BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Інтерв''ю у Поступі.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    sport-Postup.    post-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
20 березня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:22 30-03-2017 -   У Львові зареєстровано 1071 ОСББ  
  15:13 30-03-2017 -   Заробітна плата на Львівщині зросла на 36,7%  
  15:8 30-03-2017 -   У передмісті Львова з-під брами семінарії викрали 20 тонн грунту  
  14:32 30-03-2017 -   З понеділка у Стрийському парку розпочнуть ремонт лавочок  
  12:51 30-03-2017 -   Для учнів старших класів мікрорайону «Левандівка» проведуть виховну бесіду  
Україна
  16:18 30-03-2017 -   ООН: Більшість українців - за межею бідності  
  15:7 30-03-2017 -   В «ДНР» студентів долучають до укріплення передової, – розвідка  
  15:6 30-03-2017 -   СБУ обіцяє 25 тис. грн за інформацію про обстріл польського консульства у Луцьку  
  14:35 30-03-2017 -   ЗСУ готові припинити вогонь на Донбасі з 1 квітня  
  14:34 30-03-2017 -   СБУ: На Закарпатті викрита агентурна мережа Росії  
Світ
  16:20 30-03-2017 -   В горах Уельсу розбився вертоліт: п'ятеро загиблих  
  15:10 30-03-2017 -   Росія відкрила кримінальну справу через вбивство екс-депутата Держдуми Дениса Вороненкова  
  12:0 30-03-2017 -   Ізраїлю запропонували мир в обмін на території  
  11:9 30-03-2017 -   Знаменитого музиканта Джорджа Майкла поховали у Лондоні  
  10:28 30-03-2017 -   "Міграційний указ" Трампа заблокований на невизначений термін  


В самостоятельной организации путешествия дикарем из Украины приятно тешат цены на самостоятельные поездки по европе чем при заказе у туроператора, интересуйтесь отзывами | счетчик двухтарифный энергомера


  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівські обсервації  » 

___________________________________________________________________________

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
Юзьо ОБСЕРВАТОР
 
Фельдман -- український націоналіст

Оригінальний спосіб досконалого вивчення української мови запропонував ув'язнений у СІЗО №17 м. Луганська колишній віце-президент банку "Слов'янський" Борис Фельдман. За три роки камерного життя він не тільки опанував українську мову, але й зголосився взяти шефство над паном Азаровим. За його методикою Нікалай Янавіч зможе вивчити українську навіть за один рік тюремного ув'язнення. А після трьох років зможе сміливо заявити, що українська -- його рідна мова.

За повідомленням Володимира Бойка в "Українській Правді", Б. Фельдману в суді вдалося домогтися того, чого ніяк не може домогтися голова Верховної Ради в парламенті -- поваги до державної мови та державної символіки. По-перше, нарешті в Артемівському райсуді з'явився державний прапор, наявності якого Фельдман домагався ще рік тому. А по-друге, підсудному вдалося вибороти в суді собі та своєму захисникові офіційне право говорити українською під час здійснення судочинства. В суді беруть участь перекладачі з української на кацапську і навпаки, завдяки чому судові слухання перетворюються на справжні комедійні вистави, викликаючи в присутніх регіт.


У світі знедолених книг

В книгарнях з'явилася чудово оформлена книжка "Тільки у Львові. Мандрівки древнім містом". І все там на рівні, окрім одного -- тексту, писаного славнозвісним і легендарним Гансом, в миру О. Ганущаком.

Властиво, чому Ганс мав писати цей текст? Це перше, що дивує, переглядаючи книжку. Чому не хтось компетентніший в історії Львова? Популяризаторів львівських цікавинок у нас не бракує. Але -- доручили Гансу. Ну, він хлопець дотепний, але якби укладаючи цього путівника, тримався ближче до відомих уже книг І. Крип'якевича, чи В. Мельника, то було б таки краще. Бо, на жаль, усе, що йшло від Ганса -- то сама бздура.

"Десь у середині 50-х років ХІХ ст. Львів... набув слави одного з ярмаркових центрів Австро-Угорської імперії, -- пише він. -- Велелюдний ярмарок періодично вирував навпроти підніжжя Святоюрської гори (на місці теперішнього собору святого Юра)".

