BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Тема Поступу.    Точка зору.    Калейдоскоп Поступу.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
 
23 листопада 2016 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  13:8 20-09-2018 -   Завтра для бійців АТО відбудеться зустріч у форматі «відкритих дверей»  
  13:5 20-09-2018 -   В амбулаторіях і поліклініках міста будуть окремі простори для матері та дитини  
  13:1 20-09-2018 -   День міста Дрогобич: мешканців та гостей Львівщини запрошують на святкування  
  12:7 20-09-2018 -   На Львівщині 20 осіб покарали за корупцію  
  12:5 20-09-2018 -   У Львові може з'явитися вулиця Джона Маккейна  
Україна
  12:57 20-09-2018 -   В Україні хочуть підвищити тарифи на електроенергію для населення  
  10:57 20-09-2018 -   Під Києвом лось вибіг на трасу і спровокував ДТП  
  10:44 20-09-2018 -   Під Києвом лось вибіг на трасу і спровокував ДТП  
  10:31 20-09-2018 -   Порошенко затвердив розширення складу ЦВК  
  16:23 19-09-2018 -   На Рівненщині засипають ліси, пориті бурштинокопачами  
Світ
  10:20 18-09-2018 -   Вселенський патріархат вважає російську анафему Мазепі неканонічною  
  10:14 18-09-2018 -   SpaceX назвала ім'я першого космічного туриста на Місяць  
  9:26 17-09-2018 -   У Великобританії хочуть спростити процедуру розлучення  
  14:52 13-09-2018 -   Стало відомо, де та коли пройде Євробачення-2019  
  14:50 13-09-2018 -   У Лондоні скасували російський бал дебютанток  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Точка зору  » 

___________________________________________________________________________

Дональд Трамп та хохли
Володимир ГНАТЮК, для ПОСТУПУ
 
Хохлом народжуються всі, не всі ним залишаються у цьому світі. [Egoist]

Вибори у будь-якій державі вже давно символізують конкретний театральний акт, де ми сповідуємо почуття чесності, проповідуємо систему досконалості та переживаємо трагедію людського вибору. Гра з нульовим виграшем, або вічне незадоволення, — ось, що супроводжує "післяприсмак" унікального дійства. Вибори Президента США у 2016 р. подарували нам подію, яка дивує : для когось вона трагедія, для іншого — комедія, а мені — душевний фарс... Я насолодився.



Світова політика, попри глобалізацію, занадто залежна від декількох ключових персонажів, які виконують далеко не споглядальну, а виконавчу функцію у процесах. Будь-яка зміна елементів політичної системи країни такого ґатунку постає як системодетермінуюча та світовизначальна умова розвитку міжнародних відносин. Таким чином, розголос набуває максимального масштабу у засобах масової інформації. Ми можемо пригадати XVIII з'їзд Комуністичної партії Китаю у 2012 р., вибори Президента Російської Федерації у 2012 р., парламентські вибори у ФРН та створення коаліції у 2013 р., вибори Президента Європейської комісії у 2014 р., і т.д., проте особливої уваги ми надаємо подіям у США, а саме : президентським виборам, які постають для кожного сегменту глобалізованої спільноти по-різному : превентивно американці бажають здійснення "національної мрії", з новим викликом ліберали із Західної Європи очікують нових орієнтирів "гейропейського менталітету", авторитарний режим РФ сповідує імперіалістські протистояння третього тисячоліття в обновленому форматі, комуністичний Китай в готовності до нових економічних реалій за ринок збуту, а Східна Європа у відчутті власної "повноцінності" (дехто таки постав у цій вагомості, а дехто лежить та чекає костилі іноземного виробництва). Адже лиш тільки США "охрестять" політичний режим держави, як "богоугодний", то "мана небесна" у політичної еліти підіймається, наче "кредит довіри" післявиборчого стану (щось схоже на похмілля), бо ж несе "світлу віру у добре майбутнє" для населення (а, може, для "иліти" в Україні? ).
45-ті вибори Президента США ознаменували для держав світу глибокі занепокоєння, яке ми спостерігали у наступні дні у пресі (було дуже весело, адже, проблему настільки роздули, що, мабуть, образ самого політика не витримував такого вираження іпостасійності ). Перед тим, як ми осягнемо цей феномен у зв'язку з реакцією нашого предмету аналізу на події листопада 2016 р., варто ознайомитися з специфікою власне боротьби за пост Президента супердержави через кореляцію кандидатів та цікавих фактів про них. Отож.


