BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Тенденції Поступу.    Історія у Поступі.    mandry Поступу.    art-Поступ.    sport-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
25 лютого 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  13:59 17-10-2017 -   На Яворівщині розшукали бабусю, яка півтори доби блукала лісом  
  13:57 17-10-2017 -   На Львівщині судитимуть посадовця «Народної міліції ЛНР»  
  11:54 17-10-2017 -   У центрі Львова планують зробити безбар'єрну вулицю  
  11:49 17-10-2017 -   У Львові на маршрути виїхала половина автобусів  
  11:47 17-10-2017 -   Садовий доручив впорядкувати діяльність вуличних музикантів  
Україна
  13:53 17-10-2017 -   У Луганській області провели навчання снайперів  
  13:51 17-10-2017 -   Мінімальна пенсія для чорнобильців зросла на 11%  
  13:50 17-10-2017 -   Саакашвілі прибув на мітинг під Раду  
  11:57 17-10-2017 -   У Маріїнському парку перебувають військові 209-ї танкової бригади  
  11:56 17-10-2017 -   На Закарпатті буде додатковий вихідний день  
Світ
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  
  13:49 17-10-2017 -   Різ Візерспун заявила про домагання режисерів  
  11:38 17-10-2017 -   Двоє українців претендують на престижну шведську премію з літератури  
  10:59 17-10-2017 -   Лісові пожежі в Португалії та Іспанії забрали життя 39 людей  
  10:10 17-10-2017 -   90 відсотків депортованих із Польщі нелегальних працівників – українці  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

art-Поступ  »  ПЕРЦЕПЦІЯ

___________________________________________________________________________

Чудо для чудотворних ікон
Вікторія САДОВА
 
Царина чудесного -- поза цариною щоденного людського трибу, хоч найбільше у ній очікувана й випрошувана, адже окрім людини на чудо свідомо на сподівається ніхто. І надія в неї, кажуть, умирає останньою. Утім щоразу доводиться переживати саме смерть цієї останньої. І жити пост-фактум. Без ілюзій. Без сподівань. Без надії. Але зі знанням, що так бути не повинно, хоч так воно є насправді. Жити за порогом розуміння: чому ті сили, які мають протистояти злу, дозволяють йому тривати. Ба більше -- множать і викохують його.

Бо ж не повинно насправді продовжуватися нищення ікон у Національному музеї. А воно продовжується (не самочинна руйнація, а безвідповідальне нищення). Не зважаючи на всі протести реставраторів, на вимоги громадськості. І ніхто із відповідальних осіб області досі не дав оцінки діям братів Отковичів у ганебній історії з примусовим перенесенням більше тисячі творів давньоукраїнського мистецтва з фондосховища Вірменського собору в монастирський дворик навпроти, хоч воно й далі залишається, на погляд фахівців, вкрай неграмотним і непродуманим актом, що поглиблює нищення, а не навпаки.

Коли почитати відписки чиновників, то складається враження про повний позитив у цій справі: добре, що незаконно понівечили пам'ятку, пустивши Мхітаряна із автоінвестиціями будувати на ній без дозволу залізобетонний саркофаг, і добре, що незаконно туди перемістили тисячу експонатів, які одразу ж відреагували на зміну клімату тим, що стали здуватися. Чиновники переконують, що нове приміщення придатне для зберігання ікон тільки на тій підставі, що таких сховищ не має жоден злиденний музей Львова! Однак насправді інформувати читачів про якісь позитивні зрушення у цій справі немає підстав.

Уже давно минули всі терміни виконання розпорядження голови ЛОДА Мирона Янківа про здійснення низки заходів на виправлення ситуації. Але виправляти її ніхто не квапиться. Отож залишається не виконаною резолюція резонансного "круглого столу" представників громадських організацій, скликаних професором Ярославом Дашкевичем та Іриною Калинець. Не оприлюднено висновки різноманітних комісій, які б мали вивчати стан справ у НМ. Нема й скликання самих комісій. Не працювала Міжвідомча реставраційна рада разом із реставраційною радою музею, -- а значить і далі питання збереження і реставрації переміщених творів лишається не вивченим. Не складено плану робіт, їх послідовності. Відсутня затверджена радами програма реставраційних заходів. Відсутні матеріали, за допомогою яких ця реставрація має відбуватися (хоч реставратори пишуть звернення на ім'я дирекції, та все марно, бо поки в НМ працює перевірка КРУ зі складу матеріалів не видають). Ніхто не поспішає ліквідовувати у новозбудованому приміщенні, де заскладували експонати, джерело тепла, яке буквально вбивчо на них діє ( Мирон Янків запропонував було геніальне інженерне рішення: відрізати батарею, -- але хто б то став робити?) Ніхто іще не придбав жодного такого потрібного зволожувача (хоч той же Мирон Янків кошти на це відшукав, а гуртовики, які прочитали в газеті про потребу такого товару не забарилися із пропозиціями).Не оголошено конкурс на вакансію директора музею, не створено навіть положення про той конкурс. І таких "не" є ще дуже багато.

