BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Інтерв''ю у Поступі.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
14 грудня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Все наши плюшевые мишки произведены в России Все права на материалы, находящиеся на сайте, охраняются в соответствии с законодательством РФ. При любом использовании материалов сайта, письменное согласие обязательно.
Купол
Львів
  16:10 15-12-2017 -   На Жовківщині відкрили дахову сонячну електростанцію  
  16:8 15-12-2017 -   У Гарнізонному храмі відновили унікальні фрески  
  15:37 15-12-2017 -   Завтра на вулиці Львова повернуться тролейбуси №5 та №24  
  13:29 15-12-2017 -   Мешканець Львівщини загинув під час пожежі в дерев`яному будинку  
  13:22 15-12-2017 -   В області завершили ремонт автодороги Львів-Тернопіль  
Україна
  15:35 15-12-2017 -   В Україну прийде справжня зима з 19 грудня  
  15:33 15-12-2017 -   ГПУ закрила справи проти шести нардепів  
  14:19 15-12-2017 -   МЗС: Біометрія на кордоні запрацює з Нового року  
  14:18 15-12-2017 -   Подвійне вбивство: у Дніпрі розстріляли сім'ю бізнесмена  
  13:25 15-12-2017 -   Керуючу заводом у Дніпрі затримали за хабар у $35 тисяч  
Світ
  16:25 15-12-2017 -   Вчені визначили причину пияцтва  
  15:36 15-12-2017 -   Іспанію можуть відсторонити від участі в ЧС-2018  
  13:23 15-12-2017 -   Ще три жінки звинуватили Дастіна Гоффмана в домаганнях - ЗМІ  
  10:58 15-12-2017 -   На заводі у Тернополі пролунав вибух  
  10:54 15-12-2017 -   Напади з ножем в Нідерландах: загинули двоє людей  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема Поступу  »  ФІЛОСОФІЯ

___________________________________________________________________________

Тарас Возняк: Місто -- це швидкість та концентрація
 
Звертаючись до таких феноменів цивілізації, як міста, щонайперше ми повинні усвідомити: вони не були постійним феноменом, що супроводжував її розвиток. А тим більше міста в нашому европейському, а часто центральноевропейському (базованому на Маґдебургзькому праві) сенсі.

Були цілі епохи, коли міста були в повному занепаді, як от після катастрофи европейської цивілізації V століття, після падіння Римської Імперії. В Европі міста відроджуються тільки в ХI столітті. І щойно після цього приходить піднесення цього невеликого та не такого багатого на природні та людські ресурси континенту, і, зрештою, до його панування над рештою світу. Що призвело до чого - піднесення до народження міст, чи міста до піднесення континенту?

Місто і село

Водночас ми маємо відмовитися і від простацької думки про те, що місто розвивається з села. Зовсім ні. Сам акт заснування Львова свідчить про протилежне, який би населений пункт перед тим на цьому місці не був. Місто засновується, з самого початку, яким би малим воно не було, постає саме як місто. Місто -- це інша якість населеного пункту, зовсім інші функції, інша швидкість функціонування, інша плинність часу. Ці показники у "місті" не кращі і не гірші, ніж у "селі", чи "терені" -- вони інші. Розложисте "село" чи "терен" плинуть повільно та природно, у відповідності зі змінами пір року, "село" та "терен" розлягаються, розгортаються у відповідності із рельєфом чи околом.

Натомість місто не зважає ні на окіл, ні на природну зміну пір року. Воно ґвалтує рельєф та живе за своїм, далеко не природним, ритмом життя. Місто, безсумнівно, більш соціогенне, ніж село.

Ідеальним містом у цьому сенсі є, звичайно, Нью-Йорк, яке не зважає навіть на зміну дня і ночі, однаково функціонуючи цілодобово. Синкопами для нього можуть стати тільки суто техногенні чи соціогенні катастрофи на кшталт обвалів на світових біржах чи нападів терористів 11 вересня 2001 р. Чи не був це напад "світового села", "терену" на "місто" (правда, "світового села" не у Мак-Люенівському сенсі слова, а як світової периферії)?

