BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Точка зору.    Економіка у Поступі.    Калейдоскоп Поступу.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
 
18 жовтня 2018 року
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
Міжнародний економічний форум


Купол
Львів
  14:55 19-10-2018 -   З 22 жовтня буде перекрито рух транспортних засобів на залізничному переїзді через вул. П. Ніщинського  
  14:54 19-10-2018 -   Щорічний різдвяний ярмарок стартує 7 грудня  
  14:52 19-10-2018 -   У Львові з’явиться «стіна героїв» на честь українських воїнів  
  14:9 19-10-2018 -   На Львівщині триває показ виставки до 100-річчя ЗУНР  
  13:5 19-10-2018 -   У Львові встановлять перший підземний майданчик для твердих побутових відходів  
Україна
  10:55 19-10-2018 -   До Луцька їде предстоятель УПЦ МП  
  14:32 18-10-2018 -   Міністерство освіти перегляне шкільну програму з історії України  
  13:17 18-10-2018 -   Бурштинокопачі напали на поліцію  
  10:46 18-10-2018 -   Нова комедія українського виробництва впевнено побила рекорд касових зборів  
  10:43 18-10-2018 -   Третина українців бачить головою Єдиної помісної церкви Філарета  
Світ
  10:52 19-10-2018 -   П’яний українець влаштував смертельну ДТП у Польщі  
  13:3 17-10-2018 -   РПЦ може зупинити служіння в Храмі Гробу Господнього  
  10:52 16-10-2018 -   У Польщі троє молодиків напали на українського таксиста  
  10:35 16-10-2018 -   Вірянам РПЦ заборонили молитися на Афоні, — ЗМІ  
  10:38 12-10-2018 -   Суд дозволив лесбійській парі у Польщі зареєструвати дитину  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ у Львові  » 

___________________________________________________________________________

Роман ФИЛИПІВ: «XVIII Міжнародний економічний форум у Львові — це буде дійсно безпрецедентний захід»
 
1-2 листопада у Львові відбудеться головна економічна подія 2018 року — XVIII Міжнародний економічний форум. З цієї нагоди ми поспілкувалися з Романом Филипівим, директором Департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації.



— Пане Романе, девіз цьогорічного Міжнародного економічного форуму «Львівщина — хаб можливостей». Чи могли б Ви розтлумачити, який сенс закладено у ці три слова?

— «Львівщина — хаб можливостей» — достатньо багатозначна назва. Я думаю, за останні роки ми змогли багатьох переконати в тому, що сьогодні Львівська область є майданчиком, де можна реалізувати свої можливості як в економічному, так і в соціальному та інших сферах життєдіяльності. Тобто ця назва відображає філософію різновекторного розвитку області. На Львівщині комфортно тим, хто хоче займатися туризмом, комфортно тим, хто хоче займатися сферою послуг, розважальною сферою. Так само комфортно тут тим, хто має намір працювати в інших галузях промисловості, починаючи від легкої і закінчуючи важким машинобудуванням. Тут комфортно проводити час не лише як бізнесмену, але і просто як людині, яка хоче ознайомитися з архітектурною чи культурною спадщиною. Тобто на Львівщині комфортно жити, працювати і заробляти гроші.

— Як відомо, Економічний форум розрахований на два дні. Які події заплановані у перший день?

— Насамперед хочу зазначити, що у межах XVIII Міжнародного економічного форуму у Львові відбудеться подія, організована обласною державною адміністрацією спільно з Програмою розвитку ООН та нашими колегами з Донецької і Луганської областей — виставка «Схід-Експо», де представлять свої виробничі потужності, свою продукцію промислові підприємства Луганщини і Донеччини. Це для нас дуже важливо, бо таким чином Львівщина стає майданчиком, де мають змогу показати себе інші регіони, де ми можемо спільно обговорити стратегічні питання розвитку нашої держави.

Загалом же заплановано чимало тематичних заходів. Основні події відбуватимуться на «Арені-Львів» в межах панельних дискусій.