Дональд Джон Трамп — американський підприємець, власник однієї з найбільших будівельних компаній США, продюсер та телеведучий. Народився у заможній сім'ї власника будівельних компаній Фреда Трампа, після закінчення університету працював у компанії батька, пізніше розбудовував свою власну компанію. З часом створив одну з найуспішніших будівельних компаній, побудував будинки у престижних районах Нью-Йорка та інших американських міст. Також є власником транспортної компанії та низки казино у США. Негаразди у приватному житті та успіх у бізнесі зробили Трампа однією з найвідоміших особистостей США. Заснував свою власну розважальну програму у реальному часі "Кандидат", де сам брав участь як ведучий.


Гілларі Діана Родем Клінтон — американський політик, державний секретар США (2009–2013), сенатор від штату Нью-Йорк (2001–2009), колишня Перша леді США (1993-2001). Гілларі Родем народилася 26 жовтня 1947 року в Чикаго, але дитинство провела в його передмісті Парк-Ріджі. Її батько був емігрантом з Англії і мав своє невеличке текстильне підприємство. Її мама була домогосподаркою і виховувала, крім Гілларі, ще двох молодших братів Г'ю та Тоні. У школі вчилась добре, брала участь у її суспільному житті та активно займалася спортом. Після закінчення (1965) продовжила навчання у жіночому коледжі — Коледж Веллслі в штаті Массачусетс. Оскільки Гілларі походила з консервативної родини, в студентські роки вона стала добровольцем у заходах Республіканської партії. В коледжі Гілларі вивчала політологію та приєдналася до студентської республіканської асоціації. З часом, її політичні уподобання змінилися настільки, що вона вирішила приєднатися до Демократичної партії США.


Можна говорити багато про цих кандидатів, але сутність антагоністичного контексту не змінюється. Все, що ми твердимо про одного, успішно заперечує інший ; все, що ми критикуємо у першого, ефективно використовує другий і т.д. Таким чином, вигравав лише один кандидат, як банально не звучало би, що відтворює рису політичної системи США, тобто двопартійність, а саме : боротьбу "республіканців" з "демократами". В результаті президентом США став Дональд Трамп. Чому весь світ, окрім його "низькоосвіченого" електорату, "кричить" про те, що тепер житиметься погано, не так, як колись (логічно же?) та співає оду трагедії? Зараз ми у тому розберемося. Принаймні, Я спробую для себе.


Розглянемо 10 причин-ознак, з якими ми могли ідентифікувати Дональда Трампа. Ось вони (Я запишу їх у вигляді тез):

1. Мечеті в США повинні бути під наглядом.


2. США повинні використовувати жорсткі методи допиту в боротьбі з джихадистами.


3. "Ісламська Держава" може бути зруйнована.

4. Побудова гігантської стіни між США та Мексикою.

5. Проведення масової депортації.


6. Знайти спільну мову з Президентом РФ Володимиром Путіним.


7. Торгівельні претензії до Китаю.


8. Кліматичні зміни на планеті - це просто погода.


9. Світ був би кращим, якби Саддам Хусейн і Муаммар Каддафі все ще залишалися при владі.


10. Має установку, що він хороша людина.

