BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Інтерв''ю у Поступі.    Поступ технологій.    ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ.    sport-Postup.    post-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
27 березня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:27 26-05-2017 -   У Стрию засудили зловмисника, що обікрав лікарню на 40 тис грн  
  14:12 26-05-2017 -   Незабаром ще сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче  
  14:0 26-05-2017 -   Найбільше проблем із невивезеним сміттям у жителів Шевченківського району Львова  
  13:18 26-05-2017 -   13-річний школяр з Жовківського району наклав на себе руки  
  13:16 26-05-2017 -   У музеї Франка показали сімейні скарби  
Україна
  15:6 26-05-2017 -   Підписано указ про право українців на безвіз  
  14:11 26-05-2017 -   Гройсман ще не знає, що робити з автівками на іноземних «бляхах»  
  14:7 26-05-2017 -   Чоловік, який розстріляв мотоцикліста в Києві, здався поліції  
  13:9 26-05-2017 -   На Волині браконьєри вирізали дуби у заповідній зоні  
  13:3 26-05-2017 -   В окружний адмінсуд Києва прийшли з обшуками  
Світ
  14:3 26-05-2017 -   В Єгипті напад на християн: десятки вбитих  
  11:25 26-05-2017 -   Експерти назвали топ-10 культурних об'єктів світу  
  10:21 26-05-2017 -   ФБР почало перевірку щодо зятя Трампа – ЗМІ  
  10:18 26-05-2017 -   У Молдові затримали мера Кишинева  
  15:21 25-05-2017 -   У Новій Зеландії вперше запустили ракету в космос  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Борис ТАРАСЮК: Співчуваю українським дипломатам
 
Борис ТАРАСЮК
-- Пане Тарасюк, якими є, на вашу думку, основні засади сучасної зовнішньої політики України?

-- Насамперед зовнішня політика України є політикою реагування, а не ініціативи. Політикою, яка реагує на непослідовні, подекуди недолугі дії глави держави, політика, яка покликана пом'якшувати негативну реакцію на міжнародній арені, щодо непослідовних дій українського керівництва. Взагалі, як дипломат з більше ніж 25-літнім стажем, мушу сказати, що нашим дипломатам сьогодні треба співчувати.

-- Відверту іронію викликає славнозвісна українська "багатовекторність". Однак, зрозуміло, що попри декларації існують стратегічні напрямки, за якими наша держава будує свої стосунки з рештою світу. Як ви вважаєте, у який бік -- на схід, чи на захід -- реально спрямовані зусилля офіційного Києва?

-- Це справді залежить від того, якими категоріями оперувати. Якщо оперувати категоріями декларацій, то Україна має прозахідну зовнішню політику. Якщо категоріями реальної політики, то однозначно це є політика, яка має своїм головним спрямуванням Росію й інші країни СНД. Останній приклад: 23 лютого наш президент, разом з президентами Білорусі, Росії та Казахстану підписали заяву, згідно з якою вони розпочинають курс на глибоку інтеґрацію. У тексті цієї заяви, що вміщається на пів сторінки, слово "інтеґрація" згадується 5 разів. А враховуючи різночитання в тлумаченні цього так званого єдиного економічного простору в рамках чотирьох країн -- маю на увазі російське тлумачення і українське -- то стає очевидним, що досягаючи домовленостей сторони мали різні наміри. Росія йде вже настільки далеко, що прогнозує запровадження єдиної грошової одиниці, звичайно ж, не гривні, а рубля. Українська ж сторона це заперечує. Усе це створює картину невпевненості серед наших західних партнерів, які втомилися здогадуватися про справжні наміри української держави.

