BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    МІКРОСКОП ПАНА ЮРКА.    Спорт-Поступ.    muzyka Поступ.    Поступ реляксу.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
15 лютого 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:34 22-05-2017 -   На Львівщині завершився II тур Чемпіонату України з регбі-7 серед жінок  
  15:33 22-05-2017 -   Водойми Львівщини готують до сезону літнього відпочинку  
  15:26 22-05-2017 -   У Львові збирають речі для стареньких мешканців хоспісу в Угневі  
  14:31 22-05-2017 -   У сквері на вул. Дорошенка, 9 облаштують новий громадський простір  
  13:10 22-05-2017 -   У Солонці грабіжник з пістолетом напав на неповнолітнього  
Україна
  15:41 22-05-2017 -   Луценко не підтримав ідею створення антикорупційних судів  
  15:36 22-05-2017 -   У чотирьох областях очікуються заморозки  
  15:25 22-05-2017 -   Українцям більше не виплачуватимуть пенсії за пропискою  
  14:17 22-05-2017 -   У Києві на дитячому майданчику знайшли гранату  
  13:6 22-05-2017 -   Завтра Рада може встановити квоти української мови на телебаченні, - Парубій  
Світ
  15:39 22-05-2017 -   Франція допоможе Україні залучити допомогу ЄС для зміни ширини залізничних колій  
  15:31 22-05-2017 -   Люди досягнуть зірок через 100 років - вчені  
  13:7 22-05-2017 -   Російська компанія за 350 доларів організовує тури в «ДНР»  
  12:0 22-05-2017 -   США повернуть Україні частину грошей Лазаренка  
  10:7 22-05-2017 -   На Евересті загинули троє альпіністів  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Щоб помсти далі не було
Роман ЯЦІВ
 
Кожен, хто стежить за "Двома колонками з продовженням" у шанованій мною газеті "За Вільну Україну" з публікацією оперативного есе Романа Горака, уже спроможний відгадати, кого все ж таки хотів бачити в директорському кріслі Національного музею у Львові від 2003 року і далі Митрополит Андрей Шептицький. Можна й не чекати завершення цієї "Помсти" у серіалі, щоби відчути зацікавленість автора на хорошій опінії офіційної культури області за таке бачення "складного історичного шляху" багатостраждального закладу.

Стиль викладу й методологія цієї публікації, які у багатьох фрагментах перегукуються зі взірцевими текстами "пост-Я.Галанівських" рубрик радянських журналів, самі роблять належний присуд цьому поспіхом писаному новотвору, якби не те, що його зміст й авторська цинічна установка не заторкувала фундаментальних вартостей українства, що й мотивує цю мою миттєву реакцію. Одразу ж хочу розрізнити право п. Горака мати приватну думку щодо тих чи інших персоналій української культури від його професійної відповідальності за наукове висвітлення фактів. Плутання саме цих понять і допустив досвідчений есеїст, зненацька взявшись за таку складну і багатопланову тему, як історія Національного музею у Львові та долі її творців. Маючи цікавий джерельний матеріал щодо біографії І. Свєнціцького, автор несподівано розгорнув його під сумнівний "доказовий" ряд, із легкістю розгулюючи характерологічним полем першого директора музею і роблячи фаталістичні "уколи" там, де автору "підказує інтуїція". З номера у номер підпорядкованість творчої інтуїції Романа Горака виразнішає: йому потрібно дати "історичне підложжя" діям недавнього керівництва Національного музею у Львові у контексті... температурно-вологісного режиму збереження пам'яток іконопису. Таким чином автор узагальнив чутки, плітки і спогади деяких очевидців для того, щоби переконати заінтригованого читача, що колись з іконами було поганіше, і нічого -- вистояли. Але чомусь п. Горак надто часто перериває свої цікаві приватні розмірковування про такі-собі біохімічні процеси в товщі іконописного шару і пробує піддати штучній корозійній дії пам'ять і авторитет видатних сподвижників українського і європейського в цілому музейництва -- Іларіона і Віри Свєнціцьких. Концентрація їді в деяких пасажах досягає критичної відмітки, текст безнадійно фейлетонізується, а довіра до автора з тією ж регресивною закономірністю слабшає.
Виявляється, що п. Горак не був би щирим, коли б сказав, що вірить у байки про винищення творів у Національному музеї під час відпустки Свєнціцького (це про сумнозвісну акцію 1952 року). "А що ми тепер говорили б, якби те винищення почалося у присутності І. Свєнціцького?, -- по-домашньому розмірковує собі автор "Помсти". -- Сумніваюсь, що він кинувся б на рятування тих творів, як Олександр Матросов на ворожу амбразуру". Шкода, що для такої інтерпретації цієї трагедії дослідник встиг зазирнути лише до старенького видання з історії "великой отечественной войны", а не, скажімо, до двотомника "Культурне життя в Україні. Західні землі" (Львів, 1995-96), у другому томі якого на сторінці 111 є публікація фрагмента стенограми виступу І. Свєнціцького на засіданні вченої ради Інституту суспільних наук АН УРСР 28 грудня 1954 року, у якому директор музею без вагань, без натяків, але по суті, розкритикував спекулятивні "наукові" сентенції приїжджого спеца з мистецтва М. Кожина, зокрема сказавши: "Галичина в 1946 році кормила пів-Росії і пів-Румунії. Треба це знати" (це щодо надуманого підпорядкування української культури російській). Отож, і це треба було б знати п. Гораку, який так спішив концептуально вплести під свою "Помсту" деякі факти і свою підозрілу підозріливість, що передчасно "поховав" Іларіона Свєнціцького у 1953 році, щоб швидше взятися за постать його доньки. Тут відомий есеїст задіяв інший відтінок зверхності, знову ж таки, по-своєму протлумачивши спогади заслуженого музейника Миколи Батога. В редакції Р. Горака "вона [Віра Свєнціцька] просто робила з ним те, що називається брутальним виїданням", і що вона обійняла посаду, яку змушений був залишити М. Батіг після різних форм шантажу. Ось взірець дослідницької проникливості автора "Помсти", який так хвацько розставляв ціннісні акценти в обставинах, які йому були і є чужими. Такими ж чужими, як і емоційна сфера та національно-патріотичні заанґажування Віри Свєнціцької. Так, справді, це була людина, яка не розкривалася усім. Не зрозуміло лише, чому це роздразнює Р. Горака, який ніби у відомсту фантазує і робить такі докори світлій поставі Віри Іларіонівни, яких не залишила за нею навіть тоталітарна система.

