BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    sport-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
20 лютого 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  14:54 29-05-2017 -   У Львові через невивезене сміття та навалу щурів перекриватимуть дорогу  
  14:44 29-05-2017 -   Зовсім скоро на Львівщині розпочнеться призов офіцерів запасу  
  14:41 29-05-2017 -   Завтра на Львівщину приїде Володимир Гройсман  
  14:23 29-05-2017 -   У Львові створять сайт для незрячих людей  
  14:21 29-05-2017 -   Проект реконструкції Замарстинівського парку найближчим часом подадуть на експертизу  
Україна
  14:58 29-05-2017 -   Підозрюваних у мукачівській стрілянині відпущено  
  14:52 29-05-2017 -   У Києві затримали педофіла, який роками розбещував дітей співмешканки  
  14:48 29-05-2017 -   Адвокати Януковича хочуть, щоб суд допитав Порошенка  
  14:46 29-05-2017 -   Податківець на Київщині отримав подарунком 2 млн грн від дружини  
  14:42 29-05-2017 -   Україна несе відповідальність за довгі черги на кордоні, - прикордонна служба Польщі  
Світ
  14:51 29-05-2017 -   Генетики Китаю зібралися клонувати Леонардо да Вінчі  
  14:50 29-05-2017 -   Вчені довели можливість розмноження в космосі  
  11:41 29-05-2017 -   У Ворохті 19-річний юнак загинув, зірвавшись з тарзанки  
  11:36 29-05-2017 -   Смерть на фестивалі у Нью-Йорку: через нерозкритий парашут загинув військовий  
  10:17 29-05-2017 -   У Каннах перемогла шведська картина "Квадрат"  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Політичні репресії: історія України
Ігор МЕЛЬНИК
 
Першими в'язнями сумління в Україні Русі були люди, які сповідували іншу, ніж загал, релігію. За поганських часів це були християни, після хрещення - язичники. Хоч на загал християнство сприйнялось переважно без великого супротиву, однак знайшлись і непокірні, яких приводили до нової віри "вогнем і мечем".

Щоправда у давні часи ув'язнення не практикувалось як засіб кари чи "перевиховання". Бо карали переважно "на горло", або накладали штрафи. Під замком тримали заручників чи полонених, за яких сподівались отримати викуп. Інших полонених чи порушників просто обертали на рабів-холопів та користувались їх дармовою працею, як потім у ГУЛазі.

За політику страждали теж князі, які намагались захопити собі якийсь престол. Бо вільних "княжих столів" було обмаль, а претендентів було забагато. Тож невдалі претенденти мусили тікати, бо чекала їх смерть або каліцтво.

А першим дисидентом, який постраждав "за творчість" можна вважати співця Митусу, вбитого, згідно з переказами, за наказом галицького князя.

Подібна ситуація збереглась і за часи Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. Щоправда непокірних князів поменшало, зате збільшувалось число релігійних дисидентів - кальвінів, аріанів, чеських братів та інших протестантів. Щодо них періоди релігійної толеранції перемежовувались з часами нетерпимості. Щоправда саджали небагато, переважно змушували переходити на "істинну віру" чи забиратися у вигнання.

Наприкінці XVI століття почались перші козацькі повстання, які, як правило, жорстоко придушувались. Ватажків страчували, а прості козаки просто розбігались. Коли частина України потрапила під протекцію Москви, то непокірні почали знайомитись з її географією, зокрема із Сибіром. Першим туди потрапив лівобережний гетьман Дем'ян Многогрішний, потім його наступник Іван Самойлович. Далі скоштували сибірських морозів Семен Палій, потім Войнаровський та інші мазепинці. Наказного гетьмана Павла Полуботка цар Петро І згноїв у Петропавловській фортеці. А тисячі козаків без вини і суду зганялись на будову Петербурга та різних каналів.

За Катерини ІІ найвідомішим українським в'язнем сумління можна вважати останнього кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського, котрий дожив на Соловках до 113 років.

У ХІХ столітті на українських землях діяло багато різних конспірацій - масонських, польських, російських, анархічних, соціалістичних... Брали в них участь і українці, часто через це йшли на смерть та на каторгу. Зокрема за замах на імператора Александра ІІ стратили Желябова та Кибальчича. Переслідувались і за віру. Зокрема старообрядці, штундисти, меноніти та інші протестанти, а також греко-католики після ліквідації уніатської церкви на Правобережній Україні і Волині в 1839 році та на Холмщині і Підляшші у 1875-му.

