BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Електоральний Поступ.    Тема Поступу.    Точка зору.    Калейдоскоп Поступу.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
 
14 березня 2019 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
Купол
Львів
  15:59 20-03-2019 -   На Львівщині відновлюють аварійний міст  
  15:57 20-03-2019 -   У Львівському історичному музеї презентують фотовиставку  
  10:33 20-03-2019 -   На території Янівського кладовища виявлено застарілий боєприпас часів Другої світової війни  
  10:30 20-03-2019 -   У Львові в аеропорту внаслідок ураження струмом постраждав електрик  
  10:27 20-03-2019 -   Сьогодні знизять тиск водопостачання у Залізничному районі Львова  
Україна
  17:16 20-03-2019 -   Укрзалізниця розділить потяги на класи з різною вартістю перевезень  
  14:2 20-03-2019 -   Вагон потяга з пасажирами перекинувся на Тернопільщині  
  10:37 20-03-2019 -   У Києві заборонили цирки-шапіто з тваринами  
  10:16 20-03-2019 -   Військовий ЗСУ ціною власного життя зупинив провокацію противника на Донбасі  
  16:0 19-03-2019 -   У 2018 році 90 тисяч жінок скаржились на домашнє насильство  
Світ
  10:38 20-03-2019 -   Токаєв вступив на посаду президента Казахстану  
  10:35 20-03-2019 -   В Японії почалося цвітіння сакури  
  10:29 20-03-2019 -   США беруть на лікування українських військових  
  10:18 20-03-2019 -   У Бельгії на аукціоні продали поштового голуба за понад мільйон євро  
  15:47 19-03-2019 -   У Єгипті знайдено затонулий стародавній корабель  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Погляд  » 

___________________________________________________________________________

Гуртом і батька легше бити?
Гуртом і батька легше бити?Тарас ГАЙДЕЙ, «Львівська асоціація політологів ''Поліс''», для ПОСТУПу
 


Одним із основних політичних трендів за першу половину березня стали зняття кандидатів з виборів президента. Претендентів, що знялися, виявилося аж 5: Андрій Садовий, Дмитро Гнап, Сергій Кривонос, Дмитро Добродомов і Євген Мураєв. Що це означає? Що з цим робити? Які можливі наслідки? Я буду рухатися від загального до конкретного та означу можливі інтерпретації тих подій, які вважаю вартими уваги.

Саме явище зняття кандидатів є цікавим саме по собі. Всі кандидати знялися в останні дні (5-7 березня), коли вони мали таку можливість. Всі вони знялися не просто так, а на користь певного іншого кандидата, який залишається в президентській гонці. Прихильники цього явища звертають увагу на надмірну диференціацію або розпорошеність політики в Україні, навіть зараз ми маємо 39 кандидатів у президенти і далеко не за всіма є якась партія, команда, ідеологія чи хоча б політична позиція. Кандидати, що знялись, відмовились від власних політичних амбіцій і стали частиною чогось більшого; вони проявили відповідальність та самопожертву заради спільних цілей. Натомість критики зосередились на особистостях, згадують «гріхи» кандидатів, які знялись, говорять про недієвість чи марність здійснених кроків і прийнятих рішень, висміюють своїх уже колишніх конкурентів. Тепер розглянемо сьогоднішніх «героїв» більш детально.

Троє з п’яти кандидатів, що знялись, зробили це на користь Анатолія Гриценка. Йдеться про Андрія Садового, Дмитра Гнапа та Дмитра Добродомова.