Коли українське керівництво знаходиться в Брюсселі, то там чують тільки про європейський вибір, членство в європейському союзі, членство в НАТО. Коли ж наше керівництво потрапляє в Москву, то звідти лунають заклики до найглибшої за всі віки, за історію усіх країн інтеґрації. Усе це створює умови невпевненості в Україні як на Заході, так і на Сході. Адже в Росії теж ніяк не можуть зрозуміти, чи є ще шанси відірвати Україну від її природного середовища, себто Європи? Чи можливо ще відірвати Україну і прийняти її в свої палкі обійми, відновивши імперію?

-- Те, про що ви говорите, не можуть не бачити, чи не усвідомлювати люди, які, власне, й здійснюють таку зовнішню політику України, а, отже, це і є частина їхньої стратегії...

-- Якби ці люди справді, як ви кажете, усвідомлювали, що роблять, то не робили б цього. Я вважаю, що чітка стратегія у них відсутня і саме її відсутність породжує коливання і почергові заяви то про західний, то про східний вектори розвитку України. Суть справи криється в тому, що Україна, за заявами, має за мету європейські та євроатлантичні інтереси, а насправді, українське керівництво проводить курс на Євразійську інтеґрацію.

* Існує версія, яка те що відбувається у зовнішній політиці України пояснює максимально просто: українському керівництву значно легше спілкуватися й знаходити спільну мову зі своїми колегами з СНД, аніж з лідерами країн західного світу, бо вони мають схожий спосіб мислення, спільні поняття, чи, даруйте, "панятія", про ведення справ...


-- Це, як ви сказали, просте пояснення, має під собою дуже серйозне підґрунтя. Спробую пояснити. Нинішня влада в Україні не є українською, тобто для неї не є пріоритетними національні інтереси України. Для нинішніх владців в Україні пріоритетом є збереження своєї авторитарної влади. Таким чином вибираються методи, як це зробити. Треба загравати зі Заходом, щоб Захід вважав керівництво своїми, а в той же час робиться все, щоби одержувати все більше і більше підтримки, в тому числі політичної і фінансової, з боку Росії. Оскільки Захід зневірився в тому, що нинішнє керівництво України може забезпечити демократичний розвиток держави. Природно, що нинішнє керівництво не відчуває присутності щирих симпатиків на Заході, отже, зрозумілою логічною реакцією є повернення на Схід. В цьому я бачу основне пояснення.

-- Скандальні історії на кшталт поїздки Кучми до Праги, чи заяви Білого Дому про небажаність будь-яких офіційних візитів туди українських керівників справді не дають підстав говорити про існування "щирої симпатії". До речі, наскільки об'єктивними ви особисто вважаєте такі жести з боку Заходу, адже в особі українського керівництва приниження зазнаємо усі ми? Чи ви трактуєте це якось інакше?

-- Інакше це, на щастя, трактують і провідні лідери Заходу, які заявляють: "Не треба ототожнювати дискредитоване керівництво України з українським народом і з Україною, як державою". І це дуже важливий сигнал. Отже, на Заході дуже добре розуміють, що є український народ який прагне демократії і реформ, і є дискредитована влада. Значить, на Заході просто набралися терпіння і чекають.

-- Може, порівняння видасться вам не надто коректним, але саме зараз ми маємо яскравий приклад наслідків подібного "неототожнювання". Йдеться про Ірак, громадян якого Сполучені Штати теж не ототожнюють із Саддамом Хусейном ...

-- Ви абсолютно праві. На жаль, народ страждає через антинародну політику своїх диктаторів, через авторитарних лідерів, так відбувається зараз в Іраку, так було в 1999 році в колишній Югославії. Але треба сказати, що ці народи страждали не лише внаслідок заходів міжнародної спільноти, в тому числі і військових, а й через внутрішню політику своїх лідерів.

-- Отже, ви згідні, що тиск Заходу призводить або до цілковитої замкнутості країни, як у випадку з Іраком, або до того, що ця країна переглядає стратегічні напрями свого розвитку, як у випадку з Україною -- коли її відштовхує Європа та Америка, вона переорієнтовується на Росію?

