BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Інтерв''ю у Поступі.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
6 березня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:39 27-04-2017 -   На Сколівщині понад 4 га державних земель незаконно передали в приватну власність  
  16:2 27-04-2017 -   Молодь ознайомлять з традиціями українських етнічних груп  
  16:1 27-04-2017 -   Вивіз сміття з початку року вже коштував Львову 100 мільйонів гривень, - депутат  
  15:58 27-04-2017 -   Синоптики прогнозують грози сьогодні до вечора та вночі  
  15:55 27-04-2017 -   Археологи продовжили дослідження «Чорної кам’яниці» у центрі Львова  
Україна
  16:40 27-04-2017 -   У Тернополі вандали облили фарбою пам’ятник дивізії СС «Галичина»  
  15:52 27-04-2017 -   На Рівненщині вилучили бурштину майже на півмільйона доларів  
  15:51 27-04-2017 -   У Дніпрі СБУ припинила діяльність російського «конверту»  
  16:22 26-04-2017 -   В ОБСЄ заявили про загрозу ескалації на Донбасі  
  16:15 26-04-2017 -   Співачка Джамала вийшла заміж  
Світ
  16:37 27-04-2017 -   У Чорному морі затонув російський військовий корабель  
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Штрихи до соціологічного портрета Львова
 
У рамках проекту Інституту розвитку міста "Соціологічний портрет Львова" 13-22 грудня 2002 року Соціологічною лабораторією Львівського національного університету імені Івана Франка було проведене опитування мешканців Львова. Вибірка у 800 респондентів була репрезентивна за статтю, віком та освітою. Максимальна похибка опитування -- 3% (з 95-відсотковим рівнем ймовірності).


Найбільші проблеми


Серед проблем, які найбiльше засмучують особисто, найпоширенішою, як і два роки тому, є матеріальна проблема, "рейтинг" наступних трьох проблем -- здоров'я, безробіття та житло -- теж практично не змінився. Єдине, що рівна до них за поширеністю стала проблема постачання води, свiтла, тепла, а проблема здоров'я власного та близьких значно загострилася, ненабагато поступаючись матеріальній.

Матерiальне забезпечення життєвих потреб
54,99%

Здоров'я моє i моїх близьких
41,72%

Працевлаштування
24,65%

Постачання води, свiтла, тепла
23,89%

Житлова проблема
23,39%

Лад у родинi чи у стосунках з близькими
17,95%

Полiтична атмосфера в країнi
17,57%

Фiзична i громадянська безпека
15,55%

Освiта дiтей
12,52%

Вiдкриття чи розширення своєї справи (бiзнесу)
6,83%

Проведення вiльного часу
3,41%

Переквалiфiкацiя, пiдвищення освiтнього рiвня
2,78%

Що потрібно для щастя?

Дещо співзвучним з "проблемно-особистісним" питанням було "дефіцитно-особистісне" питання: "Як Ви вважаєте, чого Вам бракує зараз у життi?"


Аналіз відповідей за віком респондентів (Табл. 2) вказує, що проблеми матеріального стану та здоров'я є найактуальнішими для всіх вікових груп, однак значно загострюються для старших респондентів. Натомість проблема працевлаштування більше турбує молодших респондентів, ніж старших. Ще більша -- десятикратна різниця з віковою диференціацією проблеми проведення вільного часу. Зрозумілою є також гострота проблеми освіти дітей для респондентів вікової групи 30-50 років.

Брак часу, можливостей для самореалізації та, незначною мірою, інформації більше відчувається із збільшенням освіти респондента.

Проблеми міста

Відповіді на запитання "Якi проблеми найбiльш гостро стоять сьогоднi в мiстi Львовi?" розподілилися таким чином:

безробiття, вiдсутнiсть робочих мiсць
49,9%

водопостачання
43,7%

злочиннiсть
39,8%

недоступнiсть медичної допомоги
31,1%

стан житлових будинкiв, комунального господарства
20,8%

стан дорiг
19,4%

опалення (постачання газу)
17,3%

екологiчна ситуацiя
11,4%

робота мiсцевого транспорту
7,6%

стан шкiльної освiти
6,9%

невчасна виплата пенсiй, допомоги
5,7%

постачання електроенергiї
3,9%

Варто відзначити, що бачення львівською громадою загальноміських проблем є більш сконсолідованим, ніж особистісних, як у віковому, так й особливо освітньому розрізі: середнє стандартне відхилення у першому випадку є відповідно 4,8% та 3,7%, а у другому -- 5,6% та 3,2%. Для менш заможних львів'ян набагато гостріше стоять проблеми матеріального забезпечення, здоров'я та медицини, безпеки та злочинності, натомість заможніших відносно більш турбують житлова проблема та політична атмосфера в країні.