Маємо тут відразу дві мульки, бо в середині позаминулого століття святоюрські ярмарки якраз уже занепали в зв'язку з тим, що залізниця зв'язала Львів з кількома містами Галичини. А сам ярмарок відбувався не на місці собору святого Юра, а на площі перед ним. Та і як міг ярмарок бути на місці собору, якщо собор існує ще з часів середньовіччя?

Далі автор вирішив пофантазувати на тему, як з'явилася у Львові кава. На жаль, жодна з його версій не має під собою реальних підстав. Апелювання до нібито-легенд скидаються на поганий жарт, бо жодної легенди про появу у Львові кави ніким ще не зафіксовано. Зате є факти про те, що кава у Львові поширилася саме з появою австрійців наприкінці XVIII ст.

Оповідаючи про собор святої Ельжбети на привокзальній, автор пише, що нібито "католики Львова шанують свій храм, відновлюють і бережуть його". Це для мене виявилося новиною. Адже насправді відновили цей храм греко-католики і зараз цей храм належить греко-католицькій громаді. Та цього мало, автор вигадує буцім з храмом пов'язана романтична легенда. "Нібито свого часу молодий цісаревич з роду Франца-Йосифа до безтями закохався у молоду простолюдинку Єлизавету (Ельжбету). Аби уникнути скандалу, можновладці таємно отруїли дівчину. Цісаревич так затужив за коханою, що невдовзі сам наклав на себе руки. Останнім словом, що вимовив принц, було: "Ельжбета"... Спокутуючи свої гріхи, цісареві (чому цісареві, а не цісаревичеві? - Ю. О.) родичі наказали збудувати у Львові храм і нарекли його іменем нещасної коханої принца".

Що тут сказати -- сльози так і душать. Це ж подумати тільки -- спочатку бідну дівчину отруїли, а тоді вирішили на її честь збудувати храм. Загадка тільки, чому саме у Львові? Що має Львів до тої міфічної Ельжбети?

Сказати, що це суцільна маячня -- замало. Тут нічогісінько не тримається купи. Почнемо з того, що єдиним цісаревичем, який наклав на себе руки, був Рудольф, але сталося це у 1889 р. і застрелився він за компанію зі своєю коханкою Марією Вечерою. Насправді храм побудовано в 1912 р. на честь Єлизавети, дружини імператора Франца-Йосифа І, яку убили анархісти. То власне про той трафунок залишилася пісня:

"Наша пані цісарева Габсбурзького роду,

Поїхала ся купати на карлсбадську воду.

Ледве вспіла шати зняти та й скочити в ванну,

Юж сі зрада зготовила на шляхетну панну.

Лукин-батєр затрачений, в Парижу зроджений,

Запхав пані цісаревій шпіндель затруєний.

Абсолютне безглуздя приписати Габсбургам такий дешевий сентимент, щоб вони назвали собор на честь простолюдинки, прирівнюючи її тим самим до сану святої.

Далі з оповідок Ганса ми дізнаємося, що у 1340 р. штурмував Львів Казимир ІІІ. Це неабияке відкриття, бо досі відомо було, що то був Казимир І Великий, а за часів Хмельницького правив не король Казимир, а Ян Казимир, а це велика різниця, бо і в польській енциклопедії він фігурує не на "К", а на "J".

Про криницю біля монастиря Бернардинів нагороджено такого, що пес голову зломе: "бернардинська криниця пам'ятає й трагічні часи. До неї брати-монахи скинули тіла підступно вбитих міщан, котрі хотіли відчинити міську браму перед військами Богдана Хмельницького. Щоправда, за іншою версією, потерпіли самі монахи, яких туди кинули козаки. А ще -- невірні жінки". Досить сказати, що жодна з цих бздур не має підстав.