Можна було б зупинитися більш детально і на деяких інших аспектах тем, які з таким епатажем представив Роман Горак через фабулу "Помсти". Та як один із учнів Віри Свєнціцької та колишній співробітник Львівського музею українського мистецтва безвольно спостерігати за таким нігілістичним поглядом на драматичну історію дорогого мені закладу не маю наміру. Було б сумно, якщо б моєї тривоги не поділив й мій колега, один з учнів В. Свєнціцької, Василь Откович і не виступив із спростуванням цілої низки довільностей, зроблених п. Гораком, так якби у догоду останньому з періодів історії керівництва Національного музею у Львові. І чи будемо й далі мовчати, коли українські духові вартості так легко підлаштовуються під чиїсь сумнівні концептуальні моделі і стратегії, з-за яких прозирає блюзнірство?


P. S. В історико-культурну канву "Помсти" автор концептуально вплітає деякі відламки документів початку XX століття, які дають йому підстави робити потрібні висновки. Можливо, для такого "методу" Р. Гораку можуть прислужитися й слова полтавчанина В. Бірюкова (приятеля відомого вченого В. Щербаківського), сказані ним у 1910-х роках: "Там, де слід було працювати лікареві, інженеру, адвокату і т. д., обходяться фельдшерами, техніками, приватними повіреними і підпільними адвокатами... І дивишся, попереду (...) установ і організацій стоять нібито і громадські працівники і навіть порою з потрібною освітою, але коли придивишся, то бачиш, що все це далеко не кращі сили, не кращі люди країни. Не дивлячись на останнє, вони статечно і з достойністю відправляють свою службу; прізвища їх ви читаєте всюди: під казенними оголошеннями, в протоколах, звітах, в газетній хроніці, в статтях і навіть книгах. Однак, за деякими винятками, завжди можна з успіхом замінити одне прізвище іншим, і справа все одно піде так само, не краще, не поганіше, тому що у цих середніх, сіруватих, але на безлюдді, що виявилися кращими, людей немає ініціативи, творчості і вогню піднесення. Крім важності службонесення, вони нічого більше дати не можуть".