Я поставлю одне питання : А Ви маєте проти цього щось проти? Поставте себе на місце американця, який вільний від насилля віросповідання, який законослухняний громадянин, який споживач якісних товарів та бажає дотримання цього порядку. В чому він не є правий? У тому, що він, американець,т розуміє, що мусульмани наразі є тією спільнотою у еміграції, яка превентивно життєвонебезпечна у просторі, де можна насміхатися та заперечувати богів? Що криміналогенність безпосередньо підвищується від нелегалів з Мексики та погіршується соціальний добробут при цьому для нього, американця? Чи ряд інших тез про мігрантів, податки чи безпеку внутрішньої політики від Дональда Трампа заслуговують остраху для світової спільноти? Варто розуміти, де і на що ставляться акценти у політичному прогляді (не ототожнюйте з поглядом) 45-го Президента США de facto. Питання очевидне, а ще очевидніша відповідь ; проте легше закинути, що то лише популізм, який "їсть" "електорат унтерменшів" (не в образу їм, Я їх поважаю). Звісно, Я погоджуюся, що популізм є формою подачі та каналом інформування Дональда Трампа до "його" мас, але назвіть політика, який сьогодні не використовує цього прийому : Гейропа "тхне" брехнею Ж.-К. Юнкера та єврокомісарів про міжкультурне збагачення європейців, отримавши біженців та інших мусульман ; світ Володимира Путіна кишить узурпаторами "рускої" людини ; правляча еліта України є українською, а не хохляцькою за типом мислення; праворадикальні сили захоплять Європу через перемогу на національних виборах і т.д. (Я ледь втримався, аби то написати спокійно, читачу). Тому, то не є новизною політики сучасного вираження, яку здійснюють всюди, а лише форма невдалої дискредитації демократії США та певного сегменту електорату хохлами, тобто людьми без критичного мислення, ба! — навіть адекватного його сегменту. Щодо певних висловів Дональда Трампа (одразу згадайте Трампове дитинство, доволі кризовий період у школі та насміхання з інтелектуальних можливостей (лише 156 IQ!) — на противагу поставте Гілларі Клінтон, яка освічена та політично досвідчена : прекрасна картина для сміху? Мені подобається), то варто розуміти його одіозну фігуру, яка дає говорити такі фрази, що миттєво хочеться висновувати про його автократичні риси політика та "дружбу" з ворогом "диванних хохлів" — президентом РФ. Необхідно зрозуміти політичний стан Дональда Трампа "до" і "після" виборів, коли він не мав і має межі, які виступають цензором мови та позиції не виключно себе, а цілої держави. Здатність людини панікувати щодо коментарів про певні аспекти політики глобального світу, то є погляд такої специфічної категорії людей, як хохлів. І ці закиди, що США зміняться, що США втратять могутність та Україна залишиться "самотньою" (про останню тезу пише видання "Politico", яке очевидно є жовтою пресою світового ґатунку, яка особливо ціниться хохлами, які, читаючи таке, можуть видаватися політичними аналітиками та Вангою світу цього) настільки сміховинні, що ми можемо відчути на собі певну важкість "інтелектуального" бруду, який ллють та Трампа-президента. Хохли, як і будь-які затяті "демократи" (читаємо "противники Трампа, тобто люди зі здоровим глуздом") свято вірять, що особа президента у наш час особливо важить у політичній системі США, яка є наддержавою, при цьому, кидається у вічі "класична президентська республіка" як форма правління. Вони вважають, що характер політики США виключно уособлення президентської волі, а тому (глибокодумний висновок) Україні буде уже важко, бо він "на стороні Путіна-автократа" . Але от наштовхуюся на два наглядних моменти : перший, коли Дональд Трамп, говорить про приязнь до глави РФ (тоді він ще не переміг на виборах) ; другий, коли Трамп-президент говорить у дискурсі про захист України і потребі інших держав то наслідувати (очевидна брехня, яка хохлом ніколи не буде прийнята, бо Трамп-негідник, який проти нас!). Очевидність, на котру хочу акцентувати увагу, лише у вираженні та характері представлення політичної системи США : вона уже давно знеособлює політика як главу держави. Система, яка породжена часом політичної практики та можливістю регулювання всіх гілок влади, їх обмеження, творить елемент президентства у чисто "системодетермінуючий" прояв буття його Я. Я не заперечую, що 4 роки президентства будуть охарактеризовані, як театральними, роками "великого шоу" чи одіозними, але США залишаться сталими та визначальними : це та картина, коли фарба не задає тон, а знаходить своє місце поміж кольорами, що там установилися раніше. З іншого боку, США постає певним "мішком грошей", які необхідні Україні, а тому потребує повторного налагодження контактів з новим вищим керівництвом наддержави. Побоювання хохлів очевидне, а сама постать Дональда Трампа насторожує, аби не зробити помилок. Ситуація фарсу. Сміховинності та убогості хохляцької політики надає той факт, що для України створений "серйозний" Меморандум, який повчає "якісно та обережно лизати зад" США : повільно та ретельно.