Андрій Садовий став першим зі згаданої трійки. 1 березня була заява Андрія Івановича про відмову балотуватися, а вже 5 березня ЦВК офіційно скасувала його реєстрацію. Шум навколо Гриценка та Садового тривав уже кілька місяців. Між цими двома велися часті переговори, зустрічі, дебати. Формально причиною до об’єднання стали рейтинги соціологічної агенції ФАМА, які показали безперспективність подальшої боротьби Садового за президентське крісло. Серед інших причин було названо спільність ідеологій та цінностей. 7 березня навіть було підписано угоду, де Анатолій Гриценко брав на себе лише одне зобов’язання – бути чесним. Противники знаходять багато причин для критики. Говорять про неможливість «перетікання» підтримки від одного кандидата до іншого, що ця електоральна прихильність буде розпорошена, про підготовку проекту до парламентських виборів, про даремно викинуті на агітацію гроші, про небажання Садового «ганьбитися» низьким рейтингом, про слабкість подібного об’єднання, посилаючись на схожі прецеденти в минулому. Прихильники ж говорять про ефект «синергії», коли результатом об’єднання стане рівень підтримки навіть вищий, ніж проста сума підтримки цих двох кандидатів. Як це можливо? Кілька причин: крок сам по собі – безпрецедентний і давно очікуваний у суспільстві. На противагу традиційній політиці, де всі лише критикують та поливають один одного брудом, тут ми бачимо співпрацю і здатність йти на компроміси. Третина виборців досі не визначились, за кого вони хочуть віддати свій голос. Тому зроблений крок може привернути увагу цих людей, позитивно виділитись на фоні вже звичних скандалів, компроматів і чорного піару.

Дмитро Гнап знявся в останній день – 7 березня. Досить суперечлива постать. Став відомим, коли зібрав 2,5 мільйони гривень для участі у виборах за рахунок пожертв від його прихильників, висувався від партії «Сила людей». Прославився скандалом про 9 тисяч євро, які він «забув» перерахувати армії. До того ж після його зняття на користь «єдиного демократичного кандидата» Гриценка просочилася інформація про те, як сам Гнап проводив розслідування щодо корупції в Міністерстві оборони ще за часів міністра Гриценка. «Сила людей» на своєму з’їзді 2 березня закликала Дмитра Гнапа знятися з виборів саме через той скандал. Крім згаданого, дістається йому і за низький рейтинг на рівні менше 0.1%.



Депутат Дмитро Добродомов також знявся 7 березня. Лідеру партії «Народний контроль» вдалося уникнути скандалів, але й тут знайшлися передумови для критики. Справа в тому, що так само, як і у випадку зі Садовим, тривалий час велися переговори між Добродомовим та Гриценком. У 2018 році вони навіть певний час діяли разом, але «розійшлись» восени минулого року. І от Дмитро Добродомов знову співпрацює з Гриценком. Питання: чи на довго? Це доволі крихкий союз, і немає гарантій, що він знову не розвалиться. Прихильники ж об’єднання нагадують, що міф про сумнозвісну нездатність Гриценка домовлятися – уже не актуальний.



Сергій Кривонос зняв свою кандидатуру 6 березня. Цим вже екс-претендент створив єдиний інформаційний привід поговорити про нього. Нікому невідомий, «технічний» кандидат, без належної підтримки пан Кривонос лише привернув увагу до своєї персони заявою про «вважаю…не доцільним зміну Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України». Хоча це не було озвучено, по суті, Сергій Кривонос знявся на користь Петра Порошенка. Критики ставлять пану Кривоносу декілька питань. Звідки гроші на реєстрацію кандидатом? Навіщо йшов у президенти? А раніше зміну Верховного Головнокомандувача вважав доцільним? І все-таки зняття саме цього претендента на президентське крісло було найменш помітним у медіа- просторі. Навіть прихильники чинного президента не використовують підтримку на його користь від Сергія Кривоноса як аргумент у президентських перегонах.




Третім, хто зняв свою кандидатуру 7 березня, був Євген Мураєв. Помітний кандидат з рейтингом трохи меншим, ніж у Садового. Лідер партії «Наші» заявив про підтримку кандидата від «Опозиційного блоку» Олександра Вілкула. Об’єднались два проросійські кандидати зі схожою риторикою та електоральним полем, але це зняття відрізняється від чотирьох попередніх через кілька аспектів. По-перше, Вілкул заявив про обіцянку зробити Мураєва прем’єр-міністром у випадку своєї перемоги; схожих публічних заяв ми не почули в аналогічних ситуаціях від «демократів» (принаймні поки). По-друге, рейтинг Мураєва і Вілкула – фактично однаковий: по 2,7%; до цього менш рейтингові кандидати підтримували більш рейтингових. По-третє, цілком вірогідним є крок по об’єднанню згаданих партій та їхній спільний похід у Парламент найближчої осені. Можливою причиною аналізованого зняття називають Ріната Ахметова, якого пов’язують з «Опоблоком». Зі свого боку, Мураєв просто прагне приєднатися до цього «грошового мішка». Думаю, що це – поганий сигнал. Для України ситуація виглядатиме краще, якщо проросійські сили будуть роздроблені та боротимуться між собою.

