BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    art-Postup.    Історія у Поступі.    mandry Поступу.    Листи у Поступ.    sport-Postup.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
18 березня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:47 21-09-2017 -   На Львівщині СБУ затримала на хабарі слідчого Нацполіції  
  16:46 21-09-2017 -   Після удару блискавки помер курсант Львівської академії сухопутних військ  
  16:44 21-09-2017 -   У Львові хочуть добудувати колію на Коперника  
  14:20 21-09-2017 -   Слідчий Нацполіції погорів на хабарі на Львівщині  
  14:13 21-09-2017 -   Львівські «Леви» боротимуться за «бронзу» з київськими «Джокерами»  
Україна
  16:50 21-09-2017 -   На Хмельниччині внаслідок ДТП загинуло 11 корів  
  16:42 21-09-2017 -   У Києві назвали нові цифри щодо полонених на Донбасі  
  14:16 21-09-2017 -   Жінка, яка потрапила з дитиною під трамвай, померла у "швидкій"  
  14:14 21-09-2017 -   Мерія столиці евакуйована через звістку про міну  
  12:53 21-09-2017 -   На Волині голову селищної ради спіймали на хабарі  
Світ
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  
  11:40 21-09-2017 -   Російські вчені спрогнозували розкол Євразії  
  11:36 21-09-2017 -   Зустріч Трампа і Порошенка триватиме годину  
  13:27 20-09-2017 -   Киргиз надряпав своє ім'я на меморіалі Лінкольна у Вашингтоні  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

mandry Поступу  »  ЧЕРВОНІ

___________________________________________________________________________

Серце російської імперії
Юрко БАНЗАЙ
 
Столиці

Москва, при всій неприязні, з котрою автор цих рядків (це моя особиста позиція) ставиться до російської імперії -- місто неймовірно цікаве й своєрідне. Зрештою, коли б я був громадянином держави вільної від такого шаленого впливу червоної зарази, вона, можливо, була б значно цікавішою. Річ у тім, що в страшній більшості випадків у російському побуті я бачив наш, рідний, з певними відмінностями, звичайно ж, але в першому наближенні ми, по суті, є справжнісіньким їхнім клоном. Та ж музика у транспорті й кнайпах, той же повний брак виховання на різних рівнях інфраструктури (починаючи від метро й закінчуючи дорогими рестораціями). Хоча, коли краще подумати, Москва, на щастя, більше нагадує таки Кієв, аніж Львів.

У Королівському Столичному Місті, на ціле щастя, ще не подають у п'ятизіркових готелях кави з самовара, не дивляться, мов вівця на нову браму, на іноземців і не демонструють туристам пооббиваних часом храмів у центрі міста. Хоча, з іншого боку, Москва сильно нагадувала мені Рясне.

Не в плані архітектурному чи соціальному, хоча панельних будинків й українців у тих краях більше, ніж здається на перший погляд. І навіть тепла вода у Москві є постійно, на відміну від Рясного. Але ґречність продавців (навіть у дорогих магазинах) наближена до нуля. Хіба одразу біля входу витягнути оберемок зелених й ним активно помахати перед продавецькими носами.

Цей фокус на галицьких теренах працює не завжди. Ми ж бо, галичани, народ гордий. Вони -- ні. Їм по барабану, хто ви і якого розміру у вас черевик. Їм по барабану навіть те, яка у вас валюта. Гривні йдуть на ура майже всюди. Часом люди з магазинів навіть пропонують свої послуги щодо збігати-розміняти. І це цілком непогано, оскільки остання процедура вкрай ускладнена. Якщо міняти гроші в їхньому "Сбєрбанку", мусиш показати паспорт, розповісти родовід до п'ятнадцятого коліна, виказати ім'я бабцьового пса і кількість спожитих протягом останнього року "лапок Буша". З останніми у мене проблем не було, оскільки ці бушоніжки в наших крамницях трапляються дедалі рідше, віддаючи свій кавалок ринку лапкам, напевне, Валєнси.

