BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Точка зору.    Економіка у Поступі.    Калейдоскоп Поступу.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
 
23 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  14:11 24-11-2017 -   У Львові вітчим забив на смерть пасинка металевою палицею  
  14:6 24-11-2017 -   У Львові буде 25 місць для роздрібної торгівлі хвойними деревами  
  14:5 24-11-2017 -   Трамвайні маршрути № 2 та № 7 вимушено скоротили кількість вагонів на сьогодні  
  12:51 24-11-2017 -   Львівського патрульного поранили під час виклику на сімейну сварку  
  12:47 24-11-2017 -   Виконком дозволив будівництво нового автомобільного моста у Львові  
Україна
  14:9 24-11-2017 -   У Києві суддю спіймали на хабарі в 15 000 гривень  
  14:8 24-11-2017 -   Україна відновила будівництво військових кораблів  
  12:50 24-11-2017 -   В Україні за дезертирство поліція розшукує майже 70 людей  
  12:9 24-11-2017 -   Детективам НАБУ запропонували хабар у 800 тисяч доларів  
  10:46 24-11-2017 -   Штаб АТО: П'ятеро українських військових загинули  
Світ
  11:0 24-11-2017 -   Австралія ніколи не визнає анексію Криму  
  10:57 24-11-2017 -   Міжзоряний астероїд-«мандрівник» прибув у Сонячну систему  
  10:41 24-11-2017 -   Саудівські принци погодилися заплатити за свободу  
  10:37 24-11-2017 -   У Брюсселі стартує саміт Східного партнерства  
  17:20 23-11-2017 -   У Польщі спростували заяву Дещиці про згоду на відновлення пам'яток УПА  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Погляд  » 

___________________________________________________________________________

Польські реформи. Європа між демократією і популізмом
Ярослав ПРИХОДЬКО, для ПОСТУПУ
 
У Польщі тривають масові протести проти судової реформи правлячої партії, яку знову звинувачують в авторитарних тенденціях. Після масових демонстрацій супроти антиабортного законодавства – це вже другий випадок масових протестів. Зовсім нещодавно Анджей Дуда наклав вето на два з трьох законів судової реформи.



Протестувальники досягли виконання третини вимог, але масові протести не змінили загального курсу влади, який був проголошений після перемоги на парламентських виборах. Процес прийняття законів викликав масові обурення, а численні експерти знову заговорили про сповзання польської демократії в авторитаризм.

Польща не єдиний приклад правління нового уряду, який починає проводити не завжди демократичну політику. Політика угорського прем’єр-міністра вже давно викликає питання з боку європейських політиків і громадських організацій. Непослідовний розвиток Європейського Союзу призводить до збільшення популярності ультраправих рухів, які активно використовують риторику народників, що прийшли допомагати бідному населенню, яке постраждало від неолібералізму.

В умовах соціальної і економічної нерівності питання збереження демократії стає як ніколи актуальним. Чому популісти мають успіх? Як подолати кризу демократії? Де шукати причини польських протестів? Теперішня ситуація змушує ставити подібні і інші питання, і не завжди на них можна знайти відповідь, але, незважаючи на це спробуємо на них відповісти.

Промислова революція, Генрі Форд і заводи

Сучасну епоху важко уявити без інтернету, смартфону, фінансової системи, а також масових авіаперевезень, мереж фаст-фуду, торгових центрів, медіа і широкої сфери різноманітних послуг. Але так було не завжди і навіть сто років тому світ кардинально відрізнявся від сучасності. Людство заселило безмежні простори Євразії і обох Америк. В боротьбі за виживання, перших спробах побудови держав, кривавих війнах, розвитку аграрних угідь, виплавці металів, винайдені кораблів, поставали і гинули цивілізації.

