BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Людина Поступу.    Дискусія Поступу.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    sport-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
19 березня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  13:22 23-03-2017 -   Збірна Львівщини привезла «золото» з чемпіонату України з плавання  
  13:14 23-03-2017 -   На час ремонту Личаківської заборонено паркування на вул. Некрасова  
  13:13 23-03-2017 -   38 дітей-пільговиків із Львівщини оздоровлять в Карпатах  
  11:18 23-03-2017 -   Змонтовано 80% контактної мережі по трамвайному маршруту № 8 до «Санта-Барбари  
  11:16 23-03-2017 -   У центрі Львова озброєний напад: пограбовано ювелірний магазин  
Україна
  13:23 23-03-2017 -   У центрі Києва стрілянина, є жертви  
  13:18 23-03-2017 -   З Балаклії і найближчих сіл евакуювали 19 тисяч жителів  
  12:18 23-03-2017 -   ЄБРР планує надати $30 млн на підтримку малого та середнього бізнесу в Україні  
  12:14 23-03-2017 -   Полторак про Балаклію: Обороноздатність України не підірвана  
  11:15 23-03-2017 -   В Україні з’явиться 40 заправок для електромобілів  
Світ
  13:27 23-03-2017 -   Астроном передбачив швидке отримання сигналу від інопланетян  
  12:12 23-03-2017 -   Brexit: ЄС запропонує Великобританії зону вільної торгівлі  
  11:7 23-03-2017 -   Шотландія відклала обговорення референдуму  
  11:6 23-03-2017 -   Австрія збільшує виплати мігрантам, які добровільно виїжджають  
  18:36 22-03-2017 -   Земля і Марс можуть зіткнутися - геофізики  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Дискусія Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Чи існує український патріотизм?
Або чому росіяни більші патріоти, ніж українці
Ілько ЛЕМКО
 
Чи існує український патріотизм?
Новітня історія патріотизму в Україні дуже специфічна. Радянський "патріотизм" березневого референдуму 1991 року перетворився до 1 грудня на "національний". Цікаво, де зараз ті 90,5 відсотків українських патріотів? Як не прикро визнавати, але це був тоді здебільшого "ковбасний" патріотизм. Невже хтось серйозно думає, що 54 відсотки українофобних кримчан або 70 відсотків таких самих луганчан і донеччан справді прагнули національної незалежності України на грудневому референдумі 1991 року? Традиційно патріотично налаштована Галичина, яка складає 12 відсотків населення держави, на жаль, не робить погоди в цій проблемі. Говорячи про український патріотизм, не можна не брати до уваги Схід, де лежать серце і душа України -- козацтво й Шевченко. Один справжній східняк-патріот вартий сотні патріотів-галичан. Але, на жаль, таких східняків обмаль і вони є радше "білими воронами".

Наша теперішня влада вшановує символи української державності й українську мову лише тому, що це якийсь мінімум, який треба просто відбути, щоби втриматися біля керма. Наші можновладці почуваються і поводяться так, як славнозвісний Санчо Панса, який, цілком випадково ставши правителем якогось острова, перейнявся патріотичними почуттями островитян-аборигенів. А там, де не треба маскуватися під українців, наприклад, пишучи таємні "темники" для ЗМІ, вони вже послуговуються рідною російською.

Наша національна незрілість проявляється в елементарній неповазі до наших державних символів. А ця неповага виростає з елементарного невігластва. Більшість українських журналістів не знає свого прапора, пишучи і говорячи про те, що він є "жовто-синій" або "жовто-блакитний", хоча він насправді є синьо-жовтий. Так само більшість журналістів і політиків ставить неправильний наголос у слові "тризуб" -- на "и" замість "у". А наш президент і низка найвищих посадовців навіть у слові "український" здебільшого ставлять наголос на "а" замість "ї". І про які взагалі українські державні символи може йти мова, коли навіть наші "живі символи" (тобто те мінімально позитивне, з чим асоціюється Україна в світі) -- Андрій Шевченко, Олег Блохін, Оксана Баюл, Яна Клочкова, брати Клички -- ще ніколи і ніде жодного слова не промовили українською мовою.