Місто не породжується селом. Швидше навпаки, у давнину воно часто творило довкола себе села, які були його малими імперіями й обслуговували його потреби. Так само, як воно творило для своїх потреб архіпелаги малих міст на віддалі одноденного переходу. Згадаймо галицькі містечка. Зрозумівши причини їх появи, зрозуміємо і причину їх занепаду. Взаємини міста та села -- це насамперед розподіл праці. Ряд технологій у селі реалізувати не вдалося б, або вони були б неефективними, і навпаки. Хоча ще довго міщани займалися сільським господарством чи то з огляду на економічні потреби (як у наші не найблискучіші часи), чи то з огляду на ментальні рудименти (знову ж як у наших новонавернених городян десь у глибинному Сихові). Місто для свого функціонування потребує праці села.

Прискорення ідей

Однак саме місто стократ підсилює всі процеси в економіці, суспільному житті, культурі. Воно прискорює їх. Ідеї швидко породжують одна одну, динамічніше втілюються, ніж у розміреному околишньому терені, гроші обертаються та повертаються набагато швидше, їх помноження багатократніше.

Місто -- це швидкість та концентрація. Воно притягує до себе людей, ресурси та ідеї, робить їхню концентрацію нестерпною і врешті-решт вибуховою (чи чули ви коли-небудь про революцію на селі? Радше про бунт...). Воно зіштовхує їх у своєму тиглі, під накривкою своїх дахів, називаючи це змішуванням (релігійним, етнічним та расовим), виробництвом, торгівлею, фінансуванням та громадським життям і політикою . Місто неначе певний фокус у лінзі, у якому збираються всі ці промені. Саме в цьому сенсі місто є певним підсилювачем та прискорювачем суспільних, економічних та політичних процесів.

Місто -- унікальний і надзвичайно потужний інструмент цивілізації. І саме тому воно є як причиною, так і джерелом цивілізаційного зростання, економічного, суспільного та культурного розвитку. Іноді запитують, а чи не навпаки -- може економічний та технологічний розвиток призвели до появи та розвитку міст. Напевно, дійсно це явища, які взаємно обумовлюють та підсилюють одне одного. Існують, користуючись термінологією Фернана Броделя, у "взаємній перспективі".

Локальні світи

Щоб зрозуміти роль та долю якогось конкретного міста у конкретному економічному контексті, ми повинні перейти від загального поняття світової економіки до броделівського історичного світу-економіки. Це друге поняття стосувалося тільки локальної частини світу, творило замкнутий економічний регіон. У цьому сенсі впродовж всієї історії ми бачимо паралельне існування певних локальних економічних реґіонів, що могли доволі довго існувати самостійно та ефективно.

Ці колишні історичні світи-економіки існували завжди, причому паралельно і не завжди співпадаючи з існуванням держав, імперій, суспільств та цивілізацій. Наприклад, таким світом-економікою була Московія чи, скажімо, Китай. Вони мали певні межі, що повільно змінювалися -- як з огляду на політичні, так і на цивілізаційні чинники -- війни, географічні відкриття.

Однак завжди кожен конкретний світ-економіка мав свій "міський полюс, місто, яке перебувало в центрі скупчення конче потрібних передумов, що забезпечували його ділову активність: інформації, товарів, капіталу, кредиту, людей, векселів, торговельної кореспонденції -- вони припливали сюди і знову відпливали"(1.3.17). Щоправда, зі зміною меж таких економік-світів змінювалися чи зміщувалися і їх метрополії. [...]

Свого часу для Европи такими центрами були -- Венеція, Ґенуя. Однак з часом їх вплив катастрофічно змалів, буквально висяк разом з потоком інформації, товарів, капіталу, кредиту, людей, векселів, торговельної кореспонденції. У випадку з Венецією -- змалів до ґротеску.

