BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Аналітика у Поступі.    Партійний Поступ.    Калейдоскоп Поступу.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Кримінал.    КуПол: Новини.    Сьогодні у світі.    postup.in.ua.   
  Цитата Поступу
 
4 квітня 2013 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
Купол
Львів
  15:20 19-11-2018 -   У Львові збирають гроші на операцію для священика  
  15:16 19-11-2018 -   Мешканців Львівщини закликають запалити «свічки пам’яті»  
  15:14 19-11-2018 -   З початку року на Львівщині померли 27 тисяч мешканців  
  13:22 19-11-2018 -   Личаківський парк оновлять за 32 мільйони гривень  
  12:14 19-11-2018 -   У Яворові знайшли повішеним 24-річного військового  
Україна
  11:14 19-11-2018 -   У трьох місцях Закарпаття починають перекривати дороги  
  10:54 19-11-2018 -   У Варфоломея повідомили, коли відбудеться Об'єднавчий Собор  
  14:25 16-11-2018 -   Навпроти Почаївської лаври встановили хрести, присвячений російській царській родині  
  14:19 16-11-2018 -   Близько 50 нападів на прикордонників скоєно з початку року – ДПСУ  
  10:9 16-11-2018 -   У Смілі запустили 15 котелень з 20  
Світ
  13:24 19-11-2018 -   У Римі заборонили купатися у фонтанах та вбиратися у центуріонів  
  10:58 19-11-2018 -   На аукціоні у США особисті речі Мерилін Монро мали шалений попит  
  10:30 19-11-2018 -   Найдорожчий у світі діамант продали за 50 мільйонів доларів  
  13:6 16-11-2018 -   У Кувейті майже тисячу книг внесли до списку забороненої літератури  
  9:34 15-11-2018 -   В Росії школярі запустили челлендж — пишуть на дошці «Путин — вор»  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Партійний Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Чому вмирають партії
Павло ВУЄЦ
 
Масова акція з партійними прапорамиВсі розмови про те, що політичне поле України (особливо після заборони блоків) структуроване між великими політичними гравцями, розбиваються об факти – а саме кількість зареєстрованих Мінюстом партій. На даний момент таких рівно 200, причому до їх переліку входить багато хто з тих, по кому вже ухвалено рішення про ліквідацію, але з різних причин вони ще значаться у реєстрі. Хтось з природних причин відходить від справ, але їх місце займають все нові і нові партії з світлими і оптимістичними назвами – тільки за минулий рік було зареєстровано сім нових партій.

«Ренесанс», «Нові обличчя», Робітнича партія України (марксистсько-ленінська), «Ми маємо мужність», «Нова держава», «За краще життя» і навіть політична партія «Республіканців» як страшний сон Барака Обами. Всі ці партії з'явилися за минулий рік. Про новачків поки що до ладу сказати нічого, зате можна оцінити вибулих. Хай про більшість партій, що припинили існування, ніхто ніколи не чув, серед них попадаються і знакові структури.

Як повідомили у Мінюсті, всього за останні два роки почили в бозі 13 партій. Все – згідно з ухвалами Окружного адмінсуду Києва. Підставою для припинення діяльності, згідно із законои, може стати невисунення партією своїх кандидатів на президентських і парламентських виборах впродовж десяти років або пасивність у реєстрації місцевих осередків. Найстаріша з партій, що померли, була зареєстрована у 1997-му році, а наймолодша - після народження у листопаді 2011-го протягнула трохи більше року.

Старість не радість

До ветеранів належить «Партія мусульман України» – проект, який пов'язували з ім'ям Ріната Ахметова. Її очолював Рашид Брагін – родич Ахатя Брагіна, підірваного у 1995-му році на стадіоні «Шахтар». Свого часу партія була задумана як противага Меджлісу і навіть кілька разів брала участь у парламентських виборах. Популярності вона не зздобула, Рінату Леонідовичу ця «валіза без ручки» стала не потрібною і, у результаті, ПМУ фактично злилася з Партією регіонів.

На рік пізніше від мусульманської партії – в 1998 – була зареєстрована «Партія радикального прориву», але плоди її діяльності за більш ніж десяток років покриті туманом. Як і те, який слід в історії залишила партія «Прагматичний вибір» – крім того, що так само називалася антикризова програма, яку презентував, будучи прем'єром, Юрій Єхануров.