Але були й чисто-українські організації. Про існування одної з них під назвою "Товариство визволення України" довідуємося з слідства, яке російський уряд розпочав з приводу повстання декабристів. За заснування сього товариства звинувачено Василя Лукашевича, великого поміщика на Полтавщині, "предводитель" (маршалка) губернського дворянства.

У 1847 році заарештовано членів Кирило-Мефодіївського товариства. В цілій Європі в ці часи здіймалася буря, надходила "весна народів", тому викрита політична організація налякала Миколу І. Він вирішив суворими карами вбити в зародку новий рух. Братчиків запроторено в тюрму, а звідти на заслання. Тарас Шевченко, як відомо, постраждав найбільше: його віддано у солдати і заборонено писати й малювати. Відтоді наказано стежити за найменшими проявами українського руху й без милосердя "пресєкать" його у зародку.

Після валуєвського циркуляру 1863 року, за яким української мови - "не было, нет и быть не может", що се лиш польська вигадка, цілий ряд визначніших українських діячів (Кониський, Чубинський, Єфименко) опинилися на засланні "за діяльну участь у творенню гуртків задля збудження під прикриттям товариств грамотності невдоволення народу з уряду з цілю відділення України".

У 1876 році вийшов таємний царський Емський указ, котрий, зокрема, наказував заборонити друк будь-яких українських книжок. Однак, після того драстичних переслідувань не було. Українські діячі, навчені досвідом, намагались не потрапити на репресії і самі вилучали зі своїх праць усе, що могло б не сподобатись цензурі. А легальна українська політична та видавнича діяльність перенеслась до Галичини.

Лише з початку ХХ століття почали в російській імперії з'являтись конспіративні політичні організації на кшталт Революційної української партії, за приналежність до яких загрожували серйозні репресії.

У підавстрійській Галичині українство було лояльним до імперії, зате переслідувались крайні вияви мосвофільства, яке трактувалось як державна зрада (процес Ольги Грабар). Тому деякі москвофільські діячі воліли емігрувати до Російської імперії.

У роки І світової війни по обидва боки фронту переслідувались запідозрені у співпраці з ворогами. В Росії - українські діячі. Найвідомішим в'язнем сумління тих років був Митрополит Андрей Шептицький. В Австрії військово-польові суди засуджували до страти "за державну зраду" запідозрених у москвофільстві священиків та простих селян. Тисячі людей було інтерновано у таборі Талергоф.

Час перебування українських земель під більшовицьким пануванням - це безперервна лавина репресій проти політичних супротивників, інакомислячих, та інших "класових ворогів". У цьому процесі були періоди кульмінації, були й часом "відлиги". Саджали і вбивали практично за все - антирадянську пропаганду і агітацію, українсько-німецький націоналізм, шпигунство на користь Японії чи Мексики, приналежність до родини ворогів народу, відступи від соціалістичного реалізму, безідейність, приналежність до греко-католицької церкви чи Гельсінської групи, чи просто за п'ять колосків підібраних у полі в голодний рік. Про більшовицький терор написано і сказано вже багато, хоча так і не дочекались ці злочини правової оцінки та засудження на рівні міжнародного трибуналу на кшталт Нюрнберзького.

Свою частку у репресії щодо українців внесли також у ХХ столітті правлячі режими Німеччини, Польщі, Угорщини, Румунії.

За часів "Перестройки" нібито припинили переслідування людей за їх переконання, однак теж намагалась "дєржать і нє пущать". Восени 1988 року на два місяці забрали до цюпи за спробу організації мітингу у Львові Івана Макара. Час від часу затримували "для профілактики", найактивніших діячів незалежницького руху. Наприклад, під час приїзду до Львова Горбачова у лютому 1989 року. Останнім політв'язнем радянського режиму можна вважати Степана Хмару, який просидів кілька місяців у Лук'янівській тюрмі, за шарпанину з переодягненим офіцером міліції у підземному переході під майданом Незалежності у Києві. За позбавлення його депутатської недоторканості проголосувала більшість тодішньої Верховної Ради.