Найцікавіше спостерігати, як зміщувався такий "міський полюс" разом з розростанням меж світу-економіки у Північній Европі. Ми можемо спостерігати драму, коли Амстердам подолав Антверпен, коли Лондон подолав Амстердам або коли 1929 р. Нью-Йорк обійшов Лондон, це щоразу було поваленням величезного історичного масиву, яке виказувало непевність колишньої рівноваги й силу нової, що мала утвердитися. [...]

Таке перенесення центру світу-економіки призводило до однозначного економічного, політичного та культурного занепаду старих міських центрів -- перетворення їх у декорації. Приклад Венеції, Відня та Львова може й прикрий, однак занепад Парижа чи Лондона ще брутальніший. У рамках нової єдиної світової економіки безсумнівним центром є Нью-Йорк.

Звичайно, з нашої загумінкової перспективи цей факт не такий очевидний. Для нас Париж -- усе та ж недосяжна мрія, а Відень, як старенька бабця, і далі втішається всенародною любов'ю нащадків колишніх підданих, натомість з постанням Европейського Союзу може істотно зрости роль Берліна.

Та, попри беззаперечне існування ґлобальної світової економіки, світового інформаційного простору, може навіть транснаціональної культури, все-таки світ певним чином структурується на економічні реґіони. Ба, навіть більше -- ґлобальний світ ієрархізується -- між різними все ще існуючими економічними реґіонами є певні рівні щодо їх технологічної просунутости, інформаційної мобільности і.т.д.

На розломі

Наприклад, у протиставленні до найбільшої донедавна економічної потуги США зараз твориться економічний реґіон Европейського Союзу з високим рівнем технологічної розвинутости та конкурентности. Поруч з ним стаґнує колишній постсовєцький простір, роль якого у новітньому розподілі праці -- перетворитись на доповнююче "світове село" -- ресурсний придаток, у тому числі і робочої сили. Виглядає, що це достатньо надовго, якщо не назавжди.

Україна та Львів перебувають саме на цьому розломі. Вони не є навіть центром стаґнуючого реґіону, а його периферією. Справжнім центром постсовєцького економічного реґіону є, звичайно, -- як це комусь не сумно -- Москва, що концентрує на собі всі потоки ресурсів. Україні не вистачило ні політичної уяви, ні сили вирватися з могутнього центру тяжіння колишньої метрополії. Україна не ввійшла у динамічний новостворюваний економічний реґіон ЕС. Ба, навіть зв'язки з ним у неї не надто розвинуті.

Тому й не дивне скуповування російським капіталом всього в Україні -- він тут струменить цілком природним чином, бо ми перебуваємо в його полі ґравітації, подобається нам це чи ні.


Роль такого міста, як Львів, що колись (тепер уже у казкові часи) було в історичному світі-економіці Центральної Европи, а після 1939 року і до сьогодні -- однозначно у евразійському економічному реґіоні, доволі специфічна. Навіть у XIX столітті це було прикордонне не тільки в адміністративному, але й в економічному сенсі місто. Можливо, саме в цьому шанс для нього.

Дивним чином багато міст, які були центрами історичних економік-світів, водночас були і його кордоном. Таким прикордонням були Венеція та Ґенуя, Антверпен та Амстердам. Ба навіть більше -- центр світової економіки Нью-Йорк є такими прикордонним містом. Місцем зустрічі всього з усім, змішування всього і всіх. Можливо, саме в цьому одна із таємниць їхньої блискучої кар'єри?


І Україна , і тим більше Львів, опинилися на постсовєцько-ЕСівському прикордонні. Наш єдиний шанс -- стати центром цього прикордоння. Натомість нам не вистачає духу згодитися з нашою марґінальністю, щоб реалізувати врешті-решт свою посередницьку функцію.

Шанси

Що для цього потрібно? Щонайперше -- це точне формулювання завдання. Ми маємо позбутися ілюзій стати центром значного самостійного економічного реґіону -- на це немає відповідних ресурсів. Ми мусимо скористатися з переваг прикордоння.

