BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Ї-Поступ.    Арт-Поступ.    МІКРОСКОП ПАНА ЮРКА.    sport-Postup.    post-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
1 квітня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:32 21-07-2017 -   Дорогу від вул. Зеленої до вул. Пасічної відремонтують  
  14:57 21-07-2017 -   Дорогу від вул. Зеленої до вул. Пасічної відремонтують  
  14:53 21-07-2017 -   У Львові за розкрадання 8 млн гривень бюджетних коштів арештували директора підприємства  
  14:50 21-07-2017 -   Знайдені ручні гранати мешканець Жидачівщини передав у шкільний музей  
  14:46 21-07-2017 -   Вулицю Замарстинівську відремонтують на ділянці від вул. Гайдамацької до вул. Липинського  
Україна
  14:44 21-07-2017 -   Полторак заявив про небезпеку російсько-білоруських навчань  
  14:39 21-07-2017 -   Суд закрив кримінальну справу проти Ляшка  
  14:38 21-07-2017 -   В Україні надзвичайна пожежна небезпека  
  14:35 21-07-2017 -   На нардепа Розенблата одягли електронний браслет  
  14:27 21-07-2017 -   ГПУ: На заводі Мотор Січ розікрали 350 млн грн  
Світ
  14:41 21-07-2017 -   Маск отримав дозвіл на тунель між Нью-Йорком і Вашингтоном  
  14:37 21-07-2017 -   У Техасі дозволили пороти учнів палицею  
  13:3 21-07-2017 -   Зірку американського футболу помилували після 9 років в'язниці  
  11:33 21-07-2017 -   У Греції від землетрусу постраждали понад 120 людей  
  10:14 21-07-2017 -   У Монако на аукціоні за мільйон євро продали годинник Путіна  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Україна деґрадує не як держава, а як корпорація
Володимир ЄШКІЛЄВ
 
Коли йдеться за корупцію, завжди йде мова за ситуацію „виклик-відповідь”, що, як на мене, неправильно. Назагал, наприкінці 20 століття після занепаду модерністських практик, зокрема, комуністичних, у світі запанувала американська модель мислення, що передбачає саме таку дихотомію розгляду будь-якого явища. Згідно з цією моделлю, корупція є певним кримінальним викликом суспільству. У відповідь на це суспільство вдається до певних заходів. Зокрема, 5 жовтня 1995 року ухвалено Закон України „Про корупцію” із внесенням змін від березня 2000 року. Такий собі файний закон. Як відомо, закони бувають хороші, погані та українські. В даному випадку ми маємо справді добрий закон.

Але це все у межах мислення „виклик-відповідь”. Тобто, корупція сприймається як виклик, як певна заздалегідь марґінальна ситуація, якої в суспільстві не має бути, але чомусь є. Отже, її треба знищити.

Якщо це просто виклик і якщо суспільству десь проголошено війну, то треба визнати, що війна програна і ми перебуваємо в стані “окупації”. З иншого боку, суспільні діяння і життя суспільства не припинилося. Незважаючи на тотальну корумпованість суспільства, воно продовжує функціонувати. Якщо знову ж таки розглядати суспільну ситуацію в межах дихотомії виклик-відповідь, цього також не може бути. Отже, треба подумати над тим, що корупція як явище має инші формати, виміри та аспекти, ніж пропоновані тим самим законом. Я зачитаю преамбульну частину закону: „Корупційними діяннями є: незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави та у зв’язку з виконанням цих функцій матеріальних благ, послуг, пільг або инших переваг, у тому числі прийняття чи одержання предметів, послуг за ціною чи тарифом, які є істотно нижчими від їх дійсної вартости; одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави кредитів або позичок, придбання цінних паперів, нерухомости або иншого майна з використанням при цьому пільг чи переваг, не передбачених чинним законодавством”.

У цьому тексті ми бачимо констатацію ознак, а також констатацію певної мотивації, але формальних ознак, таких як мотиваційні ознаки й ознаки ординарної присутности в бутті, недостатньо, аби цей феномен описати.