Тому й складається враження, що розпорядження голови ЛОДА на нижчих ланках просто саботують ті люди, яким він доручає вести справи. Утім далі підозри страшніші: або реальна влада настільки слабка, що не може примусити працювати виконавчий механізм нормально, хірургічним способом усунувши загрозу зараження від некрозних тканин, або її якимсь чином влаштовує саме така система. Обидва діагнози не залишають ані найменших ілюзій на переміни на ліпше. Мало того: усе що відбувається довкола цієї історії, свідчить про непорушність хибної системи (замовні сумнівні історичні дослідження і їх публікації, збирання підписів на підтримку Василя Отковича серед його підлеглих і від нього залежних, штучне підтримання позитивного іміджу управління культури ЛОДА, здискредитованого своїми ж власними діями). А як іще пояснити те, що справу намагаються спустити на гальмах? І саму акцію з переміщенням творів завуалювати на всіх адміністративних рівнях, у той час коли стан творів невпинно погіршується?

Невже покровительство й протегування держсекретарів Отковичам може затьмарити розуміння пріоритетів не тільки міністру культури, а й її діячам у нашому химерному галицькому кланово-корумпованому середовищі, яке й без того мало коли відзначалося принциповістю? Виявляється, може. Відтак підписники листів на підтримку начальства стають не просто заручниками (об'єктами), а дієвими становими хребтами, що на них тримається система кругової поруки і кланово-цехової безвідповідальності (суб'єктами). Вони самі витворюють це комфортне середовище існування у надії на здобуття благ. Нам же вони лишають пустку безнадії як підставу загальної суспільної депресії -- душевної/духовної хвороби, на яку тут годі шукати ліку для оздоровлення.

Тоді й закрадаються думки про чудо, думки про можливість неможливого. Це, либонь, як у хворого -- останній шанс на рятунок, коли перейдено останній відчай і поховано останню надію. Надію на те, що світ керується розумом, совістю і подібними раритетами.

В історії із ґвалтуванням унікальної збірки давньоукраїнського сакрального мистецтва, чудом може бути не залучення до "порятунку" студентів художнього коледжу та академії(який же приклад штрейкбрехерства, криводушності й зневажання професійної етики в цьому антипедагогічному намірі!), а повернення до затероризованого відділу реставрації темперного малярства фахівців вищої категорії -- Павла Петрушака й Анастасії Чабан! Якщо вони повернуться -- це буде чудо. І не дадуть дощенту знищити, як сам відділ, так і збірку. Ясна річ, що їх ніхто не квапиться запрошувати до наукового керівництва цим відділом. Бо упродовж усієї катавасії із перенесенням та звільненням-поновленням ніхто з адміністрації навіть не заартикулював думки прикликати цих високофахових реставраторів, яких переманюють до Росії консервувати шедеври Рубльова й Діонісія (і це при тому, що в НМ їхні категорії не визнають легітимними навіть на вимогу суду!).

Коли б чудо сталося, і Павло Петрушак із Анастасією Чабан повернулися за покликом серця лікувати збезчещені ікони, тоді можливо б припинився відтік кадрів із розігнаного осередку реставраторів-темперників (наразі, люди продовжують подавати заяви на розрахунок, не бачачи альтернативи загальній безнадії). Тоді б, можливо, затрималися на роботі й головний охоронець фондів Данута Посацька (бо такого досвідченого фондовика музей ніде не знайде) і заввідділу давнього мистецтва Олег Сидор, які зараз передають справи іншим матеріально-відповідільним особам. Якби це чудо сталося, то голослівні заклики до "рятування", які насправді за риторичною патетикою приховують байдужість і цинізм, одразу ж розсипалися перед тверезим запитанням фахівця: що і від чого рятувати? Заливати високопроцентними клєями здуті ікони, розпрасовувати їх праскою і знову ставити в несприятливе середовище, заражене грибками? Чи може все таки поводитися із збіркою так, як того вимагає закон і методика консерваційно-реставраційного процесу? Коли б диво сталося, ці запитання неодмінно б стали руба. Тоді б з'явився надокучливий ґедзь, який би не дав спати ситій і байдужій чиновницькій братії, а всякчас кусав би її цими незручними запитаннями. Він би вимагав не тільки нагляду міжвідомчої реставраційної ради чи забезпечення реставраторів матеріалами, -- він би вимагав належної охорони й догляду ікон. А ще того, що в НМ взагалі не практикується -- наукового вивчення цих скарбів!