Щоправда, тут є ряд неусвідомлюваних нами протиріч. Першим протиріччям є протиріччя між містом та державою. У старі часи міста, а не держави чи імперії, були островами проґресу та свободи. Вони неначе хитрували з державою -- існували під її крилом, однак відносно вільно. Як Львів під крилом Речі Посполитої. А там, де держави були сильні, як в Іспанії чи Франції, міста розвивалися повільно. Окрім столиць, як адміністративних центрів, які були адміністративними машинами, як теперішній Київ, а не вільними містами. Може, це парадоксально, але зараз Українська Держава в умовах відсутности розвинутого самоврядування, за потреби збільшувати централізацію, а отже -- зміцнюючи адміністрацію, не усвідомлено гальмує розвиток міст, у тому числі і Львова. І тут ми наштовхуємось на наш патріотизм і стоїмо перед вибором -- або Українська Держава, реальна, така, яка у нас формується, з усіма її недоліками, постсовєцькими рудиментами та хворобами росту, або наша перспектива як міста, що грузне у периферії постсовєцького економічного, політичного та культурного простору, однак не користає повною мірою зі свого "прикордоння".

Центр, окрім того, гальмує ще й тому, що гроші та капітали повсюдно у постсовєцькій економіці мають не чисто економічну сутність, але й адміністративну. Тому вільних міст та чистих від адмінресурсу грошей тут немає. Практично вся "буржуазія" у нас компрадорська, а капітали посередницькі. Та Львів не є навіть таким значним владним центром, як Донецьк чи Дніпропетровськ, то ж звідки взятися адмінресурсу?

Розквіт Львова почався з вольового рішення австрійської адміністрації, саме у Львові розмістити адміністративний центр найбільшої своєї провінції Королівства Галичини та Володимирії. І тільки у другій половині XIX століття завдяки лібералізації Імперії та цьому чудесному рішенню Львів розцвів уже як самоврядний економічний суб'єкт -- "вільне місто" (Freiburg чи Freistadt). Хоча "вільним містом" він був і у XIV-XVII століттях, тож певні традиції все ж були.

Можливо, колись в Україні таки дійде до реалізації запланованої вже давно адміністративно-територіальної реформи, яка загрузла в комісіях Верховної Ради, і Львів знову вольовим рішенням стане центром потужнішого, ніж сьогодні, регіону.

Другим протиріччям є протиріччя між містом, як "машиною прискорення цивілізації" та традиційно рустикальним українським суспільством, яке гальмує оберти цієї машини. Скупчення рустикалів не означає появи динамічного міста. Хоча, звичайно, місто потребує припливу людности, однак вона має вливатися саме в міську соціальну структуру, а не розмивати її. Інакше завжди буде небезпека, що ми отримаємо не Freiburg, а Freidorf.

В історії є чимало прикладів таких розладів "машин цивілізації". Свого часу ефективну соціальну структуру Парижа та Мадрида у XVIII столітті деформували великі пани, які перетворили ці міста з міст торгових у міста-споживачі, міста розкошів та забав. Ці міста більше споживали, ніж заробляли. [...]

За два століття до Томи Аквінського Ален де Ліль казав: "Нині все -- це не Цезар, а гроші". Сказати "гроші" -- це те саме, що сказати "міста" (1.1.440).

1.Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм. К.: Основи, 1998...