-- На щастя, Україну і українське керівництво, як би ми критично не ставилися до нього, не можна порівняти з Мілошевичем або Саддамом Хусейном. Все таки рівень демократії в Україні є суттєво іншим за якісними показниками. Реакцію міжнародної спільноти тут не можна ототожнювати з її реакцією, скажімо, на події в колишній Югославії чи в Іраку за Саддама Хусейна. Це різні ситуації і порівнювати їх справді не коректно. Але підсумок однаковий: така політика приводить до масових страждань населення тієї країни, на яку здійснюється тиск, хоч рівень і якість цих страждань, звичайно, різні.


-- То що ж доброго роблять західні лідери, відверто ставлячи бар'єр між собою і українською владою, а, отже, Україною загалом?

-- А який вони мають вибір? У західних лідерів два варіанти дій: перший -- контактувати з українською владою, а, отже, робити вигляд, що все нормально в Україні, другий варіант -- припинити контакти з дискредитованим керівництвом. Очевидно, що Захід вибрав другий варіант. То погано це чи добре?


-- Гаразд, як, пане Тарасюк, на вашу думку, ситуація розвиватиметься далі? Чи прогнозуєте ви якісь зміни у зовнішній політиці України і у ставленні до нас міжнародної спільноти?

-- Будь-який прогноз тут може бути пов'язаний лише зі зміною цієї влади. Лише з її зміною можна робити реальні прогнози про реалізацію курсу на європейську, євроатлантичну інтеґрацію. Отже, говорити про щось конкретне можна буде лише після 2004 року -- виходячи з того, що президентські вибори відбудуться згідно з Конституцією. Тільки тоді ми можемо реально прогнозувати вступ України до НАТО, до європейських структур. Якщо ж ця влада залишиться і після виборів, то ніякого членства ні в НАТО, ні в Європейському союзі не буде. Ні в 2008, ні в 2020 році, ні в якому році не буде.

Розмовляв Всеволод ПОЛІЩУК









» 
Європейська алергія України
Всеволод ПОЛІЩУК
 
Європейський вибір, європейське майбутнє, європейська інтеграція, європейські стандарти... Цими та іншими словосполученнями, одним зі складників яких є "Європа", найвищі, високі й не дуже високі посадовці України завантажили вуха своїх громадян. Десятки делегацій різних рівнів, купа інституцій, які мали б штовхати нас до світлого європейського майбутнього, проїжджають, пролітають, просиджують і списують на купі декларацій гроші платників податків. А віз і надалі є значно ближчими до Азії.

І річ тут, мабуть, не тільки в тому, що в самих керівників держави викликають страшну алергію власні ж проєвропейські заяви (хтось назвав би це "відсутністю політичної волі"). І не тільки в тому, що до прийнятих у Європейському Союзі стандартів (економічних, соціальних, правових) нам як до неба. І не тільки в тому, що культурно ми все ще "совки". Одна з основних причин, гадаємо, -- неправильно вибрана мета.
Детальніше>>
» 
Україна-НАТО: все іде за планом?
Всеволод ПОЛІЩУК
 
"Україна не нав'язуватиме себе НАТО, хоча інтеграція з Альянсом є одним із пріоритетів української зовнішньої політики, а вступ до нього -- стратегічною метою", -- каже радник президента Анатолій Гальчинський. "НАТО вітає євроатлантичні ініціативи України і не проти її приєднання до організації у перспективі, але не збирається робити окремого припрошення", -- каже директор Інформаційного центру НАТО в Україні Мішель Дюре.

