BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Святковий Поступ.    Точка зору.    Калейдоскоп Поступу.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Кримінал.    КуПол: новини.    Сьогодні у світі.    postup.in.ua.   
  Цитата Поступу
 
14 вересня 2019 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
Купол
Львів
  11:19 29-08-2019 -   В результаті обвалу під'їзду в Дрогобичі загинули 8 осіб, рятувальні роботи завершили  
  15:19 27-08-2019 -   25-річна львів'янка відверто зізналася, як стала жертвою сексуального насилля на вулиці  
  13:38 27-08-2019 -   На Львівщині за розкрадання 2 млн грн судитимуть злочинне угруповання  
  13:35 27-08-2019 -   У Львові почали святкувати уродини Франка  
  13:33 27-08-2019 -   Першим заступником голови Львівської ОДА став Василь Лозинський  
Україна
  16:1 29-08-2019 -   Разумков очолив Раду і сказав, за що буде соромно  
  16:0 29-08-2019 -   Зеленський пропонує призначити Гончарука прем'єром  
  15:49 29-08-2019 -   Фракція Порошенка офіційно пішла в опозицію  
  15:49 29-08-2019 -   "Слуга народу" сама із себе створила коаліцію  
  15:49 29-08-2019 -   У Раді створили 5 фракцій і депутатську групу. Список керівників  
Світ
  11:19 29-08-2019 -   Сенцова перевезли в Москву – РосЗМІ  
  11:19 29-08-2019 -   У партії Зеленського звинуватили В'ятровича у погіршенні відносин з Польщею  
  16:1 27-08-2019 -   Макрон проголосив кінець епохи Заходу  
  10:54 27-08-2019 -   Газопровід "Північний потік-2" завершено на три чверті  
  10:25 27-08-2019 -   Президент Бразилії відмовився від допомоги G7 у боротьбі з пожежами  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ з краю  » 

___________________________________________________________________________

Україна іде в НАТО. Частина І
У підсумках візиту Петра Порошенка до Варшави
Леся БАЛУЦЬКА, ПОСТУП
 
Перебуваючи у середу в Польщі з робочим візитом, Президент України Петро Порошенко, під час свого виступу у Сеймі заявив, що одразу ж після свого повернення до України, внесе на розгляд Верховної Ради законопроект про скасування позаблокового статусу. Таке рішення український Глава держави підкріпив закликом до українців і поляків стосовно спільних пошуків гарантії міжнародної безпеки. Одначе, наголосив Петро Порошенко, в Україні має бути проведено референдум з даного питання, для того, аби українці самі могли обрати шлях подальшого розвитку своєї держави. Як відомо, польський президент Броніслав Комаровський уже підписав ратифікацію Угоди про асоціацію України та ЄС. Окрім цього, він заявив про відкритість щодо продажу Польщею зброї Україні.

Порошенко і Коморовський

Особливості візиту до Варшави

Заява українського президента щодо вступу України в НАТО, м’яко кажучи, втішила поляків. Адже, будучи одним із найближчих сусідів України, в умовах неоголошеної війни Росії проти України, Польща, ясна річ, турбується про безпеку своїх кордонів та територіальної цілісності своєї держави. Спільний для українців і поляків ворог – Росія, зумів сьогодні об’єднати ці країні, які, однак, також мають за собою вантаж нелегкого історичного минулого, в якому, на часі, вирішили не розбиратися. Одначе, не можна заплющити очі на історичні події і трагедії, які мовчанкою нависають над державами, сьогодні об’єднаними спільними інтересами. Відтак, Петро Порошенко вирішив зняти напругу із цієї мовчанки і під час свого виступу у Сеймі, «точеним влучним словом» вибив основу з-під ніг тих, хто продовжує чекати на прогалини в українсько-польських відносинах, акцентуючи на їх історичному аспекті. «Вибачаємо і просимо вибачення», сказав Порошенко під час своєї промови у Сеймі. Це ще одна заява українського Президента, яка, разом із заявою про намір вступити у НАТО, стала позитивним сигналом для поляків. І, в цілому, важливим моментом у розвитку подальших відносин між Україною та Польщею.

Символічно, що у день візиту Петра Порошенка до Варшави, 17 грудня, у Польщі відзначали 25-ту річницю початку економічних реформ, більш відомих, як «шокова терапія». Саме завдяки швидким та радикальним реформам відомого польського економіста Лешека Бальцеровича Польща, в порівняно короткі терміни змогла залишити у минулому економічну прогнилість та бідність й наблизитися до процвітаючого Заходу. Добре пам’ятаючи про свій прорив, поляки сьогодні очікують швидких реформ і в Україні. Й за їхньої відсутності дещо послаблюють своє приязне ставлення до держави-сусіда. Не рятує ситуацію й питання війни на сході держави, на яку можна було попервах переводити стрілки, тим самим виправдовуючи певну бездіяльність.

