BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Партійний Поступ.    Арт-Поступ.    Тема Поступу.    Калейдоскоп Поступу.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
 
14 вересня 2019 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
Купол
Львів
  11:19 29-08-2019 -   В результаті обвалу під'їзду в Дрогобичі загинули 8 осіб, рятувальні роботи завершили  
  15:19 27-08-2019 -   25-річна львів'янка відверто зізналася, як стала жертвою сексуального насилля на вулиці  
  13:38 27-08-2019 -   На Львівщині за розкрадання 2 млн грн судитимуть злочинне угруповання  
  13:35 27-08-2019 -   У Львові почали святкувати уродини Франка  
  13:33 27-08-2019 -   Першим заступником голови Львівської ОДА став Василь Лозинський  
Україна
  16:1 29-08-2019 -   Разумков очолив Раду і сказав, за що буде соромно  
  16:0 29-08-2019 -   Зеленський пропонує призначити Гончарука прем'єром  
  15:49 29-08-2019 -   Фракція Порошенка офіційно пішла в опозицію  
  15:49 29-08-2019 -   "Слуга народу" сама із себе створила коаліцію  
  15:49 29-08-2019 -   У Раді створили 5 фракцій і депутатську групу. Список керівників  
Світ
  11:19 29-08-2019 -   Сенцова перевезли в Москву – РосЗМІ  
  11:19 29-08-2019 -   У партії Зеленського звинуватили В'ятровича у погіршенні відносин з Польщею  
  16:1 27-08-2019 -   Макрон проголосив кінець епохи Заходу  
  10:54 27-08-2019 -   Газопровід "Північний потік-2" завершено на три чверті  
  10:25 27-08-2019 -   Президент Бразилії відмовився від допомоги G7 у боротьбі з пожежами  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Погляд  » 

___________________________________________________________________________

Гра у вибори або пастка відсутності альтернатив
Ярослав ПРИХОДЬКО, для ПОСТУПУ
 
- А що таке демократія?
- Цього я ніколи не розумів… Вид правління. І якось пов’язано з тим, що молоді люди вбивають один одного.
"Джоні взяв зброю", фільм (1971).


Вибори у Франції стали головною темою іноземних і вітчизняних ЗМІ, які намагались постійно стежити за подією світового масштабу, оновлюючи колонки своїх видань новою політичною аналітикою. Звісно, що результати виборів дозволили спокійно видохнути всім, хто переживав за демократичні цінності. Марі Ле Пен програла в другому турі і вберегла Європу від нового політичного шоку.



Однак багато хто з експертів вбачає у французьких виборах відсутність вибору як такого. Звична ситуація для нашого сьогодення, коли відсутні альтернативи, а вибір відбувається в межах теперішньої політики, яка не викликає задоволення в багатьох людей в різних куточках світу. Електорат гостро потребує нової альтернативи, яка б відрізнялась від ультраправого порядку денного, який стає популярний в Європі.

Перш ніж проаналізувати французькі вибори варто визначити причини сучасної політичної кризи. Без цього буде важко зрозуміти важливість нових альтернатив, які потрібні як ковток свіжого повітря.

Невдало обрана траєкторія розвитку

Останнім часом все частіше можна почути думки про кризу ліберальної-демократії або неефективність демократичних інститутів. Інтелектуали з різних країн світу критикують сучасну їм демократичну форму правління і пропонують шляхи виходу з кризової ситуації.

І справді успіх Брекзиту, перемога Дональда Трампа, тріумф ультраправих партій в Європі лише підтверджують невдалу траєкторію розвитку, яка була обрана після розпаду Радянського Союзу і падіння біполярної системи світу. Радше було б сказати невдалу економічну траєкторії розвитку. Це стосується не лише демократії, а й стабільності міжнародної системи загалом.

Економічна політика, яка склалась в результаті процесів глобалізації, зменшує роль держави і посилює економічну нерівність, оскільки влада не здатна ефективно впроваджувати економічну політику, коли транснаціональна компанія може ліквідувати тисячі робочих місць і перенести виробництво на інший континент. Саме тому ультраправі заклики стають настільки популярними, незважаючи на сумний досвід минулого сторіччя. Вони несуть альтернативу, яка дозволить повернути державі важелі впливу на економічну ситуацію. Населення, яке відчуває на собі негативний вплив процесів глобалізації стає головним електоратом популістських партій. Це мешканці індустріальних районів європейських міст, які гостро відчувають економічну нерівність і схильні мислити суспільними стереотипами.

Варто зазначити, що причина кризи європейської ідентичності полягає в невдалій монетарній політиці Європейського Союзу. Перемога ‘’Права і Справедливості’’ стала можлива із-за наявності критичної маси невдоволених. Ультраправі партії змогли трансформуватись в ‘’народників‘’, спекулюючи на проблемах бідного населення, щоб отримати відповідні дивіденди.

