За дезінформацію в Україні хочуть карати штрафами і в'язницею
За дезінформацію в Україні хочуть карати штрафами і в'язницею
Міністерство культури, молоді та спорту готує уряду проєкт закону "Про протидію дезінформації", який планують внести до парламенту до березня 2020 року, який запроваджує адміністративну і кримінальну відповідальність. Презентація документа розміщена на сайті міністерства.
Зокрема пропонується запровадити в Україні інститут уповноваженого з питань інформації, який здійснюватиме моніторинг інформаційного простору, реагуватиме на заяви про дезінформацію, звертатиметься до судів та правоохоронних органів, якщо виявлятиме ознаки дезінформації.
Проєктом закону передбачено встановлення адміністративної відповідальності за розповсюдження дезінформації, порушення правил спростування, надання відповіді та вимог прозорості та встановлення кримінальної відповідальності за системне та умисне масове розповсюдження дезінформації.
Так поширення дезінформації, за умови добровільного спростування, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 1 000 мінімальних зарплат (з 1 січня МЗП складає 4700 гривень, відповідно – 4,7 млн грн) за кожен випадок порушення.
В свою чергу поширення дезінформації, за відсутності добровільного спростування, каратиметься накладенням штрафу у розмірі 2 000 МЗП (9,4 млн грн) за кожен випадок.
Наголошується, що штрафи застосовуватимуться виключно судом, за умови задоволення заяви уповноваженого з питань інформації.
Передбачаються також ще низка штрафів, зокрема за зміну адреси матеріалу з дезінформацією (23,5 тисячі грн).
Вказано, що кримінальна відповідальність за систематичну масову дезінформацію запроваджується "на період відсутності повного контролю України за державним кордоном".
Так за систематичне умисне масове розповсюдження завідомо недостовірних повідомлень про факти, події або явища, що становить загрозу національній безпеці, громадській безпеці, територіальній цілісності, суверенітету, обороноздатності України, права українського народу на самовизначення, життя та здоров’я громадян, стану довкілля пропонують карати штрафом від 5 000 до 10 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85000-170000 грн) або виправними роботами від 1 до 2 років за місцем роботи засудженого.
За поширення дезінформації з використанням ботів або фейкових акаунтів передбачено позбавлення волі на строк від 2 до 5 років. За фінансування масової дезінформації – ув’язнення від 3 до 5 років.
Повторна масова дезінформація або організована дезінформація, що призвела до тяжких наслідків чи завдала матеріальної шкоди у великому розмірі тягне за собою ув'язнення на термін від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Визначено, що масовим розповсюдженням інформації або розповсюдження за допомогою засобів розповсюдження масової інформації є поширення інформації через медіа або інші засоби з доступом для необмеженого чи невизначеного кола осіб або з можливістю одержання доступу будь-якій особі з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором, в тому числі за згодою чи дозволом відповідного поширювача масової інформації.
Серед іншого пропонується запровадити обов’язкове навчання основам медіаграмотності у школах, вищих навчальних закладах, при підвищенні кваліфікації держслужбовців тощо.
Пропонується ввести індекс довіри як спеціальний "знак якості", що підтверджує дотримання медіа принципів журналістської етики та вимог щодо перевірки інформації, який втім присвоюватиметься ЗМІ після перевірки на підставі його добровільного звернення.
Планується зобов’язати поширювачів масової інформації розміщувати власні ідентифікаційні дані у доступному для отримувачів інформації місці (на головній сторінці власного вебсайту або на початку власної веб-сторінки, в розділі з інформацією про власника облікового запису на платформі спільного доступу до інформації чи в сервісах обміну миттєвими повідомленнями, в інших доступних для отримувача інформації місцях).
Пропонується запровадження єдиної прескарти для підтвердження професійного статусу журналіста.
У лютому міністерство планує публічне обговорення. Також заплановані робочі сесії з вирішення проблемних питань законопроєкту та його доопрацювання.
»
Якби в Зеленського знали…
Якби в Зеленського знали…
Антон ФЕДОРЦІВ, ПОСТУП
Провідні українські аналітичні центри – фонд «Демократичні ініціативи» та Центр Разумкова – до Дня соборності підготував величезний ґрунт для роздумів чинній владі. Президент Володимир Зеленський і його команда постійно перебувають у спокусі рівнятися на громадську думку, тому результати нового загальнонаціонального дослідження змусять Банкову по-іншому розставити акценти відразу в кількох напрямах внутрішньої і зовнішньої політики.
Від вівторка мережею прокотилася нова хвиля «зради» через заяви чинного урядовця. Цього разу в епіцентрі скандалу опинився віце-прем’єр-міністр з питань європейської інтеграції Дмитро Кулеба. Він під час дискусії про амбіції України на 2020 рік заявив, що Київ більше не претендує на створення митного союзу з ЄС. Вирвану з контексту фразу відразу підняли на стяг опозиціонери та заходилися дорікати владній команді за геополітичний розворот.
Дорога імітація відставки на тлі дешевого скандалу
Дорога імітація відставки на тлі дешевого скандалу
Антон ФЕДОРЦІВ, ПОСТУП
Якщо хтось сподівався, що новий політичний рік в Україні принесе менше скандалів, то неповні три тижні 2020-го ці мрії вже зруйнували. Турборежим безслав’я триває. Нині в його епіцентрі опинився Кабінет міністрів, прем’єр-міністр Олексій Гончарук, його особисте ставлення до президента Володимира Зеленського та невидимі ляльководи за політичними кулісами. Шпигунство, саботаж і шантаж – усе, як у голівудських трилерах, та з однією поправкою – наслідки балагану в урядовому кварталі Києва ще відгукнуться і державі, і пересічним громадянам.
Провідні українські аналітичні центри – фонд «Демократичні ініціативи» та Центр Разумкова – до Дня соборності підготував величезний ґрунт для роздумів чинній владі. Президент Володимир Зеленський і його команда постійно перебувають у спокусі рівнятися на громадську думку, тому результати нового загальнонаціонального дослідження змусять Банкову по-іншому розставити акценти відразу в кількох напрямах внутрішньої і зовнішньої політики. 
Від вівторка мережею прокотилася нова хвиля «зради» через заяви чинного урядовця. Цього разу в епіцентрі скандалу опинився віце-прем’єр-міністр з питань європейської інтеграції Дмитро Кулеба. Він під час дискусії про амбіції України на 2020 рік заявив, що Київ більше не претендує на створення митного союзу з ЄС. Вирвану з контексту фразу відразу підняли на стяг опозиціонери та заходилися дорікати владній команді за геополітичний розворот. 
Якщо хтось сподівався, що новий політичний рік в Україні принесе менше скандалів, то неповні три тижні 2020-го ці мрії вже зруйнували. Турборежим безслав’я триває. Нині в його епіцентрі опинився Кабінет міністрів, прем’єр-міністр Олексій Гончарук, його особисте ставлення до президента Володимира Зеленського та невидимі ляльководи за політичними кулісами. Шпигунство, саботаж і шантаж – усе, як у голівудських трилерах, та з однією поправкою – наслідки балагану в урядовому кварталі Києва ще відгукнуться і державі, і пересічним громадянам. 