У країні, де немає патріотизму, процвітає антипатріотизм, зневага до національних цінностей і святинь. Писаки на зразок Олеся Бузини з "Киевских Ведомостей" можуть спокійно називати Шевченка вурдалаком, а Франка - українофобом. В останні роки нормою телеефіру, зокрема чомусь у гумористичних програмах, стало насміхання з Мазепи, Петлюри, Махна. Щось аналогічне у стосунку до російських національних героїв в Росії уявити важко.
В Україні до цього часу на державному рівні не визнано Української повстанської армії, не надано належної шани воякам, які на своїй рідній землі ( вони не прийшли сюди за півтори тисячі кілометрів ) боролися проти чужинців, котрі хотіли їх загарбати. Уявіть собі, що в Росії не визнають і не шанують повстанців проти монголо-татрського ярма у 1380 році, проти польського у 1612, французького у 1812, німецького у 1941-1945 роках.


Насміхання і паплюження української ментальності останнім часом стало дуже модним на українських телевізійних каналах, зокрема у гумористичних програмах та КВНах. Постійні нагадування про те, що "тіха украінская ночь, а сала нада піріпрятать", про надкушування яблук, усілякі гидотні оповідки про Петра і Параску із псевдоукраїнським колоритом свідчать про презирство до власного народу. Візьмімо хоча би знамениту рекламу "Первака" зі ганебним псевдо-українським колоритом, або рекламу міндобрив, де завдяки нашим провідним акторам українці з іхніми яскраво вираженими етнографічними рисами показані повними дебілами. Тобто все українське серед загалу асоціюється з селом і забитістю. Друзі, які приїхали з Дніпропетровська до Львова на весілля до мого колєги, щиро дивувалися, що тутешні культурні і гарно вбрані люди говорять українською.

За радянських часів в Україні місце справжнього народного мистецтва, якого недарма боялась імперська верхівка, займала казенно-показушна шароварщина, причому у відверто мегаломанічних формах на кшталт хору Вірьовки або ансамблю танцю Вірського, тобто в таких гіпертрофованих формах мистецтва, яких ніколи не було і не могло бути в українського народу. І до нині в нашій незалежній державі немає народного мистецтва належного гатунку. В нас в Україні фактично не існує справжніх фольклорних колективів високого рівня, які, наприклад в Польщі є в кожному селі. Нівелювання української фольклорної музики досягло того рівня, коли вона повністю втратила риси самодостатності і стала лише ілюстративним матеріалом для озвучування дитячих і гумористичних радіо- та телепрограм або існує у вигляді огидних "весільних пісень". Або візьмімо "Играй, гармонь". От де загальнонаціональне захоплення народним мистецтвом. Уявляєте собі на українських телеканалах аналогічну програму під назвою, наприклад, "Грай, кобзо", або "Грай, бандуро" з таким високим рейтингом, як програма "Играй, гармонь" ? В Росії захоплення гармошкою чи баяном - явище достатньо розповсюджене. Навіть Черномирдін досить пристойно грає на цьому інструменті. В Україні ж існує лише вузька каста кобзарів і бандуристів. Це мистецтво, на жаль, не йде вглиб народу і слава Богу, що воно існує взагалі.

У нас в Україні існує (і то вона з'явилася лише в останні роки) мода на псевдоукраїнський спів в поп-музиці у Каті Чілі та групи "Автентичне життя", спів, який скоріше нагадує південноросійський. Зате в нас дуже добре вміють мавпувати пісенний колорит турецький (Віктор Павлік), польський (Піккардійська терція, Ліля Ваврин і Захар), той самий російський (Наталя Могилевська і Таїсія Повалій такі виводять расєйскіє рулади - заслухаєшся), а використовувати рідний український фольклор дійсно на високому рівні, окрім Марійки Бурмаки, Сестер Тельнюк і Юлії Лорд ніхто не вміє.

