BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    МІКРОСКОП ПАНА ЮРКА.    ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОСТУП.    МУЗИЧНИЙ ПОСТУП.    Спорт-Поступ.    Листи у Поступ.    Афіша Поступу.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
8 лютого 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:22 30-03-2017 -   У Львові зареєстровано 1071 ОСББ  
  15:13 30-03-2017 -   Заробітна плата на Львівщині зросла на 36,7%  
  15:8 30-03-2017 -   У передмісті Львова з-під брами семінарії викрали 20 тонн грунту  
  14:32 30-03-2017 -   З понеділка у Стрийському парку розпочнуть ремонт лавочок  
  12:51 30-03-2017 -   Для учнів старших класів мікрорайону «Левандівка» проведуть виховну бесіду  
Україна
  16:18 30-03-2017 -   ООН: Більшість українців - за межею бідності  
  15:7 30-03-2017 -   В «ДНР» студентів долучають до укріплення передової, – розвідка  
  15:6 30-03-2017 -   СБУ обіцяє 25 тис. грн за інформацію про обстріл польського консульства у Луцьку  
  14:35 30-03-2017 -   ЗСУ готові припинити вогонь на Донбасі з 1 квітня  
  14:34 30-03-2017 -   СБУ: На Закарпатті викрита агентурна мережа Росії  
Світ
  16:20 30-03-2017 -   В горах Уельсу розбився вертоліт: п'ятеро загиблих  
  15:10 30-03-2017 -   Росія відкрила кримінальну справу через вбивство екс-депутата Держдуми Дениса Вороненкова  
  12:0 30-03-2017 -   Ізраїлю запропонували мир в обмін на території  
  11:9 30-03-2017 -   Знаменитого музиканта Джорджа Майкла поховали у Лондоні  
  10:28 30-03-2017 -   "Міграційний указ" Трампа заблокований на невизначений термін  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОСТУП  » 

___________________________________________________________________________

lET IT BE
Майкл МИШКАЛО
 
Чорні колготки, біла смужка трусів, червоний слід помади на рукаві. Любов. Запах минулої ночі і наші останні слова ти забираєш зі собою. Let It Be. Я піду. Мокрими сірими вулицями.

З неба монотонно падає дощ і перехожі кутаються від холоду і піднімають парасолі. Вони не помічають мене, а я не помічаю їх. У голові крутиться музика. На вулиці весна, каштани і Циркуль продав мені свої старі джинси. З гуртожитку звучить лірика "Наутілуса" і пахне свіжими булочками з повидлом. Ранок теплий, як чебурек. Високі шпильки, закриті джинсовою курткою плечі. Ти йдеш назустріч. У нас все попереду.

Ізраїль. Барак, ніч, духота і двадцять вісім китайців-католиків ліплять свою локшину і "ріжуться" в карти. Літра горілки в центрі стола. Парує чайник. Грубо порубані овочі. Біблія з ієрогліфами. Шабат. Субота вихідний.

Я замотую руки бинтами, і відразу повний стакан. Голова, як протез. Лягаю. Коли мине біль, я спробую. Копчена курка, фрукти, вино і хліб стоять на газеті. "Вечір самотнього чоловіка". Тебе немає зі мною.

Ти полетіла через Варшаву. Працювати і заробляти. У Торонто. Чужі вулиці, випрасувані лосьйонами лиця, маленькі пластикові люди і море чорної роботи ручками архітектора. Вони не знали такого раніше. Брудних, заляпаних відходами стін, сантехніки, яку не бере кислота. Піраміди немитих тарілок. Час спресований, як вагон електрички. Ще годину, ще шість доларів. Let It Be. Я думаю про тебе.

Піднімаю коробки з цукром вагою 50 кг. Контейнери. У кожному 400 коробок. За день розвантажити три контейнери. Найстрашніше -- кава. Мішок має вагу від 60 до 75 кілограм. Мішковина "ріже" руки, і ми замотуємо їх скотчем. Болять навіть пальці на ногах, і я не можу сходити в туалет стоячи. Руки, які обнімали тебе, покалічені. Сухожилля. Я піднімав штангу. Ти пам'ятаєш.

Ми мріяли вирватись з проклятого кола нестачі, всього і вся. Щастя. Простого щастя буття. Прийти додому і посидіти, в тиші. Кухонна плита вільна, і не треба чекати годинами на місце для чайника. Ніхто не позичив його назавжди. І в кімнаті немає чужих. Сідають на ліжко, беруть книжки, вмикають музику і дихають твоїм повітрям, не спитавши дозволу. Побути одному. Дивитись у вікно, читати, спати, їсти, коли є настрій. Просто і легко.

