|
|
|
|
art-Postup у світ »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Смерть під мостом |
|
|
| Анастасія КАНАРСЬКА |
| |
Минає сімдесят років з дня смерті американського художника Джорджа Лакса, який залишив свій слід в історії мистецтва не тільки завдяки своїй творчій спадщині, але й завдяки самому факту свого існування. "Великий художник, великий актор, і чарівний брехун", Лакс втілив тип марнотратника життя, такий характерний для представників європейської богеми, але досить рідкісний у Новому Світі з його пуританськими звичаями.
Знаменитий своїми ексцентричними вчинками, пристрастю до містифікації і розиграшів, Джордж Лакс все-таки належав до напрямку "нового реалізму". Це впливовий рух в образотворчому мистецтві Америки початку XX століття, який розвинувся завдяки вчителю і другу Лакса, живописцю і педагогу Роберту Генрі. На межі століть Генрі зібрав навколо себе групу художників, в яку увійшли колишні газетні репортери Філадельфії -- Джордж Лакс, Джон Слоун, Вільям Ґлаккенс, Еверет Шинн. Групу цю було названо "Вісімка" -- за кількістю учасників першої виставки, організованої Робертом Генрі в нью-йоркській галереї Макбет у 1908 році. Художня критика початку століття охрестила групу Роберта Генрі "школою смітникових відер". Розгонистий "грубий" живопис членів "Вісімки", сюжети їхніх картин суперечили естетичним смакам, які на той час панували в Америці.
Стихія міського життя, відображена в полотнах членів "Вісімки", досконало відповідала характеру обдарування Джорджа Лакса, який і в мистецтві залишався бунтарем і позером. Майже все його життя пройшло між людьми, схожими на персонажів його картин, -- акторів, волоцюг і п'яниць. Він отримував насолоду від такого існування і дбав, щоб його особисте життя обростало видумками і легендами. Зараз важко відтворити його правдиву біографію. Джордж Лакс народився 13 серпня 1867 року в сім'ї провінційного лікаря в маленькому містечку Вільям-спорт у Пенсільванії. В юності він мріяв стати актором, але родина не хотіла навіть чути про це, отож, він вирішив стати художником. З цією мрією вирушив до Європи, де провів десять років. Фактична сторона біографії Ланса після його повернення в США може бути викладена дуже лаконічно. В 1895 -- 96 роках, під час іспансько-американської війни, художник працював на Кубі як репортер газети " Івнінг-баллетін", звідти він надсилав до Філадельфії ілюстровані репортажі про перебіг військових дій. Наприкінці 1890-х років він переїхав до Нью-Йорка, де співпрацював із різними виданнями в якості редактора і художника карикатур та коміксів. Саме в той час він познайомився з Робертом Генрі, захопився його творчою програмою і почав її втілювати в своєму доробку. Дух газетного репортерства наклав відбиток на всю його творчість. 1905 рік виявився найбільш плідним для його мистецтва. Саме тоді він з вражаючою швидкістю написав свої відомі картини: "Пустунка", "Маленька модистка", "Стара герцогиня", "Док Іст-Сайда", "Гестер-стріт", "Борці".
Мешканці нетрів, їхнє брудне лахміття і непривабливі міські пейзажі оживали в живописі Лакса яскравою гамірною виставою. Лакс тяжів до театральних ефектів -- і в житті, і в мистецтві. Герої його картин завжди живуть у стихії гри і перетворення. Гра цікавить художника як прояв мистецтва. Екстравагантність і гротеск, які художник любив застосовувати для зображення інших, були властиві і автопортретам. Останній недописаний портрет Лакса (1930) представляв його пихатим патрицієм, який дивиться на світ з іронічним примруженням. Ще одна іпостась гри приваблювала Джорджа Лакса: він любив писати людське тіло в мить найвищої фізичної напруги. "Я можу писати шнурівкою, замоченою в смолу чи мастило", -- ця самовпевнена заява художника сьогодні видається схожою на правду, настільки потемніли і потріскались його колись такі яскраві полотна.
Останнім епізодом легенди про художника стала його смерть. На світанку 1933 року тіло Лакса було знайдено під одним із мостів Нью-Йорка -- таким чином художник до кінця розділив долю бездомних волоцюг Іст-Сайда, існування яких вабило його впродовж усього життя. |
|
|
|
|
Архітектура, якої боїться час |
|
І не тільки архітектура -- на виставці "Таємничий Єгипет" |
| Наталка КОСМОЛІНСЬКА |
| |
... Жахлива могильна тіснява згромадження кам'яних брил, натовпи звіроголових монстрів і серед них -- смаглявий тонкошиїй хлопчик з великими очима, наївний і поважний, весь у золоті, з накладеною бородою -- іграшка хитрих старців. Золото, золото, золото і спека, пахощі, що паморочать свідомість, монотонний звук струн... Це -- Єгипет.
Коли Європою ще полювали варвари й ім'я Еллади ще нічого не промовляло людям, у Єгипті вже існувала високорозвинена культура. Піраміди, бюрократично довершена державна система, високий рівень точних наук: математики, астрономії, медицини (але тільки для вузького кола втаємничених), перенасичене символізмом мистецтво, писемність, створена з символів -- і це теж Єгипет. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Європа святкує ювілей Малевича |
|
|
| |
| |
|
125 років з дня народження великого сина України, маляра-аванґардиста, творчість котрого зросла на ґрунті українського народного мистецтва та іконопису Поділля, професора Київського художнього інституту Казимира Малевича, Європа вшанувала двома величезними виставками. Одна з них "Малевич із зібрання Стеделійк музею Амстердаму" відкрилась у міському музеї сучасного мистецтва Парижу. В експозиції представлені 24 малярських і 54 графічних роботи з "супрематичного періоду" художника. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Музей "Альбертина" запрошує глядачів |
|
|
| |
| |
|
Минулої п'ятниці у Відні відбулось офіційне відкриття після реконструкції знаменитого музею "Альбертина". Саме йому належить одна з найбагатших, якщо не найбільша в світі збірка ґрафіки. Її амбіції та претензії на престиж засвідчує девіз музею: "Колекція, яка намічає для себе більш високі цілі, ніж інші". Престижність цього мистецького закладу засвідчує і урочистий візит до нього напередодні відкриття президента Австрії Томаса Кластера і королеви Соні, яка прибула з Норвегії саме заради цієї імпрези. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Доба Рішельє -- на виставці |
|
|
| |
| |
|
До 21 квітня діятиме у Кельні, в музеї Вальрафа-Ріхардца виставка "Рішельє -- мистецтво, влада, політика". Свого часу саме добре знайомий нам за улюбленими романами Дюма персонаж, кардинал Рішельє -- полководець і священик, інтриган і найбільший ворог королівських мушкетерів, був замовником більшості представлених на виставці картин, скульптур та графічних аркушів. |
| Детальніше>> |
|
|
|
aRT-NOVYNY KOROTKO |
|
|
| |
| |
|
ТОКІО. Найбільший на планеті бутік Луї Віттона побудували, взявши за взірець безліч валізок заввишки 30 метрів. Архітектор Юн Аокі намагався з'єднати в цій споруді все: валізку -- символ фірмового бренду, атмосферу першого паризького будинку Віттона, фірмову стилістику його бутиків, настрій Омотесано -- найбільш "модної" вулиці Токіо, де сусідами Віттона є Діор, Тод та інші відомі модельєри світу. |
| Детальніше>> |
|
|
|
