BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Поступ економіки.    Арт-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
11 лютого 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  11:21 28-04-2017 -   Завтра у Львові пройде всеукраїнська акція з прибирання «Let’s Do It, Ukraine!»  
  11:16 28-04-2017 -   Прикордонники Львівського загону виявили у човнах підготовлені для контрабанди сигарети  
  11:11 28-04-2017 -   На Львівщині виявили врізку у нафтопровід  
  10:27 28-04-2017 -   Частину Личаківської закривають на ремонт до 25 жовтня  
  10:14 28-04-2017 -   У Львові розпочалася реєстрація на День вуличної музики  
Україна
  11:10 28-04-2017 -   У Бердянську чиновник, що попався на хабарі, таранив поліцейських  
  11:8 28-04-2017 -   ОБСЄ: На аеродромі Луганська танки і Гради  
  10:19 28-04-2017 -   Україна не припинятиме постачання води на окуповані території  
  10:18 28-04-2017 -   Авдіївку підключили до нової лінії електропередач  
  10:4 28-04-2017 -   Біля Красногорівки загинув український військовий  
Світ
  10:7 28-04-2017 -   Бундестаг схвалив часткову заборону нікабу  
  10:6 28-04-2017 -   В Угорщині затримали майже тонну бурштину з України  
  10:3 28-04-2017 -   У Франції після обіду отруїлися 300 школярів  
  16:37 27-04-2017 -   У Чорному морі затонув російський військовий корабель  
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Екстрім "Нової музики"
 
Про три концерти, які у Львові стали тестом на справжність для композиторів, виконавців і публіки, йдеться в заанонсованому у попередньому "Арт-Поступі" інтерв'ю із київським композитором і диригентом Володимиром Рунчаком.

-- Узагалі, коли глянути на кількість спонсорів акції, можна здивуватися, чому вхід на концерти "Нової музики" не безкоштовний, як до цього нас уже привчили "Контрасти", розпестивши вільним входом на подібні концерти.

-- Квитки мали показати, що ця справа чогось та й вартує, бо більшість організацій сприяли акції не обов'язково безпосередньо коштами: Львівська філармонія надала зал, Музична спілка дала дещицю на друк афіш, Європейський рух України зробив буклети програмок. Інші організації сприяли хто як міг, наприклад Австрійський центр співпраці в науці, освіті та культурі, а також Австрійське посольство сприяли приїзду скрипальки із Відня Анни Савицької. Вони зробили все можливе зі свого боку. Та солістка, на жаль, узагалі не змогла в цей час прибути до Львова. А от по-справжньому проспонсорувала акцію PRO HELVETIA. Без її допомоги ці концерти не відбулися б.

-- А те, що вони відбулися за такої малої кількості слухачів, вас влаштовує? Я схильна пояснювати таку незаповненість залу не тільки сніговими заметами на дорогах, а й тим, що синхронно з вашим концертом в Опері виступали санкт-петербурзькі актори із постановкою Романа Віктюка "Фердинандо" -- отож, увесь бомонд опинився саме там, подивитися, що ж такого вони забороняли до показу!

-- Мене влаштовує така ситуація. Бо на концерт прийшли саме ті, кому ця музика потрібна насправді. Навіть, коли б у залі було дві людини, яким це цікаво, значить треба грати! Навіть для двох! Бо, коли б була публіка, яка зійшлася тільки на скандальне прізвище (хоч у випадку із Віктюком ця скандальність не перекреслює його таланту), це було б образливо.

-- А ви себе скандальним не вважаєте і не боїтеся оскандалитися із нашими оркестрами?

-- Та який же я скандальний, я мирний чоловік, нічого поганого нікому не роблю. Але просто є речі, які треба називати своїми іменами, і якщо їх трактують за скандальність, -- нехай. Але я вважаю, що іноді правду треба говорити такою, як вона є. Нехай ми не Моцарти, треба спуститися на землю, і перти плуга, щоб заслужити, аби ходили на тебе взагалі. Я знаю багатьох колег, завдяки тому, що працюю у Спілці композиторів, -- то вони немов живуть у зовсім іншому світі, вони не розуміють, що за ними стоять десятки два стовпів, які вже вбиті у вічність своїми творами. А ти тільки один із тих, хто починає.