Чому ж в українців слабке почуття патріотизму? Очевидно патріотизм виникає і плекається в народу не лише під тиском гнобителів. В умовах гноблення тільки одиниці найвідданиших ідеї стають справжніми патріотами, готовими покласти своє життя за цю ідею. Для плекання патріотизму в глибинних шарах народу потрібні сприятливі історичні умови, століття самостійного державного, економічного і культурного життя, духовного дихання на повні груди, а Україна їх ніколи не мала. І хто врешті знає, коли українці стали українцями? Український пророк Тарас Шевченко в середині дев'ятнадцятого століття у своїх творах взагалі не згадує ніде жодного українця, чи українки. І у листах та щоденнику він ніби навмисне уникає слова "українець" там, де логічно уникнути його дуже важко, замінюючи його здебільшого словом "земляк" : "Наговорились досыта о славянах вообще и о земляках в особенности",- викладає на папері свої думки наш Кобзар. "... ви все то з офіцерами, то з ляхами тощо, може воно й сам який-небудь лях, а то так тілько ману пускає. - Я принялся снова уверять его, что я настоящий его земляк." "... я полюбил его за то, что он в продолжении двадцятилетней пошлой, гнусной жизни не унизил своего национального достоинства. Он остался верен во всех отношениях своей прекрасной национальности." Якщо Шевченко в середині дев'ятнадцятого століття не міг себе ще ідентифікувати, як українця, то простий народ ще у двадцятому столітті не спромігся цього зробити. Ось спогади Олександра Довженка про своє дитинство із "Зачарованої Десни" : "Тату, хто це пливе?" - "Це орловські, руські люди." - "А ми, тату руські люди?" - "Ні синку, не руські." - "А хто ми, тату?" - "А хто нас там знає?.. Хахли, ті, що хліб обробляють... " Поляки в Галичині протягом усієї історії не чули про жодних українців, а лише про русинів, тому що ті самі себе так називали. ("Мала баба три сини, і всі були русини...") Лише зараз поляки, і то через свою "єврокоректність" стали нас, причому здебільшого в літературі, називати українцями.

Мова беззаперечно є головною ознакою нації, тому що негр, який добре володіє українською мовою і залюбки читає Шевченка є більшим українцем, ніж припустимо якийсь донецький Іван Петрович Петренко з козацькими вусами і з повним набором (хоч череп штангенциркулем міряй) антропологічних українських рис, який бризкає слиною : "Я би етіх нацианалістаф-бандерафцаф рєзал би і вєшал ! " Отже, коли ж в українського народу з'явилася писемна мова, ця найговніша ознака нації? Я, напевно, мало кого здивую, або навпаки дуже здивую твердженням, що до 1798 року, тобто до "Енеїди" Котляревського, писаної української мови не існувало. Коли нам говорять, що давньослов'янська мова є українською, то в це дуже важко повірити, навіть якщо ми замінимо там усі "яті" на "і". Ця мова є на сімдесят відсотків мовою російською, так само, як і давньопольська мова на сімдесят відсотків є сучасною польською. Я сам тримав у руках і читав у оригіналі польською Біблію Вуйка шістнадцятого століття і можу це підтвердити. Українська полемічна література шістнадцятого-сімнадцятого століть подібна на мішанину російської мови з польською, як це не прикро і як би не хотілося підігрувати у цьому випадку сучасним московським україножерам, які твердять те саме. Листи козацької старшини вісімнадцятого століття - теж дуже сумнівна українська мова і нарешті вінець псевдоукраїнської мови - "чіста" кацапський Григорій Сковорода. Зрозуміло, що українська мова існувала до Котляревського, але лише як жива, розмовна мова і її писана історія починається фактично з дев'ятнадцятого століття. А вже піком українськості нашої мови можна вважати лише новітні часи, а саме журнал "Дніпро" 70-х - 80-х років двадцятого століття, тому що в мові Шевченка і Франка ще досить багато русизмів. Та якщо ми навіть візьмемо першу половину минулого століття, то, наприклад, в мові флагмана скрипниківської українізації Миколи Куліша або в мові галичанина Івана Крип'якевича знайдемо достатню кількість русизмів з точки зору сучасності, а саме з точки зору Антоненка-Давидовича чи Олександри Сербенської.