Ці заяви, висловлені з розривом приблизно в 24 години в часі і в кілька кілометрів у просторі (в різних конференц-залах Львова), наочно демонструють, наскільки далекими при абсолютній географічній близькості є наша держава та Альянс. Адже двох шанованих мужів не розділяв навіть географічний кордон. При тому представники обох суб'єктів інтеграції не надто надавалися до розуміння позиції іншого.
Детальніше>>
» 
Назад до СРСР
Всеволод ПОЛІЩУК
 
Щоб там не казали Леонід Данилович про Європейський вибір, євроатлантичну інтеграцію та західні стандарти, конкретні дії нашого керівництва все ще свідчать про те, що найважливішим його партнером є керівництво Росії. А коли так, то й для України, виходить, Росія є найважливішим партнером. А якщо вірити соціологічним опитуванням, то більшість українців такий варіант влаштовує. Тому й глава держави не надто приховує, і навіть більше, прямо заявляє, що Російська Федерація є "най-най-найстратегічнішим партнером" нашої держави.
Детальніше>>
» 
Вимогливі стратегічні партнери
Всеволод ПОЛІЩУК
 
Протягом останніх дванадцяти років стосунки між США та Україною були кращими чи гіршими, однак остаточно ніколи не могли зіпсуватись, бо обидві країни таки потрібні одна одній у складних ситуаціях, які виникають на "великій шахівниці" світової політики.
Детальніше>>
» 
ДОВІДКА
 
Як стверджує Міністерство закордонних справ України, основними напрямками зовнiшньої полiтики нашої держави є розвиток двостороннiх мiждержавних вiдносин; європейська iнтеграцiя; багатостороння дипломатiя.

У двостороннiх вiдносинах прiоритетними є два напрями дiяльностi української дипломатiї: вiдносини з сусiднiми країнами; стосунки з стратегiчно важливими партнерами та впливовими державами свiту.
Детальніше>>
» 
vID AVTORA
Всеволод ПОЛІЩУК
 
За логікою міжнародного політичного процесу, українська багатовекторність мала б наказати довго жити. Іракська кампанія американців чітко розділила світ на дві половини. Україна, здавалося б, мала б визначитися також. Не обов'язково діяти. Саме зараз -- той випадок, коли необхідною була б декларація, яких стільки наробили вже наші чиновники та дипломати.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Саддам не здається 
  ·  Ще один міністр 
Погляд
  ·  Проводи з оркестром і протигазами 
  ·  Львівські посадовці йдуть на вищі хліби 
  ·  Галицький лицар представляє Україну в Швейцарії 
Поступ у Львові
  ·  Депутати роздаватимуть гроші 
  ·  Енергетики поступилися 
  ·  Нове "вирішення" старого питання 
  ·  Студенти захищають ректора 
  ·  Сліди "Аль-Каїди" у Львові 
  ·  "Червоний хрест" узаконили 
  ·  Про цвинтар не домовились 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  ''Відбій!'' посиленню уряду 
  ·  Кому потрібні зони? 
  ·  Особиста житниця Леоніда Козаченка 
  ·  США попросили допомоги 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Президент проти прем'єра 
  ·  Березовського намагалися затримати 
  ·  За Джинджичем полював спецназ 
  ·  Білоруська незалежність 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тема Поступу
  ·  Борис ТАРАСЮК: Співчуваю українським дипломатам 
  ·  Європейська алергія України 
  ·  Україна-НАТО: все іде за планом? 
  ·  Назад до СРСР 
  ·  Вимогливі стратегічні партнери 
  ·  ДОВІДКА 
  ·  vID AVTORA 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Юлія ТИМОШЕНКО: У владі порятунку не шукаю 
Поступ технологій
  ·  500 000 000 000 сторінок інформації 
  ·  Китайсько-канадська дружба 
  ·  Китайці воюють спамом 
  ·  Хакери -- за мир 
  ·  aMD наїхала на Intel 
  ·  AquaMark3 робить юенчмарк 
  ·  intel'івські процесори не поженеш 
  ·  kOROTKO 
ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
  ·  ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ 
sport-Postup
  ·  Сподіваємось на медалі 
  ·  Леонід Буряк: З гарячим сонцем і холодною головою 
  ·  6:0 
  ·  КОРОТКО 
post-Faktum
  ·  Навколо ''Оскарів'' 
  ·  КАЛЕНДАР