Перша пленарна дискусія стосуватиметься впливу економічних реформ, які відбуваються в нашій державі, на промислову політику. Ми розраховуємо, що участь у цій дискусії візьмуть провідні українські і зарубіжні економісти, представники дипломатичного корпусу, представники уряду України, від яких ми сподіваємось почути, як вони розцінюють нинішні реформи в Україні. Для нас це дуже важливо, тому що ми небезпідставно говоримо про те, що з 2014 року в Україні відбулося чимало реформ, і важливо зараз оцінити їхню динаміку, досягнений результат.

Друга панельна дискусія стосуватиметься монетарної політики. Це надзвичайно важливо сьогодні, тому що промисловість розвивається, бізнес розвивається, і дуже часто бізнесмени, промисловці ставлять логічні запитання про вартість капіталу, залучення додаткових фінансових ресурсів для розширення своїх виробничих, господарських потужностей. І тут нам цікава думка представників регулятора, тобто Національного банку України, урядовців, екс-міністрів, провідних експертів, якою має бути монетарна політика — якою має бути облікова ставка НБУ, якою має бути вартість капіталу, на який період цей капітал надаватиметься, яким чином взагалі побудувати монетарну політику так, щоб промисловість отримувала відповідний фінансовий капітал і стимул для розвитку.

Третя панельна дискусія стосуватиметься експортних можливостей України і Львівщини. Зараз у Львівській області ми реалізуємо ініціативу, яка полягає у супроводі експортерів — допомагаємо нашим експортерам виходити на зовнішні ринки, долати різноманітні проблемні питання, які виникають під час зовнішньоекономічних відносин. Знову ж таки, тут ми хочемо почути думку представників Торгово-промислової палати України, представників різних торгових представництв, представників уряду, якою ж має бути політика держави стосовно підтримки експорту, що ми повинні робити для того, щоби наші експортери зайняли свою нішу на зовнішніх ринках, для того щоб вони були конкурентоспроможними і щоб їхня продукція там користувалася попитом.

І четверта панельна дискусія стосуватиметься виключно Львівщини. Але Львівщини високотехнологічної! Упродовж останніх років на територію Львівської області зайшло чимало інвесторів, проте багато хто критикує, мовляв, ці інвестори не працюють у секторі глибинної переробки, а що це багато в чому операції з давальницькою сировиною. Тож ми хочемо продемонструвати, що сьогодні Львівська область готова, має все необхідне для того, щоб тут працювали інвестори з високотехнологічним виробництвом. Відповідно, нам цікаво почути думку провідних об’єднань, як європейських, так і світових, стосовно того, що ми ще повинні запропонувати діючим і потенційним інвесторам, аби вони тут розміщували свої виробництва наукоємні, технологічні і ті, які би характеризувалися виробництвом продукції з високою доданою вартістю.

— А що відбуватиметься у другий день?

— На другий день у нас заплановано заходи на різних локаціях, які стосуватимуться агропромислового розвитку, в тому числі виходу на нові ринки, нових підходів до агровиробництва. Також ми обговоримо те, як реалізується ініціатива «Львівський промисловий хаб». Ми в області створюємо промислові кластери, реформуємо професійно-технічну освіту на засадах дуальної освіти, щоб вона, таким чином, відповідала потребам промисловості у кадрах. І тут нам цікаво почути думку промисловців, освітян, яким чином забезпечити реалізацію кадрового потенціалу так, щоби промислові підприємства в умовах нарощування їхніх виробничих потужностей не відчували кадровий голод. Це буде неординарний захід, який проходитиме в такому форматі і на такій локації, що, повірте, ми багатьох здивуємо. Наразі можу лише сказати, що це буде не академічна локація, а промислове підприємство.

Крім того, другого дня ми говоритимемо про міжнародне співробітництво, міжнародну технічну допомогу, розвиток туризму, паливно-енергетичного комплексу. Тобто буде дуже багато цікавих дискусій з різних тем, різних напрямків, і, власне, це ще одне підтвердження того, що Львівщина є насправді хабом можливостей для будь-кого.