Про вулиці Гуцульську і Опришківську читаємо: "до речі, обидві вулиці названі віддавна на честь вихідців із Карпат, які відзначилися в боях з польсько-литовськими нападниками XIV ст.". Я не знаю, чи слово "віддавна" пасує до радянських часів, але що про опришків у XIV ст. ще ніхто не чув, то це факт, який підтвердить перша ліпша енциклопедія. Крім того, не ясно про які це бої йдеться, що аж гуцули прийшли нам допомагати. І до чого тут литовці?

Я вже мовчу про те, що "автор", дослівно списуючи цікаві факти з книги А. Козицького та С. Білостоцького "Кримінальний світ старого Львова", навіть не завдав собі праці переказати їх своїми словами, наражаючись на звинувачення у плагіаті.

Насамкінець, викликає здоровий сміх самолюбування Ганса собою коханим: на сторінках 6 та 9 читачі мають за честь помилуватися парсуною автора тексту -- раз за кавою, а раз за пивом.

Ледве чи відомий історик Ярослав Дашкевич, заявлений у книжці головним науковим консультантом, читав цей опус. Разом з тим книжка вартує того, аби її перевидати, бо світлини Йосипа Марухняка направду файні. А, зрештою, для гостей міста усі перелічені блохи не такі вже й суттєві.

Кнайпи не винні

Ая, популяризаторів старого Львова маємо цілу купу. Біда тільки, жи більшість із них воліють глибоко не копати, а черпати інформацію із першої ліпшої книжки. Саме до такого простого способу вдалася й Олександра Харченко у "Високому Замку". Панночка, не помічена раніше у львовознавстві, раптом виявила палке бажання просвітити нарід ружними сенсаціями.

Найдужче налякала вона мене погрозою, що буде публікувати у "Високому Замку" історії львівських кнайп. І Бог у поміч. Але якби ж то журналістка випорпала якісь нові невідомі досі матеріали, я б з радістю вирізав її статтю і підшив би у папочку. Але, на жаль, у першій же публікації про ресторацію "Атляс" я не знайшов нічого нового. Вся інформація походить з одної єдиної книжки Вітольда Шольґіні "Tamten Lwow", звідки авторка черпає повними жменями, жодного разу не беручи прямі цитати в лапки. Правда, один раз вона його згадує, але чомусь у неї в називному відмінку не Шольґіня, а "Шольгіні". При цьому вона приписує йому спогади про львівські кнайпи. Насправді Шольґіня не міг ділитися жодними пияцькими спогадами, бо виїхав зі Львова ще дитиною і у своїй книзі цитує спогади інших авторів.

Біда ще й у тому, що панна Сяня, ледве плаваючи у польській мові, наробила стільки блудів, що своєю публікацією спричинила більше шкоди, ніж користі. Вже саме прочитання кнайпи "Атляс", як "Атлас" свідчить, що для неї нема жодної різниці між "л" твердим і "л" м'яким. А це суттєво, бо назва походить від прізвища власника. Недостатнє володіння польською мовою приводить до унікальних ляпсусів. Цитуючи спогад Анджея Хцюка з книги Шольґіні, вона пише: "Атлас" притягував різних артистів та ексцентриків, снобів і літераторів, молодих циган та революціонерів".

Відносно циган у мистецьких рестораціях, то це справжня революція в історії львівських кнайп. Кілько-м перечитав книжок про старий Львів, а на циган щось не натрапляв. Тим часом панна Сяня просто так оригінально переклала вислів "mloda cyganerja", не підозрюючи, що за цим ховається не що інше, як "молода богема". Одна із заль ресторації мала назву "Artystyczna", авторка статті так і перекладає: "Артистична". Тобто для артистів, чи що? Насправді ж слід перекласти "Мистецька". Відомий комік Щепцьо перетворився на Щіпка. А "portfel" -- це зовсім не портфель, а гаманець. І вже й зовсім дико звучать прізвища окремих польських акторів і митців -- Сольски замість Сольський, Донбровськи замість Домбровський, Росен замість Розен, Дутневич замість Дуткевич.