Теперішня ситуація потребує кардинальних кроків, які мають нести в собі альтернативи обраному вектору розвитку і ультраправим політичним програмам. В противному випадку реформацією неефективної системи займуться ‘’народники‘’, які спочатку декларують соціальні економічні реформи, а потім пропонують закон про цензуру і легалізують марші ультранаціоналістичних рухів у Варшаві. Приклад Польщі не єдиний. Європа ще пам’ятає 2010 рік і парламентські вибори в Угорщині, а також реформи Віктора Орбана, які відбулись відразу після виборів. Не останню роль в цьому зіграла відсутність альтернативних рухів, які б могли подолати гегемонію ‘’Фідесу‘’ на парламентських виборах 2010 року.

Сучасні ліві і центристські рухи перебувають в кризі і не здатні запропонувати альтернативи, які б дозволили вийти з глухого кута, де опинилась демократія. Їхній авторитет також підривають нові ліві рухи, які дискредитують традиційні європейські партії, звинувачуючи їх в підтримці неоліберальної економіки. Нові рухи в той же час перебувають в зародковому стані і не мають продуктивних програм.

Тому населення частіше всього опиняється перед вибором між ультраправим кандидатом і кандидатом пов’язаним з сучасним економічним курсом. В країнах, де демократичні цінності посідають центральне місце, електорат намагається протидіяти ультраправим кандидатам і віддає перевагу прибічнику старої системи. Але в деяких країнах можлива перемога популістських рухів, які здатні набрати відповідні голоси користуючись низькою політичною культурою населення.

Проте не будемо забувати про Францію, яка на останніх виборах опинилась в подібній ситуації відсутності альтернатив. Чому така ситуація стала можлива? Відповідь на це питання слід шукати в особливостях французької політики.

Місцева політична кухня

Перед тим як аналізувати вибори як елемент внутрішньої політики варто зрозуміти специфіку цієї внутрішньої політики. Зрозуміло, що французькі вибори відрізняються від українських. Як мінімум іншою виборчою системою, як максимум відсутністю українських методів фальсифікації виборів. Також французькій інститут президенства – це не український президент з обмеженими повноваженнями. Французький президент володіє правом розпуску Національної асамблеї, а тому президентські вибори, які проходять раз в п’ять років, мають важливе значення і визначають політику Франції на довгий період.

Вихід в другий тур ультраправої Марі Ле Пен і самовисуванця Еммануеля Макрона унікальна подія для місцевої політики, оскільки в перше за 60 років головні партії правого і лівого спектру не були представлені в другому турі. Подібного Франція не бачила з 1958 року, коли до влади прийшов Шарль де Голль і створив конституцію П’ятої республіки.

Теперішнім процесам сприяє згадана вище невдоволеність населенням економічною політикою і імміграцією, зростанням соціальної нерівності і порушенням робочої мобільності. Держава в населенні Франції традиційно асоціюється як інститут, що зберігає національну і культурну ідентичність, а тому програма Марі Ле Пен викликала підтримку в бідних прошарків суспільства і робочих індустріальних районів.

До цього часу ‘’Національний Фронт’’ не міг виграти парламентські вибори із-за об’єднання виборців супроти нього в другому турі. Керівники націоналістичного руху не володіли ресурсами традиційних партій лівого і правого спектру, які здатні були мобілізувати широкі верстви населення. Справа в тому, що для французької політики характерний ідеологічний поділ в межах лівої або правої ідеології. Партії цих спектрів здатні мобілізувати широкі верстви населення і володіють ресурсом, який гарантує перевагу в другому турі виборів. Але порядок денний Макрона, який став самовисуванцем може зруйнувати традиційну французьку політику. Молодий політик зміг мобілізувати електорат будучи не пов’язаним з партіями правого або лівого спектру. Цьому сприяло також зменшення впливу традиційних правих і лівих партій, які себе дискредитували. Не останню роль в цьому зіграли молодіжні політичні рухи.

Перемога Макрона може призвести до політичної революції у Франції і закінчити еру ідеологічного поділу. Слід очікувати парламентських виборів, де Макрон буде намагатись отримати потрібну більшість. Якщо йому вдасться розбити монополію традиційних правих і лівих партій з подальшим формуванням коаліції з різних політичних сил тоді Франція ввійде в нову політичну епоху. Але це буде пізніше, а зараз слід зупинитись на популістських заявах Марі Ле Пен.