Стало однією партією менше і на «зеленому фронті». «Зелена партія» свого часу відкололася від відомішої Партії зелених України, яка навіть була представлена в одному зі скликань парламенту. Але самостійне плавання «баламутів» ні до чого хорошого не привело, хоча партія навіть збиралася брати участь у 2008-му у виборах в Київраду і висувала кандидатом в мери столиці свого тодішнього голову – екс-міністра екології і природних ресурсів Сергія Курикіна. Втім, жодна з партій зеленого спектру, так і не змогла повторити той єдиний парламентський успіх ПЗУ, включаючи і її саму.

«Партія правозахисту», ліквідована того ж дня, що і Зелена, відома, перш за все, фігурою свого короткочасного екс-керівника – одвічного борця із злочинністю і носія чемоданчика з компроматом Григорія Омельченка. Сама партія була зареєстрована у 2001-му році, Омельченко ж очолив її у 2010-му. Але не встигло пройти навіть року, як Омельченко зняв з себе повноваження голови і вступив до «Нашої України», в списку якої і пішов на парламентські вибори. Незабаром після цього партія була ліквідована.

Недовго прожили

Всі вищезазначені партії-старички були ліквідовані унаслідок неучасті в парламентських і президентських виборах впродовж десяти років. Але є і ціла низка партій, зареєстрованих у 2010–2011 році, які померли ще у дитинстві, як правило, через те, що не змогли розгоррнути потрібної законом регіональної мережі по всій країні.

Наприклад, «Робітнича партія України», створена незалежними профспілками, була ліквідована у січні цього року рішенням суду, але її керівництво з таким рішенням не погодилося і подало апеляцію. З її ходом (точніше, його відсутністю) партія знайомить тих, що цікавляться її долею на сторіночці в «фейсбуці», звинувачуючи Державну реєстраційну службу і Мінюст в закулісній грі.

Але якщо «робітники» хоч якось брикаються, то раптова кончина партій «Відродження та розвиток», «Провідна сила», «Партія захисту прав людини», «Захист місцевих інтересів народу», схоже, не особливо засмутила їх засновників. Ніяких слідів більш-менш активної діяльності вони не залишали.

На їх фоні «Інтернет-партія України» здається просто політичним важкоатлетом. У неї дотепер працює сайт, в шапці якого висить гасло «Нас 11 мільйонів», що має на увазі, мабуть, кількість українських користувачів Мережі. У цієї партії взагалі цікава доля – у 2011-му вона вже ліквідовувалася рішенням суду у зв'язку з браком засновницьких документів, але потім свідоцтво було відновлено.

23 січня 2013-го року свідоцтво було анулюване знову. «Інтернетчики», які дозволяли собі особисті випади на адресу Олександра Лавриновича і імовірно мали стосунок до кібер-атаки на сайти відомства, подали апеляцію і, за словами свого лідера Дмитра Голубова, розраховують затягнути справу ще на декілька місяців. Враховуючи непопулярні плани української влади із посилення контролю за Мережею, зокрема на предмет дотримання авторських прав, у партії відкривається широке поле для залучення до себе уваги.

В «Української партії респонсизму» проблеми почалися ще на етапі реєстрації. Спочатку Мінюст «завернув» респонсистів, за словами їх лідера – співробітника політтехнологічного агентства «Гайдай.ком.» Віталія Помазанова, через те, що пропозиції партії про зміну Конституції суперечать Конституції, а також тому, що статутом партії не був позначений порядок висунення кандидатів. Після того, як статут був переписаний, партія все-таки була зареєстрована, але проіснувала менше двох років.

Сам Помазанов не пам'ятає, з яким мотивуванням була ліквідована реєстрація партії і говорить, що просто не бачив сенсу боротися проти ліквідації.

«Спочатку у нас були якісь цілі, але після закінчення часу настало розуміння того, що партія – не найефективніший інструмент для боротьби в сучасній Україні, – міркує Помазанов. – Зараз ми продовжуємо політичну діяльність, але не у форматі партії, а у форматі політичного клубу за інтересами, яких достатньо багато. Поки що про нас нічого не чутно, тому що ми займаємося ідеологічною розробкою концепції майбутнього України, пишемо книжку і, після того, як вона вийде, думатимемо про новий формат».

Партія «Сам собі», ліквідована судом у лютому цього року, запам'яталася тим, що, повністю відповідаючи своїй назві, висунула на парламентських виборах єдиного кандидата – свого керівника Віктора Карповича. На окрузі він особливих лаврів не здобув, зате під час жеребкування зумів отримати цілого члена комісії. Стільки ж, наприклад, дісталося таким старожилам як «Народний рух», а «Свобода» і «Удар» зовсім обійшлися без своїх представників в окружкомах.