Насамкінець у статті можна ознайомитися із меню львівських кнайп, де зустрічаються такі чуда кулінарії як "юшка з стерлядини", "дриглі з дичини", "мороженое", "мед подольський" (чому не "подільський"?), "борщ до шпундрів з бураками", "пелюстки до смальцю з сухарями", "цукровий горіх" і якась "анхизова чекалдиха" (бррр!) та "овощі". Смачного! Зазначено при цьому, що орфографію ориґіналу збережено. Тішуся. Тільки забулисьте вказати, якого саме ориґіналу, бо так виглядає, жи не українського. А пересвідчившись у тому, як авторка володіє польською, можна тільки здогадуватися, які саме страви криються під цими словесними покручами.

Відкриття віку

Читаю геть усі львівські газети. Можете мені поспівчувати. Але деколи натрапляєш на дуже веселі вісточки. З газети "Україна і Час" дізнаюся, що в Журавному відзначили меморіальною дошкою "польського поета й філософа Миколу Рея, який народився тут 400 років тому". При цьому подають фотку дошки з датами життя і смерті: 1505 -- 1569.

Матеріал про цю подію підписаний аж трьома прізвищами. Невже ніхто з них не мав при собі калькулятора?

Але далі вже місцевий історик розповідає, що "довгий час навіть поляки вважали, що Рей народився у Польщі. Лише недавно, використовуючи архівні дані, львівський науковець Володимир Ягніщак неспростовно довів: Микола Рей -- уродженець Журавного. Образно кажучи, насипали перцю гоноровитій шляхті".

Слава історикові Ягніщаку, який насипав перцю! Шкода, що не уточнили кому конкретно і куди він його сипав. Бо так виглядає, що наші місцеві історики насипали перцю не комусь, а самі собі. Не знаю, в яких архівах порпався славний історик, але, так си гадаю, перш ніж пчихати над архівними порохами, варто просто і тупо зазирнути до енциклопедії. Що я і зробив, не будучи істориком. "Encyklopedja Powszechna" в 20 томах, видана ще в 1930-х роках, подає чітко і недвозначно, де саме народився Микола Рей -- в Журавному на Русі Червоній. Звідки пішла бздура про те, що поляки вважали місцем його народження Польщу, залишається таємницею.


За що з Дракули кров п'ють?

З легендарним господарем Дракулою пов'язано відразу кілька сміховинок, які останнім часом з'явилися в пресі. В газеті "Аргумент" 6 березня Ольга Сніжко повідомила, що "540 років тому загинув найвідоміший і найзагадковіший князь Дракула". Шкода, що не озброїлася при цьому калькулятором, бо Дракула загинув у 1476 р. А далі вона пише, що "нещодавно із замку Бран таємничо зникла старовинна статуя Дракули, датована ХІІІ століттям". Може авторка не розуміє, що ХІІІ століття -- це 1200-ті роки, а не 1400, коли власне й жив Дракула.

А 30 січня відома уже нам популяризаторка львівських цікавинок Олександра Харченко у "Високому Замку" потрясає П'ємонт новою сенсацією: "виявляється, відомий румунський "вампір" мав у Львові непоганий бізнес, хоч і не був тут жодного разу. Про це свідчить унікальний історичний документ, якому понад 500 років і який зберігається в Центральному державному історичному архіві. Це послання львівським купцям, скріплене розмашистим підписом та "кривавою" печаткою Дракули".

Почнемо з того, що тут жодної сенсації нема, бо збірник привілеїв міста Львова, де наведено також привілей Дракули, видано кілька років тому. І дата на документі стоїть конкретна -- 1439 рік. Якщо поцікавитися, роками життя Влада ІІІ Дракули, то виявиться, що народився він за одними даними у 1429, а за іншими у 1431 роках. А трон Валахії посів щойно у 1456 р. То яким чином він міг підписувати цей документ? Справа пояснюється дуже просто. Батько Влада ІІІ -- Влад ІІ -- теж мав родове прізвисько Дракула, тобто дракон, і саме він, будучи у той час при владі, підписав привілей для львівських купців.