Красная площядь

Уперше у свідомому житті, потрапивши до Москви, мене, звичайно ж, понесло на Красную площядь. Дуже вже кортіло до чогось домахатися. І, повірте мені, там є на що подивитися. Найпершіщий раз я був у Москві, коли та ще була століцей "єдіной і нєдєлімой", але мені було приблизно сім років, тому жодної рефлєксії з того часу в моїй пам'яті не залишилось. Єдине, що пам'яталося, чи з тих відвідин, чи з телевізії, -- це зміна караула біля Вовиного мавзолею. Цього ж разу жодних постерункових біля купи червоного граніту не виявилося. Бурячкової плямою на тлі згаданого трумного покою бовванів "красний" мур. За ним -- височів Крємль. Навпроти цього скупчення совіцьких святинь люстрами вітрин світяться дорогі (чи не найдорожчі в Європі!) крамниці. А між ними покоцаною назґрабою стирчить храм Васілія Блаженного. І закидане бичьками Лобне місце.

Храм здивував мене чи ненайбільше. Пооббивана цегла, засмальовані вікна, бліді, вочевидь, ще в совіцькі часи фарбовані бані. І натовпи туристів з Тульскай та інших губерній. Де би то таке хтось побачив у Львові? Щоби один із центральних храмів міста не тільки не діяв, але й був у такому жахливому стані?

Та храмом Васілія Блаженного все не обмежилось. Такий же засмальцовавий метрополітен, що свого часу своїми мармуровими станціями пихато вихвалявся місцевими. Брудні ескалатори, на котрих гидь бере, коли випадково, балансуючи з незвички на рухомих сходах, вхопишся за поручні. Це навіть після 25 годин у бруднючому вагоні з ліжковою білизною по 10 грн.

Великий розпродаж

Так сталося, що час моїх останніх мандрів чужинськими теренами співпав із популярним нині святом св. Валентина. З нагоди цієї світлої дати більшість магазинів, нагазинчиків і модних бутіків пропонував відвідувачам шалені знижки. І, якщо в тому ж Кієвє люди ще "ведуться" на такі заходи, москвичі реагують на такі речі абсолютно пофігістично. Кієв кількома днями після того ходив по магазинам "повним складом". Таке було враження, ніби всі разом раптом взяли відгул/відпросилися/втекли з роботи заради можливості купити якусь, модну ще два-три місяці тому річ із 50-відсотковою знижкою.

У Москві ж навпаки -- жодних тлумів на вулицях. У магазинах сумно нудьгують менеджери.

Букіністика

Ідея фікс моєї найдорожчої дружини полягала в тому, аби, нарешті, заволодіти повною версією книги Ірини Вільде "Сестри Річинські". Згадуючи оповідки татуня, котрий, будучи свого часу науковцем, об'їзди половину Савєцкава Саюза, я подався до букіністичної книгарні, де, навіть у червоні часи можна було купити лисого дідька. Люди казали, що бачили в московських букіністів навіть "Історію України" Грушевського (це у 80-х!!!). Букіністи Москви вразили автора цих рядків не стільки шарочезним асортиментом портретів, портретиків та книжок діючого президента Росії, Путіна, як чергами бажаючих продати магазинові за безцінь домашні бібліотеки. За 10-15 баксів можна було б купити півшафи добірної літератури. А до каси стояла колєйка брудних людей з наплечниками, наповненими книжок.

Часом виникали конфлікти, пов'язані з тим, що дехто приносив книжки, які вже були в асортименті, і тому представники магазину їх не хотіли купувати. Тоді колєйка закипала, як подерв'янськіський самовар, погрозливо гудучи. На жаль, Вільде в асортименті тоді не виявилося. Хоча мені чемно запропонували зайти за тиждень.

П'ять зірок

Імпреза, на честь котрої мене, власне, й запросили до Москви, відбувалася у готелі "Роял Маріот Аврора". Велика, красива споруда майже в самісінькому центрі. Зі швейцарами, прекрасним інтер'єром, кубинськими сигарами по 50 баксів і чоловіком, що чистить мешта. Послугами останнього мені так і не випала можливість скористатися, бо черевики, які я мав необережність взути у ту мандрівку, були вшиті з виворотки і до пуцування не надавалися.