Останні на цей час опитування соціологічної групи «Рейтинг», опубліковані 11 березня, проводилися з 1 по 7 березня і вже частково демонструють реакцію виборців на явище зняття кандидатів. Також «Рейтинг» проводив аналогічне опитування за тиждень до цього (19-28 лютого). Тому є можливість коректно порівняти згадані два соцдослідження. Розглянемо найвагоміші для нас індикатори: президентський рейтинг та віра в перемогу кандидата.

У позиціях президентського рейтингу є певні зміни. Порошенко та Тимошенко знову помінялись місцями, рейтинг чинного гаранта Конституції майже не змінився: з 16,6% зріс до 16,8%. Водночас рейтинг Тимошенко суттєво підвищився – з 16,2% до 18,3%. Варто зазначити, що ці дані все ще знаходяться в межах заявленої соціологами статистичної похибки в 1,5%. Найбільш значимі дії Леді Ю, які б могли підняти її рейтинг, були заяви про імпічмент Президенту та повернення вкладів Ощадбанку СРСР. Також виборців Юлії Тимошенко могли мобілізувати скандали навколо Укроборонпрому. Найбільше зріс рейтинг Анатолія Гриценка – зі 7,7% до 10,3%. Схоже, що скептики помилилися, і ефект «синергії» справді працює. А от Юрій Бойко втратив у рейтингу: з 11,3% до 9,9%. Можливо, його виборці перейшли до таборів симпатиків інших кандидатів, які грають з Бойком в одному електоральному полі. І для цього є підстави: рейтинги Вілкула та Мураєва зросли до 2,7% у кожного. Для порівняння: в Мураєва раніше було 2,5%, а у Вілкула – 1,5%.

Віра в перемогу кандидата. Варті уваги зміни трапились лише серед четвірки лідерів. Топ-3 все ще залишається за Порошенком, Тимошенко і Зеленським. Правда, рівень віри в перемогу чинного Президента знизився з 24,3% до 22%, а в двох інших кандидатів він виріс: з 19,1% до 20,4% в Тимошенко та зі 17,1% до 17,4% у Зеленського. Найсуттєвіші зміни – у Гриценка: більш ніж в 2 рази (з 1,2% до 2,6%), що дозволило Анатолію Степановичу і тут обійти Юрія Бойка з його 2%. Хоча, звісно, це й надалі – вкрай низький показник.

Що ми маємо в результаті? Випадковість це чи ні, але рейтинги Гриценка, Бойка, Вілкула досить суттєво змінилися. Особливо помітні результати в Гриценка. До того ж ефект може бути ще сильнішим, бо фактично на час проведення опитування було точно відомо лише про зняття Садового. Також у рейтингу є присутнім вже екс-кандидат Мураєв, чия підтримка може розділитись між Вілкулом, Бойком та Зеленським.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Правда сили 
Погляд
  ·  Гуртом і батька легше бити? 
Поступ у Львові
  ·  У відділеннях ''Ощадбанку'' на Львівщині - черги через виплати субсидій 
Поступ з краю
  ·  Саакашвілі: "На Україну повернусь..." . У Порошенка лякають хаосом 
Поступ у світі
  ·  Путін - х*йло: девіз конгресу США 
Електоральний Поступ
  ·  «Географія» кандидатів на посаду Президента України 2019 року 
Тема Поступу
  ·  Нові рейтинги - старі обличчя. Зеленський продовжує утримувати лідерство 
Точка зору
  ·  День добровольця. Муженко і Порошенко згадали захисників за покликом серця 
Калейдоскоп Поступу
  ·  У Києві вбили працівника Адміністрації Порошенка 
  ·  СБУ затримала на хабарі радника Авакова 
Спорт-Поступ
  ·  Половина чвертьфіналістів Ліги чемпіонів - англійці 
Пост-Factum
  ·  Розгадана таємниця існування людей-гобітів 
  ·  Число Пі рекордно продовжили