Саша Дізель "розривав" контейнери з кавою. Сам. Термінатор. Анаболіки, кокаїн, амфетаміни, морфій. Дізель коловся. Його друг Едик Вержбіцький стояв на охороні в супермаркеті. Вона підійшла з шкільним ранцем на плечах. Звичайна "єврейська" дівчинка. Едик попросив її показати сумку. Вибухова хвиля кинула його на вітринне скло. Лікарі склали і зашили Едика. На всі гроші. "Туристам" компенсації не дають. Євреєм в Едика був тато. Після Едика перевіряти сумки на вході довірили мені. Let It Be.

Білі стіни палати. Уколи, аналізи, огляд. Три рази на день. Запах хлороформу. Я пробую вижити і повернутись. Назад.

На підносі биточки, склянка сметани і чай. У повітрі висить неясна напруга. У черзі сотні голодних студентів. Немиті столи, баняки і підлога. Велика перерва. Ти відриваєш очі від каси і хочеш пройти. Ти поспішаєш і падає. Стакан водяної сметани, биточки. Вилитий чай обпікає мої ноги.

Let It Be. Кусаєш мої вуха і зошитом по голові. По радіо передають "Чорний політехнік". Танго. Твоє плаття, плечі, губи і руки на моєму плечі. Я закриваю очі. Казка.

Сморід загальних туалетів, сміттєпроводів і мишей. Цілодобовий нервовий крик. Безкінечні коридори, загальні кухні. Кочуємо у світі гуртожицьких прохідних. Комендантша і гроші. Новий гуртожиток, новий притулок. Чорно-біла картина поразки. Ми вирішили завести сім'ю, стати дорослим, забути гуртожиток. Я полетів у Тель-Авів. Ти перебралась у Торонто.

З вікон палати видно порт. Подурілі від гнилої риби, гімна і помиїв чайки. Ситі, ліниві і п'яні західні туристи, журналісти і робінзони. Стоять і не пливуть. Біля самого причалу авангардного виду дами в намертво запраних купальниках пробують сфотографувати на пам'ять двох волоцюг. "Бєлий мусор". Цілі джинси викинуті на смітник. Продукти залишені після закриття базару -- їх хліб. Шолом.

Кашемірове пальто, пейси, чорний капелюх. Я одягаю на себе. 10 днів в Ізраїлі. Медовий місяць. Пристойний готель. Екскурсії, море і сувеніри. Моя легенда -- мільйони, фірма, кошерна поведінка. Тебе питає приємний жіночий голос літературною українською. Дзвонили з посольства Ізраїлю. Вони купились і відкрили візу. Ура.

"Кров засохла і утворилась руда короста. Як болото. Вона заважала швидко бігти. Після кожного рейду я міняв форму. Нас викидали вночі з гелікоптерів. Днів п'ять рейдом і знову на базу, назад. Пішки. Поранених на собі. Автомати, патрони, продукти, вода, рація, перев'язка. Пекло. Твій одяг починає розкладатись на тобі, від поту. Йдеш, на рефлексах, як робот. Саша Дізель не може забути війну і зламати пам'ять.

Ти закривала очі і стогнала, і я рвав твої колготки і плакав, як пес. Наше кохання. "Ти не спіши". Виносити ноцники за немічними, мити посуду, смолити дахи і спати на голих дошках у бараку. Прокидатись о п'ятій ранку і на будову, будову, будову... До втрати свідомості. Коли зайде сонце, прийде судома, болі і страх. Чорна діра забуття.
Базари Польщі пахнуть "келбасками з рушту", бананами і чеканням. Сто тисяч раз на день "Маш вудкі". Бєлград не пахне ковбасою і гірчицею, "Бєлград" пахне фруктами, сливовицею і проблемами. Великих темпераментних чоловіків, які хочуть курити американські сигарети, тримати в руках пістолет і пити щось краще, ніж самогон. "Хвала лєпо", двометрові монахи і "Доста войни" на всю стіну. Ми були там. З ним.

Старі патефони, чорно-білі телевізори, штани "ветеран" -- його улюблені речі. "Ви всі попадаєте", -- його коронна фраза. Зараз він у Відні. У тюрмі. Скоро його депортують. Київ, літаком. Перший раз це був автобус до Чопа. Плани ? Новий паспорт і знову Відень. 6 євро за годину. Герберштрассе. Стояти і чекати на шанс.

Економити час і працювати вночі. Вулична поезія гетто. Криві вулиці, собаки бродять. Бідність. Погляди перехожих, як плити тротуару. Жорстокість розчарування і втома.

Чисту білизну і шкарпетки я приносити зі собою. Після роботи їх можна викидати. Однією рукою ведеш пилосос. а другою забираєш мішки зі сміттям. У тачку, на ліфт, десять поверхів вниз і надвір. У темпі і якісно. Мокрий і виснажений.