--Як ви самі оцінюєте, ваш юнацький твір у сусідстві зі зрілими творами Сильвестрова, Шнітке, та зрештою, й Івана Небесного?

-- Коли сам береш перо, це тебе не повинно відлякувати, просто ти повинен собі сказати: вони також колись починали. Жодних перебільшень значення своєї творчості робити не варто. Але й зневажати себе чи комплексувати -- також. Із нас залишаться одиниці. Але це не означає, що ми не повинні відмовляти собі у тому, щоб творити.

-- Чому ви так уперто шукаєте контакту із провінційними оркестрами?

-- Мені довелося багато диригувати з найкращими оркестрами. Починаючи від нашого, Національного симфонічного, і далі: оркестром радіо, "Київською камератою", оркестром Київської спілки композиторів. І мушу сказати, що, може через те, що в Києві музикантам така музика вже приїлася, бо її там набагато більше, тому там відчуваю до неї холодок. А поза столицею такої музики звучить менше, хоч і Львів має прекрасний фестиваль "Контрасти", а Одеса -- "Два дні і дві ночі". Диригував я і в Запоріжжі. І це було приємно. Бо музиканти на периферії якось щиро відгукуються на мої пропозиції провести акцію "Нова музика". Може, дається взнаки професійно-естетичний голод на твори такого штибу.

--А рівень виконавства вас також влаштовує?

-- У Львові мені довелося попрацювати з гітаристами, які до того нічого подібного не грали, -- то як би ви бачили, як вони три години поспіль вправлялися в грі! Після перших хвилин репетиції, вони казали, що їм соромно з такою підготовкою виходити на сцену. Але після репетиції вже я мав велику приємність. Незважаючи, що рівні виконавців у Львові і в Києві таки дуже відрізняються, часто у хороших колективах зустрічаєш страшну байдужість, і з це подолати вже неможливо. А ці музиканти, навіть якщо вони не відповідають високому рівню, мають, натомість, бажання. І на це бажання я ведуся.

-- Важко диригувати в умовах такого екстріму?

-- Та ні. Я продиригував концерт безкоштовно. Про жодні фінансові інтереси мова не їде. Йожеф Ермінь, до речі, також грав безкоштовно. Отже, купуєшся тільки на спорідненість душ. Мені вже не вперше приємно працювати з оркестром "Віртуози Львова". Я хочу цього. Незважаючи на всі проблеми, про які ми знаємо: хтось поспішає на якусь халтуру, хтось проспав на репетицію і т.д. От соліст може запізнитися, а ми ж чекаємо. Я розумію, як це буває, коли не встигаєш, але головне -- у людей є бажання!

-- Ви приблизно майже те саме відповідали й два роки тому на подібне питання, то що, нічого з часом не змінилося?

-- А час взагалі незмінний. Тільки наше сприйняття буває іншим.

-- Власне тому ви й відважилися зіграти свою випускну симфонію пам'яті Бориса Лятошинського, за яку отримували спершу двійки, а потім 1986 року випустилися з консерваторії із компромісною трійкою. Як вам тепер як автору прозвучало це у виконанні оркестру "Віртуози Львова"?

-- Бажано, звісно, краще. Але й цим страшенно задоволений, тому що твір до концерту не планувався. Та коли стало зрозумілим, що Анна Савицька не приїде, довелося шукати заміну. А інші твори були також пов'язані з іншими солістами, які також не могли нам зарадити в цей момент. Я цей твір дещо вже призабув. Переглянув ноти, побачив, що то не паскудно, і вирішив перевірити. Я не претендую звучати поряд зі Шнітке. Він свого часу також звучав поряд із Бахом, -- ну то й що? Просто коли автори ставлять собі досить високі планки, то можуть не боятися. Якщо ставити низькі планки, то й стрибати будеш низько, а так, хоч і не доскочив, ти вже знаєш, що то важить та висота. А ну, як перестрибнеш?!

-- А коли ні?

--Якщо ти берешся за творчість, то маєш бути свідомим того, що перед тобою потік геніїв. Але нехай це не зупиняє, навпаки -- це мусить надихати й додавати впевненості. Ти не мусиш намагатися потрапити у вічність. Але бути вдячним за змогу творити -- так! Те, що цю музику, яка колись була гнаною, зараз я можу грати спокійно -- це вже також велика благодать.

