Нещодавно у Івано-Франківську відбувся кількаденний фестиваль сучасного танцювального мистецтва "ФЕСТ-2003", на якому демонстрували своє мистецтво 35 хореографічних колективів із 20 міст України. Серед учасників визначали найкращі з ансамблів за групами -дитячою та юнацькою, а також переможницю традиційного конкурсу на кращу танцівницю "Таємнича незнайомка".
Симпатії журі були явно на боці місцевих команд, тому й не дивно що за такого одностайного патріотизму суддів усі головні нагороди залишилися в руках станіславівців. Така тенденція явно провінціалізує рівень імпрези і може спричинити до втрати зацікавленості з боку східноукраїнських учасників. Бо хто ж захоче змагатися в конкурсах, де лауреати відомі наперед. Цього разу виникало навіть враження, що ансамблі із інших міст виступають на "ФЕСТ-2003" поза конкурсною програмою як гості фестивалю. Але вони мали змогу тішитися непідробним захопленням глядачів, який щиро аплодував непересічним пластичним постановкам студії сучасної хореографії "Малюма і Такете" (Київ), шоу-балету "Геліос" (Київ) та данс-клубу "Сіріус" (Львів)). До речі, виступ цього єдиного зі Львова учасника фестивалю із танцем "Подвійна гра" у костюмах модельєра Дмитра Йовика був відзначений дипломом за оригінальну композицію.
Назвою "Сіріус" (найяскравіша зірка -- альфа сузір'я Великого Пса) львівський данс-клуб завдячує своєму організатору й хореографу Данилові Дерезі, для якого астрономія є дитячим захопленням , а хореографія -- життєвим покликанням. Балет став для Данила коханням з першого погляду. Це був той балет , коли ще в Опері у 80-их роках працював хореографом (хоч уже й не танцював на сцені) балетний кумир Г.Ісупов. Після завершення навчання у хореографічній школі й стажування у Львівській опері, Данило Дерега якийсь час танцював у модерн-балеті "Акверіас" Оксани Лань, а 1998 року очолив аматорську студію сучасного естрадного танцю, яка згодом стала студентською. Відтак уродини "Сіріуса" , заснованого восени 2000 року в НЛУ ім. Франка символічно збігаються із Днем студента!
Утім склад "Сіріуса" не обмежується тільки участю в ньому студентів університету, адже згодом група розширилася і стала загально вузівським колективом, який об'єднує талановиту молодь. Та й взагалі цей данс-клуб сповідує універсальність, у широкому значенні цього слова, не обмежуючи творчість якимсь одним стилістичним напрямком. Данило Дерега , усвідомлюючи, що визначення сучасної хореографії доволі абстрактні, а окрім того в нас вона практично не розвивалася, відтак існує небагато людей, які розуміються саме на сучасній хореографії, виснував своє кредо хореграфа - у танці сягати глибини почуттів, витворюючи яскраві образи (тобто захоплювати талантом, а не голою технічністю виконання). Тому для керівника "Сіріуса" різниця між аматорством і професіоналізмом танцівника - лише у відношенні до справи. Хоч, здавалося б на перший погляд, що сучасний естрадний танець - питома царина шоу й маскульту, однак у найвищих своїх зразках естрадна хореографія , але настільки ж далека від комерції, як і справжнє мистецтво. А тому, як це не парадоксально, для успіху справи вона так само потребує як системи освіти, так шляхетних меценатів. Бо навіть поїздка "Сіріуса" на фестиваль до Івано-Франківська була б не можлива без спонсорської підтримки добродія Романа Федишина та "Компанії Алекс". І , до речі саме в Івано-Франківську львів'яни із приємним здивуванням довідалися, що в тамтешньому університеті є відділ хореографії! От би й у нас на театральному відділі НЛУ щось подібного!
Наразі ж основну групу "Сіріуса" становлять 15 осіб 18-20 років, для яких танець - це мистецтво створення пластичних образів у музичному просторі. "Кожен танець, -- навчає молодих артистів Данило Дерега, -- має мати ідею, зміст і мету. Інакше це аеробіка: швидше, скоріше, вище, -- це все засоби, але не мета. Щоб танець став зрозумілий, важливо вміти підібрати відповідну музику, яка вже сама містить зерно ідеї". І, справді, для постановок "Сіріуса" Данило підбирає найрізноманітнішу світову музику: від автентики до постіндастріал і попси. Але у виборі останньої керується не іміджем поп-зірок, а їхнім високим рівнем професіоналізму. Навіть коли йдеться про Майкла Джексона, то не бездумно копіює його стиль, а намагається переосмислювати ці ідеї по-своєму, на "своїй хвилі". Бо трактує хореографію як імпровізаційний пошук внутрішнього змісту музики.
"Цього не можна навчити - вважає Дерега, -- можна хіба лишень створити умови, щоб артист наблизився до такого стану, коли він перетворюється на провідник вільної енергії. Цьому допомагають тренінги, засновані на базових поняттях поліцентризму джез-денсу, та йога -- для танцю дуже важлива правильна постановка дихання. Педагогами у нас працюють солісти балету Христина Моздрік та Віталій Рижий. Але жодна техніка мало що допомагає, коли людина емоційно не увійде в танцювальний стан. Тоді робота - це діалог хореографа і артиста у канві музики. Мій ідеал -гармонія, тому вважаю, що сучасний танець ( попри те що ми бачимо на дискотеках агресією, прагнення втекти від реальності, цинізм) не повинен поривати із традицією, яка існує в рамках естетичного".
Теперішній оригінальний доробок "Сіруса" укладається в розлогу видовищну програму із 10 відточених номерів. Цю сольну програму під назвою "Вперше й назавжди" данс-клуб "Сіріус" вже репрезентував у Львові, а окремі номери із неї були показані під час хореографічних вечорів на сцені Львівського театру опери й балету. Окремі концертні виступи вихованців Данила Дереги із незмінним успіхом відбувалися у Тернополі, Луцьку , Києві. За кілька років від створення колективу, "Сіріус" устигнув не тільки взяти участь у таких фестивалях сучасного естрадного і спортивного танцю, як "Одеський оксамитовий сезон", запорізький "Перлини сезону", а й здобути торік гран-прі на маріупольському фестивалі "Весна". На разі у планах і мріях Данила Дереги -- започаткувати аналогічний фестиваль у Львові для студентських танцювальних колективів. |