Відкриття Колумба, Коперника і інших, давали поштовх для зміни історичних епох і культур. Промислова революція кардинально змінила спосіб виробництва і дала простір для розвитку масового випуску товарів. Індустріалізація життя деформувала звичні соціальні групи, а для новоутворених класів створила умови нестабільності і непередбачуваного розвитку. З початком ХХ століття міське населення зростало шаленими кроками, а міста ставали місцем концентрації соціальної нерівності і психічної нестабільності для їх жителів. Апокаліпсичні пасажи інтелектуалів тих часів не є чимось чужим для сучасності. Однак індустріалізація привнесла в життя не лише численні проблеми, а новий тип функціонування економіки.

У 1908 році Генрі Форд в перше використав конвеєр для масового виробництва – це стало точкою відліку для нового типу виробництва. В подальшому конвеєрну систему масового виробництва почали називати – фордизмом. Для даної системи характерним є масивна організація, концентрація виробництва і робочої сили в одному районі. Подібні підприємства орієнтовані на масовий випуск товарів, а отже, процес регулюється на всіх рівнях великого бюрократичного ланцюга. В країнах Західної Європи в цей час набуває популярності кейнсіанство, яке проголошує регулювання економіки державою. Головна задача – відтворення соціальних груп. Держава займається підтриманням соціальної сфери і регулює розвиток економіки. В цей час розквіту набувають соціал-демократичні партії, які реалізовують свої політичні курси в післявоєнній Європі. Проте розвиток науки і техніки невдовзі поставив під сумнів ефективність фордизму.

Постфордизм, глобалізація і неолібералізм

В другій половині ХХ століття в Західній Європі відбувається перехід до постіндустріальної епохи. Масовий тип виробництва був замінений дрібно спеціалізованим, а вертикальні зв’язки на підприємствах горизонтальними. Підприємці більше не потребують стійких, організованих і масових суспільних верств населення. Роботу виконують вузькоспеціалізовані фахівці або мігранти. Виробництво переноситься в країни третього світу, а капітал більше не має прив’язки до території, а отже, виходить з під контролю урядів країн. Глобалізація лише пришвидшує процеси розвитку транснаціональних корпорацій, роблячи центри контролю розкиданими по різним куточкам світу. Ідеологія неолібералізму сприяє зменшенню впливу на фінансові потоки з боку уряду національних держав. Соціальна нерівність, міські окраїни, бідність населення стають зворотною стороною глобалізаційних процесів. Сучасним підприємцям більше не потрібне бідне населення країни, оскільки вони можуть перенести виробництво в будь-яке місце планети.



Відсутність важелів впливу з боку держав ставить їх під загрозу неможливості подолання соціальних конфліктів в середині суспільства. Приклад Європейського Союзу показовий, оскільки створення єдиної Єврозони прибрало інструменти контролю за інфляцією в держав членів. Ефективних загальноєвропейських інститутів, які б регулювали фінансовий оборот, створено не було. Результати подібної політики відчуло на собі населення європейських країн.

Економічна нерівність, популісти і реформи

Соціально-економічною ситуацією в Європі користуються ультраправі рухи, які використовують популістську риторику направлену на невдалу неоліберальну політику. В умовах деградацію лівого руху ультраправі беруть на себе захист пригнічених від процесів глобалізації. Загравання з народом і формування образу народників – це типові риси політтехнологічних компаній сучасних ультраправих рухів. Справжнє ідеологічне наповнення політичних курсів стає відоме після перших політичних рішень на чолі уряду і доволі часто ці рішення на відповідають програмним документам. Приклад ПіС в Польщі не одинокий, оскільки за соціальною політикою ховається авторитарне обличчя. Звісно не варто гіперболізувати перші рішення уряду правлячої польської партії, але не слід забувати, що все завжди починається з малого. Сумний досвід минулого сторіччя назавжди викарбувався в пам’яті сучасних поколінь.