Матерiальний стан


Суб'єктивна оцінка матеріального стану показала, що 54% населення оцінює його як низький ("Грошей не вистачає навiть на найнеобхiднiшi продукти" -- відмітило 16% львів'ян, "Усi грошi витрачаються на продукти i покупку необхiдних недорогих речей" -- ще 38%), 42% -- оцінило свій матеріальний стан як середній ("В основному грошей вистачає, але придбати товари тривалого користування (телевiзор, холодильник, меблi й iн.) -- для нас важко" -- 32% та "Живемо забезпечено" -- 10%) і лише майже 2,3% відзначило, що "можуть собi практично нi в чому не вiдмовляти".

Дещо достовірнішу оцінку можна провести, аналізуючи відповіді на запитання про розмір частки всiх доходiв сiм'ї, що йде на харчування. У 40 відсотків львів'ян на харчування йдуть майже всі доходи; у 52% -- приблизно половина й у 8% -- менше чверті доходів. Два роки тому тих, що в них на харчування йдуть майже всі доходи, було дві третини; 28% -- витрачали приблизно половину і 6% -- менше чверті доходів. Цікава залежність між часткою доходів, що йде на харчування, та рівнем освіти (Графік 1).


Конфесiя


Конфесійний склад мешканців Львова ілюструє таблиця

Результати регіонально-конфесійного поділу львівських респондентів доволі прогнозовані: найбільша частка греко-католиків походить із галицьких сіл, православних різних конфесій -- з негалицьких регіонів, а невіруючих -- з позагалицьких міст. Цікаво відзначити, що при визначенні конфесії домінуючу роль відіграє конфесія матері.


Ідентифікація


Найпотужніше львів'яни ідентифікують себе як українці -- 32% в першу чергу зараховують себе до цієї категорії і ще 26% - в другу чергу. Майже не поступається ідентифікаційною потужністю категорія "львів'яни" (Табл. 3). Практично зникає у Львові ототожнення себе із радянською людиною -- біля одного відсотка (два роки тому таких було 5%).


Оцінка можливостей міста


Для оцінки львів'янами умов чи можливостей, які надає місто для вирішення цих проблем та для життя загалом, респондентам пропонували відповісти на наступне питання: "Ви, напевне, погодитесь, що місто існує для задоволення різноманітних потреб людей. Прошу оцінити в балах, використовуючи знайому зі школи шкалу (5 -- "відмінно", 1 -- "дуже погано") наступні можливості (умови) для життя у Львові".

Якщо розкласти отримані оцінки на шкалі від +1 до - 1 ("відмінно" взяти як "+1", "добре" -- як "+0,5", "посередньо" -- як "0", погано -- як "-0,5", а дуже погано -- "-1") й обчислити середній бал, то позитивно львів'яни оцінюють лише можливості задоволення таких потреб у 2002 та 2000 (в дужках) роках.:

Задоволення потреб в отриманнi iнформацiї
0,20 (0,41)

Проведення вiльного часу, дозвiлля
0,10 (0,17)

Задоволення iнтелектуальних та естетичних потреб
0,08 (0,14)

Самореалiзацiя
-0,04 (-0,19)

Освiтньо-виховнi можливостi
-0,07 (0,06)

Полiтична i громадська дiяльнiсть
-0,14 (0,09)

Задоволення побутових потреб
-0,14 (-0,05)

Задоволення громадянських потреб
-0,14 (-0,46)

Особиста безпеку, безпека сiм'ї
-0,16 (не враховувалось)

Громадський порядок
-0,30 (-0,31)

Охорона здоров'я
-0,32 (-0,19)

Екологiя (чистота повiтря, рiвень шуму тощо)
-0,38 (-0,18)

Загалом загальна оцінка задоволення містом своїх потреб знизилася: якщо у 2000 році середня оцінка була -0,05, то у 2002 році -0,10. Краще респондентами стали сприйматися лише задоволення громадянських потреб та можливостей самореалізації, натомість значно погіршилась оцінка стану екології в місті та медицини, що разом із можливостями забезпечення громадського порядку перемістилися на останні місця в рейтингу.

Розглядаючи оцінку мешканцями Львова умов та можливостей життя у місті у віковому розрізі, відзначимо чітку тенденцію пониження оцінки практично всіх зазначених можливостей зі зростанням віку респондентів.

Значною виявилася і національна диференціація оцінювання: росіяни в середньому оцінюють задоволеннях згаданих можливостей значно нижче (на 0,14 бала - два роки тому різниця складала 0,09 бала), ніж українці;

Серед респондентів з різним рівнем освіти суттєвої диференціації в оцінці можливостей міста не спостерігається; єдино можна відзначити, що респонденти з вищою освітою скептичніше сприймають стан екології в місті, задоволення громадянських потреб та дотримання громадського порядку, натомість респонденти з середньою освітою -- задоволення інтелектуальних та естетичних потреб та потреб в отриманні інформації.