Родзинкою зустрічі, попри купу інформації та безліч цікавих знайомств, мав стати фуршет. Готуючись до нього зумисне не спожив дбайливо заготовленого Лесюнею сніданку. Що ж, слід віддати московським кухарям належне. Осетрина була по-булгаковськи свіжою, м'ясо делікатним, обслуга бездоганною (хоч і не розуміла української/польської/англійської), а вина -- грузинськими. Але от подавання кави у самоварі мене таки трафило. Річ у тім, що коли б у кієвскай кнайпі мене б почастували кавою, запареною прямо в моєму горняткові, я би то стерпів, і навіть не рипнувся. Коли б це була проста розчинна кава, то би теж було лише півбіди. Але парити каву в самоварі -- богохульство. Маю великий сумнів, що хтось стояв собі із пісочницею і п'ятьма турками і ту каву робив, а потім зливав до 10-літрового самовару. Очевидячки, кухня пішла найпростішим, совіцьким шляхом: засипаєш до самовару (баняка/ чайника) пачку кави, заливаєш окропом або просто зимною водою і доводиш до потрібної кондиції. Цей засіб дуже добре надавався для совіцького общепіта, не думалося тільки, що його можуть практикувати в п'ятизіркових ресторанах.

Але найбільша боба полягає в тому, що ніхто аніскілечки не здивувався. Так, нібито все і мало бути.

Гроші

Якось, мандруючи московськими закапелками (відразу скажу, що це був зовсім не центральний район міста), я надибав магазин з всілякими-превсілякими дитячими прибамбасами. От і виникло у мене природнє бажання купити своїй малечі якогось гостинця. Заходжу, дивлюся. Ніби й ціни не страшні. Але дивлюся уважніше -- матінко! Та це ж в доларах! Ті ж польські пляшечки для годування, ті ж пелюшки, ті ж цифри, але от валюта -- інша. Та, ну вас із вашими магазинами. Розвернувся та й пішов.

Додому

Стомлюючись, в міру походів червоним містом, мої ноги занесли їхнього власника до дерев'яної "ізбушки", якраз біля головного універмагу. Тут мені запропонували пиво Stella Artois за тією ж ціною, що й "Балтіка" (звичайно ж, мій вибір зупинився на першому), та фісташками, що вкупі складали вартість недорого авта, але мені було вже по барабану. До мого вечірнього потяга залишалося приблизно 3 годин, і цей час треба було десь подіти. Москва мені набридла. Захлюпані місцевою жєжьою черевики, обтраскане по вуха пальто невидимою силою тягнули назад, додому, у Галичину. Начхати мені було на ті дві митні побудки серед ночі. Сиру постіль по 20 рублів, або 8 гривень, рідкий, але дуж-ж-же солодкий чай, з температурою 36,6 за Цельсієм. Хотілося додому. Не сподобалася мені Москва. І все. Згадалося там те старе й забуте "кожному своє".









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Вишуканий шантаж Порошенка 
  ·  Новий-старий ректор 
Погляд
  ·  Буняк заснув на комунальній варті 
  ·  Час дипломатів закінчився 
  ·  Водна стихія створює проблеми 
Поступ у Львові
  ·  Шахтарський страйк триває 
  ·  Залишитися повинен лише один 
  ·  Будівництво квартир пришвидшиться 
  ·  Віруючі вирушають у похід 
  ·  Пальне знову подорожчало 
  ·  Угода про зобов'язання 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Аграрії злякалися змін 
  ·  Програмний популізм уряду 
  ·  Антикучмівська конспірація 
  ·  Похорон без перших осіб 
  ·  Україна без Кучми в кінотеатрі 
  ·  "Без упереджень" про цензуру 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Фінляндією правлять жінки 
  ·  Європа повертається до монархії? 
  ·  Сербія після Джинджича 
  ·  Смертоносний грип 
  ·  Злим псам зась до міста 
  ·  Посиденьки дурнів 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Найкращий зв'язок -- оплачений ініціатором 
  ·  Росії українські літаки не потрібні 
  ·  "Кредит Банк" у мережі Internet 
  ·  Доступно про депозит 
  ·  КОРОТКО 
art-Postup
  ·  Музика духовного очищення 
  ·  Відгуки західноєвропейської преси про K&K Philharmoniker 
Історія у Поступі
  ·  На початках Січового Стрілецтва 
  ·  Мілітарна думка була чужа народові 
  ·  АРХІВАРІУС 
mandry Поступу
  ·  Серце російської імперії 
Листи у Поступ
  ·  Обласна прокуратура спростовує 
  ·  ВІДКРИТИЙ ЛИСТ 
  ·  ЛИСТИ ДО ЮЗЯ 
sport-Postup
  ·  Виходити на килим, щоб перемагати 
  ·  Колекція медалей з Чемпіонату світу 
  ·  Другий тур ми вже відіграли 
  ·  Весь п'єдестал -- український 
  ·  Петрова привезла "срібло" 
  ·  kOROTKO 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Чемпіонат Вінні-Пухів