Поляки, переймаючи досвід багатьох західних країн, вирішили й у себе запровадити платні дороги. Проект закону про оплату за дороги, який має набути чинності вже з 1 квітня 2003 року, запропонував уряд Лєшека Міллєра. Проте в четвер сейм відкинув цей документ, і наразі польськими дорогами можна подорожувати безкоштовно.
За прийняття проекту голосувала лівиця (SLD та UP), а проти виступили депутати від третього члена коаліції -- Польської селянської партії (PSL).
Проект передбачав оплату за користування більшістю маґістральних польських доріг. Щоби пересуватися іншими повітами, водії мали б вже від 1 квітня цього року причепити на лобове скло свого автомобіля наклейку-віньєту, яка б свідчила про оплату за дороги. В межах свого повіту проїзд залишався б безкоштовним. Власникові звичайного легкового автомобіля довелося би платити 180 злотих за річну віньєту, а малолітражного -- 90 злотих. Серйозну суму мали б платити водії важчих автомобілів. Наприклад, за машини вагою від 3,5 до 7 тонн вони мали б сплачувати 540 злотих, від 7,5 до 12 тонн -- 720 злотих, а за автобуси -- 720 злотих щороку. Ціна для вантажівок вагою понад 12 тонн коливалася б від 1980 до 2520 злотих.
Планували також ввести оплату за проїзди через мости, тунелі, та в'їзд до міста. Такі оплати, здебільшого по 10 злотих кожна, мали би поповнювати міські та ґмінні скарбниці.
Водії, які зрідка виїжджають за межі свого повіту та гості Польщі, змушені були б купувати віньєти на той термін, на який вони запланували поїздку. Було передбачено функціонування віньєт на 30 днів (вартістю 36 злотих), тижневих (вартістю 13 злотих) тощо.
За проїзд без відповідної наліпки водіям машин та мотоциклів загрожував штраф у розмірі 500 злотих. За ті гроші можна було б купити дві річні віньєти та ще й отримати здачу.
Продавати віньєти мали в спеціальному новоствореному підприємстві -- "Крайові дороги". А зібрані кошти йшли б на розбудову та ремонт доріг.
Польське нововведення, певна річ, зачепило би й інтереси українців, які частенько їздять до Польщі. До того ж, одноденного чи дводенного користування дорогами законопроект не передбачав. А дороги, які починаються відразу коло українсько-польських шляхових прикордонних пунктів, попадали під дію нововведення.
Дебати над проектом про віньєти тривали в четвер до пізнього вечора і кілька разів переривались для консультацій. Прем'єр Лешек Ліллер особисто агітував різні фракції до голосування за проектом. Однак навіть союзники в урядовій коаліції його не послухались. За відхилення законопроекту проголосувало 206 депутатів - це опозиція та PSL . SLD i UP в сумі зуміли назбирати на захист він'єт 194 голоси. Так є серйозні підстави вважати, що Польща починає помалу рухаються до парламентської кризи. Адже уряд не зміг забезпечити собі необхідної підтримки в сеймі, і коаліція фактично розкололася.
Тож поляки мають дві новини хорошу для водіїв та погану для влади.
»
КЕНТЕРБЕРІ
Радикально-ліберальний англіканець
Ірина КИРИЧЕНКО
Англіканська Церква в Британії має нового провідника. У четвер сто четвертим Архієпископом Кентерберійським обрали Ровена Вільямса. Досить молодий як для церковного середовища (52 роки) Ровен Вільямс за походженням валієць. І перший Архієпископ, який представляє Валію (Вельс), а не Англію. Саме він керуватиме 70 мільйонами прибічників Англіканської Церкви в усьому світі.
Таке призначення досить суперечливе, і навіть викликало скандал у колах Англіканської Церкви. Вільямс за час своєї активної діяльності як в духовній сфері, так і в політиці, нажив багато прихильників і немало противників. Відзначився він, зокрема, тим, що всупереч волі багатьох релігійних діячів висвятив на священика гомосексуаліста. Тоді це зчинило багато галасу і викликало плітки про те, що Вільямс надто ліберальний у своєму ставленні до гомосексуалістів.
У четвер Міжнародний трибунал зі злочинів проти людства в колишній Югославії засудив екс-президента Республіки Сербської на території Боснії та Герцеґовини Біляну Плавшіч до 11 років позбавлення волі.
Біляна Плавшіч добровільно постала перед Гаазьким судом, визнавши свою відповідальність за примусове виселення та переслідування несербського населення Республіки Сербської під час громадянської війни 1992-1995 років.
У Великобританії у білих батьків народилися чорношкірі близнюки. Немовлята з'явилися на світ внаслідок штучного запліднення. Однак зовсім не кров предків зумовила колір шкіри дітей. Винні співробітники клініки, де проводили запліднення "у пробірці". Вони випадково переплутали сперму "батька".
За рішенням суду, діти залишаться у цій білій родині. Як вважає суд, те, що немовлят виховуватиме не біологічний батько, ніяк не завадить сім'ї любити дітей і піклуватися про них.
Чечня-Ічкерія. Представники російської правозахисної організації "Меморіал" стверджують, що Росія часів Путіна побила в Чечні всі рекорди сталінського терору. За словами працівника "Меморіалу" Олександра Черкасова, за Сталіна розстрілювали приблизно 4 особи на кожну тисячу населення країни, а в Чечні цей показник вже сягає 5. Черкасов наголошує, що правозахисники враховують лише жертви серед цивільного населення, причому беруть до уваги тільки офіційну статистику.