Також продовжиться дискусія щодо сходу України — який він сьогодні, яким він має бути у майбутньому, що ми для цього повинні зробити в суспільному, політичному та економічному планах.

— Зізнайтесь, який із заходів Форуму викликає найбільший інтерес особисто у Вас?

— Складно сказати. Усе цікаво. (Сміється.) Напевно, все-таки це друга панельна дискусія «Монетарна політика — фінансова база індустріалізації». Мені дуже цікаво почути думку запрошених спікерів, тому що моя власна позиція полягає в тому, що ми повинні зменшувати облікову ставку Національного банку, ми повинні давати в економіку дешеві гроші. А натомість на рівні НБУ пропагується інша політика. От цікаво, хто які аргументи наведе: дешеві гроші і ризик інфляції, яку ми можемо перебороти тільки наситивши ринок промисловою продукцією, чи дорогі гроші і стримування грошової маси, щоби не допустити інфляції...

— Скільки загалом учасників очікується цьогоріч на Міжнародному економічному форумі?

— Розраховуємо на понад 2500 учасників.

— Кого з відомих економістів, реформаторів можна буде почути/побачити на цьому заході?

— У попередні роки львівський Міжнародний економічний форум традиційно відкривав Перший віце-прем’єр-міністр України, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, тож ми сподіваємося, що і цього року він відвідає цю подію. Крім того, ми запросили і сподіваємося на участь Хюга Мінгареллі, посла ЄС в Україні. Обговорюється участь Марі Йованович, посла США, Лєшека Бальцеровича, польського економіста і політика. Згоду на участь дали вже Олександр Шлапак, український політик, фінансист та екс-міністр фінансів, Віктор Галасюк, народний депутат і керівник промислового комітету Верховної Ради, Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України, Яцек Пєхота, голова Польсько-української господарчої палати, Андрес Озолс, директор Латвійського агентства інвестицій та розвитку, а також шейх Емад абу Алруб, президент Українсько-арабської ділової ради. Відповідні запрошення пішли й на ім’я першого заступника міністра економічного розвитку Максима Нефьодова. Дуже хотілося б, щоби в числі спікерів був Богдан Данилишин, Оксана Маркарова.

У числі модераторів у нас будуть Андрій Новак, український економіст, та Павло Шеремета, якого, думаю, представляти не потрібно.

Тобто за складом спікерів, модераторів, я вважаю, це буде дійсно безпрецедентний захід, який не мав аналогів у попередні роки, хоча і в 2016-му, і в 2017-му роках львівський Міжнародний економічний форум проводився достатньо успішно і на високому рівні.

— Президент Петро Порошенко приїде?

— Це питання зараз розглядається в Адміністрації Президента. У Петра Олексійовича достатньо щільний графік, на початок листопада у нього заплановані певні зустрічі, тому поки що ми не отримали остаточної відповіді.

— Чи планується підписання угод під час Економічного форуму? Із ким? Про що?

— Так, планується. Нещодавно відбулася торгова місія в Італію, очолювана першим заступником голови Львівської обласної державної адміністрації. Там відбулися відповідні перемовини, які стосувалися підвищення торгового потенціалу і налагодження контактів між експортерами Львівщини та імпортерами Італії. Відтак на XVIII Міжнародному економічному форумі ми очікуємо серйозну делегацію з провінцій Італії, із якими будуть підписуватись відповідні угоди стосовно співпраці в економічній та інших сферах.

Крім того, ми напрацьовуємо відповідні угоди й з деякими інвесторами, які вже задекларували своє бажання працювати на території області.

— Якщо говорити про можливості Львівської області, що такого особливого може запропонувати інвестору Львівщина, чого не можуть йому дати інші області Західної України?