Корупція має певні онтологічні моменти. Вона існує в суспільстві як явище іманентне, невідчужуване від суспільства. Навіть у дуже розвинутих і добре організованих суспільствах корупція все одно присутня. В чому вона полягає? Мені здається, що фундаментом корупції є феномен тотального відчуження людини від свого власного існування і намагання людини подолати це відчуження. Поміж инших ознак це відчуження проявляється у тому, що людина не відчуває влади над життям, яке її оточує. Найпростіше - “зашитися” і не бачити нічого, але це, скажімо, для 3 % населення. Решта має долати відчуження в форматі виробничої присутности в суспільстві, виробляючи певний продукт, репродукуючи себе в своїх спадкоємцях і роблячи речі, які прив’язують людину до цього суспільства безліччю зв’язків. Отже, подолання відчуження передбачає певний тип консолідації. В давніші часи людина також долала відчуження від світу шляхом консолідації в колективах. Ці колективи могли врятувати її від складностей доісторичного життя. Це є і сьогодні.

В Україні корупція є суспільним інститутом

Консолідація у громадянському суспільстві передбачає, що воно об’єднується проти влади і вступає з нею в договірні стосунки, себто терпить її лише як певну конвенційну пригоду в бутті і не більше. У суспільствах недемократичних консолідація відбувається між особою і владою, яка передбачає консолідацію не горизонтального, а вертикального, стрижньового плану. Тут виникає один цікавий момент, про який у нас в Україні не хочуть або бояться говорити. Річ в тому, що у нас корупція перетворилася з суспільного феномену в суспільний інститут. Відомо, суспільство поділяється на горизонтальні структури, і стрижньові - інститут освіти, інститут права, інститут влади. Зараз в Україні є ще один стрижневий інститут - інститут корупції, який має всі ознаки суспільного інституту, окрім одного - публічности. Це означає, що ціни, за якими можна купити бюрократа, не вивішені на біґбордах, але де-факто публічність цього інституту існує, оскільки на рівні пліток завжди відомо, скільки що коштує, а якщо не відомо - завжди є в кого спитати. Отже, ознака публічности, за відсутности якої корупцію відмовляються визнавати інститутом, присутня. Тобто ми маємо справу не з якимось феноменом, не з блукаючою життєвою пригодою, на яку натрапило наше суспільство, а з суспільним інститутом. Якщо мислити в такому форматі, то казати за якусь парадигму “виклику-відповіді” й боротьбу з корупцією неможливо. Суспільний інститут і є тою сферою життя, де формуються відповіді на виклики. Ми маємо ситуацію, коли інститут корупції має формувати відповідь на виклик феномену корупції, уявімо - корумповані правоохоронні органи переслідують корупціонерів иншого плану, скажімо, хабарників у вузах. Тобто інститут корупції відповідає на виклик корупції нижчого ранґу чи вужчого формату. У законі перелічені державні структури, які мають боротися з корупцією: Міністерство внутрішніх справ, податкова міліція, СБУ, органи прокуратури. 20.03 2000 р. Закон доповнено статтею 16, за якою контроль за виконанням законів у сфері боротьби з корупцією здійснюється Верховною Радою України безпосередньо, а також комітетом ВРУ з питань боротьби зі злочинністю та корупцією. Таким чином - інституційні органи інституту права названі, а інституціональні органи інституту корупції... ми знаємо. Оскільки ця зустріч є публічною, не буду називати конкретні установи чи прізвища, оскільки немає достатньо доказів для того, щоб вигравати суди. Я повторюю - це все залишається у сфері феноменології.

Україна в принципі не має шансів подолати корупцію

Якщо корупція є інститутом суспільства, то суспільство не може боротися з корупцією, як із системою всередині себе. Таким чином, суспільство має розімкнутися на зовнішні чинники, аби подолати всередині себе деструкцію, сформовану як структуру. У Прибалтійських країнах це зробили, вводячи до структури влади діяспорників, навіть громадян иншої держави, перебували зовні цієї системи, себто могли боротися з деструктивною силою, оформленою, як структура. У нас такої практики немає ні в реальності, ні в проекті і в принципі бути не може. Оскільки немає навіть кандидатів на таку інвазію. Таким чином, ми є замкнутою системою. Важко уявити собі, що завтра з’явиться контролер з Европи, встане над системою, над структурою та почне її деконструювати з метою знищити інститут корупції в суспільстві. Зон у суспільстві, суспільних прошарків, вільних від корупції, практично немає. Немає традиційних острівців, вільних від корупції, які історично були на Заході. Візьмемо принаймні аристократію, що була захищена від корупції самими чинниками свого існування. Немає, зрештою, вільної преси як вільного поля комунікації, в якій корпоративність і консолідація існують як взаємоз’єднані структурні елементи. Така є на Заході‚ а в нас уся преса корпоративна.