Власне, на реформи з боку України налаштована низка європейських країн. Рівно ж як НАТО, яке зможе надати Україні членство, виключно за умов проведення серйозних, повномасштабних реформ, надто в оборонному секторі, а також в інших сферах. Відтак уже сьогодні можна спостерігати певне невдоволення з боку європейців щодо сповільненості в анонсованій невідкладній реформаторській діяльності в Україні. І саме цією невдоволеністю можна також пояснити відсутність запрошення Петрові Порошенку від Дональда Туска, який зараз головує в Європейській Раді, на саміт глав ЄС у Брюсселі. З цього огляду можна припустити, що і розгляд українського питання, за відсутності українського лідера, буде суттєво скорочено і занижено у значимості. Тож, це є ще одним сигналом для України, що зволікати, означає втрачати: можливості, підтримку, допомогу. Європейська позиція в питаннях реформ схожа до тієї, якої притримуються в Північноатлантичному альянсі: на членство може претендувати лише та країна, яка відповідає усім необхідним критеріям і не буде виглядати слабшою на фоні інших країн-членів. Що ж стосується власне альянсу, то тут також йдеться і про здатність захистити себе: свої кордони і територіальну цілісність. Відтак реформа Збройних Сил України є однією з першочергових на шляху до членства.

Питання про вступ України до НАТО

Питання про вступ України до НАТО розпочинається із скасування позаблокового статусу України, що був оголошений у 2010 році. Нагадаємо, що тодішній Президент Віктор Янукович підписав законопроект, раніше прийнятий Верховною Радою України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики». Закон передбачав, що основним принципом зовнішньої політики України є дотримання позаблоковості, тобто неучасть України у військово-політичних союзах, зокрема, у Північноатлантичному альянсі, хоча й вказував на пріоритетну участь у розвитку європейської системи колективної безпеки та продовження співробітництва як з НАТО, так і з іншими військово-політичними блоками з тих питань, що складають взаємний інтерес. Тоді ж екс-президент Янукович ліквідував міжвідомчу комісію з питань підготовки України до вступу в НАТО, а також національний центр з питань євроатлантичної інтеграції.

Порошенко здійснив візит до Варшави - відеосюжет ТСН



Тривалий час питання України та НАТО було предметом спекуляції окремих політичних гравців й ставало інструментом маніпулювання під час виборчих кампаній, подекуди виходячи за межі внутрішньої політики України. Так, Росія тривалий час проводила серйозну інформаційну кампанію проти НАТО, що знаходило також відголос в Україні. В час президентства Віктора Ющена (2005 – 2010), інформаційні кампанії в підтримку НАТО проводилися в Україні, одначе, це не допомогло тоді серйозно похитнути усталених й вповні невиправданих стереотипів, що «НАТО – це зло», «це українські солдати, які воюють на чужих територіях», «це додаткове економічне навантаження на державу- учасницю» і у підсумку – «жодних вигод для самої України». Позбавляючись від ядерного статусу, Україна, вважалося, тим самим підписала для себе «угоду перебування у довічному мирі». Принаймні останній їй гарантували ряд країн, в тому числі й сусідня Росія, яка нині веде неоголошену війну проти України. Згідно із відомим Будапештським меморандумом, укладеним 5 грудня 1994 року, США, Росія та Велика Британія, у зв’язку із без’ядерним статусом України, надали їй гарантії суверенітету та безпеки, таким чином, своєрідно виключивши можливість воєнної загрози для України. Відтак, особливої потреби вступати у НАТО і навіть розглядати це питання серйозно, в Україні не бралися. Посперечатися із даного питання могли завжди. Аргументів «за» і «проти» вистачало обидвом дискутуючим сторонам. Одначе, просунутись далі, аніж бажання приєднатися до ПДЧ, Україні так і не вдалося. Як відомо, у 2008 році Україні було відмовлено у цьому питанні. Не в останню чергу до цього спонукала і негативна громадська думка, дослідження якої фіксували стабільно негативне ставлення до вступу в альянс. Питання щодо перспективи членства мало би з’ясовуватися на Всеукраїнському референдумі і це лише після низки реформ, проведених в Україні.

Лише пряма загроза безпеці української території, відверта агресія з боку Росії, актуалізували питання набуття Україною членства у військово-політичному блоці НАТО.

Продовження читайте тут








Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Захід посилює санкції проти Росії, але Україні від цього наразі не легше 
Погляд
  ·  Чи загрожує Україні дефолт і скільки Україна втратила на Донбасі 
Поступ у Львові
  ·  Новорічно-різдвяні дійства як місток між Сходом і Заходом 
Поступ з краю
  ·  Україна іде в НАТО. Частина І 
Поступ у світі
  ·  Білорусь домовилася перевести розрахунки з Росією в долари 
Тема Поступу
  ·  Україна іде в НАТО. Частина ІІ 
Святковий Поступ
  ·  Українські діти просили у святого Миколая миру 
Точка зору
  ·  Спецслужби Росії на Донбасі отримали нове завдання 
Калейдоскоп Поступу
Спорт-Поступ
  ·  Суркіс дав покерувати Конькову ще три місяці 
Пост-Factum
  ·  Вчені підрахували різницю в заробітку лесбіянок і гетеросексуалок у США 
Кримінал
  ·  Доска объявлений поможет 
КуПол: новини
  ·  Вчені з'ясували, звідки у людей з'являється азарт до ігор на гроші 
Сьогодні у світі
  ·  Вакцинація захищає дітей від алергії 
postup.in.ua
  ·  Проблеми з камерою iPhone 6 Plus викликані металевими і магнітними аксесуарами