне відродження 
  ·  АРХІВАРІУС 
Листи у Поступ
  ·  Про храми муз і храми душ людських 
  ·  ДИВОСВІТ 
  ·  Шановна редакціє! 
  ·  Звернення львівської інтеліґенції 
Арт-Поступ у світ
  ·  Скільки душі треба вкласти у випікання торта? 
  ·  СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО ЯК ЗАСІБ ВИХОВАННЯ 
muzyka Поступу
  ·  "Суперсиметрія": сльозолийне музикування 
  ·  nIRVANA 
  ·  Монстри та монстренята 
  ·  Відеодебют "Королівських Zайців" 
  ·  Дяки з андеґраунду 
  ·  Хто співатиме в "Матриці-2" 
  ·  Українська музика в Інтернеті 
Пост-Faktum
  ·  Скнара Баффет 
  ·  КАЛЕНДАР