»  vID UPORJADNYKA
Місто Львів та його мешканці
 
Чи можна поміряти місто? Звичайно, що так. Землемірам не так вже важко поміряти площу, яку воно займає. (Хоча міськрада донині не може сказати, навіть з точністю до кількох гектарів - скільки ж тої землі є у Королівському столичному місті Львові?). Податкова може порахувати прибутки та видатки . Тут точність ще менша, бо показує лише легальний вершечок економічного айсберга. Статистики раз на кільканадцять років навіть перерахують людність. Щоправда і вони так і не зможуть сказати, скільки у Львові галичан, католиків чи православних, а скільки міщан зараз на заробітках у близьких та далеких світах? Отак і живе місто, область, держава, якими керують урядовці, що навіть приблизно не знають з ким та чим мають справу. А що вже казати про думки та уподобання пересічних громадян. Для влади, яка часто своїми рішеннями впливає на долю тисяч та мільйонів, -- це поки що terra incognita.
Детальніше>>
» 
Штрихи до соціологічного портрета Львова
 
У рамках проекту Інституту розвитку міста "Соціологічний портрет Львова" 13-22 грудня 2002 року Соціологічною лабораторією Львівського національного університету імені Івана Франка було проведене опитування мешканців Львова. Вибірка у 800 респондентів була репрезентивна за статтю, віком та освітою. Максимальна похибка опитування -- 3% (з 95-відсотковим рівнем ймовірності).
Детальніше>>
» 
ГОЛОСИ В ДИСКУСІЇ
 
Марія ЗУБРИЦЬКА

проректор Львівського національного університету ім. Ів.Франка

Насамперед хочу підкреслити, що ЛНУ не брав участі в розробці питальника. Цим займалась соціологічна лабораторія без відома адміністрації університету. Ми не маємо до цього ніякого стосунку. З точки зору методології, питання та варіанти відповідей є недопрацьовані. Це стосується практично всіх питань -- вони були погано сформульовані, не передбачали повноти відповідей. Хоча такий соціологічний портрет Львова потрібний, але для проведення таких досліджень треба було проконсультуватись з соціальними психологами та соціолінгвістами. Освіта як єдина сфера не може закладати питання, що викликають деструкцію. Це стосується зокрема такого варіанту відповіді, де йдеться про "знищення всіх елементів пантеону" на Личакові. Такі слова можна було замінити на "демонтаж". Відповідям ніколи не можна надавати елементів якогось крайнього мислення.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Другий келих за Галицького короля 
  ·  ПЕРЕБУДОВА-2 
Погляд
  ·  І знову авіакатастрофа... 
  ·  Якось лебідь, рак і щука... 
  ·  Шахтарі проти вугільної реформи 
Поступ у Львові
  ·  Таксисти шукають компроміс 
  ·  Янківа помилували до квітня 
  ·  Винники приватизували 
  ·  Хліб подорожчає 
  ·  Тихий пікет 
  ·  Прокуратурі і ЛОДА загрожує суд 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Невдала спроба самогубства 
  ·  Пошуки фальшивого Ющенка 
  ·  Ціна незалежності 
  ·  Пристрасті довкола гімну 
  ·  Армію реформуватиме комісія 
  ·  "Таращанське тіло" -- таки Ґонґадзе 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Китай міняє владу 
  ·  Нові вибухи на Філіппінах 
  ·  Які газети читають 
  ·  Розширення ЄС непопулярне 
  ·  Іракський сценарій Пентагону 
  ·  Прелюдія чи інцидент 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тема Поступу
  ·  Місто Львів та його мешканці 
  ·  Тарас Возняк: Місто -- це швидкість та концентрація 
  ·  Штрихи до соціологічного портрета Львова 
  ·  ГОЛОСИ В ДИСКУСІЇ 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Поступ технологій
  ·  Тривимірні трафунки 
  ·  Ноутбуки по 725 доларів 
  ·  Пам'ять DDR PC3700 від TwinMOS 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  КАТЕРИНА ЧУМАЧЕНКО: ЧОЛОВІК ЗАХИЩАЄ МЕНЕ І РОДИНУ ВІД БРУДУ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ 
Спорт-Поступ
  ·  Суперники уникають Кличка 
  ·  ФІШЕР 
  ·  Великий Півфінал 
  ·  Медведєв попрощався з тенісом 
  ·  sPORT-KOROTKO 
Пост-Faktum
  ·  У кожного ''своя'' мuzyka 
  ·  КАЛЕНДАР