У незалежній Україні відкритих переслідувань інакодумців за політику порівняно небагато - затримання групи "Самостійна Україна" за захоплення офісу КПУ у 2000 році, дворічний процес учасників подій 9 березня 1991 року. Можна вважати, що і гучна справа Юлії Тимошенко поряд з економічними мотивами має й політичне підґрунтя.

Багато незручних для режиму осіб, видань та організацій намагаються усунути від активної діяльності не юридичними репресіями, а економічним тиском - податками, штрафами, судовими позовами "за образу честі і гідності". Часто намагаються їх звинуватити у кримінальних чи економічних правопорушеннях.

Коли усі ці засоби не дають результатів застосовується підкуп, залякування, шантаж та останній аргумент - смерть або зникнення, обставини яких, як правило, залишаються нез'ясованими.

Першим у цьому списку загадкових смертей числиться Вадим Бойко - тележурналіст, народний депутат України, який загинув 14 лютого 1992 року у власній квартирі. Офіційна версія - вибух телевізора. За висновками фахівців такої інтенсивності горіння можна було досягнути тільки із застосуванням термічних спецзасобів. Бойко торкався небезпечних тем: продаж зброї у гарячі точки планети, доля "золота партії". З квартири зникла папка-досьє на деяких важливих посадовців.

Протягом 1992-2003 років за загадкових обставин загинуло та зникло безвісти десятки журналістів, політиків, урядовців, підприємців. Перелічимо лише найвідоміших з них - Михайло Бойчишин, В'ячеслав Чорновіл, Ігор Александров, Борис Дерев'янко, Ігор Кузик, Віталій Коцюк, Мирон Ляхович, Василь Чудик, Арсен Коваль, Петро Шевченко, Вадим Гетьман, Юрій Кононенко, Валерій Малєв, Олександр Ємець...









» 
Політв'язнів любить Історія
Ольга СНІЦАРЧУК
 
Політв'язнів любить Історія
Саме в останні роки, які співпадають у часі з другим правлінням президента Кучми, вже в незалежній Україні почали з'являтися політичні в'язні. Як правило, тихо їх справи не минали. Та особливість вітчизняних політичних справ у тому, що розглядаються вони винятково у кримінальному розрізі. Так, у рухівця Леоніда Ковальчука "знайшли" зброю, Юлію Тимошенко звинувачували у збагаченні незаконними шляхами, а вісімнадцять учасників багатотисячних акцій протесту 9 березня 2001 року впродовж двох років змальовувалися владою як злісні хулігани. Мовляв, організували і провели побиття доблесних працівників міліції та завдали неабиякої шкоди державному майну. Тепер 15 із них перебувають за ґратами із терміном ув'язнення від двох до п'яти років, ще троє засуджені умовно, а ще тисячі або й десятки тисяч можна вважати потенційними політичними в'язнями, які, однак, знають: за протест у сучасній Україні можуть посадити, зробити інвалідом абощо. Звісно, приємно коли тебе згадує са-а-ам президент, та не в такому контексті, як це було свого часу про долю ув'язнених унсовців: "Будуть сидіти!".
Детальніше>>
»  ЯК ЦЕ БУЛО
9 березня триває
Ольга СНІЦАРЧУК
 
Шевченків день народження таки став для українців святом із множинним змістом. Так, для декого цей день тепер є не просто днем ушанування національного кумира, а й насамперед днем виборювання права на це ушанування. 9 березня 2001 року монополію на покладання квітів до столичного пам'ятника Кобзареві намагався встановити президент Леонід Кучма та його оточення. Очевидно, щоби ніхто не завадив йому осмислено скоїти цю процедуру і вшанувати людину, яка оспівувала повстання проти гноблення, парк імені Кобзаря ще зночі оточила сила-силенна міліції. Та цього дня бажання президента і народу співпали, вони зустрілися -- і почалося...
Детальніше>>
» 
Політв'язень Сергій ГАЛЬЧИК: Я щасливий, що можу прислужитися революції
 
Можливо, роздуми цього хлопчини, одного з наймолодших політичних в'язнів сьогодення, 21-річного львів'янина Сергія Гальчика, здаватимуться Вам дещо пафосними. Та, знаючи обставини, через які він мусить відсидіти чотири роки у в'язниці (невдовзі друга річниця його перебування у СІЗО), розумієш -- це не пафос, це стиль мислення. Влада зробила послугу цьому юнакові -- його ідеалізм у прокуреній камері не те, що не вивітрюється, а навіть примножується. Львівський студент не знає, чи довчиться він за своїм екологічним фахом, зате -- всією душею вірить у те, про що міркує у своїй камері. Він вірить, що його сидіння за ґратами принесе всім українцям користь.