Личаківська проблема

Окремо хотілося б окреслити найрезонансніші, як виявилося після оприлюднення результатів, відповіді.

Перша група таких відповідей стосується проблеми польських військових поховань на Личакові. Стало ніби загальним місцем критикували львівських міських депутатів, що, підіграючи групці радикально настроєних маргіналів, виявляють осуду гідну непоступливість у питанні напису на центральній плиті. Опитування показало, що причина проблеми є глибшою, а соціальна база таких настроїв -- значно ширшою.

На запитання "Як Ви вважаєте, чи можна на центральній плиті цього цвинтаря розмістити напис "Героїчно полеглим за Польщу у 1919-21рр."?" ствердно відповіли лише 24,6% львів'ян, негативно -- 44,2% (при цьому більше половини з них різко негативно -- всупереч традиційному нормальному розподілу).

Така ж картина зміщення розподілу у бік радикалізації спостерігається і при відповіді на запитання про "напис, який почесний громадянин Львова Яцек Куронь пропонує розмістити на польському та українському меморіалах: "Героїчно полеглим у братовбивчій війні"?, хоча кількість львів'ян, що акцептують цю пропозицію, є дещо більшою -- сягає 29% при практично незмінній кількості (третині) мешканців, які не визначилися.

І, що характерно, група респондентів, котрі не погоджуються з одним написом, лише наполовину співпадає з групою, яка не погоджується з іншим написом. І навіть серед цих 23 відсотків кожен одинадцятий респондент при відповіді на запитання "Як краще вирiшити проблеми польських вiйськових поховань на Личаківському кладовищі?" вибирає "Вiдновити як було до 1939р." -- тобто їх радикалізм є цілком протилежної природи, вони не погоджуються навіть на компроміс, запропонований польською стороною. І лише третина зі згаданих 23 відсотків безкомпромісні у всіх трьох питаннях: не згодні з двома варіантами написів та вважають, що всі елементи пантеону на військовому цвинтарі необхідно знищити. 7 відсотків радикально налаштованих громадян виглядає цілком пристойно і для будь-якого суспільства з тривалішими демократичними традиціями, ніж наше. Отож, поле для пошуку компромісу в цій царині цілком відкрите -- було б бажання шукати.

До речі, більше половини (55%) з цих 23 відсотків дивляться часто або майже щодня новини на державному УТ-1, майже половина (49%) -- часто або майже щодня слухають новини на державному обласному радіо.

До негативних, з точки зору швидкого вирішення проблеми, аспектів можна віднести погіршення ставлення населення до пропольського вирішення проблеми. Якщо 2000 року за те, щоб відбудувати пантеон у вигляді, який він мав до 1939 року, виступало 22,5%, то тепер ця частка зменшилася до 12,7%.


Галицький вибір


Широкий резонанс викликала й реакція львів'ян на запитання щодо евентуальних інтеграційних євразійських процесів: на запитання "Якщо змоделювати ситуацiю, за якої б Україна приєдналася до союзу Росiї з Бiлорусiєю, то як би з позицiї галичанина Ви дiяли?" відповіді розподілилися таким чином (у дужках -- відповіді 2000 року):

Боротись за самостiйну Галицьку державу
34,3% (29,4%)

Добиватися автономiї вiд Києва
11,1% (11,5%)

Нiчого не робити, подивитись, що з того буде
14,3% (8,8%)

Усе це -- не мої проблеми
11,8% (10,8%)

Вiтати приєднання
5,1% (8,4%)

У цьому контексті варто звернути увагу на те, що 71,4% респондентів, що вибрали варіант Галицької державності як відповідь на інтеграційні процеси, ідентифікують себе як українці і лише 25,1% як галичани -- це відповідним чином пояснює мотивацію вибору відповіді.

Довіра


На закінчення хотілося б звернути увагу на ще один важливий ефект -- рівень довіри у суспільстві, що суттєвим чином характеризує його соціальний капітал. Окрім персоніфікованої довіри до політичних та громадських лідерів, опитування визначало ступінь довіри респондентів до незнайомої людини, до знайомого та до рідних. Незнайомій людині апріорі не довіряє -- 48%, знайомій -- 23%, рідним -- 10%.