Міф і мігранти

Популярність Марі Ле Пен гармонійно вписується у всеєвропейській ультраправий бум, який можна було спостерігати під час останніх виборів в різних європейських країнах. Не останню роль в популярності ультраправих партій грає мігрантська криза, яку вони активно використовують в своїх передвиборчих програмах. Політичний міф знаходить свій об’єкт у вигляді небезпечних мігрантів, які мають відібрати роботу в місцевого населення і сприяти зростанню криміналу на вулицях європейських міст. Проблеми з якими зіштовхнувся Європейський Союз на початку міграційних хвиль лише збільшували силу популістських закликів ультраправих рухів, які виступали за жорстку антиміграційну політику. Ксенофобський порядок денний в Британії забезпечив перемогу Брекзіту. Страх перед мігрантами використовував Дональд Трамп і звісно Марі Ле Пен не стала виключенням. Програма страху дозволила Марі Ле Пен вийти в другий тур і створити образ для залякування, який використав її опонент.

Фашистка Ле Пен

Якщо Ле Пен використовувала ксенофобську риторику, то Макрон намагався мобілізувати електорат під приводом захисту демократії. Ультраправі позиції опонентки дозволили Макрону вміло демонізувати свого конкурента. Молодий політик виступав як єдина надія демократії, вмілий технократ і банкір. І справді багато хто підтримав Макрона в другому турі, оскільки страх втрати демократичних цінностей зробив свою справу. Марі Ле Пен програла зі значним відривом, а європейські політики почали робити заяви про збереження демократії у Франції. Звісно, що націоналістична програма Ле Пен не викликає задоволення, але успіх Макрона став можливим із-за відсутності альтернативи. Молодий технократ виявився єдиним кандидатом і прибічником демократії, який був здатний зупинити Марі Ле Пен. Але чому французькі інтелектуали були не задоволені запропонованими кандидатами, а молодь висловила невдоволення на першотравневих демонстраціях?

Один чорт – що собака, що хорт

Гарна українська приказка була згадана не випадково, оскільки це перше, що приходить на думку після підведення підсумків французьких виборів. Особистість Еммануеля Макрона нерозривно пов’язана з міністерством фінансів при уряді Оланда. Економічна політика уряду причина багатьох проблем сучасної Франції, які доведеться вирішувати Макрону. Однак молодий політик вже висловив бажання співпрацювати з Німеччиною в рамках теперішньої траєкторії розвитку Європейського Союзу. Це означає, що Макрон остаточно підтвердив бажання притримуватись неоліберальному курсу, а отже закріпив за собою статус представника старих політичних еліт, якими невдоволене населення європейських країн.

Пастка відсутності альтернатив

Вибір з метою захисту демократії являє собою відсутність вибору як такого, оскільки запропонована кандидатура залишається в межах сучасної політики, яка перебуває в стані кризи. Саме тому французькі інтелектуали негативно реагували на перебіг виборів, які представляли собою гру за відсутності альтернатив. Сучасна політика потрапила в пастку відсутності альтернатив і це притаманно не лише для Європи. В США вибір лежав між дискредитованою Клінтон і неординарним Трампом, що знову ж таки ставило під сумнів наявність адекватного вибору.

Що далі?

Виходом з цієї ситуації може стати появи нових альтернативних політичних рухів, які зможуть подолати гегемонію традиційних європейських і американських політичних еліт. Альтернатива потрібна як ковток свіжого повітря особливо в світлі останніх геополітичних катаклізмів.








Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  9 травня: вододіл двох Україн 
Погляд
  ·  Гра у вибори або пастка відсутності альтернатив 
Поступ у Львові
  ·  9 травня у Львові вже майже не свято: обійшлося без заворушень і комуністичної символіки 
  ·  Львівське сміття: крига скресла? 
Поступ з краю
  ·  "Побєдний" поліцейсько-тітушковий шабаш у Дніпрі: перебіг і кадрові наслідки 
Поступ у світі
  ·  Лавров зустрівся з Трампом. Клімкін теж (доповнено) 
Партійний Поступ
  ·  Політичні партії без ідеологічної платформи: аналіз на прикладі України 
Арт-Поступ
  ·  Українське Євробачення: визначено перших 10 учасників фіналу 
Тема Поступу
  ·  Гонтарєва вже не керує НБУ 
  ·  Як вибрати студію для розробки сайтів? 
Калейдоскоп Поступу
  ·  Знайдені найдавніші сліди життя на Землі 
  ·  Почему стоит арендовать конференц-залы при отелях 
  ·  Вибрати домен для сайту в Луцьку 
Спорт-Поступ
  ·  Розгром у Києві, достроковий успіх Шахтаря. Підсумки 28-го туру УПЛ 
Пост-Factum
  ·  Найважчого у світі чоловіка прооперували заради зниження ваги 
  ·  Як створити сайт у Рівному? - Етапи