Північноатлантичний альянс визнає прагнення України до набуття повноцінного членства в цій організації.
Про це повідомляє офіційний сайт альянсу в розділі, присвяченому розширенню НАТО.
"На даний момент чотири країни-партнера задекларували своє прагнення (aspirations) до членства в НАТО: Боснія і Герцеговина, Грузія, колишня югославська республіка Македонія, а також Україна", - йдеться у цьому повідомленні.
Також на цій сторінці міститься пояснення про статус "країни-аспіранта" (Aspirant country), під який відтепер підпадає Україна. "Країни, які задекларували інтерес у приєднанні до Альянсу, спершу отримують запрошення долучитися до Інтенсифікованого діалогу з НАТО щодо їх прагнення до членства та пов’язаних із цим реформ", - йдеться у поясненні.
Зауважимо, досі в Альянсі відмовлялися офіційно визнати прагнення України до набуття членства в НАТО. До вчорашнього дня на сайті НАТО стверджувалося, що Україна "не має формальних прагнень до членства". Після загострення українсько-угорських відносин зміни цього статусу стало ще складніше добитися (детальніше в статті "Як угорська блокада підриває відносини України з НАТО").
За інформацією ЄП, це питання піднімалося також на переговорах президента Порошенка та генсека Столтенберга в лютому. Тоді ж Альянсі віднайшли офіційні пояснення того, чому альянс не надає Україні новий статус.
Однак пізно ввечері в п’ятницю офіційний сайт альянсу оновив сторінку "розширення", додавши Україну до переліку "країн-аспірантів".
Також був оновлений розділ сайту, присвячений Україні. В нього "заднім числом" додали блок про рішення Верховної ради від 8 червня щодо членства в НАТО як стратегічної мети України. Досі цей блок був відсутній на сайті Альянсу.
Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе пояснила, що в п’ятницю відбулися її переговори з цього приводу із заступником Генсека НАТО Роуз Геттемюллер. ЗА підсумками цих переговорів в Альянсі погодилися визнати рішення України.
"Від визнання амбіцій - до членства довгий шлях (що складається із) насамперед внутрішньої роботи, але ми можемо його успішно пройти, якщо будемо цілеспрямовано змінювати країну у відповідності до демократичних, соціальних, економічних, політичних і, звичайно, військових принципів та підходів НАТО", - зауважила віце-прем’єр.
Водночас президент Петро Порошенко на своїй сторінці в Facebook, вітаючи надання Україні з боку НАТО статусу "країни-аспіранта" зазначив, що наступною амбіцією України є отримання Плану дій щодо членства в НАТО.
"Це стало визнанням реального стану наших відносин з НАТО. Саме про це йшлося під час моєї останньої зустрічі з генеральним секретарем НАТО у Мюнхені, а також нещодавньої телефонної бесіди з віце-президентом США", - зазначив Порошенко.
Він висловив вдячність за тверду позицію підтримки України, для якої одним з ключових пріоритетів національної безпеки є досягнення критеріїв членства в Альянсі.
"Наша наступна амбіція - План дій щодо членства (ПДЧ) для України. Саме цьому був присвячений мій лист до Йенса Столтенберга в лютому 2018 року, де з посиланням на статтю 10 Договору про заснування НАТО мною було офіційно зафіксовано прагнення України стати членом Альянсу", - додав президент.
У свою чергу, спікер Верховної Ради Андрій Парубій зазначив, що ключовим імпульсом для надання Україні статусу "країни-аспіранта" на вступ до НАТО стало рішення українського парламенту від 8 червня 2017 року щодо членства в НАТО як стратегічної мети України.
"Щиро радий і гордий тим, що ініційоване мною рішення Верховної Ради від 8 червня 2017 року щодо членства України в НАТО як стратегічної мети України, стало для цього ключовим імпульсом", - написав він.
"Ми, крок за кроком, незворотньо ідемо до нашої мети. Україна буде в НАТО!", - додав Парубій.
Разом з тим, прем'єр Володимир Гройсман на своїй сторінці написав: "Реформуючи країну, ми досягнемо ще однієї нашої мети - членства в НАТО. Приємно, що на цьому шляху відчуваємо підтримку партнерів в альянсі".
Водночас посол України в НАТО Вадим Пристайко розповів, що у листі до генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга президент України Петро Порошенко просить надати Україні План дій щодо членства в альянсі (ПДЧ).
"В листі йдеться про важливі для України позиції: а саме, ми хочемо, щоб нам надали ПДЧ, якщо і коли союзники будуть готові до такого кроку. Також ми хочемо, щоб під час саміту НАТО у липні було проведено засідання Комісії Україна-НАТО на вищому рівні – президент розраховує на зустріч з колегами, щоб обговорити з ними критично важливі для держави питання, зокрема, проведення реформ з метою наближення до НАТО та ЄС, протистояння російській агресії - ми хотіли б побачити, що підтримка Україні не зменшується", - розповів він.
Крім того, за словами українського посла, в листі також висловлено переконання у важливості включити Київ до Програми розширеного партнерства.
"Це було б вигідно як для нас, так і для Альянсу: Україна стала б найближчим партнером, який тільки існує в НАТО, що, у свою чергу, надасть нам можливість в більшому обсязі брати участь в операціях альянсу", - розповів він.
Раніше про лист до генсека НАТО у своїй заяві написав сам Порошенко.
Тим часом в українському уряді висловлюють сподівання на проведення засідання комісії Україна-НАТО на найвищому рівні. Про це заявила віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час зустрічі із заступником генсека НАТО Роуз Гьотемюллер у Брюсселі, йдеться у повідомленні на сайті уряду.
За словами віце-прем’єра, одним з пріоритетів на порядку денному співробітництва з НАТО є обговорення нових можливостей, які можуть відкритися для України за результатами саміту Альянсу, який відбудеться у липні цього року в Брюсселі
"Ми розраховуємо на проведення Комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів країн Альянсу", - заявила вона.
Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на тому, що поведінка Угорщини щодо України є неприпустимою. "Надзвичайно важливою на сьогодні має бути саме єдність і солідарність всіх країн НАТО, а обговорення питань двостороннього порядку денного не повинно обмежувати співробітництво України з Альянсом" - йдеться у повідомленні на сайті уряду. |