Ось рекомендації (викладаю увесь текст, аби можна якісно і від щирого серця посміятися, кажуть, що продовжує життя):


1)Сприймати перемогу Дональда Трампа як результат звичайних виборів президента США, а тому бути стриманими і виваженими у своїй реакції.

2)Почати комунікацію офіційними і неофіційними каналами з командою Дональда Трампа щодо українського і американського бачення двосторонніх відносин, виконання Мінських угод, питання санкцій щодо Росії та внутрішнього реформування України.

3)Налагодити діалог із віце-президентом США Майком Пенсом, який дотримується класичних поглядів Республіканської партії на міжнародні відносини (необхідність активної політики США на міжнародній арені, підтримка поширення демократії, протидія агресивній політиці Росії). Ініціювати у діалозі із представниками нової адміністрації можливість включення питань, які пов’язані із Україною, у портфоліо нового віце-президента США.

4)Налагодити контакти із основними претендентами на посаду державного секретаря США (Ньют Гінгріч, Роберт Коркер, Джон Болтон), міністра оборони (Джефф Сешнс) і радника із національної безпеки (Майкл Флінн).

5)Ініціювати на найвищому рівні запрошення Дональда Трампа до України або обговорити можливість проведення зустрічі на найвищому рівні в США до інавгурації. Окремо запропонувати можливість проведення регулярних телефонних переговорів на високому і найвищому рівнях для обміну думками.

6)Наголошувати на тому, що Україна витрачає 5% ВВП на національну безпеку і оборону, не будучи при цьому членом НАТО, – тим самим Україна не є "нахлібником" у питаннях безпеки і, як наслідок, сприяє зміцненню безпеки в євроатлантичному регіоні.


7)У діалозі зі США щодо питань безпеки наголошувати на розвитку людського і інституційного потенціалу та меншою мірою порушувати питання про передачу летального оборонного озброєння (ПТРК, ПЗРК). При цьому розглянути можливість вийти із пропозицію до уряду США щодо придбання потрібного військового спорядження у необхідній кількості, тим самим демонструючи готовність платити за власну безпеку.

8)Зробити окремий наголос на співпраці із новообраним Сенатом і Палатою представників. Таким чином максимально використовувати наявний двопартійний консенсус в Конгресі США щодо всеосяжної підтримки України в умовах агресії Росії і процесу реалізації реформ.


9)Активною міжпарламентською діяльністю сприяти схваленню Сенатом законопроекту №5094 "Акт стабільності і демократії в Україні". Цей законопроект передбачає відмову США визнати російську анексію Криму, а також необхідність відновлення Україною реального контролю над кордоном як умови скасування санкцій.

10)Розробити і погодити із новою президентською адміністрацією США чіткий набір індикаторів щодо проведення реформ у ключових сферах для попередження спекуляцій на тему "втоми від України".

11)Окрему увагу у наступні два місяці зосередити у досягненні відчутного прогресу у протидії корупції. Україна, на сьогодні маючи одну із найкращих законодавчих баз для протидії корупції, має продемонструвати результати, які можна буде представити новій президентській адміністрації як чіткий індикатор готовності і надалі проводити реформи і ефективно використовувати американську допомогу.

12)Ініціювати обговорення на найвищому рівні можливості реалізації спільних українсько-американських бізнес-проектів. У цьому контексті необхідно вести діалог щодо можливості залучення американських компаній до процесу приватизації.


13)Створити за активної участі посольства України в США осередок, який би об’єднував усіх державних і недержавних лобістів національних інтересів у Вашингтоні. Вивчити можливість винайняти професійну лобістську структуру, яка б працювала над відстоюванням національних інтересів України і просування її позитивного іміджу в США.


14)Ініціювати звернення від української громади в США до новообраного президента і Конгресу із закликом продовжувати політику активної підтримки України як такої, що відповідає американським національним інтересам.


15)Слід налагодити контакт із максимальною кількістю впливових аналітичних центрів США, не фокусуючись на співпраці з одним чи двома.