До речі, саме можливість зірвати куш при жеребкуванні в комісіях і є одним з головних приводів для реєстрації і подальшого утримання партії. При нинішній системі, виставивши всього одного кандидата в якому-небудь з округів, партія гіпотетично може «накрити» своїми представниками комісії по всій країні. Зрозуміло, що самій їй стільки не треба, зате місця в окружкомах можна вигідно продати іншим, зацікавленішим учасникам виборів. Але утримувати заради цього «можливо» партійну структуру по всій країні від виборів до виборів – все-таки достатньо накладне заняття.

Голова комітету виборців Олександр Черненко дивується, навіщо хтось дотепер витрачає гроші на реєстрацію і організацію роботи нових партій: «Для мене загадка, навіщо створювати партії, тому що і по грошах і процедурно легше купити готову і перейменувати, якщо треба. Знайти таку партію – не проблема, але сама потреба відпала».

Експерт згадує, що на місцевих виборах, коли балотуватися можна було, тільки будучи кандидатом від якої-небудь партії, ціна вже зареєстрованої партії стартувала від 50 тисяч доларів, а в невиборчий період ціни падають до 20 тисяч.

«Але потрібно дивитися, наскільки чисті документи, що з обласними організаціями – а то можна купити фільчину грамоту, – попереджає Черненко. - Партії із засвіченими назвами і своєю кредитною історією і партії, що виграли жеребкування в комісіях, обійдуться дорожче. Наприклад, на парламентських виборах член окружкому продавався за 5 – 10 тисяч доларів, керівник – за 15, але можна домовитися відразу з партією, якій вони «належать» і купити оптом».

Партійні проводи

Якщо стосовно вищезазначених партій вже винесено ухвалу про ліквідацію, то ще чотири знаходяться на стадії припинення на підставі рішення керівного органу про саморозпуск» – «Сильна Україна», «Народна влада», «Українська платформа» і «Партія екологічного порятунку «ЕКО+25%». Перші три злилися з іншими проектами, а остання просто самоліквідувалася.

У 2006-му році колишня «Партія за військових», перейменована в «ЕКО+25%», завдяки фінансовим вливанням власників корпорації ІСД Віталія Гайдука і Сергія Тарути провела дуже гучну і недешеву рекламну кампанію. Така дивна назва пояснювалася головною фішкою партійної програми – добиватися встановлення 25%-ї надбавки для тих, що проживають на екологічно забруднених територіях. Спочатку проект збиралися зблокувати з НДП, але не зрослося, і партія взяла самостійну участь в парламентських виборах. Не дивлячись на масивну рекламу і наявність в списку таких відомих персонажів як безробітний на той момент Анатолій Толстоухов, почесний президент ФК «Карпати» Петро Димінський, нинішній мер Калуша Ігор Насалик і дочка знаменитого кардіохірурга Катерина Амосова на чолі списку, партія набрала на виборах 0,47 % і зайняла 16-е місце з 45 учасників. Після цього ніякої активності вона не проявляла і у виборах більше не брала участі, так що її нинішня самоліквідація – природний процес для штучного проекту, вирощеного під вибори.

Зовсім інша ситуація у «Сильної України». Екс-трудову партію у 2009-му році підім'яв під себе Сергій Тігипко, що повернувся у велику політику, якому для участі в президентських виборах знадобився відповідний антураж. Вибори пройшли для Тігіпка надвдало – він зайняв третє місце, ставши перед другим туром об'єктом залицянь і Тимошенко, і Януковича, і зробив серйозну заявку на заняття ніші «третьої сили». Але довго грати в самостійність бізнесмен в політиці не став, пішов працювати в перший уряд Азарова і в результаті перед парламентськими виборами-2012 злив свою партію з Партією регіонів. Відповідний з'їзд проходив у два заходи – говорили, що Сергій Леонідович в перерві продовжував торги з «регіоналами», зокрема, щодо кількості місць для своїх соратників у списку біло-блакитних. Але не дивлячись на те, що рішення про ліквідацію і об'єднання було ухвалено 17 березня 2012 року, формально життя в партії поки жевріє.

Колишній соратник Тігипко Олександра Кужель вважає, що якби в 2010-м той перечекав і не йшов у владу, то зараз міг би завести до парламенту власну фракцію і претендувати на вищі пости. Але це, ясна річ, лише припущення.

А ось партії «Народна влада» і «Українська платформа» навряд чи могли навіть гіпотетично розраховувати на самостійний пристойний результат в найближчому майбутньому.