Утім, така перспектива мало кого влаштовує з огляду на те, що у травні знову постане питання перенесення решти фондових експонатів ( от тільки куди?) і цілковитого звільнення Вірменського собору. Наразі твори, які залишаються на хорах і в бічних приміщеннях храму із розмонтуванням дощаної стіни, яка розмежовувала собор, опинилися без належної охорони. Загрозою для їхньої збереженості стало й заведення у церкву газових конвекторів та електротенів для обігріву. Однак ніхто з керівництва цим явно не бентежиться. Як зрештою й тим, що недавній вибух газу на вул. Краківській у будівлі монастиря, де розташовані реставраційні майстерні та вживлена в аварійні стіни новобудова, здетонував руйнівні процеси: розширення тріщин, осипання тиньку, замокання ...









»  ТРІЙЦЯ
Тамара Гундорова: Гончар, Кобилянська та криза методолоґії
Соломія БУК
 
Нещодавно у Львові в Центрі гуманітарних досліджень ЛНУ ім. Ів.Франка мала три лекції знаний в Україні літературознавець Тамара Гундорова, автор книги "Femina melancholica: Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської."
Детальніше>>
»  СПІЛЬНО
Сімейний портрет закоханих у мистецтво
Наталка КОЛСМОЛІНСЬКА
 
Зали львівського музею етноґрафії та народних промислів бачили не одну родинну виставку, але це стосувалось, як правило, народного мистецтва. Від минулого четверга тут можна оглянути виставку професійного мистецтва родини Магінських.
Детальніше>>
»  aETERNUM
Звучить музика Василя Барвінського
Ірина СТРОЙ
 
Його вже нема з нами сорок років, та музика Василя Барвінського (1888 -- 1963) з кожним роком звучить усе більш сучасно, розкриваючи слухачам таємниці духу унікальної особистості загальносвітового виміру, втім людини винятково ніжної, щедрої та чистої душі, яким був мистець. У своїх кращих композиціях він створив індивідуальний образ модерної доби і своєї національної традиції, властиво тому кожне нове прочитання творів Барвінського -- таланта з Божої ласки, як казав про нього Станіслав Людкевич, -- дає нам можливість відчути глибинний сенс креативности духу, виповнюючи радістю і гордістю за осягнення українського генія.
Детальніше>>
» 
АРТ-АНОНС
 
Французький центр у Львові запрошує на фестиваль французького кіно, який відбудеться у "Кінопалаці" від 3 до 6 березня у рамках місяця франкомовності. У програмі фестивалю -- 4 сучасні французькі фільми: 03.03 -- "Може бути" з Жаном- Полем Бельмондо
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  70 РОКІВ ПАТРІАРХУ 
  ·  СНД -- Євросоюз для українців 
Погляд
  ·  Передвиборні війни 
  ·  Тарас ВОЗНЯК: Єдина реальна сила - США 
Поступ у Львові
  ·  Галицька нагорода польському дисидентові 
  ·  На здоров'ї не економлять 
  ·  Чотири століття самоврядування 
  ·  Грип наступає 
  ·  Бог любить трійню 
  ·  Натурпродукт на Львівщині 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Підводний човен в степах України 
  ·  Європа дає відчіпного 
  ·  Семимильними короками до СОТ 
  ·  Пільги для селян залишаються 
  ·  Харків без української преси 
  ·  Українські герої Сьєрра-Леоне 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Прощання Воіслава Шешеля 
  ·  Що може врятувати мир в Іраку 
  ·  Росія бореться з католиками 
  ·  В Китаї затряслась земля 
  ·  Перші арешти у справі метро 
  ·  Скульптури залишаться в Лондоні 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Винні погрози Америки 
  ·  Кінець великої приватизації 
  ·  Україно-польський товарообіг під загрозою 
  ·  kOROTKO 
Тенденції Поступу
  ·  ПОЛІТИЧНЕ МІЖСЕЗОННЯ 
Історія у Поступі
  ·  На Київ разом з німцями 
mandry Поступу
  ·  З Африки -- з Любов'ю і не без моралі 
art-Поступ
  ·  Тамара Гундорова: Гончар, Кобилянська та криза методолоґії 
  ·  Сімейний портрет закоханих у мистецтво 
  ·  Чудо для чудотворних ікон 
  ·  Звучить музика Василя Барвінського 
  ·  АРТ-АНОНС 
sport-Поступ
  ·  Ще є порох у порохівниці Тайсона 
  ·  Гуров збирається нокаутувати Мормека 
  ·  Сандерс сподівається на допомогу П'юріті 
  ·  sport-KOROTKO 
Пост-Faktum
  ·  Призи полюють за Романом Поланскі 
  ·  КАЛЕНДАР