-- Цей концерт, на мій погляд, запам'ятається навіть не виконанням Серенад Сильвестрова, а енергетикою Йожефа Ерміня, який завершив вечір концертом Шнітке.

-- Шнітке -- колосальна музика, Йожеф Ермінь чудесно виконав її, просто супер! Ми спеціально поставили концерт для фортепіано і струнних на завершення вечора, -- вийшло дуже ефектно. А загалом, драматургія концерту порушилася відтоді, як стало відомо, що не гратимемо мій "1+16+..." -- неконцерт для скрипки та струнних. Усе мусило перемінитися. За нормативними законами концерту, тобто за їхньою внутрішньою логікою, бажано виступ завершувати із солістом, бо для публіки соліст -- завжди щось особливе. Серенада для струнних Валентина Сильвестрова дуже м'яко підводила до твору Івана Небесного "І котрий вже до тебе лист", де є такі шокуючі моменти, які й підкреслювалися цією протилежністю.

-- Видно, що укладаючи концертні програми, ви намагаєтеся популяризувати музику не тільки сучасну, але й регіональну?

-- Торік я диригував у найкращому великому залі за світовими мірками -- Концертгаус у Берліні з оркестром "Сонор" із Азербайджану, крім мого твору там виконували твір Цепколенко і Громадського. Потім ми ці концерти ще двічі повторили у Дрездені. І німці прислухалися до того, щоб включити ще два твори українських композиторів. І це приємно, бо твори достойні. Хоч справді не просто пропагувати сучасну українську музику в світі. Там її не знають, але коли почують, то сприймають добре. Диригував зараз в Одесі: там також були мої "Страсті", твір швейцарського композитора, Шостаковича та твір Юлії Гомельської -- одеської композиторки. У Казахстані, Киргизстані, Парижі на своєму авторському концерті -- усюди я намагаюся виконувати твори краян-сучасників -- таких, як, скажімо, Гончаренка чи Щербакова. У Львові -- узяв Івана Небесного. Цього композитора, як і гроно львівських виконавців -- Йожева Ерміня, Оксану Рапіту, Жанну Микитку, я вважаю одними із кращих в Україні. У сучасній музиці (стилістично дуже різній) я не знаю, з ким би міг зіграти з таким бажанням і професійним гартом.

Розмовляла Люна ГАЛАС









»  АЛЯРМ
Перекреслені афіші
Марта ҐАРТЕН
 
Позавчора стало відомо, що світова саксофонна зірка зі Швеції -- Йорґен Петерсон --у Львові не виступатиме! Так само, не приїде з Єрусалиму до міста своєї молодості композитор Марк Копетман.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Таксистський бунт 
  ·  Політреформи не буде 
Погляд
  ·  Революція вхолосту 
  ·  Костенко вимагає демократії 
Поступ у Львові
  ·  Повітряний шлях до Відня 
  ·  Про росіян -- або добре, або нічого 
  ·  Львівські лампочки освітлюють Європу 
  ·  Львівщина -- партнер НАТО 
  ·  Новий ринок під знаком питання 
  ·  Комунальникам -- нові лічильники 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Кірпа: перший серед рівних 
  ·  Страйки б'ють по пенсіях 
  ·  Україна матиме стратегію 
  ·  Європа прийде в Україну? 
  ·  Мінюст змінює правила 
  ·  Консорціум за планом 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Нові проблеми на Балканах 
  ·  Різноголосся в НАТО 
  ·  Колумбійські партизани атакують 
  ·  Через "Піаніста" до в'язниці? 
  ·  Держава в оренду 
  ·  Майкла Джексона дістали 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Поступ економіки
  ·  Кредит Банк дивується податківцям 
  ·  Як уникнути звинувачення FATF 
  ·  Кучма критикує бюджет 
  ·  Україна ліквідує "зони" 
  ·  Ветеринари проти контрабанди 
  ·  КОРОТКО 
Арт-Поступ
  ·  Екстрім "Нової музики" 
  ·  Перекреслені афіші 
Пост-Faktum
  ·  Турецьке випробування збірної 
  ·  Американські ґанґстери здобувають Берлін 
  ·  КАЛЕНДАР