Прихід Зеленського до політики знаменував «нову» еру в Україні, оскільки багато розцінювали антисистемну силу як ту, яка зможе провести повну реструктуризацію й автоматично змінити ситуацію на краще. Результатом стало те, що під шум передвиборчої кампанії до «слуг» приєднувалися всі хто хотів, невідомі здобути керівні посади та зробили так, щоб система працювала на них, а не навпаки. Коли громадськість критикувала зелених за набір журналістів, фотографів та музикантів в партію, насправді до партії та похідних інкогніто прийшли кучмівські ставленики, 5 колона, російська агентура і т.п.
Ситуація нині є наступною: «Слуга народу» і Україна, що їх об’єднує, ну напевно те, що вони знаходяться на території України, і все. Беззаперечно Зеленський проявив себе як непоганий менеджер, однак політика це значно серйозніша справа(особливо в Україні), ніж тільки управлінський процес. Вже на самому старті роботи команди Зеленського прослідковується те, що особи і посади, які нічого собою не представляють насправді керують значним сектором державної політики. Спочатку резонанс викликала ситуація з взаємодією президента й головою офісу президента. Візуально і фактично посада займала перше місце й представник (на той момент це Богдан) виконував значно більше повноважень, ніж просто керівник офісу. Ці прецеденти президент коментував тільки як візуальний ефект і, що насправді ситуація під контролем. У нещодавньому інтерв’ю Таймс Зеленський заявив, що він є президентом, його обрав народ України й тільки йому довірив управління, Єрмак чи Коломойський не є президентом.
Багато експертів та й політиків розцінюють порядок денний, як держава без президента. Оскільки Зеленський це просто комік, який нічого не розуміє й не вирішує, всі ключові справи доручені особам яких навіть ніхто не знає. Про це до речі заявляв сам Богдан. Він також додав, що в «слугах» зараз розкол, партія більше не має монобільшості, а відповідно не може просувати свої закони. Поступово «Зе!» електорат розділяється між опозиційними партіями, єдиний варіант для «Слуги народу» це кооперація з партіями представленими в парламенті.
Після звільнення з посади голови офісу президента Андрія Богдана, Зеленський призначає новим своїм помічником Андрія Єрмака. Абсолютно логічне питання, хто такий Андрій Богдан і хто такий Андрій Єрмак, щоб їх призначати на такі посади? Крім того, ми вже знаємо, що ця посада займається не тільки управлінням офісу, але й питаннями зовнішньої та внутрішньої політики. Єдине, що можна знайти в мережі про Єрмака так це те, що він продюсер та намагався просунутися в політику ставши членом «Партії регіонів». Відношення до політики нульове, як і в його попередника . Однак, це не заважає обом проводити переговори з Росією, США та іншими європейськими партнерами щодо Донбасу.
Нагадаємо, нещодавно США та Великобританія зробили натяк президенту Зеленському, що він може забути про будь-яку серйозну співпрацю допоки в нього в близькому оточенні є агенти Кремля. Безперечно акцент робиться на особі Єрмака, оскільки його реальні повноваження і дії виходять за рамки.
На фоні всіх цих акцій деякі члени «Слуги народу» виступають з невдоволення щодо діяльності «єрмаківщини». Зокрема, народний депутат Гео Лерос останнім часом займається критикою дій президента та його оточення. 23 грудня Лерос записав відео в якому розповів як працює призначення осіб на посади міністерств і т.д.
Лерос доводить, що Роман Лещенко, новообраний міністр, отримує керівну посаду завдяки брату голови Офісу президента Денису Єрмаку. Народний депутат відкрив цілу схему призначень та корупційних махінацій. За словами Лероса, на цю посаду спочатку претендував Олександр Луцький (керівник ДП «Агенція з питань нерухомості і земельних відносин у паливно-енергетичному комплексі України»), який проробив значну корупційну роботу для отримання цієї посади. Денис Єрмак запевнив, що ситуація під повним контролем, Луцький може на нього розраховувати. Цікаво, але Лещенко в цьому ключі мав зіграти роль допоміжного важеля й переконати Володимира Зеленського, що Луцький вартий цієї посади. Лерос у своєму відеоматеріалі показує, що Луцький заплатив першу частину хабару представникам Єрмака (Дениса). В результаті посади не отримав. Оскільки, на той момент екс-міністр Гончарук грав свою гру й призначив на цю посаду Дениса Башлика. Сам же Луцький згодом сказав на записі, що Гончарук «наклав на президента у повний зріст», згідно джерела Лероса. Згодом після розпуск уряду Гончарука, на посаду приходить Роман Лещенко, бо попередньо із-за скандалу з плівками Луцького не могли допустити до керівництва міністерства. Також варто нагадати, що після пропозиції Лещенка на посаду міністерства, 17 грудня Верховна Рада підтримала призначення голови Держгеокадастру Романа Лещенка міністром аграрної політики та продовольства України.
Отже, ми вбачаємо, що розкол в політичній силі Зеленського не перебільшення, уряд-парламент-президент, кожен працює по своєму сценарію. В контексті скандала навколо Лещенка, спостерігаємо, що будь-яка ініціатива з боку Єрмака приймається Зеленським (тобто твердження, що в нас інший президент повністю правдива), якби не призначення Гончарука іншої особи на пост, Луцький би отримав пост згідно «контракту» з Денисом Єрмаком. У відеофайлах Лероса, Денис Єрмак додає, що вони з братом повністю контролюють ситуацію й натякають, що президент ніхто, а тільки механізм їхньої волі. Тобто всі ці ініціативи, які подає Андрій Єрмак пов’язані з Росією цілком зрозумілі, оскільки він діє в їхніх інтересах й на їхню перемогу в питаннях Криму та Донбасу. Тому президенство Зеленського все більше знаходиться під питанням, особливо після резонансу цієї події.
Нещодавно депутат від «ЄС» заявив, що можливо Зеленський це останній президент Україні, доцільніше перейти на парламентську республіку для недопущення зловживань повноваженнями президентом та його колом оточуючих.