— Ми інвестору сьогодні пропонуємо супровід, починаючи з того моменту, коли він тільки задумується про нарощення своїх виробничих потужностей. Ми даємо йому варіанти, як він це може зробити, де, кажемо, із чим ми йому допоможемо, який наш кадровий потенціал і так далі. Я вже мовчу про те, коли інвестор приймає остаточне рішення — тоді ми фактично ним опікуємось і врегульовуємо всі питання, щоб у нього не виникало жодних труднощів.

Це ж стосується і підтримки експорту, чого нема в інших регіонах. Тільки Львівська область зараз започаткувала Службу експортера, яка працює в декількох напрямках. Один із них — торгові місії, де ми їздимо за кордон разом з нашими експортерами і проводимо відповідні зустрічі, на яких промоціюємо їх, для того щоб вони здобули зарубіжних партнерів. Так само вирішуємо різні проблеми, які у них виникають, і так далі.

Якщо говорити про промисловість, то основні питання, які зараз задають промисловці, стосуються кадрової політики. Тому ми зараз реалізовуємо ініціативу «Львівський промисловий хаб», в рамках якої серйозно переорієнтовуємо професійно-технічну освіту на засади дуальної освіти. Я не чув, щоб в інших регіонах хтось поставив питання, щоб 100% професійно-технічних навчальних закладів працювали за принципом дуальної освіти. Ми таке питання перед професійною освітою поставили і зараз наближаємось до реалізації цього завдання.

А основною нашою перевагою є те, що ми постійно моніторимо, як працюють наші партнери в інших регіонах, і якщо хтось придумав щось добре, то ми відразу намагаємось використати ці напрацювання, адаптувавши їх до наших умов.

— Служба інвестора, яка займається, власне, супроводом інвестпроектів, запрацювала при Вас, у 2016 році. Чи можете Ви детальніше розповісти про результати її роботи? Як Ви оцінюєте її ефективність?

— Дивіться, у 2016 році на супроводі в Службі інвестора було близько 40 підприємств, у 2017-му їх вже було 80, а зараз лише на супроводі, який забезпечує відповідний відділ в обласній державній адміністрації, є 140 інвестиційних проектів. А, крім того, є ж ще понад 500 інвестпроектів, дрібніших, на території районів і міст, які супроводжуються райдержадміністраціями і міськрадами.

Оцінку роботі Служби інвестора найкраще дають самі суб’єкти господарювання, які успішно реалізували свої інвестиційні проекти з нашою допомогою.

Знаєте, коли ми їздили по районах і містах Львівської області і презентували Службу інвестора, то бізнесмени казали: «Якщо налаштувати роботу органів державної влади, місцевого самоврядування таким чином, щоб кожен із них вчасно і якісно надавав послуги бізнесу, то не було б потреби ні в якому супроводі». І вони мають рацію, бо якби державний службовець приходив на роботу з думкою допомогти, посприяти бізнесу, незалежно від того, де він працює — в архбудконтролі чи в екології, чи у фіскальній службі, чи юстиції, то додатковий супровід не був би потрібен. Але ми прекрасно розуміємо, що далеко не всі чиновники так думають, і це підтверджують чергові затримання, які проводять співробітники СБУ, Управління захисту економіки. Багато хто з них думає не про те, щоб бізнесу допомагати, а про те, щоб з нього щось мати. Тому цей супровід має попит і свій результат. Те, що на Львівщині відкриваються нові виробництва, існуючі підприємства нарощують свої виробничі потужності — це заслуга в тому числі і нашого супроводу.

— Які крупні інвестиційні проекти будуть реалізовані на Львівщині найближчим часом? Можливо, є інформація про відкриття нових підприємств…

— По ряду підприємств відбуваються зараз перемовини. Це підприємства меблевої галузі, підприємства з виробництва обладнання, в тому числі побутового. Ведеться будівництво заводу сухих сумішей «Фіксіт» у Пустомитівському районі. Я розумію, що всім цікаво почути назви якихось зарубіжних фірм, а от особисто мені надзвичайно приємно, коли чую про те, що наші місцеві суб’єкти господарювання нарощують свої виробничі потужності. І тут я можу назвати Червоноградський завод металоконструкцій, підприємство «Хутро-1», яке займатиметься розведенням норок.

