|
|
|
|
Перша сторінка »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Мисливці за інакодумцями почали реванш |
|
Мисливці за інакодумцями почали реванш |
| Антон ФЕДОРЦІВ, ПОСТУП |
| |
Верховна Рада на тиждень повернула статус центру прийняття рішень. У стінах парламенту за кілька днів відправили у відставку прем’єр-міністра Олексія Гончарука та генерального прокурора Руслана Рябошапку, а також похапцем призначили уряд Дениса Шмигаля – навіть без кількох міністерських позицій. Ці пертурбації, можливо б, не мали великого значення, якби не остаточне оформлення нової негласної коаліції у ході важливих голосувань. Найкращою ілюстрацією появи нового союзу стала відставка генпрокурора. За неї проголосувала більша частина президентської фракції «Слуга народу», а також «Опозиційна платформа – За Життя» та ще два об’єднання, близьких за духом до колишньої Партії регіонів – «За майбутнє» і «Довіра».
Союз став підтвердженням олігархічного консенсусу. До прийняття доленосних рішень виявились причетними закляті друзі Рінат Ахметов та Ігор Коломойський. У цьому ж човні опинилися неофіційний представник Путіна в Україні Віктор Медведчук, соратник олігарха-втікача Фірташа Сергій Льовочкін, а також активні захисники московського православ’я Андрій Деркач і Вадим Новинський. Об’єднує у клуб за інтересами усіх цих добродіїв бажання швидкого миру на Донбасі, поворот із західного вектору зовнішньої політики та бажання позбутися усіх факторів потрясінь для олігархічного бізнесу – від інституційних реформ до активного громадянського суспільства. Це і є той проросійський реванш, що активно грюкає в українські двері.
«Артпідготовка» до переформатування уряду та Генеральної прокуратури розпочалася із місяць тому. Пов’язані з «групою Коломойського» в президентській фракції Telegram-канали та відверто проросійські ресурси пішли в хрестовий похід проти «соросят». Так зневажливо в час президентства Володимира Зеленського називають активістів, які працювали за грантові кошти та навчались за межами України, а тепер опинилися у владі. Мовляв, усі вони фінансуються фондом американського мільярдера, угорського єврея Джорджа Сороса та виконують його зловісні завдання на кшталт розпродажу за безцінь українських чорноземів чи духовного падіння через лобі інтересів ЛГБТ. Істерія на межі з конспірологією вийшла з берегів напередодні весни та вилилась у цілий телемарафон на каналі ZIK з промовистою назвою «Тхне Соросом». Низькопробне шоу на колись справді незалежному телеканалі стало справжнім шапіто з порадами, як виявити цих шкідників і навішуванням ярликів слуг Сороса на всіх навколо, починаючи антикорупціонерами та завершуючи навіть п’ятим президентом Петром Порошенком.
За такий марафон було б не соромно навіть російським пропагандистам. Саме з Росії походить нелюбов до Сороса, де його демонізували та підняли до ролі тіньового правителя планети, який хоче знищити самобутню та безкрайню федерацію. Саме завдяки мільярдеру, який справді фінансує боротьбу проти авторитарних урядів, кремлівська пропаганда реанімувала старі радянські кліше. Тоді (й тепер знову) Білокам’яна вела боротьбу з гідрою капіталізму, єврейським сіонізмом та українським буржуазним націоналізмом. Нині ж настав час цю боротьбу експортувати до колишньої колонії, де не надто далекоглядні владні мужі вже готові брати під козирок на команди з Москви. Різке збільшення за останній рік інформації з негативною конотацією про українських воїнів і волонтерів стало першим пропагандистським «продуктом» made in Russia, ввезеним до України. А «соросята» – вочевидь, другим.
Тепер Зеленського штовхатимуть до продовження чистки рядів. Під час голосування за відставку Рябошапки 34 депутати зі «Слуги народу» проголосували в розріз із більшістю (6 – «проти», 28 – «утримались»). Вони вже стали наступною жертвою інформаційної атаки групи Дубінського-Бужанського та, о диво, проросійських медіа на кшталт «Страна». Отже, «соросята» стануть такими собі троцькістами нового часу. Всіх неугодних та непідконтрольних індивідуалістів у президентській фракції оголошуватимуть послідовниками Сороса, влаштовуватимуть цькування, виключатимуть із фракції, а тих, хто пройшов за партійним списком ще й спробують позбавити депутатського мандату. А поки Зеленський буде зайнятий боротьбою з «ухилами», реванш руками підгодованих Кремлем політиків набиратиме обертів. Глава держави же в цій ситуації має усі шанси ввійти в історію або троянським конем Росії, або банальним корисним ідіотом Москви, якому можна «згодувати» будь-яку, навіть найбезглуздішу теорію змови.
Мислитель Мирослав Маринович вважає, що громадяни на торішніх виборах ототожнили нові обличчя з новими цінностями. Натомість Україна отримала старі цінності під маскою нових облич. Як наслідок, у плані державного будівництва не тільки не сталося поступу вперед, а й відбувся відкат назад. Сюди почали повертатися псевдополітемігранти, російські наративи звучать навіть із уст високопосадовців і депутатів коаліції, а зміни в переліку викликів перед державою – шокують. Тепер у списку пріоритетних загроз не російський наступ ззовні чи проросійський реванш зсередини, а майже загниваючий Захід і МВФ, які постійно щось вимагають у своїх інтересах, українські патріоти з опором капітуляції та, звісно, Сорос. Негласна коаліція із цим покінчить. А потім її куратори візьмуться і за саму Україну… |
|
|
|
|
