У неділю відбулося повторне голосування на виборах голови міської громади Львова. У другому турі кампанії зустрілися чинний очільник міста Лева Андрій Садовий від «Самопомочі» та народний депутат від «Європейської Солідарності» Олег Синютка. Попри останні прогнози перед днем голосування, особливої інтриги не вийшло. Переможець випередив свого опонента ледь не на 25 %, на ранок понеділка майже всі голоси було пораховано, а невдаха перегонів визнав свою поразку й привітав суперника. Отже, в прийдешні п’ять років Львовом і далі керуватиме Садовий.
За даними екзит-полів, чинний міський голова набрав майже 63% голосів. Підсумковий результат, однак, міг бути далеко не таким втішним для висуванця «Самопомочі». Напередодні виборів соціологи зійшлися на думці, що прізвище переможця другого туру ледь не напряму буде залежати від електоральної явки: низька мала посприяти Синютці, посередня і висока – Садовому. Як наслідок, в останні 7 днів у наближених до мера медіа розгорнулася справжня істерія з елементами чорних технологій проти кандидата «ЄС», а працівникам міської ради та пересічним комунальникам змалювали апокаліптичну картину в разі поразки нинішнього господаря ратуші. Зрештою, бажаного ефекту технологи Садового досягли: участь у повторному голосуванні взяли 38,9 % виборців, що навіть на три десятих процента вище за перший тур.
Саме така аномальна активність, коли інтегрована явка в 11-ти містах становила 29,3%, забезпечила новий термін для нинішнього очільника Львова. Звісно, таке електоральне відхилення навряд має протиправний характер. Натомість успішна мобілізаційна стратегія під кодовою назвою «Покажи свою явку» обов’язково посяде чільне місце у віртуальних підручниках політтехнологів, а автори цього сценарію можуть піти на підвищення і вже незабаром керуватимуть всеукраїнськими виборчими кампаніями. Та їхні рясні резюме не додають зайвих балів Садовому. Більше того, його перемога може виявитися пірровою.
По-перше, в новообраній Львівській міській раді вже організаційно оформилася опозиційна до старого-нового голови більшість. «Європейська Солідарність», «Варта» та «Свобода» ще два тижні тому підписали меморандум про співпрацю у стінах ратуші. Більшість має запас на 6 мандатів і переформатування сил «під Садового» навряд стане можливим, принаймні, в перші рік-два каденції. Вірогіднішими виглядають ситуативні союзи на площі Ринок, де іноді сходитимуться інтереси навіть антагоністичних фракцій – «ЄС» і «Самопомочі». Проте, з реалізацією через сесійний зал ключових пунктів власної програми в міського голови точно виникатимуть проблеми.
У питанні співпраці з фракціями ЛМР вирішальний вплив матиме початок роботи нового скликання. Садовий може зробити несподіваний хід і запропонувати посаду секретаря міськради або анонсованій раніше більшості, або взагалі лише «Європейській Солідарності». Другий варіант, з одного боку, може внести розбрат у взаємини опозиції. А з іншого, забезпечити найбільшій фракції ради («ЄС») несподіваний плацдарм – саме секретар переймає на себе обов’язки керівника міста в разі відставки міського голови. Вотум недовіри очільнику міста Лева може з’явитися в порядку денному на певному етапі, коли діяльність ради виявиться паралізованою через постійні чвари між мером і депутатами. Садовий вже перебував на грані відставки, коли в обраній у 2010-му міській раді більшість контролювала «Свобода».
Та поки зі співпрацею складається сутужно. У понеділок територіальна виборча комісія ухвалила постанову про проведення першої сесії нової ЛМР 24 листопада. Саме тоді новообрані депутати отримають повноваження, а стара рада й міський голова – їх втратять. Садовий вже киває на «ЄС» і великих забудовників та лякає узурпацією влади у місті. Мовляв, депутати впродовж кількох тижнів до прийняття ним присяги керуватимуть містом і ухвалюватимуть жахливі рішення в інтересах «мафії» і в обхід закону. Однак, насправді винна в такій ситуації… Верховна Рада. Саме законодавець передбачив проведення прем’єрного засідання місцевих рад за 14 днів після отримання заяв новообраних депутатів, але забув про можливі повторні голосування за голів цих рад.
Отже, старий-новий міський голова після нового тріумфу опиниться у звичній стихії протистояння. Та сторінка четвертого розділу його керування містом водночас стане невтішним фіналом книги про амбіції політика на загальнодержавному рівні. Не секрет, що ще з другого терміну в ратуші Садовий збирав сили для «походу» на Київ, а Львів мав відіграти роль вітрини досягнень галицького господарника та стати головною мотивацією голосувати за його партію виборців по всій країні. Шанс стати вагомою фігурою у столиці підвернувся на хвилі змін після Революції гідності. Та Садовий вирішив вичікувати: відмовився від посади віце-прем’єр-міністра в першому уряді Яценюка (зрештою, її отримав Володимир Гройсман і транзитом через посаду голови Верховної Ради опинився у кріслі очільника Кабміну на 3,5 роки), не пішов у президенти в 2014-му, а восени того ж року не до кінця повірив у зорю «Самопомочі» на позачергових парламентських виборах і обрав собі лише 50-й номер у списку (партія набрала майже 11 % фактично без свого лідера). Потім він нібито відмовився від посади прем’єра, партія на дивних умовах увійшла в коаліцію (лише Оксана Сироїд отримала крісло віце-спікера), а потім не менш чудернацько з неї вийшла й догралася до 0,62 % підтримки на виборах-2019.
Натомість сам Садовий торік оголосив, що більше не балотуватиметься в очільники Львова й невдало взяв участь у президентській кампанії – гучно почав, а потім знявся на користь Гриценка і той трохи не дотягнув до 7 %. Зрозумівши, що всеукраїнський поїзд пішов, мер передумав, вчетверте пішов в міські очільники й, зрештою, переміг. А тепер, вочевидь, сподівається повторити фінт з виходом на загальнодержавну арену завдяки атмосферності Львова. Та в кінці чергової каденції Садовий перебуватиме на посаді міського голови безпрецедентні 19 років. У такій ситуації вже доречніше згадати безсмертне брєжнєвське «ви сформувалися як керівник місцевого рівня», яким радянський генсек колись перекрив дорогу на Москву багаторічному очільнику Білоруської РСР Пьотру Машерову…
»
Львівська міськрада: старт зі скрипом
Львівська міськрада: старт зі скрипом
Антон ФЕДОРЦІВ, ПОСТУП
Завершення минулої неділі кампанії з виборів міського голови, здавалося, знову зробить львівську політику нудною на найближчі років три-чотири. Однак, зміна векторів Львова з політичного на господарський наразі не відбулася. Більше того, протистояння між старим-новим міським головою Андрієм Садовим і опозиційними до нього партіями вийшло на новий рівень. Наступного ж після голосування дня новий склад міської ради надіслав очільнику міста потужний сигнал у дусі «із нами доведеться рахуватися».
Завершення минулої неділі кампанії з виборів міського голови, здавалося, знову зробить львівську політику нудною на найближчі років три-чотири. Однак, зміна векторів Львова з політичного на господарський наразі не відбулася. Більше того, протистояння між старим-новим міським головою Андрієм Садовим і опозиційними до нього партіями вийшло на новий рівень. Наступного ж після голосування дня новий склад міської ради надіслав очільнику міста потужний сигнал у дусі «із нами доведеться рахуватися». 