Я засинав. З восьмої до одинадцятої. Коли приходив з першої роботи. Потім вставав і їхав. Дрімав по дорозі. Кімнати, як футбольне поле. Вікна виходять у парк. Ми вибивали всі внутрішні перегородки. Виносили сміття і робили ремонт. Потім -- усю інфраструктуру.

Переробити, переписати все, вернутись назад. Останній укол і слова "вехаїм" я вже не чую.
Львівський вокзал. Міліція, жужики і народ. Вживані проститутки. Мій поїзд. "Адіос, амігос!" Куди ми так спішимо?".









»  МАСКУЛЬТ
Троє із одного потяга
Розмовляла Марта ҐАРТЕН
 
Андрухович. Шарж
У неділю 9 лютого о 18.30 у прямому ефірі програми "Літературний Львів" на 12 каналі ЛТБ -- культовий сучасний український прозаїк, поет та есеїст, Патріарх Бу-Ба-Бу Юрій Андрухович! Нещодавно Юрко разом із Андрієм Бондарем та Сергієм Жаданом брав участь в акції "Маскульт" -- поетичному концерті, що відбувся у Києві та Харкові завдяки директору Польського інституту в Києві Пйотру Козакевичу, директору видавництва "Критика" Андрію Мокроусову та керівнику "Громадського радіо" Сашкові Кривенку. Читачам "Літературного Поступу" про цей "джазово-драйвовий" виступ розповідає один із "тріо" -- поет і літературорефлексолог Андрій Бондар.
Детальніше>>
» 
БЕЗ НАЗВИ
Тарас ПРОХАСЬКО
 
Олег Лишега, оповiдаючи щось із минулого, наголошує на тому, що в iсторiї не можна користуватися системою "добре-погане". Воно було. Було i все. I єдиною шкалою оцiнки може бути лиш оце --- було чи не було. Це перше опертя.

Тепер друге. Останнiм часом я знайшов чудесний спосiб не так аж нервуватися через те, що вiдбувається тепер у моїй країнi, з моїм народом. Я почав читати безлiч iсторичних хронiк про старi часи в Українi. Здавалося б, нiчого заспокiйливого. Але, як не дивно, полегшення з'являється вiд усвiдомлення, що нiчого катастрофiчного з нами тепер от не сталося. Нiякого нового калiцтва, спричиненого недавнiм нещасним випадком. Бо нiчого не змiнилося. Нi у нас, нi у сприйняттi нас свiтом. Виходить така собi ломброзовщина, лиш розтягнена в часi i кiлькостi. А бiологiзми в iсторiософiї можуть бути помилковими, але дуже заспокiйливi.

Велике потрясiння останнiх днiв -- ми й об'єднана Європа -- перестало мене потрясати пiсля згадування Дюнкерка у 1645 роцi. Ця мальовнича iсторiйка не виглядає застарiлою. Вона -- як iлюстрацiя до сьогоднiшнього стану стосункiв.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Снігова атака 
Погляд
  ·  З Європою по сусідству 
  ·  Роздвоєння спікера Литвина 
Поступ у Львові
  ·  Візи -- це не кінець світу 
  ·  Відлуння королівського балу 
  ·  З ринку -- у лабораторію 
  ·  Боротьба з маршрутками 
  ·  Вода чистішою не стане 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Запорізькі ''розборки'' олігархів 
  ·  Персональне стратегічне партнерство 
  ·  За фальсифікацію виборів -- тюрма 
  ·  Кучма взявся за заробітчан 
  ·  У податковій -- кадрові зміни 
  ·  Продаж UMC визнано законним 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  ЄС -- федерація без Бога 
  ·  Заміна зірок на хрести 
  ·  Що робити з Косово? 
  ·  iRAKOHL'AD 
  ·  СВІТООГЛЯД 
МІКРОСКОП ПАНА ЮРКА
  ·  МІКРОСКОП ПАНА ЮРКА 
ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОСТУП
  ·  Троє із одного потяга 
  ·  lET IT BE 
  ·  БЕЗ НАЗВИ 
МУЗИЧНИЙ ПОСТУП
  ·  jethro Tull 
Спорт-Поступ
  ·  Втрачена традиція Львова 
Листи у Поступ
  ·  ЛИСТИ ДО ПОСТУПУ 
  ·  З приводу листа Андрія Шкраб'юка Юзеві Обсерватору 
  ·  Шановний пане Юзю! 
Афіша Поступу
  ·  Винний погріб "Батяр" 
  ·  ГОРОСКОП 
Пост-Factum
  ·  Майстра і Маргариту увіковічнюють