Але ж так хочеться здивувати читачів! Саме з цією метою ціла бригада популяризаторів видала брошурку під "ориґінальною" назвою "Тільки у Львові", де так само наводиться документ, підписаний "упирем". І ось уже фантазія авторів ширяє у піднебессі: "Але ж саме цей аркуш колись тримав своїми короткими м'ясистими пальцями легендарний граф-вампір! Від довгих тонких нігтів із загостреними кінцями на пергамент падали гострі тіні... Похмура посмішка ледь кривила жорстокий, незвично червоний рот, кривавилася велика канцелярська печатка червоного воску". А незабаром один із авторів у газеті "Україна і Час" дав інтерв'ю, де знову ж таки наполягав, що йдеться таки про того самого Дракулу, про якого створено стільки фільмів.

Але якби наші популяризатори завдали собі трішечки клопоту зазирнути в довідники, то ніколи б не твердили, що на час підписання документу Влад ІІІ мав сорок років та що загинув він у 1444 під Варною. Тут вони змішали докупи батька і сина. Це батько підписав той привілей, і це батько Влад ІІ Дракула загинув, але... у 1447 р. в Балтені (Stefan Andrescu, Drakula, Praha, 2000). А Влад ІІІ Дракула, про якого власне й складено легенди, як про упира, загинув аж у 1476 році і жодних привілеїв Львову не надавав.

Таким чином сенсація пукла, як ґумка на портках.

Натомість сенсацією є інший факт, оприлюднений мною ще кілька років тому. А саме, те, що Дракула був українцем. Звістка ця така несподівана, що чимало читачів може сприйняти її як жарт. А тому покладемося на авторитет Івана Франка: "Властиве ім'я його було Власт, і він, правдоподібно, руського походження, не був таким страшним тираном та вбійцею, яким його роблять турецькі оповідання." (І.Франко. Твори: У 50 т. -- Т.42. -- С. 152).

Влад ІІІ, як і його батько Влад ІІ, був охрещений у православній церкві чи то Властимиром, чи то Володимиром. Його батько Влад Басараб був нащадком улицьких князів, які правили у Бессарабії під протекторатом Галицької держави. Тому-то він і всю документацію вів на давній українській мові та надавав Львову й іншим галицьким містам привілеї.


Рекляма в Юзя

Інтернет -- сила! Телєвізор -- могила! Своїми мандрами і листуванням в інтернетрях я завдячую винятково патріотичній акції UARNet (вул. Свєнціцького, 1), тел. 76-84-05, 76-84-01. Увага для матолків -- то є телєфони фірми, а не мої. Прошу Юзя не кликати.

Моя елєктронна адреса: observator@ukr.net









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Саддаме, здавайся! 
Погляд
  ·  Сьогодні вирішують долю батальйону 
  ·  Ґонґадзе поховають тихо 
  ·  Обличчя протесту 
  ·  Дорога до храму 
Поступ у Львові
  ·  Австрійці теж хочуть меморіал 
  ·  Вчителі вимагають грошей 
  ·  "Кобра" кусає львівських водіїв 
  ·  Дні Франції у Львові 
  ·  Чи може хліб подорожчати 
  ·  Знешкоджено нарколабораторію 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Ціна на бензин: 20% плюс 
  ·  Україна-ЄС: визначено пріоритети 
  ·  Атомна станція налякала Україну 
  ·  Українець у шведській в'язниці 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Не вдалось заборонити націонал-демократів 
  ·  Вірус визначили, ліки -- ні 
  ·  Хімнезахист для нелегалів 
  ·  Президент проти рабства 
  ·  Щасливе повернення 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тема Поступу
  ·  СПРАВДІ УНІКАЛЬНИЙ БЮДЖЕТ 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Ірак -- за Україну багатший, за Росію -- демократичніший 
Львівські обсервації
  ·  ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ 
Поступ технологій
  ·  Класифікація комп'ютерних хуліганів 
  ·  sharp обіцяє 3D-монітори вже цього року 
  ·  Карликовий сервер 
  ·  intel представила п'ять нових мережних продуктів 
  ·  fujitsu розробила нового домашнього робота 
sport-Postup
  ·  Чутки керують світом, або історії Кличків 
  ·  Останній АКОРД Ліги Чемпіонів 
  ·  ГАРРІ 
  ·  КОРОТКО 
post-Faktum
  ·  Бузьки прилетіли 
  ·  КАЛЕНДАР