— Зараз на слуху новина про те, що IKEA заходить в Україну. На початку ж року в ЗМІ пройшла інформація, що Львівська ОДА веде перемовини з IKEA про відкриття на території області заводу з виробництва меблів. Чим закінчились ті перемовини?

— Перемовини тривають. Прийняте IKEA рішення про вихід на український ринок створює передумови для того, щоб активізувати розмови про потенційне розміщення виробничих потужностей компанії у Львівській області. І навіть якщо такої домовленості не вдасться досягнути, у нас є дуже багато виробників, які тривалий час хотіли сконтактуватись з IKEA, однак нам це було достатньо складно зробити, а тепер, думаю, із цим буде простіше, тож відкриваються можливості і для торгівлі, і для інвестицій.

— Одним з гучних успіхів Львівщини в частині залучення інвесторів є відкриття заводу Fujikura. Проте, як відомо, підприємству непросто набрати необхідних робітників. В області відчувається кадровий голод, про що Ви вже згадували. Хто ж тоді працюватиме на нових підприємствах, які відкриють тут іноземні інвестори?! Чи є рецепт вирішення цієї проблеми?

— Один з рецептів висловив Президент України, виступаючи на Харківському економічному форумі. Він сказав дуже просто: «Підвищуйте заробітну плату!». Це перше. Друге — ми повинні подолати стереотип, що вища освіта — це великі перспективи у житті. Молода людина, маючи намір здобути вищу освіту, повинна розуміти, чи вона володіє для цього відповідним потенціалом, відповідними інтелектуальними здібностями і чи вона зможе стати зрештою топовим фахівцем. Якщо стане топом, окей — буде заробляти, буде добре жити. Або ж, може, їй краще стати супершвеєю, суперелектрогазозварювальником, суперверстатником — і тоді вона так само буде успішна. Посередині не виходить. Гаразд, підеш ти здобувати вищу освіту, але, не маючи відповідних даних, в кінцевому підсумку все одно доведеться працювати у робітничих професіях. Однак ти вже не будеш топом, бо ти ж не володієш необхідним обсягом знань — тебе поставлять носити, подавати, передавати…

Зараз ми серйозно реорганізовуємо державне регіональне замовлення на робітничі кадри. Ми довели професійно-технічним навчальним закладам такий план, в межах якого вони повинні готувати виключно фахівців з робітничих професій. Не агентів з туризму! Бо, я думаю, агентом з туризму чи подавцем зміг би бути і я, але от електрогазозварювальником я точно не можу бути, бо мене цього не навчили.

Ще один пункт — це національно-патріотичне виховання. Уже зі шкільної парти треба дітей вчити, що працювати треба у своїй країні, на свою країну, заради своєї країни, бо, працюючи на свою країну, працюєш на себе.

Але це все має бути в комплексі, тому що якщо платити 5000 гривень і казати «Працюй на свою країну!», нічого не вийде — людина хоче нормально жити.

— І на завершення. Ви сказали, що під час Економічного форуму обговорюватиметься ситуація на сході України. Цікаво, як позначилась війна з Росією на економіці Львівщини? Можливо, відкрились якісь нові можливості…

— Безперечно, у війні шукати позитив складно. Вона погано позначилася на суспільно-політичному житті держави. Що стосується економіки Львівщини… Формування української армії, яке, по суті, почалося у 2014 році, дало суттєвий поштовх для роботи наших підприємств військово-промислового комплексу — і бронетанкового заводу, і авіаційно-ремонтного заводу, та інших підприємств цієї галузі. Окрім того, в ході внутрішньої міграції населення, яка, на превеликий жаль, відбулася, на територію Львівської області відбувся переїзд чималої кількості мешканців східних областей. Причому, приїхали достатньо заможні мешканці, які мали фінансовий ресурс, тож це дало поштовх для зростання галузі будівництва. Фактично, упродовж останніх років ми маємо на Львівщині такий собі будівельний бум. «Плюс» 20-26% по галузі. У цьому році темпи вже дещо сповільнились, вони десь на рівні 2017 року, але все одно є «плюс».