Корупція і преса

Кажуть, що преса змушена використовувати темники, змушена продаватися etc. Знову ж таки не кажуть загальної, феноменологічної правди, що в Україні вільної преси не може існувати в принципі. Такою ситуація є не тому, що не створені правові чи економічні координати її існування. Просто преса в Україні вмонтована в корпоративну структуру суспільства, а иншої структури, яка би була носієм свободи цієї преси, в суспільстві просто немає. Будь-яка вільна зона, створена за гроші, в якій почне діяти певна газета чи певне телебачення, за півроку перетвориться на нову корпорацію, що буде диктувати журналістам свої правила поведінки. Це зумовлено цілою низкою чинників.

Перший - це глибоко вкорінена корпоративна ментальність. Українська ментальність не тоталітарна. Певних тоталітарних чинників, як в Росії - прагнення за будь-яку ціну мати над собою царя, імператора, Путина, будь-кого - українська ментальність не містить. Українська ментальність корпоративна, себто спрямована на захист „свого”. До того ж це “своє” розуміється вельми строкато - від хутора до области, але ця ментальність формує корпоративну замкнутість. Вона не відкрита на чинники універсальних значень такі як проґрес, порядок, істина, честь, гідність. Вони залишаються декляраціями. Вони ніде не присутні яко мотивації суспільного життя. Вони можуть бути присутні в окремих людей, але виступають у ролі марґінальних мотивацій, а стрижнева мотивація завжди є корпоративною. Ще один чинник - історичний розвиток, який теж сприяв корпоративному способу структурування суспільства. Зокрема, в останнє десятиліття ми мали справу з суспільством західного типу, яке від суспільства, скажімо так, модерно-інституціонального дуже швидко перейшло до корпоративної моделі. Панівна корпорація - комуністична партія, в кінцевому рахунку перетворилася на корпорацію класичного взірця з усіма політичними, економічними та культурними ознаками корпоративного існування. Навіть загибель комуністичної держави була загибеллю такого типу. Загибеллю, що була ініційована головою директорату. Держави так не гинуть, як загинув Совєтський Союз, - так гинуть корпорації. Це не державний тип деструкції.

Ліки від деґрадації корпорації “Україна”

Отже, на сьогоднішній день Україна як держава деґрадує. Україна деґрадує не як держава, а як корпорація. Ось чому праві сили постійно програють. Бо всі проекти правих сил завжди зорієнтовані на державницькі підходи. Вони рятують державу в той час, коли об’єкт, який вони намагаються врятувати, насправді є корпорацією. В межах цієї корпорації свободи бути не може. Корпоративне суспільство її не передбачає. Свобода виникає як міжкорпоративний феномен, але якщо держава дорівнює корпорації, то всередині - міжкорпоративного моменту бути не може. Міжкорпоративний момент може бути за її межами. Скажімо, майор Мельниченко, який виїхав і звідти випускає плівки - це також міжкорпоративний момент. Це ж абсолютно корпоративний компромат - член корпорації втік зі своєї фірми і дає компромат на свій директорат.

Я закликаю до одного - переглянути первні, переглянути фундаментальні підходи до корупції, переглянути проблему незалежности, незаанґажованости преси. Коли організм хворий на ганґрену - лікування нежиті не врятує. Ми повинні знати, з чим маємо справу. Якщо ми вважатимемо, що живемо в державі, а не в корпорації, ми надалі будемо помилятись. Якщо ми вважатимемо корупцію викликом - ми завжди будемо боротися з вітряками. От ці первні мають бути поставлені на тверді феноменологічні основи. Тільки так ми зможемо побачити реальну картину.