За матеріалами доповіді Ореста ДРУЛЯ









»  vID UPORJADNYKA
Місто Львів та його мешканці
 
Чи можна поміряти місто? Звичайно, що так. Землемірам не так вже важко поміряти площу, яку воно займає. (Хоча міськрада донині не може сказати, навіть з точністю до кількох гектарів - скільки ж тої землі є у Королівському столичному місті Львові?). Податкова може порахувати прибутки та видатки . Тут точність ще менша, бо показує лише легальний вершечок економічного айсберга. Статистики раз на кільканадцять років навіть перерахують людність. Щоправда і вони так і не зможуть сказати, скільки у Львові галичан, католиків чи православних, а скільки міщан зараз на заробітках у близьких та далеких світах? Отак і живе місто, область, держава, якими керують урядовці, що навіть приблизно не знають з ким та чим мають справу. А що вже казати про думки та уподобання пересічних громадян. Для влади, яка часто своїми рішеннями впливає на долю тисяч та мільйонів, -- це поки що terra incognita.
Детальніше>>
»  ФІЛОСОФІЯ
Тарас Возняк: Місто -- це швидкість та концентрація
 
Звертаючись до таких феноменів цивілізації, як міста, щонайперше ми повинні усвідомити: вони не були постійним феноменом, що супроводжував її розвиток. А тим більше міста в нашому европейському, а часто центральноевропейському (базованому на Маґдебургзькому праві) сенсі.

Були цілі епохи, коли міста були в повному занепаді, як от після катастрофи европейської цивілізації V століття, після падіння Римської Імперії. В Европі міста відроджуються тільки в ХI столітті. І щойно після цього приходить піднесення цього невеликого та не такого багатого на природні та людські ресурси континенту, і, зрештою, до його панування над рештою світу. Що призвело до чого - піднесення до народження міст, чи міста до піднесення континенту?
Детальніше>>
» 
ГОЛОСИ В ДИСКУСІЇ
 
Марія ЗУБРИЦЬКА

проректор Львівського національного університету ім. Ів.Франка

Насамперед хочу підкреслити, що ЛНУ не брав участі в розробці питальника. Цим займалась соціологічна лабораторія без відома адміністрації університету. Ми не маємо до цього ніякого стосунку. З точки зору методології, питання та варіанти відповідей є недопрацьовані. Це стосується практично всіх питань -- вони були погано сформульовані, не передбачали повноти відповідей. Хоча такий соціологічний портрет Львова потрібний, але для проведення таких досліджень треба було проконсультуватись з соціальними психологами та соціолінгвістами. Освіта як єдина сфера не може закладати питання, що викликають деструкцію. Це стосується зокрема такого варіанту відповіді, де йдеться про "знищення всіх елементів пантеону" на Личакові. Такі слова можна було замінити на "демонтаж". Відповідям ніколи не можна надавати елементів якогось крайнього мислення.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Другий келих за Галицького короля 
  ·  ПЕРЕБУДОВА-2 
Погляд
  ·  І знову авіакатастрофа... 
  ·  Якось лебідь, рак і щука... 
  ·  Шахтарі проти вугільної реформи 
Поступ у Львові
  ·  Таксисти шукають компроміс 
  ·  Янківа помилували до квітня 
  ·  Винники приватизували 
  ·  Хліб подорожчає 
  ·  Тихий пікет 
  ·  Прокуратурі і ЛОДА загрожує суд 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Невдала спроба самогубства 
  ·  Пошуки фальшивого Ющенка 
  ·  Ціна незалежності 
  ·  Пристрасті довкола гімну 
  ·  Армію реформуватиме комісія 
  ·  "Таращанське тіло" -- таки Ґонґадзе 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Китай міняє владу 
  ·  Нові вибухи на Філіппінах 
  ·  Які газети читають 
  ·  Розширення ЄС непопулярне 
  ·  Іракський сценарій Пентагону 
  ·  Прелюдія чи інцидент 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тема Поступу
  ·  Місто Львів та його мешканці 
  ·  Тарас Возняк: Місто -- це швидкість та концентрація 
  ·  Штрихи до соціологічного портрета Львова 
  ·  ГОЛОСИ В ДИСКУСІЇ 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Поступ технологій
  ·  Тривимірні трафунки 
  ·  Ноутбуки по 725 доларів 
  ·  Пам'ять DDR PC3700 від TwinMOS 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  КАТЕРИНА ЧУМАЧЕНКО: ЧОЛОВІК ЗАХИЩАЄ МЕНЕ І РОДИНУ ВІД БРУДУ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ 
Спорт-Поступ
  ·  Суперники уникають Кличка 
  ·  ФІШЕР 
  ·  Великий Півфінал 
  ·  Медведєв попрощався з тенісом 
  ·  sPORT-KOROTKO 
Пост-Faktum
  ·  У кожного ''своя'' мuzyka 
  ·  КАЛЕНДАР