|
|
|
|
Перша сторінка »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Львівська облрада: нове скликання зі старими принципами |
|
Львівська облрада: нове скликання зі старими принципами |
| Антон ФЕДОРЦІВ, ПОСТУП |
| |
Перший день зими ознаменувало прем’єрне засідання Львівської обласної ради VIII скликання. Напередодні урочистого зібрання головною інтригою були майбутня конфігурація більшості в раді, а також прізвище її очільника. Провінційні чвари та особисті амбіції місцевих вождів, однак, додали перцю, у, здавалося б, нудний процес перемовин. Переможці й переможені несподівано ледь не обмінялися ролями, а мінімум дві політичні сили опинилися на межі розколу через внутрішні протиріччя. Зрештою, підготовка та перебіг першої сесії облради за рівнем політичної напруги та драми перевершили навіть скандальне засідання Львівської міської ради тижневої давнини.
Те, що новообрана облрада буде проблемною, стало зрозуміло відразу після оголошення фінальних результатів місцевих виборів. Волевиявлення мешканців Львівщини призвело до утворення під дахом Палацу губернаторів аж 9-ти фракцій. До того ж, вісім із них матимуть у своєму складі 6-9 депутатів, а єдиним великим об’єднанням у раді стала «Європейська Солідарність» (28 мандатів). Та і їй для утворення більшості потрібен союз бодай із двома іншими фракціями. Зайвий головний біль соратникам екс-президента Порошенка додали внутріпартійні інтриги. Недавній кандидат у міські голови Львова Олег Синютка вирішив просувати на очільника обласної ради свою заступницю часів керівництва облдержадміністрацією Ірину Гримак. Та власну гру затіяв і голова облради попереднього скликання Олександр Ганущин. Він нечувано активізувався в інформаційному просторі, закупив рекламу в соціальних мережах, спробував організувати всередині фракції власний фан-клуб і на різних майданчиках викладав своє бачення майбутньої коаліції.
Інша точка напруги виникла в середовищі Української Галицької партії. Ще 19 листопада її політрада визначила позицію щодо коаліції з іншими політичними силами, а 26-го зробила її публічною. Щоправда, більше вона була схожа на заклик до власної (!) фракції в облраді зі застереженням від створення більшості з «фракціями олігархічних партій, партій скомпрометованих в політиці та таких, депутатами від яких є особи з корупційною репутацією». Перелік, звісно, було додано. До «чорного списку» потрапили «ЄС», «Слуга народу», «Батьківщина», «Свобода», Народний рух і «За майбутнє». Таким чином, у «пулі добра» за політрадою УГП зосталося лише дві фракції облради – «Самопоміч» і «Голос». Та потенційне об’єднання цього тріо жодного впливу на діяльність зібрання справити не могло.
У якийсь момент пошепки заговорили навіть про можливе створення коаліції без переможця перегонів-2020. «Європейська Солідарність» вже мала подібний сумний досвід на Тернопільщині, тому місцеві лідери партії, тіньові організатори та спонсори змушені були докласти максимум зусиль задля зриву цього сценарію. Бенефіціарами більшості без партії Порошенка могли б стати «Слуга народу» й та ж «Самопоміч» – головні опоненти опозиції на загальнодержавному рівні та львівському напрямі відповідно. Та тоді довелося б впрошувати на союз не тільки лояльний до обох партій «Голос», а ще й «Батьківщину», УГП і Народний рух (загалом – 44 депутати).
Проте, у сесійній залі все склалося трохи інакше. «ЄС» наочно продемонструвала монолітність і висунула кандидаткою в голови ради тільки Гримак, а опонувати їй взялася лише союзниця у міськраді – «Свобода», яка запропонувала кандидатуру науковця з Львівської політехніки Йосифа Ситника. Фаворитка легко здобула перемогу (61 голос «за» проти лише п’ятьох у конкурента) та в перерві долучилася до підписання меморандуму про співпрацю з «Батьківщиною», «Голосом», Народним рухом і – сенсаційно – Українською галицькою партією. Та документ виявився лише прикриттям, бо реальну більшість, схоже, сформувала лише трійка партій. Пролог до неї зробила сама нова очільниця облради, яка несподівано запропонувала на посади своїх заступників представника «Батьківщини» та... «Слуги народу». За іронією долі, тріо цих фракцій мають ті ж 44 мандати, що й потенційна коаліція без «Євросолідарності».
У виграші опинився кожен із трьох місцевих осередків партій. «ЄС» поділився повноваженнями лише з двома партіями, замість чотирьох-п’яти. Партія влади «Слуга народу» опинилася в президії, попри посередній результат на виборах, та зберегла посаду для очільника ОДА Максима Козицького на фоні розбору польотів за провал у регіонах в Офісі президента. Нарешті «Батьківщина» через дещицю влади спробує зберегти політичне життя на Львівщині бодай ще на один електоральний цикл. У найбільшому ж програші ті, хто підписав меморандум, але опинився на задвірках. Політрада УГП вже призупинила членство в партії голови фракції в облраді та його заступника за ігнорування вимог про союзи в Палаці губернаторів і потенційно може спробувати позбавити їх мандатів. Щоправда, ймовірним виглядає і сценарій, за яким кожна нова сесія облради даруватиме виборцям нову коаліцію під своїм дахом.
Проте, всі ці історії свідчать лише про зайву заполітизованість місцевого самоврядування. Обласні ради в ході реформи децентралізації ще не набули вагомих повноважень. Так, у сфері їхньої відповідальності досі якісь залишки комунального майна. Так, вони розглядають прогнози обласних і районних бюджетів, затверджують їх і вносять зміни до них. Так, облради видають дозволи на використання природних ресурсів і т. д. Але справжні повноваження на цьому рівні з’являться тоді, коли, замість обласних державних адміністрацій, регіонами керуватимуть виконавчі комітети рад. А до цього моменту контроль над обласними радами лише привід для гордощів місцевих тіньових ділків і нагода пограти м’язами в Києві для загальноукраїнських партій... |
|
|
|
|
У «слуг» знову – мимо каси |
|
У «слуг» знову – мимо каси |
| Антон ФЕДОРЦІВ, ПОСТУП |
| |
 Вітчизняна влада цього тижня продовжила заганяти себе в кут на всіх фронтах. Щоправда, в перший день зими Верховна Рада зробила хід для отримання перепочинку в протистоянні з малим і середнім бізнесом. Крок цей, однак, вийшов не назад, а лише вбік. На вимогу підприємців парламент лише відтермінував посилення фіскалізації бізнесу до 2022 року. Від законодавчих змін у захваті не всі: депутати назвали їхнє ухвалення великим компромісом усіх фракцій, а частина фізичних осіб-підприємців пообіцяла продовжити протести до повної відміни обов’язку використовувати касові апарати для роботи з готівкою та обліку товарів. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Антикорупційна вистава для Заходу |
|
Антикорупційна вистава для Заходу |
| Антон ФЕДОРЦІВ, ПОСТУП |
| |
 Робочий тиждень вітчизняна влада завершила несподіванкою. У п’ятницю ввечері після засідання Національної ради з питань антикорупційної політики Офіс президента презентував план виходу з конституційної кризи. Антикризовий путівник у міжвідомчій дискусії напрацювали глава держави, інші представники виконавчої влади, голова Верховної Ради, а також керівники Національного антикорупційного бюро, Національного агентства з питань запобігання корупції та міжнародні партнери. |
| Детальніше>> |
|
|
|