Прочитали? Знаєте, Я назву їх для себе так: "Методичні поради для хохла, у якого горить дупа від вибору інших", при цьому, якщо проходять вибори десь іншому місці світу, то просто треба забрати Дональда Трампа та інших політиків і замінити їх іншими. І все. Ось такий "листочок подорожника" для хохла, якому вибір американця став екзистенційною проблемою самоіснування. Чи то кожен хохол так зворушився заявою Ложкіна, що "українська економіка запрацює за умови надання кредиту в 500 млдр. доларів", а потім розбив надії на її успіхи через Трампа-президента? Так сумно, що сміятися вдається з другого разу.


Ще одну проблему, яку хочу порушити, то порівняння : в Україні це дуже люблять робити хохли (Ні, Я не кажу порівнювати рівень життя, добробуту та різних стандартів, які очевидні та логічні, Я про вищі мотиви, тобто політику). От ми маємо теж президента-бізнесмена Порошенка, а тут перемагає Трамп-бізнесмен, які, наче спільнокореневі у сфері зайняття, а такі різні у координаті "невдаха — успішний шоумен" : Трамп, попри одіозність та кричущість критики запам'ятається світу, як ще "Новий Рейган", що зумів "закохати публіку" силою слова та артистичністю, а інший Порошенко-невдаха, який забудеться як президент, а згадається, як олігарх, що наївся політичного лайна, але завжди уміє з армією хохлів скиглити, що небезпека вибору людей, то головна біда України. І Я не хочу говорити про питання власне системи політичного життя (хохлам то не зрозуміти), яка "вписує" людину зі своїми недоліками, а продукує політика з виваженим рішенням (про слово не скажу, бо ляпи бувають у всіх), бо в Україні система готова до прийому соціалізованих хохлів (не всіх, звісно), які завше будуть мислити (а вміють?!) зовнішніми надіями, страхами та чужими висновуваннями, а не внутрішнім життям держави, де й знаходиться корінь всіх бід, у собі. Це ж простіше, це ж ефективніше, це ж легше звинуватити вибір американця, казати про кризу демократії США, якої і близько не буде в Україні (а хохли її знають, бо "смакували" її), ніж подумати, що обрали невдаху-президента, який рядовий політик-олігарх, який піде, а йому прийде заміна такого ж типу.
Закінчу певним пафосом. Отже, ми змогли з Вами насолодитися від картини прояву вольового духу та екзистенційного пориву "хохла" у трагічному представленні. Метафоричною тезою означу : "сонця Аустерліца" не побачать багато хто з них. Амінь!


P.S. У мережі Twitter Я створив хештег #Трамп-президент. Варто кожному написати твіт про те, як Трамп-президент руйнує життя кожному з нас. Будьмо хохлами! Двічі Амінь!









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Чи є кінець у Революції Гідності? 
Погляд
  ·  Відмова МВФ кредитувати Україну: країна проживе без грошей Фонду? 
Поступ у Львові
  ·  Компенсація за АТО: гроші замість земельних ділянок 
Поступ з краю
  ·  Затримання кримських дезертирів: нова колізія в українсько-російських інцидентах 
Поступ у світі
  ·  У Європарламенті запропонували перервати переговори щодо вступу Туреччини в ЄС 
Економіка у Поступі
  ·  Ціни на автомобільне паливо знову пішли в ріст 
  ·  История возникновения стиля милитари 
Тема Поступу
  ·  Маневри Саакашвілі або Невдале копіювання Трампа 
  ·  Жилищные вопросы: особенности консультирования 
Точка зору
  ·  Дональд Трамп та хохли 
Калейдоскоп Поступу
  ·  На Марсі знайшли величезне море 
  ·  Ремонт глушителей не следует откладывать на потом 
  ·  Китайський турсервіс купив Skyscanner за 1,7 мільярда доларів 
Спорт-Поступ
  ·  Як Фонсека став Луческу 
Пост-Factum
  ·  Австралійські орли збили дев'ять безпілотників 
  ·  Ді Капріо прочитав промову про користь вегетаріанства і з'їв стейк 
  ·  Booking назвав вісім головних трендів в туризмі на 2017 рік