Свого часу теперішня львівська студентка Орися Добко, приковуючись до рейок київського вокзалу разом із прес-секретарем УНА-УНСО Тетяною Чорновіл і протестуючи таким чином проти появи новітніх українських політв'язнів, присвячувала цю акцію Сергію Гальчику.

Вже після виголошення вироку з-за ґрат Сергій Гальчик спеціально для читачів "Поступу" виклав на папері і передав у редакцію деякі зі своїх міркувань
Детальніше>>
»  З-ЗА ҐРАТ
Політв'язень Ігор МАЗУР: Я не зречуся ніколи
 
Унсовець Ігор Мазур засуджений у справі "9 березня" до чотирьох років позбавлення волі. Друзі за височенний зріст називають його Тополею. Стояти у низькій клітці, яку спеціально для "відловлених" 9 березня 2001 року унсовців облаштували у залі судових засідань, у столичному кінотеатрі "Загребі", для людини з таким зростом -- було знущанням. Натомість, міліціонерам, які повинні були упізнати когось під час розгляду і постійно плуталися не лише у підсудних, але й у власних словах, -- зріст Тополі був гарним підказуванням, у кого тицяти пальцем.

За допомогу в отриманні ексклюзивного інтерв'ю для "Поступу" з політв'язнем Ігорем Мазурем (а також із унсовцем Сергієм Гальчиком) автор висловлює подяку адвокатам.
Детальніше>>
» 
Напиши листа політв'язню!
 
Цю акцію започаткувало Інтернет-видання "Майдан" (http://maidan.org.ua). На його сайті написано: "Інколи лист, в якому є декілька слів підтримки, важить більше, ніж гроші, одяг або цигарки. Напиши лист одному з 15 політв'язнів -- без солідарності та взаємної підтримки ми ніколи не здолаємо систему!". Читачі "Поступу" теж можуть долучитися до акції "Майдану". Подаємо імена учасників маніфестації протесту 9 березня 2001 року, які зараз знаходяться за ґратами, і яких Ви можете підтримати листом:
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  З Яворова на війну в Ірак 
Погляд
  ·  Аграрно-політичний скандал 
  ·  Як придбати квартиру в кредит 
  ·  Місто, яке втрачаємо 
Поступ у Львові
  ·  Будинок на Краківській відреставрують 
  ·  Будівництво на наших головах 
  ·  Бізнес проти податкової 
  ·  Розкол у рядах таксистів-страйкарів 
  ·  Нові експертизи затягують слідство 
  ·  Розкол в ХДПУ 
  ·  Церковний конфлікт припинено 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Іспанія легалізовує українців 
  ·  До Європи через МВФ 
  ·  Мельниченко уже в Європі 
  ·  Потебенько проти Піскуна 
  ·  Візові поступки Україні 
  ·  Нова вимога FATF 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Діамантове пограбування 
  ·  Криза довіри "найгіршого канцлера" 
  ·  Масове вбивство в метро 
  ·  Втрати у Чечні 
  ·  Руйнівний удар 
  ·  Тільки для білих чоловіків? 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тема Поступу
  ·  Політв'язнів любить Історія 
  ·  9 березня триває 
  ·  Політв'язень Сергій ГАЛЬЧИК: Я щасливий, що можу прислужитися революції 
  ·  Політв'язень Ігор МАЗУР: Я не зречуся ніколи 
  ·  Політичні репресії: історія України 
  ·  Напиши листа політв'язню! 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Поступ технологій
  ·  Корпорація Intel: не можна зупинятися на досягнутому 
  ·  Нова система біометричного захисту банкоматів 
  ·  microsoft хоче гроші за e-mail-и 
  ·  У березні подешевіють Radeon'и 
sport-Поступ
  ·  Львівська чемпіонка світу 
  ·  Старухін 
  ·  kOROTKO 
Пост-Faktum
  ·  Толкін по-американськи 
  ·  КАЛЕНДАР