»  ОБМОВЛЯННЯ
Брутальне виїдання історії
Софія ДЯКІВ
 
Ситуація у Національному Музеї і далі залишається драматичною, -- національна культура може втратити (безповоротно!) найціннішу колекцію сакрального мистецтва. Ця проблема зумовлена безвідповідальними діями попередньої дирекції музею в особі п. Отковича, і наслідки його діянь можуть бути непередбаченими. Попри громадський резонанс, так і не поновлено заввідділу давнього мистецтва Олега Сидора, надалі залишається напруженою ситуація з опозиційними реставраторами, яких періодично то звільняють, то поновлюють. Відхід із музею одних із кращих в Україні реставраторів вищої категорії Павла Петрушака і Анастасії Чабан, яким попереднє керівництво створювало нестерпні умови, без сумніву, є втратою, адже таких високопрофесійних фахівців музей навряд чи матиме найближчим часом.
Детальніше>>
»  ВІДЗНАКА
ПРЕТЕНДЕНТИ НА ШЕВЧЕНКІВСЬКУ КУЧМУ
Н. Г.
 
Не за горами нагородження чергового лавреата Національної премії ім. Шевченка у галузі літератури. Але є ще час не тільки повболівати за когось із 26 допущених до третього заключного туру конкурсного відбору, а й узяти участь у публічному обговоренні: "кому з письменників приписати процедуру ручкання з гарантом?". Можливо, політтехнологам-брендменеджерам Віктора Ющенка й вартувало б оцінити перспективи відзначення Олекси Ющенка за книгу спогадів "У пам'яті моїй"?
Детальніше>>
» 
Божественна Тріада
Чи дадуть режисеру Петру Марусику Шевченківську премію?
Богдан ЧЕПУРКО
 
Кожна епоха потребує своїх героїв -- чесних і посвячених, своїх робітників і воїнів на ниві духовній. Таким був Павло Чубинський, якому вдалося у, здавалося б, непримітному тексті торкнутися стражденної долі народу, наблизитися до безвічних вартостей української Душі.
Детальніше>>
» 
ФОТО-АНОНСИ
 
Від 16 до 28 лютого у Львівському палаці мистецтв навздогін малярській виставці "Два в одному" демонструватиметься іще одна міжнародна "тандемна" експозиція, укладена із творів двох митців, що представляють країни, які перебували колись у межах однієї державної юрисдикції. Отож, Почесне консульство Республіки Литви у Львові та Україно-литовський фонд ім. Тараса Шевченка з нагоди 95-річчя відновлення Литовської держави представляють фотовиставку "Пейзажі рідних околиць", на яких рідні краєвиди репрезентують Станісловас Жвірґждас (Литва) та Роман Шишак (Україна).
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Україну помилували 
Погляд
  ·  Вирок для картинної галереї 
  ·  Українців народжується більше 
  ·  Беатифікація Патріарха Йосифа 
  ·  ДЕНЬ ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВИ 
Поступ у Львові
  ·  Військових залишили без пільг 
  ·  Львівський «Гомін» на 100 тисяч 
  ·  Відкрито регіональний онкоцентр 
  ·  Євроінтеграція Яворівщини 
  ·  Елітні радники для голови облради 
  ·  І на Львівщині є проблеми з мовою 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Депутати досуміщалися 
  ·  Кучма поспішає легалізуватися 
  ·  Генпрокурор у парламентських віжках 
  ·  Дніпро загрожує катастрофою 
  ·  ЧАЕС зупиниться в 2004 
  ·  Адвокат парламенту 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Нобеля можна собі купити 
  ·  Санкції за позицію миру 
  ·  Нове літочислення Всесвіту 
  ·  columbia -- перші версії 
  ·  Вибух власної гранати 
  ·  Війна з курінням 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Арт-Поступ
  ·  Брутальне виїдання історії 
  ·  Щоб помсти далі не було 
  ·  ПРЕТЕНДЕНТИ НА ШЕВЧЕНКІВСЬКУ КУЧМУ 
  ·  Божественна Тріада 
  ·  ФОТО-АНОНСИ 
Літературний Поступ
  ·  prohazko...txt 
МІКРОСКОП ПАНА ЮРКА
  ·  Мікроскоп пана Юрка 
Спорт-Поступ
  ·  Найкращі 
muzyka Поступ
  ·  Файнючий Скрипка 
  ·  Варіації на тему Воплів Відоплясова 
  ·  Джаз -- провісник весни 
  ·  Прощання на Стрітення 
  ·  red Hot Chilly Peppers 
Поступ реляксу
  ·  Курвуазьє до кави 
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ІМПРЕЗИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
  ·  Клуб-кафе "Лялька" 
Пост-Faktum
  ·  Таємниці Девіда Копперфільда 
  ·  Музей етнографії -- не лише скарбниця традицій 
  ·  КАЛЕНДАР