Україна, яка протягом століть не мала державності, не спромоглася і на власні національні символи, послуговуючись здебільшого запозиченими. Богдан Хмельницький у гетьманському вбранні і з булавою в руках - зовні типово польська постать, тому що всі ці атрибути військової влади були запозичені від Польщі. (Хмельницький у гетьманському обладунку - це той же Джохар Дудаєв, який у розшитій золотом формі радянського генерала, урочисто відрікається від Росії.) Майже всі поляки, які вперше бачать у Києві пам'ятник Хмельницькому , питають : "Це що, Ян Третій Собєский?" Шевченко жорстоко, але і справедливо розбиває ілюзію козацтва і гетьмансьва : "Раби! Підніжки! Грязь Москви! Варшавське сміття ваші пани, ясновельможнії гетьмани." Знамениті українські широкі шаровари - це банальні турецькі штани (зараз всі ходять у турецьких шмотках і тоді ходили), а виголена голова з оселедцем - банальна тогочасна турецька мода. "Кобза" - це і інструмент, і слово тюркського походження, слово "бандура" походить від англійського "bandora" (це слово прийшло до нас із Польщі), а слово "трембіта" від німецького "Trompete" (труба)."
Національний патріотизм, окрім символів, передбачає ще й історичну філогенетичну пам'ять. Хто з нас знає "за що ми билися з ляхами, за що ми різались з ордами, за що скородили списами московські (а не татарські, як в більшості навіть сучасних "Кобзарів") ребра?" Чому ми всі знаємо Переяславську раду і майже ніхто битву під Конотопом? Українець, народжений перед другою світовою війною в Крутах на Чернігівщині і батьки якого були вчителями, ніколи нічого не чув про юних українських героїв, які вже тепер стали нашим національним символом. Чому майже ніхто не знає про наших вже сучасних Святих Мучеників за волю України : Василя Макуха, який спалив себе на Хрещатику 1968 року, або про нині живу легендарну Ірину Сеник? Звідки візьметься патріотизм, коли відшибло історичну пам'ять?

Патріотизму нема, але біда невелика. Ми ще дуже молода нація, молода в розумінні державності. В ту мить, коли народжується дитина, ми ще не маємо справді щирого почуття до цього вологого і потворного кавалка м'яса, лише потім, трохи пізніше ми полюбимо цю дитину. Так само і з нашою державністю. Почуття щирого патріотизму вже трошечки вихлюпуються назовні : дехто з наших футболістів вже кладе руку на серце, коли звучить гімн України, а деякі молоді київські футбольні фани на знаменитому матчі нашої збірної зі збірною Росії кричали : "Бєй маскалєй!" Троху-потроху, мало-помалу справа рухається. Прем'єр-міністр об'єднаної 1871 року Італії говорив : "Тепер ми маємо Італію, залишилося створити італійців." В кінці дев'ятнадцятого століття чеською в Празі говорили лише двірники. Держави і народи через величезні труднощі створили національне суспільство, тому що дуже цього хотіли. І ми створимо, коли захочемо і лише тоді ми самі станемо патріотами і в такому ж дусі будемо виховувати своїх дітей, якщо через 20-30 років буде кому виховувати.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Примирення повинне бути взаємним 
  ·  Торговельний прорив України 
  ·  ЧЕРГОВИЙ PR ПРОТИ ЮЩЕНКА 
Погляд
  ·  Газ подешевшає 
  ·  Хусейн може розколоти Захід 
  ·  Львівська опозиція консолідується 
Поступ у Львові
  ·  Бійка на Краківському ринку 
  ·  Нова хвиля українізації 
  ·  Скільки коштує крісло мера? 
  ·  Парламентарі засідають у Львові 
  ·  НБУ підтримав КредитБанк 
  ·  Спостерігачі є, води немає 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  "Залізна завіса" впаде восени 
  ·  Опозиція в законі 
  ·  Гарантії для гаранта 
  ·  Імперію Григоришина розділено 
  ·  Литва -- другий адвокат України 
  ·  Українська "911" 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  КНДР готується до війни 
  ·  Рабство - не історія, а сучасність 
  ·  Естонія вдячна українцеві 
  ·  Шеф-кухар не витримав 
  ·  Просвіта про сексіндустрію 
  ·  Загадки діамантового пограбування 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Людина Поступу
  ·  Родина Гузарів - зв'язок поколінь 
Дискусія Поступу
  ·  Чи існує український патріотизм? 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Поступ технологій
  ·  intel і всі-всі 
  ·  apple воює за тишу 
  ·  Найновіші чіпи від ATI: свіжі новини 
  ·  creative Technology випускає нові аудіосистеми 2.1 
  ·  dataquest робить оптимістичні прогнози 
  ·  Цього року DVD-рекордери подешевшають до 100 доларів 
  ·  Англійці зможуть сплачувати рахунки за мобільні телефони через телевізор 
  ·  opera'и під Windows CE не буде 
sport-Поступ
  ·  Друге "срібло" європейського Чемпіонату 
  ·  На підступах до вершини 
  ·  СТЕНМАРК 
  ·  kOROTKO 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР