Автовышка 35 метров Bison Palfinger TKA 35 в аренду Спецтехника. Участие в проектах. СТРОИТЕЛЬСТВО ЖИЛОГО ДОМА по адресу: г. Москва, пр. Вернадского д.12 Россия, Москва, пр. Вернадского д.12 СТРОИТЕЛЬСТВО ПОДЗЕМНОЙ АВТОСТОЯНКИ Россия, МО, Ленинский р-он, г.Московский, ул. Солнечная вл.13 КОМПЛЕКС НПЗ ООО "ЛУКОЙЛ-Нижегороднефтеоргсинтез" Россия, г.Кстово ДЕПО МОСКОВСКОГО МЕТРОПОЛИТЕНА «ЛИХОБОРЫ» Россия, г. Москва, ул. Верхнелихоборская д. 3А СТРОИТЕЛЬСТВО ТОРГОВОГО ЦЕНТРА.
|
|
|
|
Перша сторінка »
СЛОВА |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Національна гордість з одного куплету |
|
Верховна Рада затвердила текст Державного гімну |
| Богдан БАЧИНСЬКИЙ |
| |
Нарешті звершилося! Верховна Рада спромоглася подарувати українцям повноцінний Гімн України, проголосувавши 334 голосами за президентський законопроект, який передбачає затвердити Національний гімн на музику Михайла Вербицького та слова пісні Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна".
Нагадаємо, що раніше Державний гімн не мав офіційного статусу, а виконувався на різних офіційних церемоніях лише "за традицією", яку самовіддано захищали депутати національно-демократичного спрямування. З 1996 року Конституція закріпила положення, згідно з яким законодавчо легалізувалася лише музика Вербицького. Натомість слова "Ще не вмерла..." зависли в повітрі і, на думку парламентарів, потребували або зміни, або доопрацювання.
Всього-на-всього сім років і два парламентських скликання знадобилося парламентарям, щоб усвідомити, що лише текст Чубинського найкраще підходить до спеціально для нього написаної музики. Разом із тим депутати, мабуть, аби не надто перенапружувати українців вивченням "нового" Гімну, проголосували лише за перший куплет і приспів відомого вірша. Окрім того, парламентарі осучаснили один рядок, замінивши слова "Ще не вмерла Україна..." на "Ще не вмерла України...". Зрозуміло, що, вносячи зміни щодо спрощення тексту Гімну, депутати, таким чином, намагалися створити відповідні умови для того, щоб вивчили Гімн якомога більше громадян. Поряд із цим вжито й інших заходів для популяризації та захисту головної пісні українців. Зокрема закон передбачає обов'язкове вивчення гімну у школі, а також притягнення до кримінальної відповідальності тих осіб, які дозволять собі глумитися над національною пісенною гордістю.
Звичайно, винесення законопроекту "Про Державний гімн України" на розгляд до Верховної Ради мало не лише культурно-етичний характер, але й суто політичний підтекст. Більшість опозиціонерів стверджували, що закон внесений до парламенту з метою пересварити ліве і праве крило опозиції. Адже, окрім президентського варіанту Гімну, існувало ще два. Зокрема, комуністичний, в основу якого покладено музику гімну УРСР та дещо перероблені його слова, а також проект націонал-патріотів "старої закалки", яких представляв Левко Лук'яненко. На думку останнього, до Гімну без змін повинні б увійти два куплети вірша Вербицького. Не дивно, що наявність такого розмаїття варіантів хвилювала лідерів опозиції. Тому для збереження консенсусу опозиціонери вирішили голосувати кожен за те, що пропонував. Навіть перед голосуванням депутати з "НУ" та БЮТ висловлювали сумніви щодо успішного голосування. А соціалісти, незважаючи на образи рухівців, вирішили не голосувати для того, щоб не посваритися з комуністами. І лише після того, як усім стало зрозуміло, що закон пройде, вустами Юрія Луценка був висловлений жаль багатьох представників СПУ через те, що вони не брали участі у прийнятті цього історичного рішення. |
|
|
|
|