Польські реформи, зрадник Дуда і протестуючі, які вийшли погуляти

Якщо антиабортне законодавство мало моральну сторону, то теперішні масові протести викликані реальною загрозою. Зокрема, закон про загальні сюди дає право міністру юстиції змінювати голів суддів, прокурорам здійснювати вплив на вибір суддів для розгляду справи, і наостанок, закон про Верховний суд передбачає усунення всіх суддів, які зараз є в органі, але призначення нових буде можливим лише за поданням парламентської більшості, а вирішальний вплив на те, хто буде головою суду, матиме президент, а не інші суді. Подібні нововведення практично ліквідують судову гілку владу, оскільки склад судового органу формується виключно парламентом, а міністр юстиції залишає за собою право змінювати голів судів в будь-який момент. Незалежність судової гілки в разі прийняття подібних законопроектів залишиться прописаною лише в конституції.

Показовим є процес прийняття законопроектів, які затверджувались вночі, без ґрунтовного обговорення і поправок з боку опозиції. Депутати так поспішали, що подали на розгляд текст закону, який відрізнявся від проголосованого в Сеймі. Подібні ‘’демократичні процедури’’ змусили тисячі поляків вийти на вулиці.

Протести отримали негативне забарвлення в ЗМІ, які також доклали чимало зусиль, щоб довести відповідність подібних нововведень європейській практиці. В свою чергу Ярослав Качинський вирішив знехтувати етикою і назвав опозицію ‘’зрадницькими мордами’’, а міністр внутрішніх справ Маріуш Блащак заявив, що тисячі поляків просто вийшли на прогулянку.

Красномовною є ситуація навколо президента Польщі Анджея Дуда, який наклав вето на два закони. Віце-міністр юстиції Патрик Які вже прокоментував в фейсбуку рішення президента нагадавши, що, коли декомунізація різних сфер життя в Польщі близька до мети, то завжди хтось зливається. Зрадник Дуда, який немає армії прихильників в правлячій партії може здатися під натиском ресурсів, якими володіє Качинський.

Криза альтернатив і глухий кут демократії

Польські протести характеризувались слабкістю лівих і ліберальних рухів, які не змогли об’єднати розрізнені маси протестуючих, а також запропонувати чітку альтернативу для ультраправого повороту. Подібне спостерігається всюди. В свою чергу протестуюча молодь поки що не здатна інституціоналізувати свої вимоги. Відсутність альтернативних шляхів виходу з кризової ситуації ставить під питання подальший розвиток демократичних інститутів, які вже давно знаходяться в глухому куті при відсутності роздоріжжя, оскільки шлях ультраправих рухів – це повернення назад. Лівим і ліберальним рухам гостро необхідно сформувати нові політичні платформи, які поєднають демократію з простою людиною, яка є таким бажаним об’єктом політичного піару ультраправих рухів. В противному випадку за реформацію демократичних інститутів візьмуться популісти.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Дипломатичне безсилля України 
Погляд
  ·  Польські реформи. Європа між демократією і популізмом 
Поступ у Львові
  ·  Садовий, зніми блокаду! Синютка звинуватив міську владу у перешкоджанні вивезенню сміття 
Поступ з краю
  ·  Саакашвілі більше не громадянин України? (доповнено) 
Поступ у світі
  ·  Макрон назвав можливі терміни проведення виборів у Лівії 
Тема Поступу
  ·  Санкційний аншлаг для Росії 
Точка зору
  ·  Переведення стрілок. Політолог розповів, чому Трамп звинуватив Україну в саботажі 
Економіка у Поступі
  ·  Борг Януковича: чи доведеться Україні заплатити агресору $3 мільярди і відсотки 
Калейдоскоп Поступу
  ·  Батька 145 дітей визнали винним у багатоженстві 
Спорт-Поступ
  ·  Прем'єр-ліга. 2-й тур. Шахтар - Динамо 0:1. Хацкевич віддав борг Фонсеці за Одесу 
Пост-Factum
  ·  Кіт, який обіймав посаду мера міста на Алясці, помер у віці 20 років