|
|
|
|
Погляд »
КАДРИ |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Чиновницькі міграції |
|
|
| Юрій ТИШКУН |
| |
Завершилося формування команди головного податківця України Юрія Кравченка. Президент призначив Анатолія Подоляку заступником голови ДПАУ. Також президент призначив Миколу Джигу заступником голови ДПАУ -- начальником слідчого управління податкової міліції.
Раніше Анатолій Подоляка займав посаду заступника міністра внутрішніх справ (саме тоді, коли цим міністром був Кравченко), а після того був першим віце-президентом Міжрегіональної академії управління персоналом, в якій Кравченко був директором Інституту права ім. Св. Володимира.
Джига був першим заступником державного секретаря МВС -- начальником Головного управління у боротьбі з організованою злочинністю (з цієї посади "злетів" внаслідок гучного скандалу із затриманням відомого енергетичного магната Григоришина), потім головою Національного центрального бюро Інтерполу в Україні.
Отже, останнє за часом кадрове рішення президента цікаво розглянути на тлі загальної картини з чиновницькими ротаціями, що відбувалися впродовж кількох попередніх місяців. Ззовні все виглядає так, ніби голова держави вирішив забезпечити керівникам тих чи інших державних структур душевний комфорт, оточивши їх знайомими обличчями. Або ж зробити їм приємне, давши більше повноважень. Звичайно, така версія можлива, якщо президент робить подарунки за вірну службу протягом багатьох років, чи якщо він готується до активного використання тих чи інших структур у певних напрямках. У такому випадку причина оточення керівників тих чи інших структур їхніми старими службовцями полягає в прагненні полегшити управління відповідними структурами й усунути можливі непорозуміння в їхньому керівництві.
Також подібні перестановки можна трактувати як традиційне для країн пост-СРСР переміщення патроном, що пішов на свою посаду, своїх клієнтів на нижчі суміжні посади. Однак тут з'являється цікаве питання: а куди пішли клієнти Азарова з податкової? А відповідь проста -- в Міністерство фінансів. А куди пішли клієнти Тігіпка з Мінфіну, що з ним знайомі ще з "Приватбанку"? Відповідь така ж проста: у НБУ, на посади керівників відділів, управлінь тощо. Такі давньоримські сюжети породжують кадрову проблему. Коли Тігіпко пішов у Нацбанк, він розігнав клієнтів Стельмаха і Ющенка, а в Мінфіні залишилася пустка. Після цього Азарову в Мінфіні залишилось лише зробити "профілактику", але в податковій також стала пустка. А Кравченко прийшов на цю пустку і почав чергову "профілактику", прагнучи цілком поставити ДПА під свій контроль і оточити себе своїми клієнтами. Не треба гучно виступати проти цієї практики, вона працює в кожній фірмі та державній установі України, усюди навколо нас. Однак на таких високих посадах вона породжує одну серйозну проблему -- люди, що прийшли на заміну людям Азарова, не є податківцями. Бо попередні, хоча й носили неприємну для більшості українців назву податківець, у своїй галузі все ж були професіоналами, а люди Кравченка -- не податківці, вони -- справжні міліціонери.
З іншого боку, такі дії керівництва держави вже вкотре підтверджують обмеженість (чисельну) української владної еліти. Адже і при владі, і в опозиції постійно перетасовуються одні й ті самі особи, які переходять з посади на посаду, з партії в партію. Така горизонтальна циркуляція не дозволяє з'являтися новим людям і новим ідеям, а отже, обмежує можливості для політичного розвитку. |
|
|
|
|
Початок кінця олігархів |
|
Європейські міністри уклали угоду про скасування банківської таємниці |
| Тарас МУХА |
| |
|
Протягом останніх років європейська спільнота застосовує жорсткіші засоби, аби вивести на чисту воду брудні фінансові оборудки посадових осіб і повністю викорінити з Європи таке явище, як корупція і тіньовий капітал. Різноманітні комісії посилено контролюють підозрілі фінансові потоки. Беруться на облік банківські структури. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Дипломатичні спекуляції |
|
Львівські чиновники вважають претензії Генерального консула Польщі необґрунтованими |
| Тарас КУХАР |
| |
|
Застосування Польщею пов'язаних з її вступом до ЄС примусових санкцій до українців, які виїжджають до сусідньої держави, вже позначилося на наших заробітчанах. Введення з 1 липня цього року візового режиму для охочих перетнути кордон із Республікою Польща може суттєво ускладнити для українців, переважно галичан, чи не єдине джерело отримання прибутку, а точніше засобів для існування. Ще загрозливіших форм проблема набула після нещодавніх заяв Генерального консула Республіки Польща у Львові Кшиштофа Савіцького, у яких він, нагадаємо, припустив, що може статися так, що візи узагалі не видаватимуться у Львові: за ними, мовляв, потрібно буде їхати до Луцька. |
| Детальніше>> |
|
|
|