Мене постійно дратує той момент, що завжди у розмовах про проблематику суспільства постійно говорять, але не договорюють. Чому немає останнього слова, яке би поставило все на своє місце, я не знаю. З боку незаанґажованих спостережень із Заходу я теж не чую сучасних феноменологічних оцінок. Неназваність феномену на сьогодні дорівнює його непізнаності. Називання - це перше окреслення кордонів певного явища.

Чи завжди корупція є неґативним явищем?

На питання, чи корупція завжди є неґативним явищем, я відповім: це залежить від контексту. Боротьба з корупцією в Узбекистані свого часу призвела до зниження економічного зростання в республіці. Історично і ментально склалося так, що в Середній Азії те, що ми називаємо корупцією, є просто суспільною традицією і напевно там, якщо це традиційно, то воно є позитивним. Хоча між традицією і позитивом не завжди можна ставити знак рівности. Щодо України, то я маю сумніви, бо не можна казати, що Україна - це азійська територія. Все-таки більшість населення зорієнтована на европейські цінности, а в системі европейських цінностей корупція - це зло. Тому, наскільки ми Азія - настільки корупція для нас позитив, наскільки ми Европа - настільки корупція для нас неґатив. Зрештою, є суспільства де европейські та азійські партикулярності зійшлися в якусь ситуативну гармонію. Скажімо, Японія. Це також корпоративне суспільство, де одночасно існують, до того ж доволі органічно, запозичені з Заходу демократичні інституції. Напевно, ця гармонія тимчасова, оскільки в Японії відчувається суспільна криза.

Єдиний вихід

Тому, якщо розглядати Україну як територію боротьби азійського та европейського, тоді корупцію можна розглядати як суспільну інституцію, яка є союзницею азійськости. І багато економічних та політичних явищ сьогодення стають зрозумілішими. Достатньо було би Заходові поставити інститут корупції в Україні собі на службу, як проблеми протистояння і боротьби за Україну між Заходом та Росією вже не було би. Наші корупціонери радо би здалися Заходу.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ющенко: іду на ви! 
  ·  Мер виявився справжнім чоловіком 
  ·  Версії стрілянини у маршрутці 
Погляд
  ·  Для кого потрібна історія 
  ·  Смерть з надією і без неї 
  ·  Хто врятує львівські будинки? 
Поступ у Львові
  ·  Усе залежить від міської влади 
  ·  Польський досвід -- у наші батареї 
  ·  Таксисти судяться з мерією 
  ·  Наукова сесія НТШ 
  ·  Депутати на кордоні 
  ·  Галерея для дітей 
  ·  РХБ-батальйон повернуть назад? 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Людмила Кучма йде в президенти 
  ·  Безголова приватизація 
  ·  Свобода по-вінницьки 
  ·  Шахтарі обіцяють голодування 
  ·  Козаченко -- політв'язень? 
  ·  Кучма: судять-несудять... 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Поступ є, руху немає 
  ·  Польська лівиця злякалася церкви 
  ·  Сімейні справи Мілошевичів 
  ·  Вірус краде життя 
  ·  Де межі Європи 
  ·  Правила слонячого руху 
  ·  Драконівська заборона 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  opel родом із Запоріжжя 
  ·  Туристичний бізнес під загрозою 
  ·  Внески до Ощадбанку повернуть 
  ·  Як переказати гроші за кордон 
  ·  КОРОТКО 
Ї-Поступ
  ·  Україна деґрадує не як держава, а як корпорація 
Арт-Поступ
  ·  Відзнака львівському режисеру 
  ·  ''Дзиґа'' як Шехерезада 
  ·  Вона фотографувала тільки класиків 
  ·  Цей невідомий відомий Шагал 
МІКРОСКОП ПАНА ЮРКА
  ·  МІКРОСКОП ПАНА ЮРКА 
sport-Postup
  ·  Ще не вмерла Україна 
  ·  Льодові баталії 
  ·  Двобій з Льюїсом відбудеться 
  ·  Розійшлися з миром 
  ·  Офіцерське триборство 
  ·  "Золоті" шпаги 
  ·  kOROTKO 
post-Faktum
  ·  СПАЛЕНЕ КОХАННЯ 
  ·  КАЛЕНДАР