Натомість, внаслідок війни у нас обірвалося дуже багато кооперативних зв’язків з підприємствами з Донбасу, і це безперечний і абсолютний «мінус».


Розмовляв Іван Троян









» 
Садовий вирішив попрощатися зі Львовом. Тепер він буде займатися Україною (ВІДЕО)
 
 Андрій Садовий більше не балотуватиметься на посаду міського голови Львова. Про це він заявив 4 жовтня в ефірі програми «Тема дня» на телеканалі UA:Перший.

У ході розмови, присвяченої вчорашній заяві Садового про участь у президентських виборах, ведучий програми «Тема дня» Данило Мокрик запитав його про подальше перебування на посаді мера Львова. У відповідь Андрій Садовий заявив, що його теперішня каденція на посаді міського голови є останньою.
Детальніше>>
» 
Суші на замовлення: чому послуга користується попитом
Дана ЮРЧЕНКО
 
Серед наших співвітчизників є багато поціновувачів страв японської кухні, в першу чергу таких, як суші, роли, місо-супи і салати. Ці страви не тільки смачні, але й корисні і поживні.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ющенко – знову наступник Кучми? 
  ·  ''Слава'', Донбас, мова і проросійські канали: Верховна Рада ухвалила низку резонансних рішень 
Погляд
  ·  Україна - Угорщина: сторони пішли ва-банк! 
Поступ у Львові
  ·  Роман ФИЛИПІВ: «XVIII Міжнародний економічний форум у Львові — це буде дійсно безпрецедентний захід» 
  ·  Садовий вирішив попрощатися зі Львовом. Тепер він буде займатися Україною (ВІДЕО) 
  ·  Суші на замовлення: чому послуга користується попитом 
Поступ з краю
  ·  Головний НАБУшник представив себе жертвою режиму і розповів про гучні справи 
Поступ у світі
  ·  У справі про корупцію в ПАР знайшовся російський слід 
Тема Поступу
  ·  За Заході відкрили другий антипутінський фронт. Кібернетичний 
Точка зору
  ·  Вже два мери хочуть стати президентом. Ще би міг Кличко, і Гройсман, що теж був мером... 
  ·  Строительные люльки, их виды, особенности, преимущества покупки и аренды 
  ·  Опытные мастерицы и новички выбирают швейные машинки Janome 
  ·  Нотариальный перевод: когда понадобится, где оформить 
Економіка у Поступі
  ·  На кожне їхнє "2", у нас є наше "Б" 
  ·  Технический паспорт на недвижимость: как оформить быстро и грамотно 
  ·  Кому доверить перевозку сельскохозяйственной техники 
  ·  Бумажные крафт-пакеты: их достоинства и варианты использования 
Калейдоскоп Поступу
  ·  Визначена ймовірність зустрічі з інопланетною цивілізацією 
  ·  "Овца рукодельница" приглашает выбрать набор для вышивания 
  ·  Тепловизор – измерительный прибор для промышленного и частного использования 
  ·  Предметы декора в современных интерьерах: нюансы выбора 
  ·  Гигантские бонусы Вулкан 24 
Спорт-Поступ
  ·  Ліон – Шахтар: трилер у матчі ЛЧ і нічия як поразка, провал у захисті, заявка Мораєса на збірну 
  ·  Вулкан Платинум – "свой" игровой клуб для каждого геймера 
Пост-Factum
  ·  Знайдено засіб, що продовжує життя 
  ·  Обеденные столы: модели на любой вкус онлайн 
  ·  Сальник рулевой рейки: когда ремонтировать, а когда менять на новый 
  ·  Зеркало прибыльного клуба Вулкан 24 часа