«Українська платформа» була кишеньковою партією колишнього депутата з НУНС Павла Жебрівського. Причому з'явилася вона вже після парламентських виборів 2007-го перед місцевими виборами-2010, а Жебрівський, як і багато його колег за фракціями, що розсілися по власних партійних коморкам, просто підвищив таким чином власний статус. Перед парламентськими виборами-2012 «УП» вирішила злитися з партією «Собор» Анатолія Матвієнка – старою партією України. «Українська платформа «Собор» навіть одержала при жеребкуванні «козирний» перший номер, в бюлетені, але у результаті знялася з виборів, виставивши тільки кандидатів по мажоритарних округах. Жоден з них до парламенту не пройшов, проте, процес об'єднання не уривається. І враховуючи більш славне минуле «Собору», логічно, що злиття відбувається саме на його базі. Жебрівський розраховував завершити цей процес до кінця лютого, але вже квітень, а «Українська платформа» дотепер не викреслена з реєстру.

«Щоб остаточно її закрити, потрібна перевірка податкової, а податкова не хоче приходити, тому що тут нема чому поживитися, – сміється Жебрівський. – Говорять, що ми стоїмо в черзі, і коли-небудь до нас прийдуть. Це нічим не заважає об'єднанню, просто створює додаткове навантаження на людей, яким треба здавати звіти і так далі».

Жебрівський заявляє, що не шкодує про створення партії, через яку його називали ще одними «гетьманчиком» в нацдемівському таборі: «Коли у 2008-м Віктор Андрійович сказав, що він нас на смітнику знайшов, я вийшов з «Нашої України», а вступати в іншу політичну силу бажання великого не було. Це просто був передвісник того, що ми створюємо зараз».

Таким же «передвісником» стала і партія «Народна влада», яка існує з 2004-го року, але більш-менш відома стала у 2009-му, коли її очолив колишній міністр транспорту, що побив горщики і з Морозом, і з Тимошенко, Йосип Вінський. На місцевих виборах, на які розраховував новий лідер, партія успіхів не добилася, і у результаті об'єдналася з іншими чотирма карликовими партіями «лівого» напряму.

«Ще рік тому ми об'єднали п'ять лівоцентристських партій в одну, але Мінюст не дає нам можливості завершити цей процес, – скаржиться Вінський. – Мінюст, податкова та інші створюють нам перешкоди – люди просто не виконують своїх функцій. Ніби все вже зроблено, але все одно вимагають якісь папери і ще щось. Формально партія не працює, але технологічні речі, які я розраховував пройти за місяць-два, загальмувалися через бюрократію».

Ліквідовувати партію, як бачимо, не набагато простіше, ніж зареєструвати, але навряд чи про це замислюються ті, хто дотепер вважає, що статус «голова партії» у візитках додає їм солідності. І створюють все нові партії з гучними назвами і гаслами, які в осяжному майбутньому можуть ощасливити хіба що своїх власників.

Джерело: Главком









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Пристрасті у парламенті сягають точки неповернення 
Погляд
  ·  Криза в МЗС: Кожара благає про допомогу 
Поступ у Львові
  ·  «Арену Львів» не будуть розбирати 
Поступ з краю
  ·  Нові "тушки" переконують, що не стануть тушками 
  ·  Критерии выбора отеля 
  ·  Відпочинок в Одесі: плануємо поїздку самостійно 
Поступ у світі
  ·  В Індонезії у бійці з бірманськими мусульманами загинули вісім буддистів 
  ·  Бренд Elisabetta Franchi 
Тема Поступу
  ·  Сергій Тарута: Тимошенко не замовляла вбивство Щербаня 
Аналітика у Поступі
  ·  Ексцес Луценка 
Партійний Поступ
  ·  Чому вмирають партії 
Калейдоскоп Поступу
  ·  Поставки гранитного щебня в Киеве: ищем оптимальный вариант 
  ·  Отдых на берегу 
  ·  Деревянные игрушки – дань моде или необходимость? 
  ·  Новый сервис бронирования жилья 
Спорт-Поступ
  ·  Ковалець: "Кістяк молодіжної збірної вже вимальовується" 
Пост-Factum
  ·  Заради випивки голий австралієць стрибнув у річку з крокодилами 
  ·  Задвижка как необходимый элемент трубопровода 
Кримінал
  ·  У Львові затримали лікарів, які набрали 200 тис. грн хабарів 
КуПол: Новини
Сьогодні у світі
postup.in.ua